Постанова Дніпровський апеляційний суд № 192/628/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/9541/21 Справа № 192/628/21 Суддя у 1-й інстанції - Стрельников О. О. Суддя у 2-й інстанції - Куценко Т. Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 грудня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого Куценко Т.Р., суддів: Демченко Е.Л., Макарова М.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 06 вересня 2021 року про повернення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Вердикт Капітал про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - ВСТАНОВИЛА: У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Вердикт Капітал (далі ТОВ ФК ВердиктКапітал) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 13 серпня 2021 року позовну заяву залишено без руху (а.с. 47). Ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 06 вересня 2021 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу (а.с. 50-51). В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 06вересня 2021 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційна скарга мотивована тим, що правові підстави для повернення позовної заяви відсутні, а ухвала суду містить ознаки надмірного формалізму (а.с.55-58). Учасники справи своїм правом передбаченим ст. 360 ЦПК України не скористалися. Згідно з п.1 ч.1 ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою. Відповідно до положень частини другої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Отже, враховуючи викладене апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 06 вересня 2021 року підлягає розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику як малозначна. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 як неподану суд першої інстанції виходив з того, що позивач не усунув недоліки позовної заяви у встановлений законом строк. Проте з такими висновками суду у повній мірі погодитися не можна, зважаючи на наступне. Так, за положеннями ст.ст. 55, 124 Конституції України та ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України. Однією з основних засад судочинства, визначених п.8 ч.3 ст.129 Конституції України є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду. Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України - якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Як передбачено ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У справі «Белле проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що ст. 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Таким чином, в розумінні Європейського суду з прав людини основною складовою права на суд є право доступу до правосуддя, яке полягає в тому, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Реалізація основоположного принципу здійснення правосуддя як верховенства права безпосередньо залежить від права на доступ до суду, яке має застосовуватися на практиці та бути ефективним. Для того, щоб право на доступ було ефективним, повинна бути реальна можливість оскаржити дію, що порушує право. З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 13 серпня 2021 року позовну заяву залишено без руху для приведення її у відповідність до вимог ст.175 ЦПК України, а саме: зазначення відомої офіційної електронної адресу та адресу електронної пошти відповідача, усунення розбіжностей прохальної частини позову в частині імені позивача, обґрунтування зазначення третіх осіб, викладення окремо від позову клопотання про витребування доказів. Ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 06 вересня 2021 року позовну заяву визнано не поданою та повернуто позивачу. Залишаючи позовну заяву без руху та повертаючи позовну заяву як не подану суд першої інстанції не врахував наступного. Вимоги до форми і змісту позовної заяви викладені у ст.175 ЦПК України, згідно вимог якої у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити серед іншого повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них. Як вбачається із позовної заяви, позивачем зазначено найменування суду, повне найменування відповідача, його адресу та ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України. Відповідно до вимог ст.175 ЦПК України, позивачем зазначається у позові відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти. А тому посилання судді в ухвалі на те, що позивачем не надано нову редакцію позовної заяви в якій було б зазначено на вимогу п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України офіційної електронної адреси відповідача на думку колегії суддів є не обґрунтованим та не ґрунтується на вимогах закону, а не зазначення позивачем поштового індексу не є значним недоліком для повернення позовної заяви. Порушення у позовній заяві питання про витребування доказів по справі не може слугувати підставою для повернення позовної заяви. Не зазначення в позовній заяві обґрунтування вказаних третіх осіб, не може слугувати підставою для позбавлення особи права на судовий захист. Посилання на розбіжності в прохальній частині позову в частині імені позивача, не можуть бути перевірені у зв`язку з відсутністю у матеріалах справи додатків до позову, які були надані позивачем суду першої інстанції. Також, слід зазначити, що суддя першої інстанції безпідставно повернув позовну заяву ОСОБА_1 порушивши права позивача на доступ до правосуддя, оскільки згідно норм законодавства України кожна особа наділена правом на звернення до суду за захистом своїх прав та свобод, а на суд в свою чергу покладено обов`язок повного та всебічного розгляду спорів, які виникли, що можливо лише під час розгляду справи по суті. Згідно висновків, викладених в рішеннях Європейського суду з прав людини, суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду («Perez de Raela Cavaniles v. Spain», «Beles and others v. the Czech Republic», «RTBF v. Belgium»). Надмірний формалізм під час вирішення питання про відкриття провадження у справі суперечить принципу верховенства права, завданням цивільного судочинства та порушує, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, право на доступ до суду. Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства, згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елементу права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції). Так згідно рішення Європейського суду з прав людини не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним але і реальним (Рішення суду з прав людини Жоффр де ля Прадель проти Франції). З огляду на вищевикладене, ухвала суду першої інстанції про визнання неподаною та повернення позовної заяви позивачу постановлена з порушенням норм процесуального права Доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, колегія суддів апеляційного суду погоджується з доводами апеляційної скарги та приймає їх до уваги, та вважає їх такими, що підлягають задоволенню, оскільки доводи апеляційної скарги підтверджують, що судом допущено порушення вимог процесуального права. За таких обставин, відповідно до ч.1 ст. 379 ЦПК України є підстави для скасування ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381 - 384 ЦПК України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 06 вересня 2021 року про повернення позову скасувати, справу направити для вирішення питання, відповідно до вимог ЦПК України. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Головуючий: Т.Р. Куценко Судді: Е.Л. Демченко М.О. Макаров