Постанова Полтавський апеляційний суд № 542/425/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 542/425/21 Номер провадження 22-ц/814/2656/21Головуючий у 1-й інстанції Шарова-Айдаєва О. О. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 грудня 2021 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Одринської Т.В., суддів: Панченка О.О., Пікуля В.П., за участю секретаря Філоненко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Драбинівської сільської ради в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Виконавчого комітету Драбинівської сільської ради, про відібрання дітей у батьків без позбавлення батьківських прав, передання їх під опіку, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішенняНовосанжарського районного суду Полтавської області від 04 жовтня 2021 року, - В С Т А Н О В И В : В березні 2021 року Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Драбинівської сільської ради звернувся до суду з позовом в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , в якому змінивши предмет позову, просив: - відібрати без позбавлення батьківських прав у ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , яка тимчасово влаштована в Гадяцький дитячий будинок Полтавської обласної ради (адреса: вул. Першотравнева, 23, м. Гадяч, Полтавської області, індекс 37302); - відібрати без позбавлення батьківських прав у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які тимчасово влаштовані до Кременчуцького обласного спеціалізованого будинку дитини Полтавської обласної ради (адреса: вул. Бетонна, 3, м. Кременчук, індекс: 39617); - передати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під опіку органу опіки та піклування виконавчого комітету Драбинівської сільської ради, Новосанжарського району Полтавської області для тимчасового влаштування в державний заклад або сімейної форми влаштування дітей. Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 , як батько ОСОБА_1 , не надає матеріальної допомоги на утримання дочки, не займається її вихованням, самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків, що вказує на неналежне виконання ним батьківських обов`язків. Зазначає, що ОСОБА_4 , мати дітей, також ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей, зловживає алкогольними напоями, перебуває у лікаря нарколога на обліку з діагнозом психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю (синдром залежності). Внаслідок неодноразового обстеження житлово-побутових умов та оцінки потреб сім`ї за місцем проживання ОСОБА_4 та її дітей виявлені незадовільні умови проживання родини, гострі порушення санітарно-гігієнічних норм, незадоволення потреб малолітніх дітей, перебування матері в стані алкогольного сп`яніння, неналежний догляд за дітьми, не виконання рекомендації лікаря щодо їх лікування. З огляду на викладене, виконавчий комітет Драбинівської сільської ради прийняв рішення про негайне відібрання дітей в ОСОБА_4 та тимчасове влаштування вилучених дітей на стаціонарне лікування до Новосанжарської ЦРЛ з метою обстеження стану здоров`я. Враховуючи викладені обставини, позивач вказував на необхідність відібрання дітей в ОСОБА_4 та ОСОБА_1 без позбавлення батьківських прав, передання їх під опіку Виконавчого комітету Драбинівської сільської ради для тимчасового влаштування в державний заклад або сімейної форми для подальшого влаштування дітей. РішеннямНовосанжарського районного суду Полтавської області від 04 жовтня 2021 року позовну заяву Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Драбинівської сільської ради в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Виконавчого комітету Драбинівської сільської ради, про відібрання дітей у батьків без позбавлення батьківських прав, передання їх під опіку задоволено. Відібрано малолітню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка тимчасово влаштована в Комунальний заклад «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Полтавської обласної ради (Полтавська область, місто Гадяч, вул. Першотравнева, б.23), від батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , без позбавлення батьківських прав. Передано малолітню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , органу опіки та піклування виконавчого комітету Драбинівської сільської ради Полтавської області для подальшого влаштування дитини. Відібрано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , які тимчасово влаштовані в Комунальне підприємство «Кременчуцький обласний спеціалізований будинок дитини Полтавської обласної ради» (вул. Бетонна, б. 3, м. Кременчук, Полтавська область, 39600), від матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , без позбавлення її батьківських прав. Передано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , органу опіки та піклування виконавчого комітету Драбинівської сільської ради Полтавської області для подальшого влаштування дітей. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на користь держави судовий збір у розмірі 908 грн 00 коп. (дев`ятсот вісім гривень). Стягнуто з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на користь держави судовий збір у розмірі 908 грн 00 коп. (дев`ятсот вісім гривень). Роз`яснено ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , що відповідно до положень частини 3 статті 170 СК України, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дітей їх батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дітей. Рішення суду мотивоване тим, що позивачем доведено, що діти опинилися в складних життєвих обставинах, існують умови, загрозливі для їх здоров`я та життя, у зв`язку з тим, що відповідачі не приділяють належної уваги вихованню, не забезпечують дітям належних умов проживання. Відповідач ОСОБА_5 , має психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, у зв`язку з чим перебуває на обліку у лікаря нарколога, що свідчить про її хронічний алкоголізм. Суд вважав, що перебування дітей з батьками, які свідомо не доглядають за ними, становить реальну загрозу для їх життя та здоров`я, тому прийшов до висновку, про наявність підстав для відібрання дітей без позбавлення відповідачів батьківських прав, передавши дітей органу опіки та піклування для подальшого влаштування. З вказаним судовим рішенням не погодилася ОСОБА_5 та подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати, ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог органу опіки та піклування, та залишити малолітніх дітей на її утриманні та вихованні. Апеляційна скарга мотивована тим, що викладені в позовній заяві факти не підтверджені належними доказами. Зазначає, що в квітні 2021 року вона придбала житловий будинок в селі Варварівка, Новосанжарського р-ну, Полтавської обл., який обладнала усім необхідним, зокрема, поповнила запаси продуктів харчування, одягу та взуття для дітей, облаштувала окремі кімнати для дітей. Зазначила, що має земельну ділянку на якій вирощує фрукти та овочі, також вказала що отримує дохід від здачі в оренду належних їй земельних ділянок. В квітні 2021 року розпорядженням виконавчого комітету Драбинівської сільської ради вона влаштована на роботу робітником по благоустрою сіл. З жовтня 2021 року вона прийнята на роботу підсобником робіт в ТОВ «Елеватор» «Чиста криниця», де отримує офіційну заробітну плату. Вказала, що після вилучення дітей спиртних напоїв не вживає, веде належний спосіб життя та характеризується позитивно. Зазначає, що вона не притягувалася до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неналежне виховання дітей, з нею не проводилися профілактичні бесіди. На обліку у психіатра не перебуває, пройшла курс лікування від алкоголізму. Вказує, що суд першої інстанції не дослідив її ставлення до дітей. Зазначила, що ніколи не ухилялася від виконання своїх батьківських обов`язків та всіляко намагалася забезпечити дітей. Служба у справах дітей виконавчого комітету Драбинівської сільської ради просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, які з`явились у судове засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. У справі, що переглядається, встановлено, що батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_5 та ОСОБА_1 (а.с. 12). Згідно свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 та НОМЕР_2 від 27 серпня 2019 року ОСОБА_5 , є матір`ю ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . (а.с. 10, 11). Відповідно до довідки Виконавчого комітету Драбинівської сільської ради № 32 від 03.03.2021, ОСОБА_5 мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , і має наступний склад сім`ї: ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (а.с. 17, 36, 37). Діти - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживали разом з їх матір`ю. Відповідно до довідки № 02-34/1-251 від 10.03.2021 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 13, 39). З матеріалів справи вбачається, що 26 лютого 2021 року комісією в складі директора Новосанжарського районного центру соціальних служб Романець І.А., фахівцем із соціальної роботи Новосанжарського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді ОСОБА_7 , інспектором ювенальної превенції Руденко М.В., старостою с. Богданівка ОСОБА_8 , головою Драбинівської сільської ради Лєсковою Т.