Постанова Київський апеляційний суд № 761/11339/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа №761/11339/20 Головуючий у 1 інстанції: Притула Н.Г. Провадження №22-ц/824/10701/2021 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р. 23 листопада 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача) Гаращенка Д.Р. суддів Сліпченка О.І., Сушко Л.П. за участю секретаря Спенея О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Громадської організації «Інсайт» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 24 лютого 2021 року у справі за позовом Громадської організації «Інсайт» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРК Інтеррадіо» про визнання інформації недостовірною, дискримінаційною та зобов`язання її спростувати,- ВСТАНОВИВ: У квітні 2020 року ГО «Інсайт» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ТОВ «ТРК Інтеррадіо» про визнання інформації недостовірною, дискримінаційною та зобов`язання її спростувати, в якому просила: 1) визнати недостовірною, дискримінаційною та такою, що порушує особисті немайнові права членів Громадської організації «Інсайт» та представників ЛГБТ спільноти на повагу до їх честі та гідності - інформацію, яка оприлюднена ІНФОРМАЦІЯ_2 в студії каналу «4 канал», в ефірі телепередачі «ІНФОРМАЦІЯ_3» та розміщена в глобальній мережі Інтернет на сайті телевізійного каналу «4 канал» (ІНФОРМАЦІЯ_4), а саме - в частині висловлювання ОСОБА_1 - Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України - ОСОБА_11: - «…Епідемія це є покарання Боже за гріхи людей, а ми не думаємо, як визволитися від цієї епідемії. І правильно роблять уряди всіх держав у тому числі і уряд нашої держави, що приймають міри застереження. Правильно. Але причина коронавірусу? А причина це гріховність. Гріховність людства. В чому особливість гріха полягає? А тому що відкрито добро не захищають, а захищають зло. І не тільки зло захищають, а його розповсюджують. Я маю на увазі, насамперед, одностатеві шлюби. Що це? Добро?...»; -«…Дітей вчать обирати собі стать. Не тієї статі дитина повинна бути, якої вона народилася, а вона сама повинна обрати собі стать. Що це? Добро? Це зло! За це зло Бог спалив Содом і Гоморру. …»; 2) зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРК Інтеррадіо» не пізніше місяця з дня набрання рішенням у справі законної сили, за свій рахунок спростувати поширену недостовірну та дискримінаційну інформацію у той же спосіб, яким її було поширено, а саме - шляхом оголошення в студії телевізійного каналу «4 канал» в ефірі телепередачі «ІНФОРМАЦІЯ_3» резолютивної частини цього рішення; 3) зобов`язати ОСОБА_1 - Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України - ОСОБА_11 не пізніше місяця з дня набрання рішенням законної сили за свій рахунок спростувати поширену недостовірну та дискримінаційну інформацію у той же спосіб, яким її було поширено на його сторінці у соціальній мережі «Фейсбук» ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), а саме - шляхом оприлюднення на зазначеній сторінці інформації про ухвалене судом рішення у даній справі, а саме - резолютивної частини рішення у справі. В обґрунтування позову зазначала, що з метою захисту законних прав та інтересів осіб, які належать до представників ЛГБТІК спільноти та на підставі отриманих від них звернень (заяв ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ) ГО «Інсайт» звертається з даним позовом. ІНФОРМАЦІЯ_2 у телепередачі «ІНФОРМАЦІЯ_3» на телевізійному каналі «4 канал» ОСОБА_1 була розповсюджена інформація: «… Епідемія це є покарання Боже за гріхи людей, а ми не думаємо, як визволитися від цієї епідемії. І правильно роблять уряди всіх держав у тому числі і уряд нашої держави, що приймають міри застереження. Правильно. Але причина коронавірусу? А причина це гріховність. Гріховність людства. В чому особливість гріха полягає? А тому що відкрито добро не захищають, а захищають зло. І не тільки зло захищають, а його розповсюджують. Я маю на увазі, насамперед, одностатеві шлюби. Що це? Добро?...»; «…Дітей вчать обирати собі стать. Не тієї статі дитина повинна бути, якої вона народилася, а вона сама повинна обрати собі стать. Що це? Добро? Це зло! За це зло Бог спалив Содом і Гоморру. …» Відповідний відеосюжет було розміщено для перегляду на веб-сторінці «4 каналу» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 та надано можливість перегляду даного відеоряду на веб-сайті відеохостінгу YouTube за адресою ІНФОРМАЦІЯ_6. ТОВ «ТРК Інтеррадіо» є власником «4 канал» та домену, з якого було поширено вказану вище інформацію. Висловлювання ОСОБА_1 є неправдивими, необґрунтованими, дискримінаційними та небезпечними, оскільки можуть бути трактовані певними групами суспільства як заклик до вчинення дискримінаційних дій, поширенню випадків насильства та утисків відносно представників ЛГБТІ спільноти. Після оприлюднення такої інформації ГО «Інсайт» почала отримувати звернення представників ЛБТТІК спільноти щодо захисту їх честі та гідності, спростування недостовірної та дискримінаційної інформації. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 24 лютого 2021 року в позові Громадської організації «Інсайт» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРК Інтеррадіо» про визнання інформації недостовірною, дискримінаційною та зобов`язання її спростувати відмовлено в повному обсязі. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ГО «Інсайт» подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в редакції заяви про зміну предмету позову. В обґрунтування апеляційних вимог вказувала, що у заяві про зміну предмету позову від 19 серпня 2020 року було заявлено додаткову вимогу - стягнення моральної шкоди у зв`язку із поширенням відповідачами інформації, яка є недостовірною, дискримінаційною та такою, що порушує особисті немайнові права членів ГО «Інсайт» та представників ЛГБТ спільноти на повагу до їх честі та гідності, а також обґрунтовано неможливість розгляду даної справи у порядку спрощеного провадження у зв`язку з великим значенням справи для сторін, їх кількістю та значним суспільним інтересом по справі. Судом першої інстанції не враховано, що заява ГО «Інсайт» від 19 серпня 2020 року стосувалася виключно зміни предмета позову. При цьому, викладені у позовній заяві фактичні обставини (підстави позову) та посилання на норми права, на які позивач посилався у позові, залишилися незмінними. Зазначала, що апелянтом не було отримано відзиви відповідачів, чим позбавлено можливості надати відповіді на відзиви. Посилалася на те, що оприлюднені ТОВ «ТРК Інтеррадіо» твердження ОСОБА_1 надають широкому загалу недостовірну інформацію стосовно того, що представники ЛГБТІ спільноти є причиною поширення коронавірусної хвороби. Звертала увагу й на те, що висновок суду першої інстанції щодо не наділення ГО «Інсайт» правом представляти інтереси членів громадської організації в судах спростовується пп. 2 п. 2.2 Статуту ГО «Інсайт». ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Зазначив, що скориставшись правом на свободу слова, ним було оприлюднене своє ставлення до причин коронавірусу. Однак, у його висловлюванні не згадувався позивач. Висловлювання відповідача є оціночними судженнями та не можуть витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання гіпербол, мовностилістичних засобів та релігійних переконань. ТОВ «ТРК Інтеррадіо» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просило залишити без змін рішення суду першої інстанції, а апеляційну скаргу без задоволення. Зазначило, що висловлювання відповідача є оціночними судженнями, які не можна перевірити на предмет відповідності дійсності та спростувати. Позивачу було запропоновано реалізувати право на відповідь, яке було використано апелянтом ІНФОРМАЦІЯ_9. У судовому засіданні представник ГО «Інсайт» підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити. Представник ТОВ «ТРК Інтеррадіо» заперечував порти апеляційної скарги, просив її відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін. ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився за релігійними мотивами. Згідно із ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до наступного. Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у телепередачі «ІНФОРМАЦІЯ_3» на телевізійному каналі «4 канал» відповідачем ОСОБА_1 була розповсюджена наступна інформація: «… Епідемія це є покарання Боже за гріхи людей, а ми не думаємо, як визволитися від цієї епідемії. І правильно роблять уряди всіх держав у тому числі і уряд нашої держави, що приймають міри застереження. Правильно. Але причина коронавірусу? А причина це гріховність. Гріховність людства. В чому особливість гріха полягає? А тому що відкрито добро не захищають, а захищають зло. І не тільки зло захищають, а його розповсюджують. Я маю на увазі, насамперед, одностатеві шлюби. Що це? Добро?...»; «…Дітей вчать обирати собі стать. Не тієї статі дитина повинна бути, якої вона народилася, а вона сама повинна обрати собі стать. Що це? Добро? Це зло! За це зло Бог спалив Содом і Гоморру. …» Відповідний відео сюжет було розміщено для перегляду на веб-сторінці «4 каналу» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 та надано можливість перегляду даного відеоряду на веб-сайті відеохостінгу YouTube за адресою ІНФОРМАЦІЯ_6. ТОВ «ТРК Інтеррадіо» є власником «4 канал» та домену, з якого було поширено вказану вище інформацію. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції прийшов до висновку, що позов є необґрунтованим, оскільки відповідач ОСОБА_1 - Святіший Патріарх Київський і всієї Руси-України - ОСОБА_11 своєму виступі: «…Епідемія це є покарання Боже за гріхи людей, а ми не думаємо, як визволитися від цієї епідемії. І правильно роблять уряди всіх держав у тому числі і уряд нашої держави, що приймають міри застереження. Правильно. Але причина коронавірусу? А причина це гріховність. Гріховність людства. В чому особливість гріха полягає? А тому що відкрито добро не захищають, а захищають зло. І не тільки зло захищають, а його розповсюджують. Я маю на увазі, насамперед, одностатеві шлюби. Що це? Добро?...»; «…Дітей вчать обирати собі стать. Не тієї статі дитина повинна бути, якої вона народилася, а вона сама