Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/18200/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/18200/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Єфіменко О.В. Суддя-доповідач - Залімський І. Г. 23 грудня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Залімського І. Г. суддів: Сушка О.О. Гонтарука В. М. , секретар судового засідання: Чорнокнижник О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Галіївський маслозавод" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, В С Т А Н О В И В : Товариство з обмеженою відповідальністю "Галіївський маслозавод" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати винесені Головним управлінням Державної податкової служби у Житомирській області податкові повідомлення-рішення від 07.10.2020 №0002270402 та №0002290402. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29.07.2021 позов задоволено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29.07.2021 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що висновки акту перевірки щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства у повній мірі обґрунтовані, а тому спірні рішення винесені відповідачем правомірно. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Вказав, що висновки відповідача про порушення позивачем податкового законодавства не обґрунтовані, що свідчить про протиправність спірних рішень. Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив вимоги, що в ній викладені, задовольнити. Представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Як вірно встановлено судом першої інстанції, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "Галіївський маслозавод" зареєстроване 17.06.2010 та його основним видом економічної діяльності є: 10.51 Перероблення молока, виробництво масла й сиру. В період з 26.08.2020 по 03.09.2020 Головним управлінням Державної податкової служби у Житомирській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності декларування ТОВ «Галїївський маслозавод» від`ємного значення та заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість по декларації за червень 2020 року. За результатами проведеної перевірки складено акт №187/06-30-04-02/37107815 від 10.09.2020 у висновках якого зафіксовано порушення позивачем вимог: - п.188.1 ст.188, пп.194.1.1 п.194.1 ст.194 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 56931 грн в т. ч.: квітень 2020 - на суму ПДВ 2116 грн; травень 2020 - на суму ПДВ 13733 грн; червень 2020 - на суму ПДВ 41082 грн. - п.44.1, ст.44, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, п.200.4 «в» ст.200 Податкового Кодексу України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.1.2, пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704, в результаті чого ТОВ «Галіївський Маслозавод» завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 1260850 грн, в т.ч.: квітень 2020 - на суму ПДВ 356512 грн; травень 2020 - на суму ПДВ 562672 грн; червень 2020 - на суму ПДВ 341666 грн. - п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в ряд. 21 декларації з ПДВ за червень 2020р. на загальну суму 1176041 грн з періодом виникнення від`ємного значення: квітень 2020 - на суму 358628 грн; травень 2020 - на суму 576405 грн; червень 2020 - на суму 241008 грн. - п. 200.4 "б ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого відсутнє право на отримання бюджетного відшкодування в розмірі 474584 грн, яке заявлене в декларації з ПДВ за червень 2020 р. - п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України в результаті чого завищено суму, заявлену до бюджетного відшкодування за червень 2020року, на 141740 грн. Не погоджуючись з висновками вказаного акту перевірки, ТОВ «Галіївський маслозавод» подало заперечення за результатами розгляду якого відповідачем частково враховано пояснення платника та визначено у листі №11216/6/06-30-04-02-18 від 02.10.2020, що позивачем завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 1238120 грн, в т.ч.: квітень 2020 - на суму ПДВ 350874 грн; травень 2020 - на суму ПДВ 554142 грн; червень 2020 - на суму ПДВ 333104 грн і завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в ряд. 21 декларації з ПДВ за червень 2020р. на загальну суму 1153311 грн з періодом виникнення від ємного значення: квітень 2020 - на суму 352990 грн; травень 2020 - на суму 567875 грн; червень 2020 - на суму 232446 грн. 07.10.2020 на підставі зазначених висновків відповідачем податкові повідомлення-рішення: - №0002270402, яким визначено ТОВ "Галіївський маслозавод" суму завищення бюджетного відшкодування за червень 2020 року в розмірі 141740 грн; - №0002290402, яким визначено ТОВ "Галіївський маслозавод" суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за червень 2020 року в розмірі 1153311 грн. Вважаючи протиправними вказані рішення від 07.10.2020 №000227040 та №0002290402, позивач звернувся до суду. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що висновки відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства не обґрунтовані, що свідчить про протиправність спірних рішень від 07.10.2020 №000227040 та №0002290402. Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне. Відповідно до п. 187.1. ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності (підрядники та субпідрядники) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу. Згідно з п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При цьому п. 201.11 статті 201 ПК України, на який йде посилання в абзаці першому цього пункту, передбачає підстави для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, що у даних відносинах не застосовується, оскільки в даному випадку підприємством віднесено суми до податкового кредиту виключно з податкових накладних, які отримані з Єдиного реєстру податкових накладних. Встановлено, що контролюючий орган до сум завищеного податкового кредиту включив суми по взаємовідносинах ТОВ «Галіївський маслозавод» з ТОВ "Фінансово-Інвестиційний Союз по декларації за квітень - червень 2020 року суму ПДВ 240346,79 грн, з ПП ПАФ "ЛАН" до складу податкового кредиту по декларації за квітень - червень 2020 року суму ПДВ 156337,36 грн, по взаємовідносинах з Сільськогосподарське ТОВ "Урожай" до складу податкового кредиту по декларації за квітень - червень 2020 року суму ПДВ 18616,27 грн. На думку відповідача в податкових накладних за квітень - червень 2020 року ТОВ "Фінансово-Інвестиційний Союз, ПП ПАФ "ЛАН", СГ ТОВ "Урожай" відсутня відмітка про складання зведеної податкової накладної чим порушено п.187.1. ст. 187 ПК України і тому дані податкові накладні не можуть формувати податковий кредит. Разом з цим, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивач не несе жодної відповідальності за зазначення будь яких додаткових реквізитів в податкових накладних цими юридичними особами. Вказані в Акті податкові накладні були сформовані постачальниками та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, підстав для зупинення чи відмови в їх реєстрації податковим органом не встановлено, їх реєстрацію жодним чином не скасовано. До того ж, у вказаних накладних наявні всі обов`язкові реквізити визначені п. 201.1 ст. 201 ПК України. Таким чином, зазначені у податкових накладних ТОВ "Фінансово-Інвестиційний Союз, ПП ПАФ "ЛАН", ТОВ "Урожай" суми ПДВ ТОВ «Галіївський маслозавод» правомірно включив до складу податкового кредиту у деклараціях за квітень - червень 2020 року. Аналізуючи доводи відповідача про те, що ТОВ «Галіївський маслозавод» неправомірно віднесено до податкового кредиту ПДВ на загальну суму 822 819,12 грн за операціями з контрагентом ТОВ "С.В. ТРАНС", апеляційний суд враховує, що у постанові від 03.09.2019 у справі №810/3790/17 Верховний Суд зауважив, що аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними. За змістом постанови Верховного Суду від 30.08.2019 у справі №804/17176/14 порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними. Згідно постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №820/7293/13-а правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, на які посилається відповідач, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть свідчити про нереальність господарських взаємовідносин, які є предметом дослідження у цій справі. Суд також акцентує увагу на принципі індивідуальної відповідальності за вчинене порушення (частина друга статті 61 Конституції України). У постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №813/4931/13-а, від 06.02.2018 у справі №802/4940/14 висловлено правову позицію згідно якої податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентом податкової дисципліни та правильності ведення ним податкового або бухгалтерського обліку. У постанові від 30.06.2020 №440/426/19 Верховний Суд вказав, що допущені попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару порушення податкового законодавства є підставою для притягнення їх до відповідальності, а не підставою для виключення з податкового обліку позивача сум ПДВ за операціями, в яких ці постачальники не приймали участь. Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України», якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку. Таким чином, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом. Отже, у разі підтвердження товарності здійснених поставок, платник не може відповідати за порушення, допущені контрагентом, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи. З урахуванням наведеного апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про необґрунтованість висновку відповідача про те, що ТОВ "Галіївський маслозавод" завищив податковий кредит з ПДВ по контрагенту TOB «С.