О., виконуючого обов`язки начальника служби у справах дітей виконавчого комітету Драбинівської сільської ради Мастюх Л.М. на підставі доповідної записки сімейного лікаря АЗПСМ ОСОБА_9 проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де проживають - ОСОБА_5 та її діти ОСОБА_10 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 й ОСОБА_3 . За наслідками обстеження умов проживання сім`ї складено акт, згідно якого встанолено, що будинок за вказаною адресою не належить на праві власності ОСОБА_5 , потребує капітального ремонту, без зручностей та водопостачання, у помешканні холодно, брудно, наявні ознаки сирості, грибка, приміщення не пристосоване до потреб дітей, порушені санітарно-гігієнічні норми, не облаштовані місця для ігор, навчальних занять, діти мають доступ до побутової хімії та небезпечних предметів. Умови для виховання та розвитку дітей відсутні, основні потреби не забезпечуються. Стосунки в родині напружені (а.с. 31). У період з 26 лютого 2021 року по 01 березня 2021 року Новосанжарським районним центром соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Новосанжарської районної державної адміністрації (діючий на час проведення перевірки) було здійснено оцінку потреб сім`ї ОСОБА_4 , яка має на утриманні трьох малолітніх дітей. За наслідками перевірки складено висновок від 01 березня 2021 року (а.с. 23-24), згідно якого, працівниками соціальної служби було встановлено наявність скрутних життєвих обставин, ознаками яких є незадовільні умови проживання, зловживання алкоголем, незадоволення потреб малолітніх дітей, невиконання батьківських обов`язків. Встановлено, що може виникнути загроза життю та здоров`ю дітей. Зазначено про тривалість існування проблеми більше року. Зазначені обставини були повідомлені листом голові Драбинівської територіальної громади та ВП № 3 Полтавського РУП ГУ НП в Полтавській області (а.с. 22). Судом встановлено, що 05 червня 2020 року також складався висновок оцінки потреб сім`ї Новосанжарським районним центром соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Новосанжарської районної державної адміністрації, відповідно до якого було встановлені ознаки скрутних життєвих обставин сім`ї ОСОБА_5 , та те, що сім`я потребувала консультування (а.с. 18-19). ОСОБА_5 , зобов`язувалась виконувати свої батьківські обов`язки, доглядати за дітьми, виконувати рекомендації медичних працівників (а.с. 28) Рішенням виконавчого комітету Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області від 01 березня 2021 року вирішено відібрання у громадянки ОСОБА_4 малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та тимчасове влаштування дітей на стаціонарне лікування до Новосанжарської ЦЛ (а.с. 20). Згідно з довідкою Богданівського навчально-виховного комплексу від 10.03.2021 № 21 вбачається, що ОСОБА_1 є ученицею 6 класу, проживає разом з матір`ю ОСОБА_5 , а її батько проживає окремо та протягом всього періоду навчання дитини в закладі освіти, він жодного разу не відвідував свят, виховних заходів, не був присутній на батьківських зборах (а.с. 14). Встановлено, що ОСОБА_5 перебуває з 14.01.2008 на диспансерному обліку у лікаря нарколога з діагнозом ППРА (психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю), синдром залежності (а.с. 32, 138). 10 березня 2021 року Виконавчим комітетом Драбинівської сільської ради, як органом опіки та піклування, складено висновок про необхідність позбавлення ОСОБА_5 батьківських прав щодо її малолітніх дітей. У зв`язку з тим, що ОСОБА_5 змінила місце проживання, після відібрання дітей, за словами старости села, не вживає алкогольних напоїв, тимчасово влаштувалась на громадські роботи підсобним працівником за договором, неодноразово відвідувала в м. Кременчуці молодших дітей, а зі старшою донькою ОСОБА_11 спілкується в телефонному режимі, у висновку Виконавчого комітету Драбинівської сільської ради від 14.06.2021 № 652 зазначено про доцільність відібрання у неї дітей без позбавлення її батьківських прав (а.с. 168). Ухвалюючи рішення про відібрання малолітніх дітей від відповідачів без позбавлення останніх батьківських прав, суд виходив з доведеності того, що умови проживання, якими забезпечують своїх дітей, є небезпечними для їх здоров`я та морального виховання, а тому дійшов висновку про те, що відібрання дітей без позбавлення батьківських прав є єдиним способом захисту прав і якнайкращого забезпечення їх інтересів та максимально можливою мірою виживання і здорового розвитку дітей. З таким висновком колегія суддів погодитися не може виходячи з наступного. Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом. За правилами статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Згідно із статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. У рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» зазначається, що «хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини». Відповідно до основних сформованих принципів суспільства, задекларованих у міжнародному праві та національному законодавстві, діти мають право на особливе піклування і допомогу, внаслідок своєї фізичної і розумової незрілості, потребують спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження. За змістом частини першої статті 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу. Батьки, від яких відібрана дитина, не втрачають щодо неї прав та обов`язків, обумовлених походженням. Вони надалі залишаються носіями обов`язку щодо виховання дитини, мають право на особисте її виховання та спілкування з ними. Проте та обставина, що дитина передана іншій особі або начальному закладу, означає, що саме їх напрямок та умови виховання одержали перевагу над тим, що здатні створити батьки, й з цим напрямком батьки повинні будуть узгоджувати свою поведінку. Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (Мамчур проти України, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року). Якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При ухваленні рішення про відібрання дитини від батьків може виникнути необхідність врахування низки чинників. Можливо, потрібно буде з`ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина, якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я. З іншого боку, той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням («Савіни проти України», № 39948/06, § 50, ЄСПЛ, від 18 грудня 2008 року). Основними підставами для відібрання дитини є ухилення батьків від виконання своїх обов`язків з виховання дитини; жорстоке поводження з дитиною; захворювання батьків на хронічний алкоголізм або їх наркотична залежність; будь-які види експлуатації дитини, примус її до жебракування та бродяжництва тощо. Інші випадки охоплюють ситуації, коли залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. Така небезпека може випливати не лише із поведінки батьків, а й із їх особистих негативних звичок. Для відібрання дитини від батьків достатня наявність ризику лише для життя, здоров`я або лише для морального виховання. Варто враховувати й ступінь небезпеки для дитини, враховуючи її фізичний та психічний розвиток. Відповідно до частин першої-другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Конституція України забороняє втручання в особисте і сімейне життя фізичних осіб, крім випадків, передбачених нею (статті 32), та проголошує, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (стаття 51). Відповідно до частини першої статті 14 Закону України «Про охорону дитинства» діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили. Положеннями частини четвертої статті 231 Закону України «Про охорону дитинства» зобов`язано уповноважені органи, що здійснюють соціальну роботу з сім`ями, дітьми та молоддю, в максимально короткий термін запропонувати сім`ї дитини комплекс послуг, спрямованих на мінімізацію чи повне подолання складних життєвих обставин, та сприяти поверненню дитини до батьків, інших законних представників. Встановлено, що на підставі рішення Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області від 01 березня 2021 року в ОСОБА_5 було відібрано дітей та тимчасово їх влаштовано на стаціонарне лікування до Новосанжарської ЦРЛ з метою обстеження стану здоров`я. На час розгляду даної справи малолітні діти ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 11.03.2021 року знаходяться в КП «Кременчуцький обласний спеціалізований будинок дитини Полтавської обласної ради» З повідомлення головного лікаря КП «Кременчуцький обласний спеціалізований будинок дитини Полтавської обласної ради» вбачається, що за час перебування малолітніх дітей в закладі мати ОСОБА_5 цікавиться життям та здоров`ям дітей, телефонує та неодноразово відвідувала їх в закладі, приносить солодощі, фрукти, соки. Діти її пізнають та ідуть на контакт (т. 1 а.