Постанова 4818 № 639/1097/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Постанова Іменем України 15 грудня 2021 року м. Харків Справа № 639/1097/21 Провадження № 22-ц/818/3822/21 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Пилипчук Н.П. , суддів: Маміної О.В., Тичкової О.Ю., за участю секретаря судового засідання: Гармаш К.В., Учасники справи: заявник: Приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут» боржник: ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі № 639/1097/21 виданого за заявою Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за електричну енергію, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду міста Харкова від 07 квітня 2021 року, постановлену суддею Гаврилюк С.М., - В С Т А Н О В И В : У лютому 2021 року Приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за електричну енергію. 03 березня 2021 року Жовтневим районним судом м. Харкова було видано судовий наказ, яким стягнуто з боржника ОСОБА_1 на користь АТ «Харківенергозбут» заборгованість за використану електроенергію за період з 16 липня 2019 року по 31 січня 2021 року в розмірі 5 337,70грн. та суму сплаченого судового збору в розмірі 227грн. та витрати на отримання інформаційної довідки в розмірі 89,62грн. 29 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування судового наказу від 03 березня 2021 року, виданого Жовтневим районним судом м. Харкова. Ухвалою Жовтневого районного суду міста Харкова від 30 березня 2021 року заяву ОСОБА_2 про скасування судового наказу залишено без розгляду. 06 квітня 2021 року ОСОБА_1 знову звернувся до суду із заявою про скасування судового наказу від 03 березня 2021 року, виданого Жовтневим районним судом м. Харкова. Ухвалою Жовтневого районного суду міста Харкова від 07 квітня 2021 року в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду із заявою про скасування судового наказу відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що заявником було невірно зазначено його адресу проживання, у зв`язку з цим копію судового наказу було вручено 12 березня 2021 року не йому, а іншим особам, які були зареєстровані за зазначеною заявником адресою. Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Постановляючи ухвалу про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду із заявою про скасування судового наказу суд першої інстанції виходив з того, що підстав для поновлення строку для подання цієї заяви не вбачається, оскільки боржником не наведено грунтовних поважних причин пропуску строку. Проте, погодитися з таким висновком суду колегія суддів не може, виходячи з наступного. Частинами 1, 2 статті 160 ЦПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Вимоги, за якими може бути видано судовий наказ передбачені ст.161 ЦПК України. Так, п.1 ч.1 цієї статті передбачено, що судовий наказ може бути видано, в т.ч. якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості. Матеріали справи свідчать, що у лютому 2021 року Приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за електричну енергію. 03 березня 2021 року Жовтневим районним судом м. Харкова було видано судовий наказ, яким стягнуто з боржника ОСОБА_1 на користь АТ «Харківенергозбут» заборгованість за використану електроенергію за період з 16 липня 2019 року по 31 січня 2021 року в розмірі 5 337,70грн. та суму сплаченого судового збору в розмірі 227грн. та витрати на отримання інформаційної довідки в розмірі 89,62грн. Частиною 1 статті 170 ЦПК України передбачено, що боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Матеріали справи свідчать, що копію судового наказу від 03 березня 2021 року, виданого Жовтневим районним судом м. Харкова, було отримано ОСОБА_1 12 березня 2021 року, про що свідчить зворотне поштове повідомлення. Із заявою про скасування судового наказу ОСОБА_1 звернувся до суду 06 квітня 2021 року, тобто з пропуском п`ятнадцятиденного строку передбаченого ч.1 ст.170 ЦПК України. Разом з тим, частиною першою статті 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Із змісту заяви ОСОБА_1 від 06 квітня 2021 року про скасування судового наказу вбачається, що останній просить поновити йому строк на звернення до суду із вказаною заявою, оскільки він був пропущений не з його вини. Вказує, що заявником не вірно було зазначено адресу його зареєстрованого місця проживання, у зв`язку з чим лист, направлений судом разом із судовим наказом, було вручено не йому, а іншій особі. Тільки 22 березня 2021 року сусіди по АДРЕСА_1 повідомили йому в телефоному режимі про надходження судового наказу та про наявність у нього заборгованості. Судовий наказ був ним отриманий в суді 23 березня 2021 року. Разом з тим, як вбачається з довідки з реєстру територіальної громади м. Харкова від 27 січня 2021 року та відповіді на запит суду від 26 лютого 2021 року зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 . Матеріали справи свідчать, що на вказану адресу судом направлявся ОСОБА_1 судовий наказ від 03 березня 2021 року, виданий Жовтневим районним судом м. Харкова, який був отриманий останнім 12 березня 2021 року, про що свідчить зворотне поштове повідомлення. Між тим, як вбачається з довідок з Реєстру територіальної громади м. Харкова ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно ксерокопії паспорта ОСОБА_1 місце реєстрації останнього значиться: АДРЕСА_1 . Отже, з викладеного вбачається, що дійсно, мають місце розбіжності щодо зареєстрованого місця проживання боржника ОСОБА_1 , а тому беззаперечно стверджувати, що 12 березня 2021 року ОСОБА_1 дійсно отримувалась копія судового наказу від 03 березня 2021 року колегія суддів не може. Крім того, матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_1 ще раніше подавалася заява про скасування судового наказу, а саме 29 березня 2021 року, яка ухвалою Жовтневого районного суду міста Харкова від 30 березня 2021 року була залишена без розгляду з підстав ч.6 ст.170 ЦПК України подання неналежно оформленої заяви. Вказана заява була подана ОСОБА_1 у встановлений законом строк. Викладене свідчить про те, що ОСОБА_1 проявляв максимальну зацікавленість, як учасника процесу, в реалізації свого права на оскарження судового наказу у встановлений законом строк. Вказаним обставинам суд першої інстанції оцінки не надав, у зв`язку з чим дійшов передчасного висновку про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду із заявою про скасування судового наказу та повернення його боржнику. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує на те, що при застосуванні процедурних правил національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (рішення від 26 липня 2007 року у справі «Walchli v. France», від 8 грудня 2016 року «ТОВ «Фріда» проти України»). Вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (пунктом 4 частини 1 статті 379 ЦПК України). З урахування викладеного, ухвала суду від 07 квітня 2021 року підлягає скасуванню з поверненням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Пунктом 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року визначено, що якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає розгляду справи, з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідної апеляційної та/або касаційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ЦПК України. Оскільки наразі вирішується лише процесуальне питання, а не розглядається справа по суті, підстав для розподілу витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст. ст. 257, 367, п. 6 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 379, 381-384 ЦПК України, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Жовтневого районного суду міста Харкова від 07 квітня 2021 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Н.П. Пилипчук Судді О.В. Маміна О.Ю. Тичкова