Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 947/14899/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 грудня 2021 р.м.ОдесаСправа № 947/14899/21 Головуючий в 1 інстанції: Калашнікова О.І. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: доповідача судді Косцової І.П., суддів Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 02 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області, інспектора патрульної поліції Кравченко Дарії Ігорівни, інспектора патрульної поліції Насматова Андрія Вячеславовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення, - В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог. 17.05.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом про скасування постанови серії ДПО18 №952101 від 06.05.2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.122 КУпАП, складену поліцейським Управлінням патрульної поліції в Одеській області Кравченко Д.І. Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача на його користь судового збору у розмірі 454 грн. та витрат на оплату послуг спеціального майданчика у розмірі 2 050 грн. В обґрунтування позовних вимог вказано, що оскаржуваною постановою його визнано винним у тому, що 05.05.2021 року він здійснив стоянку ТЗ Toyota Corolla НОМЕР_1 у невстановленому місці, чим суттєво перешкоджав дорожньому руху. Водночас, того ж дня - 06.05.2021 року посадовою особою відповідача, а саме інспектором патрульної поліції Насматовим Андрієм Вячеславовичем відносно нього вже було здійснено розгляд адміністративної справи за порушення правил паркування, що мали місце 06.05.2021 року, за наслідком якої встановлено відсутність його вини. На думку позивача, зазначені обставини свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови, оскільки питання щодо вчинення ним адміністративного правопорушення вже було предметом розгляду уповноваженою особою та встановлено відсутність його вини. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 02 вересня 2021 року позов задоволено частково. Суд скасував оскаржувану постанову та направив справу про адміністративне правопорушення на новий розгляд. В іншій частині позовних вимог суд відмовив. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для винесення оскаржуваної постанови інспектором патрульної поліції Кравченко Д.І., оскільки розгляд справи про адміністративне правопорушення вже було здійснено інспектором патрульної поліції Насматовим А.В., що свідчить про допущені суттєві порушення процедури її розгляду. За висновком суду першої інстанції, вказані процедурні порушення є підставою для скасування оскаржуваної постанови та направлення справи про адміністративне правопорушення на новий розгляд. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо стягнення сплаченого судового збору та понесених позивачем витрат на оплату штрафного майданчика, суд першої інстанції визначив їх похідними від вимоги про визнання постанови неправомірною. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву (заперечень). Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалене у справі рішення та постановити нове про задоволення позову. В обґрунтування своїх доводів апелянт зазначив, що відсутні підстави для направлення справи про адміністративне правопорушення на новий розгляд, оскільки такий розгляд вже було здійснено інспектором патрульної поліції Насматовим А.В., яким встановлено відсутність вини ОСОБА_1 та вирішено не притягати його до адміністративної відповідальності. Крім того апелянт зазначає, що суд першої інстанції при задоволенні його позовних вимог не мав права відмовляти у стягненні на його користь понесених судових витрат. Управління патрульної поліції в Одеській області подало відзив на апеляційну скаргу, у якому просило залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідачем зазначено, що матеріали справи не містять жодних доказів, які б спростовували факт порушення позивачем ПДР України 05.05.2021 року (здійснення зупинки та стоянки на виїзді з прилеглої території житлового будинку, що суттєво перешкоджало дорожньому руху), а відтак оскаржувану постанову винесено правомірно і підстави для її скасування відсутні. Фактичні обставини справи. 06.05.2021 року поліцейським Управління патрульної поліції в Одеській області Кравченко Д.І. винесено постанову серії ДПО18 №952101 від 06.05.2021 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП та піддано штрафу в розмірі 680 грн. Як зазначено у вказаній постанові, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, яке полягало в тому, що 05.05.2021 року о 18:00 по вул. Мала Арнаутська, 119 в м. Одесі він припаркував автомобіль Toyota Corolla НОМЕР_1 ближче, ніж 10 метрів біля пішохідного переходу, що суттєво перешкоджало дорожньому руху (а.с.8). Законність вказаної постанови є предметом спору у справі, що розглядається. Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляції і висновків суду першої інстанції. Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги з наступних підстав. Відповідно до п.1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Підпунктом «г» п. 15.9 ПДР України унормовано, що зупинка забороняється на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі. За приписами пп.«и» п.15.9 ПДР України зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду. Відповідно до пп.