Постанова 4824 № 753/12035/20

справа № 753/12035/20 головуючий у суді І інстанції Трусова Т.О. провадження № 22-ц/824/12950/2021 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О. П О С Т А Н О В А Іменем України 28 грудня 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Фінагеєва В.О. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Яворського М.А., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 12 лютого 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, - В С Т А Н О В И В: У липні 2020 року ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» звернулося до суду з позовом та, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням інфляційних втрат та трьох процентів річних в сумі 27 899 грн. 41 коп., з яких: заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 16 788 грн. 38 коп., індекс інфляції у розмірі 7 974 грн. 56 коп. та 3 % річних від простроченої суми у розмірі 3 136 грн. 47 коп.; стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням інфляційних втрат та трьох процентів річних в сумі 6 751 грн. 98 коп., з яких: заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 6 621 грн. 58 коп., індекс інфляції у розмірі 63 грн. 72 коп. та 3 % річних від простроченої суми у розмірі 66 грн. 68 коп. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» є балансоутримувачем житлового будинку АДРЕСА_1 . Відповідно до свідоцтва про право власності від 24 жовтня 2005 року відповідач був власником квартири АДРЕСА_2 . 06 грудня 2019 року право власності на квартиру АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_2 . Внаслідок неналежного виконання відповідачами договірних зобов`язань утворилася заборгованість. Відповідачі, як боржники, що прострочили виконання грошового зобов`язання, на підставі положень ст. 625 ЦК України зобов`язані сплатити суму боргу з урахуванням інфляційної складової та 3 % річних. Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 12 лютого 2021 року позов ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» задоволено. Вирішено питання про розподіл судових витрат. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити рішення суду першої інстанції в частині стягнення інфляційних втрат, 3 % річних та судових витрат через неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права та відмовити в позовних вимогах. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що за його розрахунками розмір інфляційних втрат та 3 % річних є меншим. Розмір заборгованості відносно ОСОБА_2 є правильним. Відповідач просить звільнити від сплати інфляційних втрат та 3 % річних, оскільки він є інвалідом другої групи по зору з дитинства. Стягнення зазначених складових боргу впливає на фінансове положення відповідача. З відповідача також незаконно стягнуто судовий збір на користь позивача. Отже, рішення суду першої інстанції оскаржується в частині стягнення інфляційних втрат, 3 % річних та судового збору. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судом встановлено, що відповідно до розпорядження Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації № 534 від 29 червня 2005 року ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» є балансоутримувачем житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с.11). Згідно акту прийому-передачі квартири інвестору від 08 червня 2005 року АТ ХК «Київміськбуд» передало, а ОСОБА_1 сплатив 100 % вартості та прийняв квартиру АДРЕСА_2 (а.с.14). Відповідно до свідоцтва № НОМЕР_1 , виданого Головним управління житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради 24 жовтня 2005 року право власності на квартиру АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_1 (а.с.13). 01 липня 2005 року між ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» та ОСОБА_1 укладено договір № 10029 про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території. Відповідно до п. 5.11 договору дія договору автоматично продовжується, якщо жодна сторона в письмовій формі не заявить про його перегляд за один місяць до закінчення його дії (а.с.15-16). Згідно з довідкою № 227331491 від 06 грудня 2019 року право власності на квартиру АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки № 689 від 06 червня 2019 року (а.