повинна обрати собі стать. Що це? Добро? Це зло! За це зло Бог спалив Содом і Гоморру. …» висловив оціночні судження, які не є предметом судового захисту, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки дійсності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні статті 10 Конвенції. Суд апеляційної інстанції погоджується із таким висновком суду першої інстанції враховуючи наступне. Відповідно до статті 35 Конституції України кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. ІНФОРМАЦІЯ_2 об 11 год 00 хв. в ефірі телеканалу «4 канал» відбувся випуск телевізійної передачі «ІНФОРМАЦІЯ_3 » та визначено назву теми: «ІНФОРМАЦІЯ_7». Учасником телепередачі був Святіший Патріарх Київський і всієї Русі-України - ОСОБА_11. Відповідач по справі - Святіший Патріарх Київський і всієї Русі-України ОСОБА_11 у телепередачі зазначив: - «…Епідемія - це є покарання Боже за гріхи людей, а ми думаєм, як визволитись від цієї епідемії. І правильно роблять уряди всіх держав у тому числі і уряд нашої держави, що приймають міри застереження. Правильно. Але причина коронавірусу. А причина - це гріховність. Гріховність людства. В чому особливість гріха полягає? А тому що відкрито добро не захищають, а захищають зло. І не тільки зло захищають, а його розповсюджують. Я маю на увазі, насамперед, одностатеві шлюби. Що це? Добро?...»; - «…Дітей вчать обирати собі стать. Не тієї статі дитина повинна бути, якої вона народилася, а вона сама повинна обрать со… Що це? Добро? Це зло. За це зло Бог спалив Содом і Гоморру. …». Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію. Згідно із статтею 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, гідність та честь фізичної особи є недоторканими і фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі. За змістом статей 94, 277 ЦК України, частини четвертої статті 32 Конституції України, статті 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод кожному гарантується право на захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації особою, яка поширила таку інформацію. Відповідно до пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» судам роз`яснено, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності, честі чи ділової репутації, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одної особи у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Згідно із частинами першою, другою статті 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лінгенс проти Австрії» зазначено, що необхідно розрізняти факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. У свою чергу фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Враховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок та поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом. Судження - це те ж саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов`язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування. У пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» судам роз`яснено, що відповідно до статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки дійсності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні статті 10 Конвенції. Європейський суд із прав людини також підтвердив, що правдивість оціночних суджень не припускає можливості доказування, і оціночні судження дійсно слід відрізняти від фактів, існування яких може бути підтверджене та виділив три можливі варіанти фундаменту, на якому можна побудувати свою оцінку: І) факти, що вважаються загальновідомими; 2) підтвердження висловлювання яким-небудь джерелом; 3) посилання на незалежне дослідження. Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що відповідач Святіший Патріарх Київський всієї Русі-України - ОСОБА_11 висловив оціночні судження, які не підлягають спростуванню. Судом встановлено, що позивач скористався своїм правом на відповідь у передачі під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_8 », яка вийшла в ефір телеканалу «4 канал» та ІНФОРМАЦІЯ_9 була оприлюднена в мережі Інтернет. Доводи апелянта щодо заподіяння моральної шкоди у зв`язку із поширенням інформації, яка, на думку позивача, є недостовірною, дискримінаційною та такою, що порушує особисті немайнові права членів ГО «Інсайт» та представників ЛГБТ спільноти на повагу до їх честі та гідності, суд вважає необґрунтованими враховуючи викладене вище. Посилання апелянта щодо помилковості висновку суду першої інстанції щодо не наділення ГО «Інсайт» правом представляти інтереси членів громадської організації в судах, що спростовується п.п. 2 п. 2.2 Статуту ГО «Інсайт» суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки вони не є підставою для скасування рішення суду. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість рішення не впливають, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 375, 383, 384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Громадської організації «Інсайт» залишити без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 24 лютого 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 17 грудня 2021 року. Головуючий Д.Р. Гаращенко Судді О.І. Сліпченко Л.П. Сушко