Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/3980/21

Головуючий І інстанції: Котеньов О.Г. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 грудня 2021 р. Справа № 520/3980/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Любчич Л.В., Суддів: Русанової В.Б. , Спаскіна О.А. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.05.2021, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 24.05.21 по справі № 520/3980/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: У березні 2021 року ОСОБА_1 (надалі також позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (надалі за текстом ГУ ПФУ в Харківській області, відповідач), в якій, з урахуванням уточненої позовної заяви, просив: - визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Харківській області щодо нездійснення йому перерахунку пенсії з 01 квітня 2019 року по довідці Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій №39 від 25.03.2021, що складена на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2021 по справі №520/16313/2020; - зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській області перерахувати йому пенсію з 01.04.2019, виходячи з відповідних сум грошового забезпечення, зазначених в довідці Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій №39 від 25.03.2021 року і здійснити виплату з 01.04.2019, виходячи зі 100% перерахованої суми пенсії єдиним платежем без використання при такій виплаті постанов Кабінету Міністрів Україні чи інших нормативних актів (в тому числі Постанови КМУ № 649 від 22.08.2018 "Про порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», тощо), які надають боржнику можливість для відстрочення чи розстрочення виплат, з урахуванням компенсації, передбаченої Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» за період з 01.04.2019 по дату фактичної виплати. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24 травня 2021 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Харківській області щодо нездійснення ОСОБА_1 перерахунку пенсії з 01 квітня 2019 року по довідці Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій №39 від 25.03.2021 року, що складена на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2021 по справі №520/16313/2020. Зобов`язано ГУ ПФУ в Харківській області перерахувати пенсію ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року, виходячи з відповідних сум грошового забезпечення, зазначених в довідці Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій №39 від 25.03.2021 і здійснити виплату ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року, виходячи зі 100% перерахованої суми пенсії єдиним платежем. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Харківській області на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 908 грн 00 коп. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, ГУ ПФУ в Харківській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач вказав, що після скасування положень пунктів 1-2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі постанова КМУ №103) інших рішень Урядом про умови та порядок проведення перерахунку пенсій не приймалось. Стверджує, що відповідачем при перерахунку пенсії жодним чином не порушено право позивача на пенсійне забезпечення щодо обчислення розміру пенсії, оскільки відповідач керувався лише тими показниками грошового забезпечення позивача, які були надані уповноваженим органом та не міг визначити і врахувати будь-які інші, окрім тих, що були включені до попередньої довідки. Вказує, що у випадку коли спеціальним Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі Закон №2262-ХІІ) передбачено право, форми і види пенсійного забезпечення, але не унормовано розмір та види складових перерахунку пенсії та віднесено визначення підстав для перерахунку пенсії до повноважень Кабінету Міністрів України, то підвищення розміру грошового забезпечення та/або введення додаткових видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців без прийняття відповідного урядового рішення не зумовлює для уповноваженого органу обов`язку вчинити дії, спрямовані на проведення перерахунку пенсії. Окрім цього зазначає, що вимога про здійснення виплати суми недоплаченої частини основного розміру пенсії єдиним платежем не підлягає задоволенню, оскільки з системного аналізу положень ч. 1 та 3 ст. 2 КАС України у поєднанні з приписами ст. 6 Конституції України, якою закріплений принцип розподілу державної влади, вбачається, що суд не може перебирати на себе функції суб`єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб`єкта; кількість платежів у межах однієї суми коштів не порушує прав особи на соціальний захист у формі пенсійного забезпечення. Просив урахувати, що поза увагою суду першої інстанції залишено те, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду щодо відповідної частини позовних вимог, оскільки відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а буквальне тлумачення статей 51, 55 Закону №2262-ХІІ дає підстави вважати, що ці норми стосуються вже нарахованих сум пенсій за минулий час, однак не виплачених з вини пенсійного органу. Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Відповідно до положень ч.1 ст. 308 , п.3 ч.1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі КАС України) розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у ній доказами та в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Виходячи з положень вказаної норми законодавства, колегія суддів переглядає рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог. Колегія суддів вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які відповідач посилається в апеляційній скарзі, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлені наступні обставини, які не оспорені сторонами. Позивачу призначено пенсію на умовах Закону № 2262-ХІІ. З 01.01.2018 ГУ ПФУ Харківській області здійснено перерахунок пенсії позивача відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ та Постанови КМУ №103. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2021 по справі № 520/16313/2020, що набрало законної сили, визнано протиправними дії Навчального центру оперативно-рятувальної служби цивільного захисту державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до ГУ ПФУ в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із обов`язковим значенням відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру; зобов`язано Навчальний центр оперативно-рятувальної служби цивільного захисту державної служби України з надзвичайних ситуацій підготувати та надати ГУ ПФУ в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів сімей" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов`язковим зазначенням відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 . Міжрегіональним центром гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій складена оновлена довідка від 02.02.2021 №20 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 для проведення перерахунку пенсії з 01.04.2019. Перерахунок пенсії, розмір якої обчислений з грошового забезпечення, визначеного у вищевказаній довідці, відповідачем не здійснено, про що надано лист на адресу представника позивача від 02.03.2021. У подальшому, Міжрегіональним центром гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій складено довідку від 25.03.2021 № 39 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 для проведення перерахунку пенсії з 01.04.2019. Згідно з супровідним листом Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій на адресу відповідача та ГУ ПФУ в Харківській області направлена оновлена довідка про розмір грошового забезпечення від 25.03.2021 № 39 із зазначенням, що довідку від 02.02.2021 №20 слід вважати недійсною. Доказів перерахунку пенсії позивача за оновленою довідкою від 25.03.2021 № 39 відповідачем не надано. Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду із позовом. Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з огляду на обставини наявності у позивача права на перерахунок його пенсії у зв`язку зі зміною (підвищенням) розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців та отримання ГУ ПФУ в Харківській області довідки про розмір грошового забезпечення від 25.03.2021 № 39, дійшов висновку про зобов`язання відповідача перерахувати пенсію позивача на підставі такої довідки з 01.04.2019, здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії єдиним платежем. Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції в цій частині, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, з огляду на таке. Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон № 2262-ХІІ. Відповідно до ч.3 ст.43 Закону №2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Частиною 1 ст.63 Закону № 2262-ХІІ визначено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Згідно з ч.2 ст.63 Закону №2262-ХІІ якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Частиною 4 цієї ж норми передбачено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Згідно з ч. ч. 2, 3 ст.51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що перерахунок пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону №2262-ХІІ може бути проведений як за додатковими документами, які має право надати пенсіонер, так і на підставі відомостей, які надаються уповноваженими державними органами. В першому випадку, пенсіонер, який набув права на підвищення пенсії, має право отримати різницю в пенсії за минулий час не більш як за 12 місяців. У випадку, коли перерахунок пенсії проводиться у зв`язку із зміною розміру видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців на підставі відповідної довідки про розмір грошового забезпечення, виданої уповноваженим органом, то такий перерахунок провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Водночас у випадку, коли перерахунок пенсії не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, такий перерахунок провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Згідно зі статтею 10 Закону №2262-ХІІ обов`язок нарахування та виплати пенсій покладено на органи Пенсійного фонду, які здійснюють нарахування пенсій на підставі наданих документів, відповідними органами/особою-пенсіонером довідок про розмір грошового забезпечення, і розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у довідках. Отже, органи Пенсійного фонду здійснюють перерахунок пенсій на підставі довідок про складові оновленого грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, які видані відповідними міністерствами та відомствами. В свою чергу, пунктом 1 Постанови КМУ № 103 постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-ХІІ до 1 березня 2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (надалі - Постанова № 704). Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45 в редакції Постанови № 103 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням. При цьому, у Додатку 2 до Порядку № 45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою № 103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення). З аналізу наведених вище положень слідує, що набрання чинності Постановою № 704, якою змінено (збільшено) грошове забезпечення військовослужбовців, у розумінні ч. 2 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ є обставиною, що тягне за собою зміну розміру пенсії позивача, призначеної на підставі цього Закону. Водночас, з огляду на норми пунктів 1, 2 Постанови № 103 позивач набув право на підвищення пенсії тільки з урахуванням основних складових грошового забезпечення (посадовий оклад, надбавка за посадовий оклад, надбавка за вислугу років) за відповідною посадою, з якої був звільнений з військової служби, в той час як додаткові види грошового забезпечення до довідки про розмір грошового забезпечення не були включені. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, в адміністративній справі № 826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №

45. Отже, зміни, внесені Постановою №103, зокрема, до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак, з 05.03.2019 - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 - діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін. Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена у постанові від 17.12.2019 у зразковій адміністративній справі № 160/8324/19 та яка була залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020. Колегія суддів зазначає, що з аналізу чинного законодавства України та правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 17.12.2019 у зразковій справі №160/8324/19, та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 у цій зразковій справі, випливає, що право на звернення за оновленою довідкою з урахуванням не тільки основних, але й додаткових видів грошового забезпечення, до уповноваженого органу, з якого особа звільнена з військової служби та право на перерахунок пенсії виникли у позивача з моменту визнання протиправною та нечинною Постанови №103, тобто із 05.03.2019, а право на перерахунок пенсії - з 01.04.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії). Учасниками справи не заперечується, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2021 у справі №520/16313/2020 Міжрегіональний центр гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій підготував та направив до ГУ ПФУ в Харківській області довідку від 25.03.2021 № 39 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 для здійснення перерахунку та виплати позивачу пенсії з 01.04.2019, із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень та премії), встановлених відповідно до вимог Постанови № 704 за посадою, відповідною останній штатній посаді позивача (а.с. 49). Таким чином, у зв`язку з виникненням у позивача права на перерахунок пенсії з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, враховуючи надіслання Міжрегіональним центром гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій до ГУ ПФУ в Харківській області довідки про грошове забезпечення позивача станом на 05 березня 2019 року для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , колегія суддів дійшла висновку про наявність у органу Пенсійного фонду обов`язку здійснити перерахунок пенсії з урахуванням нового розміру грошового забезпечення за посадою, яку займав позивач перед звільнення з військової служби з 01 квітня 2019 року (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) з виплатою заборгованості без обмеження строком в 12 місяців з дня надходження довідки. З матеріалів справи вбачається, що довідка видана уповноваженим органом відповідно до Постанови КМУ від 30.08.2017 за №704, та окрім посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням (прапорщик), надбавки за вислугу років, містить інформацію щодо розмірів надбавки за особливості проходження служби, за кваліфікацію та премії (а.с. 49). За встановлених обставин, з огляду на те, що довідка видана відповідно до Постанови КМУ від 30.08.2017 за № 704 у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення військовослужбовців, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними посилання відповідача на неприйняття нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, якими має проводитися перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, після 05.03.2019 та непередбачення чинним законодавством індивідуального перерахунку пенсій військовослужбовцям за їхньою заявою та згідно з долученими довідками про розмір грошового забезпечення, як на підставу відмови у перерахунку позивача. Відповідач в апеляційній скарзі наполягає на тому, що визнання нечинними в подальшому п.п. 1,2 постанови КМУ № 103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, яке набрало законної сили 05.03.2019, не може мати наслідком зобов`язання відповідача до вчинення певних дій щодо повторного проведення перерахунку пенсії позивача, та на тому, що після визнання протиправним та нечинними змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 Урядом не прийнято інших рішень про умови та порядок проведення перерахунку пенсій, з урахуванням чинності попередньої редакції норм Порядку №