с.68-70). Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними. Однак, апеляційний суд не може повністю погодитися з висновками суду першої інстанції з наступних підстав. Згідно зі ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Згідно з пунктом 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 8 жовтня 1992 року, власники, наймачі та орендарі жилих приміщень зобов`язані своєчасно вносити плату за обслуговування і ремонт будинку, плату за найм чи оренду квартири, комунальні та інші послуги. Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов`язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов`язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання. Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 525 ЦКУ передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції стягнув з відповідача ОСОБА_1 , крім заборгованості за житлово-комунальні послуги, також три відсотки річних та інфляційні втрати. Відповідач не погоджується в цій частині з рішенням суду, вважаючи, що зазначені складові боргу вирахувані невірно, та просить суд звільнити його від їх сплати. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Відповідно до ч. 2. ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Стягуючи інфляційні втрати та три відсотки річних, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість заявленої до стягнення суми. Разом з тим, заявлена до стягнення сума в цій частині є необґрунтованою, виходячи з наступного. Відповідно до п. 18, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк. Споживач зобов`язаний оплачувати послуги в установлені договором строки. З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідач ОСОБА_1 заявляв про застосування строку позовної давності. Відповідно до вимог ст. 256, 257, 258, 261 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення пені. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Позивачем нараховано заборгованість за період з грудня 2016 року по червень 2020 року. Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості 23 липня 2020 року, а, відтак, вимоги з грудня 2016 року до липня 2017 року включно задоволенню не підлягають через пропуск строку позовної давності. Заборгованість у сумі 21 483 грн. 44 коп. нарахована за межами строків позовної давності. Однак, вказана сума була стягнута на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, у справі № 753/5100/17. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом. У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань. Невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову. Інфляційні втрати та три відсотків річних мають бути розраховані, починаючи з вересня 2017 року по 20 лютого 2020 року, з урахуванням суми боргу, яка утворилася з серпня 2017 року по 05 грудня 2020 року, а також суми боргу у розмірі 21 483 грн. 44 коп., яка була стягнута на підставі рішення суду у справі № 753/5100/17. Рішення суду у зазначеній справі набрало законної сили 09 листопада 2017 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/70228095) та у відповідності до даних Автоматизованої системи виконавчого провадження виконано боржником 16 листопада 2021 року, а, відтак, сума боргу за зазначеним судовим рішенням в розмірі 21 483 грн. 44 коп. має бути врахована для розрахунку 3 % річних та інфляційних втрат з грудня 2017 року. Розрахунок інфляційних збитків Боргові періоди: Сума заборгованостіВалютаДата початку розрахункуДата закінчення розрахунку 412,28грн.21.09.201720.10.2017 824,56грн.21.10.201720.11.2017 1236,84грн.21.11.201720.12.2017 22720,28грн.21.12.201720.01.2018 23132,56грн.21.01.201820.02.2018 23769,72грн.21.02.201820.03.2018 24406,88грн.21.03.201820.04.2018 25044,04грн.21.04.201820.05.2018 25681,2грн.21.05.201820.06.2018 26318,36грн.21.06.201820.07.2018 26955,52грн.21.07.201820.08.2018 27592,68грн.21.08.201820.09.2018 28229,84грн.21.09.201820.10.2018 28867грн.21.10.201820.11.2018 29504,16грн.21.11.201820.12.2018 30141,32грн.21.12.201820.01.2019 30778,48грн.21.01.201920.02.2019 31415,64грн.21.02.201920.03.2019 32052,8грн.21.03.201920.04.2019 