В. ТРАНС» на загальну суму 822819,12 грн. Відповідно до п.188.1. ст.188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку. У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу. Згідно акту перевірки, в порушення п.188.1 ст.188 ПК України ТОВ "Галіївський маслозавод" визначило базу оподаткування по операціях з постачання товару «Молоко коров`яче незбиране охолоджене» за ціною, яка нижче ціни придбання такого товару, що призвело до заниження бази оподаткування на суму 284654,27 грн, в т.ч.: по Дочірньому підприємству "Старокостянтинівський молочний завод: травень 2020 - на суму 49376,13 грн (88361 кг*(8,0588 грн-7,5грн)), червень 2020 - на суму 162698,04 грн (199654 кг*(8,3149грн-7,5грн)); по TOB "ТЕРРА ФУД" Філія "Молоко" TOB "ТЕРРА ФУД": червень 2020 - на суму 42713,18 грн (64240 кг* (8,3149грн-7,65грн)); по ПрАТ "Дубномолоко": квітень 2020 - на суму 10578,92 грн (20474кг*(8,1667грн-7,65грн)), травень 2020 - на суму 19288,00 грн (47182 кг*(8,0588 грн-7,65грн)). Впорушення пп.194.1.1 п.194.1. ст.194 ПК України ТОВ "Галіївський маслозавод" занижено податкові зобов`язання з ПДВ по операціях з постачання товару «Молоко коров`яче незбиране охолоджене» на загальну суму ПДВ 56930,86 грн, в т.ч.: по Дочірньому підприємству "Старокостянтинівський молочний завод" на загальну суму ПДВ 42414,84 грн, в т.ч.: травень 2020 - на суму 9875,23 грн (49376,13 грн. *20%), червень 2020 - на суму 32539,61 грн (162698,04грн*20%); по ТОВ "ТЕРРА ФУД" Філія "Молоко" ТОВ "Терра Фуд: червень 2020 - на суму 8542,64 грн (42713,18грн*20%); по ПрАТ "Дубномолоко" на загальну суму ПДВ 5973,38 грн, в т.ч.: квітень 2020 - на суму 2115,78 грн (10578,92грн *20%), травень 2020 - на суму 3857,60 грн. (19288 грн*20%). Разом з цим, як пояснив представник позивача та не спростував відповідач, перевіряючими здійснено виключно вибірковий аналіз постачальників молока, до того ж лише тих, які є платниками ПДВ, без будь якого врахування ціни придбання у інших постачальників, в т.ч. заготівлі молока від населення. Наслідком таких дій стало невірне формування собівартості ціни на молоко, яке в подальшому було реалізовано Дочірньому підприємству "Старокостянтинівський молочний завод, ТОВ "ТЕРРА ФУД" Філія "Молоко" ТОВ "Терра Фуд та ПрАТ "Дубномолоко". За даними бухгалтерського обліку ТОВ «Галіївський маслозавод» середня вартість придбаного молока становить: квітень 2020 р. - 7,12 грн/кг без ПДВ; травень 2020 р. - 6,74 грн/кг без ПДВ; червень 2020 р. - 7,01 грн/кг без ПДВ. Реалізація власно виробленої продукції здійснена виходячи з договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів відповідно до п. 188.1. ст. 188 ПК України. Той факт, що «Молоко коров`яче незбиране охолоджене» придбавалось позивачем у визначеному періоді лише у ПСП «Граніт» та TOB «С.В. ТРАНС» не відповідає дійсності, адже ТОВ «Галіївський маслозавод» є переробним підприємством, у позивача наявні всі необхідні засоби та обладнання для здійснення переробки молока, в т.ч. охолодження. Оскільки, товариством було реалізовано Дочірньому підприємству "Старокостянтинівський молочний завод, ТОВ "ТЕРРА ФУД" Філія "Молоко" ТОВ "Терра Фуд та ПрАТ "Дубномолоко", продукцію власного виробництва, яка виготовлена внаслідок закупівлі молока у юридичних та фізичних осіб з подальшою його переробкою (в т.ч. очищення, охолодження, зберігання за низької температури, транспортування, нормалізація), то відповідно вимоги абз. 2 п. 181.1 ПК України не поширюються на операції з продажу такої продукції власного виробництва, а ТОВ «Галіївський маслозавод» у повній відповідності до п. 181.1 ПК України сформовано податковий кредит та зареєстровано відповідні податкові зобов`язання. Зазначені доводи позивача відповідають встановленим судом обставинам даної справи. Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління. З урахуванням наведеного у сукупності, апеляційний суд вважає, що контролюючим органом не наведено доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та у повній мірі спростовують факти господарської діяльності, засвідчені належними документами, а також не представлено доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі. Також, не подано відповідачем належних та достатніх доказів на підтвердження у повній мірі недобросовісності позивача як платника податку, не наведено доводів щодо здійснення позивачем усіх із досліджених під час перевірки господарських операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо. Таким чином, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про необґрунтованість висновків акту перевірки №187/06-30-04-02/37107815 від 10.09.2020 та, як наслідок, протиправність та необхідність скасування податкових повідомлень-рішень від 07.10.2020 №0002270402 та №0002290402. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 липня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 28 грудня 2021 року. Головуючий Залімський І. Г. Судді Сушко О.О. Гонтарук В. М.