45. З цього приводу колегія суддів зазначає, що така позиція відповідача фактично не узгоджується з висновками Верховного Суду у зразковій справі № 160/8324/19, та ставить висновки, зроблені в рішенні Верховного Суду та постанові Великої Палати Верховного Суду щодо чинності та застосування приписів Порядку № 45 та наявності права у пенсіонерів, які отримують пенсію за вислугу років, на перерахунок пенсії з 01.04.2019, під сумнів. Крім того, Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 160/8324/19 надано оцінку зазначеним доводам та зроблено висновок про їх необґрунтованість. З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що ГУ ПФУ в Харківській області після надходження довідки про розмір грошового забезпечення від 25.03.2021 № 39 було зобов`язане перерахувати пенсію позивача на підставі такої довідки. Щодо вимог позову про здійснення ГУ ПФУ в Харківській області виплати суми перерахунку пенсії єдиним платежем, починаючи з 01.04.2019, колегія суддів зауважує таке. Згідно з ч.3 ст.51 Закону № 2262-ХІІ визначено, що перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Відповідно до ч.3 ст.52 Закону №2262-ХІІ виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія. Частиною 2 ст.55 Закону №2262-ХІІ визначено, що нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу ПФУ, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Системний аналіз ст. ст. 51, 52, 55, а також ст.63 Закону № 2262-ХІІ свідчить, що наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати "порядок перерахунку пенсії" не є тотожним праву встановлювати "строки перерахунку пенсії", "строки виплати пенсії". Отже, питання строків виплати доплат до пенсії за результатами проведеного перерахунку, тобто частини пенсії особи, а також розмірів такої доплати не охоплюються поняттям "порядок проведення перерахунку пенсії". Колегія суддів зауважує, що законодавством не передбачено виплати пенсії, належної позивачу, частинами, а отже належним виконанням судового рішення, в даному випадку, є саме виплата суми перерахунку пенсії єдиним платежем. Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13). Так, у своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення пункту 1 дозволяє позбавлення власності лише "на умовах, передбачених законом", а пункт 2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію "законів" (рішення у справах "Амюр проти Франції", "Колишній король Греції та інші проти Греції" та "Малама проти Греції"). "Майном" може бути як "існуюче майно", так і активи, включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймні "легітимні сподівання" на реалізацію майнового права (пункт 83 рішення від 12.07.2001 у справі Ганс-Адам ІІ проти Німеччини"). "Легітимні сподівання" за своїм характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті, такому як судовий вердикт (рішення у справі "Копецький проти Словаччини"). В даному випадку легітимні сподівання позивача на отримання пенсійний виплат, передбачені чинними нормами Законів України, тобто вони є конкретними, а тому на них поширюється режим "існуючого майна". Суд апеляційної інстанції зауважує, що пенсійний орган, заперечуючи проти задоволення позовних вимог в цій частині у апеляційній скарзі, посилається на те, що суд не може перебирати на себе функції суб`єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб`єкта; кількість платежів у межах однієї суми коштів не порушує прав особи на соціальний захист у формі пенсійного забезпечення. Приписами ч.6 ст. 246 КАС України визначено, що у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про порядок і строк виконання рішення. Колегія суддів зазначає, що в даному випадку виплата суми перерахунку пенсії єдиним платежем є фактично способом захисту прав позивача, оскільки по-перше, вказані суми недоплаченої суми перерахунку пенсії повинні бути вже виплачені позивачу і відповідно громадянин має право отримати одразу всю суму на виконання рішення суду, а по-друге, це буде фактично порядком виконання рішення суду, відповідно до вказаної вище норми КАС України, з огляду на спір щодо порядку виконання судового рішення, а тому суд першої інстанції мав визначити спосіб виконання рішення суду. Оскільки бездіяльність пенсійного органу, яка полягає у неперерахунку та невиплаті ОСОБА_1 з 01.04.2019 пенсії на підставі довідки Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 25.03.2021 № 39 є неправомірною, відповідно з 01.04.2019 підлягають задоволенню вимоги про зобов`язання ГУ ПФУ в Харківській області здійснити виплату суми заборгованості недоплаченої частини перерахунку пенсії єдиним платежем. Колегія суддів зазначає, що заперечення пенсійного органу відповідно є необґрунтованими. Доводи відповідача, наведені у апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують та свідчать про незгоду із правовою оцінкою суду першої інстанції. Що стосується доводів відповідача про пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду, то такі є безпідставними, оскільки перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 не проведений з вини державного органу, який видає довідки для перерахунку пенсії, а відтак, в силу вимог частини третьої статті 51 Закону № 2262-ХІІ, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Також, суд апеляційної інстанції відхиляє посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а, оскільки обставини у справі, яка переглядається апеляційним судом, не є тотожними обставинам, за яких Верховний Суд ухвалив постанову у справі №510/1286/16-а, спірні правовідносини в якій врегульовані нормами Закону України від 16.12.1993 за № 3723-ХІІ «Про державну службу». Ухвалюючи дане судове рішення колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень. Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи вище зазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи відповідача, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно установив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін. Ураховуючи положення статті 139 КАС України, підстави для зміни розподілу судових витрат відсутні. Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 травня 2021 року по справі № 520/3980/21 залишити без змін . Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя-доповідач Л.В. Любчич Судді В.Б. Русанова О.А. Спаскін