32689,96грн.21.04.201920.05.2019 33327,12грн.21.05.201920.06.2019 33964,28грн.21.06.201920.07.2019 34601,44грн.21.07.201920.08.2019 35238,6грн.21.08.201920.09.2019 35875,76грн.21.09.201920.10.2019 36512,92грн.21.10.201920.11.2019 37150,08грн.21.11.201920.12.2019 37761грн.21.12.201920.01.2020 37859,53грн.21.01.202020.02.2020 Розраховується за формулою: [Індекс інфляції] - добуток щомісячних індексів за відповідний період [Збитки від інфляції] = [Сума боргу] [Індекс інфляції] / 100% - [Сума боргу] Розрахунок інфляційних збитків. Місяці простроченняІндекси інфляціїСукупний індекс інфляціїСума боргуСума боргу з урахуванням інфляціїЗбитки від інфляції Жовтень 2017 - Жовтень 2017101.2101.20412.00416.944.94 Листопад 2017 - Листопад 2017100.9100.90824.00831.427.42 Січень 2018 - Січень 2018101.5101.501 236.001 254.5418.54 Січень 2018 - Січень 2018101.5101.5022 720.0023 060.80340.80 Лютий 2018 - Лютий 2018100.9100.9023 132.0023 340.19208.19 Березень 2018 - Березень 2018101.1101.1023 769.0024 030.46261.46 Квітень 2018 - Квітень 2018100.8100.8024 406.0024 601.25195.25 Травень 2018 - Травень 2018100100.0025 044.0025 044.000.00 Червень 2018 - Червень 2018100100.0025 681.0025 681.000.00 Липень 2018 - Липень 201899.399.3026 318.0026 133.77-184.23 Серпень 2018 - Серпень 2018100100.0026 955.0026 955.000.00 Вересень 2018 - Вересень 2018101.9101.9027 592.0028 116.25524.25 Жовтень 2018 - Жовтень 2018101.7101.7028 229.0028 708.89479.89 Листопад 2018 - Листопад 2018101.4101.4028 867.0029 271.14404.14 Січень 2019 - Січень 2019101101.0029 504.0029 799.04295.04 Січень 2019 - Січень 2019101101.0030 141.0030 442.41301.41 Лютий 2019 - Лютий 2019100.5100.5030 778.0030 931.89153.89 Березень 2019 - Березень 2019100.9100.9031 415.0031 697.74282.73 Квітень 2019 - Квітень 2019101101.0032 052.0032 372.52320.52 Травень 2019 - Травень 2019100.7100.7032 689.0032 917.82228.82 Червень 2019 - Червень 201999.599.5033 327.0033 160.37-166.64 Липень 2019 - Липень 201999.499.4033 964.0033 760.22-203.78 Серпень 2019 - Серпень 201999.799.7034 601.0034 497.20-103.80 Вересень 2019 - Вересень 2019100.7100.7035 238.0035 484.67246.67 Жовтень 2019 - Жовтень 2019100.7100.7035 875.0036 126.13251.12 Листопад 2019 - Листопад 2019100.1100.1036 512.0036 548.5136.51 Січень 2020 - Січень 2020100.2100.2037 150.0037 224.3074.30 Січень 2020 - Січень 2020100.2100.2037 761.0037 836.5275.52 Лютий 2020 - Лютий 202099.799.7037 859.0037 745.42-113.58 Всього: 3 939.39 За таких обставин, інфляційні збитки за вказані періоди складають 3 939 грн. 39 коп., а не 7 974 грн. 56 коп., як зазначив позивач. Розрахунок відсотків за користування грошовими коштами. Боргові періоди: Сума заборгованостіВалютаДата початку розрахункуДата закінчення розрахунку 412,28грн.21.09.201720.10.2017 824,56грн.21.10.201720.11.2017 1236,84грн.21.11.201720.12.2017 22720,28грн.21.12.201720.01.2018 23132,56грн.21.01.201820.02.2018 23769,72грн.21.02.201820.03.2018 24406,88грн.21.03.201820.04.2018 25044,04грн.21.04.201820.05.2018 25681,2грн.21.05.201820.06.2018 26318,36грн.21.06.201820.07.2018 26955,52грн.21.07.201820.08.2018 27592,68грн.21.08.201820.09.2018 28229,84грн.21.09.201820.10.2018 28867грн.21.10.201820.11.2018 29504,16грн.21.11.201820.12.2018 30141,32грн.21.12.201820.01.2019 30778,48грн.21.01.201920.02.2019 31415,64грн.21.02.201920.03.2019 32052,8грн.21.03.201920.04.2019 32689,96грн.21.04.201920.05.2019 33327,12грн.21.05.201920.06.2019 33964,28грн.21.06.201920.07.2019 34601,44грн.21.07.201920.08.2019 35238,6грн.21.08.201920.09.2019 35875,76грн.21.09.201920.10.2019 36512,92грн.21.10.201920.11.2019 37150,08грн.21.11.201920.12.2019 37761грн.21.12.201920.01.2020 37859,53грн.21.01.202020.02.2020 Дата початку нарахування: 21.09.2017. Дата закінчення нарахування: 20.02.2020. Відсоткова ставка: 3% річних. Розраховується за формулою: [Відсотки] = [Сума боргу] [Процентна ставка] / 100% / 365 днів [Кількість днів] Дата початкуДата закінченняКількість днівСума боргуВідсоткова ставкаВідсотки 21.09.201720.10.201730412.0031.02 21.10.201720.11.201731824.0032.10 21.11.201720.12.2017301 236.0033.05 21.12.201720.01.20183122 