с. 166). Малолітня ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуває в Комунальному закладі «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей у м. Гадяч» мати дитини телефонує та цікавиться її життям та здоров`ям. З матеріалів справи вбачається, що після відібрання дітей, ОСОБА_5 змінила попереднє місце проживання та проживає в будинку за адресою: АДРЕСА_3 . Житловий будинок в гарному стані, зі зручностями та водопостачанням, санітарно-гігієнічні умови задовільні, на подвір`ї та в будинку прибрано, присутні необхідні меблі: диван, ліжка, шафа, тумбочка, стілець, стіл. Для дітей облаштовано дві кімнати з окремими спальними місцями, в кімнаті старшої доньки вмеблювала. В кімнаті дворічних ОСОБА_13 та ОСОБА_14 наявні іграшки. Має присадибну земельну ділянку та дві земельні частики (паї). Після відібрання дітей ОСОБА_5 , зі слів старости села, алкогольних напоїв не вживає, працевлаштувалася, за місцем роботи характеризується позитивно (т.1 а.с. 48, 169, т. 2 а.с. 24-30) Розглядаючи даний спір місцевий суд не врахував, що з моменту відібрання дітей ОСОБА_5 , змінила спосіб свого життя, офіційно працевлаштувалася та отримує заробітну плату, за місцем роботи та старостою села, характеризується позитивно, створила належні умови для проживання дітей, тобто усунула причини, які були підставами для відібрання в неї дітей. Вказані обставини свідчать, що ОСОБА_5 , усвідомила значення своїх дій, намагається створити належні умови для проживання та навчання для своїх дітей разом з нею. Колегія суддів вважає, що винної поведінки ОСОБА_5 , свідомого нехтування нею своїми батьківськими обов`язками у справі не встановлено. Окрім того, матеріали справи не містять належних доказів того, що діти опинилися в небезпечних для її життя та здоров`я умовах. Висновків працівників медичного закладу про незадовільний стан здоров`я дітей позивачем не надано. У справі не встановлено, що поведінка ОСОБА_5 , негативно вплинула на фізичний чи психологічний розвиток дітей. ОСОБА_5 , до адміністративної відповідальності за невиконання свої батьківських обов`язків не притягувалася. Слід зазначити, що уповноважений орган, що здійснює соціальну роботу з сім`ями, які опинилися в складних життєвих обставинах, не здійснив жодних заходів, спрямованих на мінімізацію чи подолання складних життєвих обставин, в яких опинилася сім`я ОСОБА_5 . Обстеження побутових умов та робота психолога з малолітньою ОСОБА_12 , не є достатнім комплексом заходів спрямованих на усунення причин таких обставин. Так, у справі «Хабровські проти України» (заява № 1680/10, рішення від 17 січня 2013 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що позитивний обов`язок держави за статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на повагу до приватного і сімейного життя) включає в себе право батьків на доступ до засобів, що дають їм можливість возз`єднатися з їхніми дітьми, та обов`язок національних органів вживати таких засобів (п.105). ОСОБА_1 , рішення суду першої інстанції не оскаржував, тому в цій частині судове рішення в апеляційному порядку не переглядається. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_4 слід задовольнити частково, рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 04 жовтня 2021 року в частині задоволення позовних вимог до ОСОБА_4 та стягненні з неї судового збору необхідно скасувати, ухвалити нове рішення в цій частині. В задоволенні позову до ОСОБА_4 , слід відмовити. В частині заявлених позовних вимог до ОСОБА_1 та стягнення з нього судових витрат рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 04 жовтня 2021 року, необхідно залишити без змін. Оскільки апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково, з урахуванням вимог ст. 141 ЦПК України на її користь з Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Драбинівської сільської ради необхідно стягнути понесені судові витрати в розмірі 1 362,00 грн. Керуючись ст. ст. 367, п.2 ч.1 ст. 374, п. 3, 4 ч.1 ст. 376, 381, 382 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково. Рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 04 жовтня 2021 року в частині задоволення позовних вимог до ОСОБА_4 та стягненні з неї судового збору скасувати. Ухвалити нове рішення в цій частині. В задоволенні позову Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Драбинівської сільської ради в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Служба у справах дітей Виконавчого комітету Драбинівської сільської ради, про відібрання дітей у батьків без позбавлення батьківських прав, передання їх під опіку відмовити. Стягнути з Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Драбинівської сільської ради на користь ОСОБА_4 судові витрати в розмірі 1 362,00 грн. В частині заявлених позовних вимог до ОСОБА_1 та стягнення з нього судових витрат рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 04 жовтня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 23.12.2021. Головуючий: Т.В. Одринська Судді: О.О. Панченко В.П. Пікуль