«а» п.15.10 ПДР України стоянка забороняється у місцях, де заборонена зупинка. В свою чергу, положеннями ч.3 ст.122 КУпАП передбачено, що за ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, передбачена відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ретельно дослідивши зміст оскаржуваної постанови та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, судова колегія визначає, що на позивача накладено стягнення за стоянку транспортного засобу ближче 10 м від пішохідного переходу, що створювало суттєві перешкоди дорожньому руху. Водночас, з матеріалів справи встановлено та учасниками справи не заперечується, що посадовими особами УПП 05.05.2021 року о 18:00 по вул. Мала Арнаутська, 119 в м. Одесі був виявлений автомобіль Toyota Corolla НОМЕР_1 , паркування якого було здійснено на виїзді з прилеглої території житлового будинку, у зв`язку з чим вказаний автомобіль був тимчасово затриманий на спеціальний майданчик. При цьому, матеріали справи не містять жодних доказів того, що позивач 05.05.2021 року здійснив стоянку транспортного засобу ближче 10 м від пішохідного переходу. З наданих фотографій судова колегія не вбачає поблизу пішохідних переходів. До того ж оскаржувана постанова не містить посилань на конкретні пункти ПДР України, які були порушені позивачем. За таких обставин судова колегія приходить до висновку, що постанова серії ДПО18 №952101 від 06.05.2021 року підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю, оскільки вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена належними та допустимими доказами. При цьому судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для направлення справи про адміністративне правопорушення на новий розгляд, оскільки встановлені під час судового розгляду обставини виключають вину позивача та доводять протиправність оскаржуваної постанови. Стосовно позовної вимоги про стягнення на користь позивача витрат з оплати послуг штрафного майданчика у розмірі 2050 грн. колегія суддів зазначає таке. Вказана сума визначена позивачем, як компенсація за сплачені ним послуги з доставки та зберігання його транспортного засобу Toyota Corolla НОМЕР_1 на спеціальний майданчик (а.с. 6-7). В свою чергу судова колегія наголошує, що передумовою для стягнення на користь позивача витрат з оплати вказаних послуг є встановлення протиправної поведінки посадових осіб відповідача при вилученні транспортного засобу. Як вже зазначалось вище, належний позивачеві транспортний засіб було тимчасово вилучено 05.05.2021 року. В межах даної адміністративної справи позивачем не оскаржуються дії посадових осіб відповідача щодо тимчасового вилучення транспортного засобу, а оскаржена постанова не має наслідкового зв`язку з вилученням транспортного засобу, оскільки предметом розгляду був факт стоянки транспортного засобу ближче 10 м від пішохідного переходу. Окремо судова колегія зазначає, що матеріали справи містять відеозапис, з якого вбачається, що 06.05.2021 року відносно позивача інспектором патрульної поліції Насматовим А.В. розглянуто адміністративну справу за порушення правил паркування, а саме зупинку та стоянку на виїзді з прилеглої території житлового будинку АДРЕСА_1 та встановлено відсутність вини ОСОБА_1 (а.с. 16). Як встановлено в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, транспортний засіб було тимчасово вилучено саме у зв`язку з зупинкою у невстановленому місці, зокрема, на виїзді з прилеглої території житлового будинку, в той час, як предметом складу адміністративного правопорушення у справі, що розглядається, є стоянка ближче ніж 10 м від пішохідного переходу. За таких обставин судова колегія приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення на користь позивача витрат з оплати послуг спеціального майданчика у розмірі 2050 грн. не можуть бути задоволені в межах даної справи. Відповідно до ст.242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Враховуючи, що судом першої інстанції неповно з`ясовано всі обставини справи та їм надано невірну правову оцінку, колегія суддів, відповідно до п.4 ч.1 ст.317 КАС України, скасовує судове рішення суду першої інстанції з прийняттям нового. Частиною 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивачем при звернені до суду першої інстанції з позовною заявою було сплачено 454 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 17.05.2021 року та 681 грн. до суду апеляційної інстанції, тому вказані суми підлягають стягненню на його користь (а.с. 1, 127). Також ОСОБА_1 надав до суду апеляційної інстанції квитанцію №59M1-PE22-63N1-C886 від 13.09.2021 року на суму 1362 грн., однак вказана сума сплачена апелянтом надмірно, тому не може бути стягнута при розподілі судових витрат з відповідача. Згідно ч.2 ст.132 КАС України правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір». Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» регламентовано, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені. Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 02 вересня 2021 року - скасувати. Прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково. Скасувати постанову серії ДПО18 № 952101 від 06.05.2021 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 та закрити провадження по адміністративній справі. Стягнути з Управління патрульної поліції в Одеській області (вул. Ак. Корольова, 5, м. Одеса, 65114, код ЄДРПОУ 36961329) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ,) судовий збір у розмірі 1135 грн. (одна тисяча сто тридцять п`ять гривень 00 коп.). В задоволенні решти позовних вимог відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Косцова І.П. Судді Осіпов Ю.В. Скрипченко В.О.