720.00357.89 21.01.201820.02.20183123 132.00358.94 21.02.201820.03.20182823 769.00354.70 21.03.201820.04.20183124 406.00362.19 21.04.201820.05.20183025 044.00361.75 21.05.201820.06.20183125 681.00365.43 21.06.201820.07.20183026 318.00364.89 21.07.201820.08.20183126 955.00368.68 21.08.201820.09.20183127 592.00370.30 21.09.201820.10.20183028 229.00369.61 21.10.201820.11.20183128 867.00373.55 21.11.201820.12.20183029 504.00372.75 21.12.201820.01.20193130 141.00376.80 21.01.201920.02.20193130 778.00378.42 21.02.201920.03.20192831 415.00372.30 21.03.201920.04.20193132 052.00381.67 21.04.201920.05.20193032 689.00380.60 21.05.201920.06.20193133 327.00384.92 21.06.201920.07.20193033 964.00383.75 21.07.201920.08.20193134 601.00388.16 21.08.201920.09.20193135 238.00389.78 21.09.201920.10.20193035 875.00388.46 21.10.201920.11.20193136 512.00393.03 21.11.201920.12.20193037 150.00391.60 21.12.201920.01.20203137 761.00396.04 21.01.202020.02.20203137 859.00396.20 Всього: 883 1 988.58 Всього сума відсотків за користування грошовими коштами за період з 21 вересня 2017 року по 20 лютого 2020 року складає 1 988 грн. 58 коп., а не 3 136 грн. 47 коп., як зазначив позивач. Враховуючи зазначене, доводи відповідача ОСОБА_1 щодо невірного нарахування йому трьох відсотків річних та інфляційних втрат є обґрунтованими. В апеляційній скарзі відповідач просить звільнити його від сплати трьох відсотків річних та інфляційних втрат, оскільки він є інвалідом другої групи по зору з дитинства. Стягнення зазначених складових боргу впливає на фінансове положення відповідача. Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Отже, чинним законодавством не встановлено право суду звільняти відповідача від сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних у зв`язку з невиконанням ним зобов`язань по оплаті житлово-комунальних послуг. Враховуючи зазначене, з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 16 788 грн. 38 коп., інфляційні втрати у розмірі 3 939 грн. 39 коп. та три відсотки річних у розмірі 1 988 грн. 58 коп. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат в частині, що стосується ОСОБА_1 , суд першої інстанції не звернув увагу на наступне. Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, особи з інвалідністю I та II груп. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є інвалідом другої групи, а, відтак, стягнення з нього судового збору не відповідає вимогам закону. За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині визначення розміру заборгованості, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача, а також в частині розподілу судових витрат, які були стягнуті з останнього на користь позивача. При подачі позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 2 102 грн. Оскільки позовні вимоги до ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню (81,4 %), а відповідач звільнений від сплати судового збору, на користь позивача підлягає стягненню з держави судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, а саме у розмірі 1 711 грн. 03 коп. На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 376, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 12 лютого 2021 року в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг та судового збору скасувати та прийняти в цій частині постанову. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс», місце знаходження - вул. Чавдар Єлизавети, 3, у м. Київ, ідентифікаційний код 32912720, 16 788 (шістнадцять тисяч сімсот вісімдесят вісім) гривень, 38 копійок, інфляційні втрати у розмірі 3 939 (три тисячі дев`ятсот тридцять дев`ять) гривень, 39 копійок, три відсотки річних у розмірі 1 988 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят вісім) гривень, 58 копійок. У задоволенні іншої частини позовних вимог до ОСОБА_1 відмовити. Стягнути з держави на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» судовий збір у розмірі 1 711 (одна тисяча сімсот одинадцять) гривень, 03 копійки. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених частиною 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України. Судді Фінагеєв В.О. Кашперська Т.Ц. Яворський М.А.