Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 600/1569/21-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 600/1569/21-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Анісімов О.В. Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б. 22 грудня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Матохнюка Д.Б. суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про визнання незаконним наказу, В С Т А Н О В И В : у квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Чернівецькій області (ГУ НП у Чернівецькій області) в якому просив: -визнати незаконним та скасувати наказ ГУ НП в Чернівецькій області від 19.03.2021 №135 "Про застосування дисциплінарного стягнення" до поліцейського СРПН ВП рядового поліції ОСОБА_1 ; - поновити позивача на посаді поліцейського Сектору реагування патрульної поліції відділення поліції рядового поліції; - стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління національної поліції в Чернівецькій області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення по день ухвалення рішення по справі про поновлення на службі; - компенсувати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління національної поліції в Чернівецькій області на користь позивача моральну шкоду у розмірі 10000 гривень. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року відмовлено у задоволенні позову. Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 15.03.2021 року начальник відділення поліції № 5 (смт. Глибока) Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області на ім`я т.в.о. начальника ГУНП в Чернівецькій області подано доповідну записку, із змісту якої встановлено, що 15.03.2021 року надійшов рапорт начальника сектору реагування патрульної поліції № 5 (смт. Глибока) Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області старшого лейтенанта поліції Крохмаля І.І. про те, що 15.03.2021 року згідно затвердженого графіку несення служби групами реагування патрульної поліції відділення поліції №5 (смт. Глибока) Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області поліцейський СРПП рядовий поліції Романюк В.І. повинен був заступити на чергування по забезпеченню публічної безпеки та порядку, однак на роботу він не заявився, про причини своєї неявки не повідомив та на телефонні дзвінки не відповідає. За таких обставин, т.в.о. начальником ГУНП прийнято наказ № 298 від 15.03.2021 року "Про призначення та проведення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії". За результатами службового розслідування складено висновок службового розслідування від 19.03.2021 року, який затверджений начальником ГУНП в Чернівецькій області. У вказаному висновку зазначено про те, що 15.03.2021 року до ГУНП в Чернівецькій області надійшла довідна записка начальника ВП № 5 (смт. Глибока) Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області, про те, що вказаного числа, поліцейський СРПП ВП рядовий поліції Романюк В.І., будучи зобов`язаним, згідно затвердженого графіку заступити на чергування у наряд ГРПП по забезпеченню публічної безпеки та порядку на території обслуговування ВП, на службу без поважних на те причин не вийшов, про причини своєї відсутності керівництвом ВП не повідомив та на неодноразові телефонні дзвінки працівників ВП не відповідав. Разом з тим, напередодні чергування (з вечора 14.03.2021 року - вночі 15.03.2021 року), позивач перебував у територіальному підрозділі поліції, оскільки проводилось документування вчинених ним адміністративних правопорушень, передбачених ст. 130, ст. 124, ч.1 ст. 126 та ст. 185 КУпАП. Також, дисциплінарною комісією встановлено, що 15.03.2021 року позивач по медичну допомогу не звертався, звільнення від виконання службових обов`язків, у зв`язку із тимчасової втратою працездатності, не отримував. Комісія з службового розслідування дійшла висновку, що поліцейський ОСОБА_1 , не заступивши на добове чергування 15.03.2021 року, допустив прогул, тобто відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, що згідно п. 4 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України, із врахуванням положень ст. 60 Закону України «Про Національну поліцію», є самостійною і достатньою підставою для його звільнення. Також у висновку службового розслідування зазначено, що обставин, що пом`якшують відповідальність позивача (ч.4 ст.19 Статуту) - не виявлено, обставин, що обтяжують відповідальність позивача (ч. 6 ст.19 Статуту ) - вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення. Вказаним актом, серед іншого, рекомендовано за порушення службової дисципліни, що виразилось у допущеному прогулі (в тому числі відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин, невиконані вимог п.п. 4, 5, 6, 8 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», до поліцейського СРПП ВП № 5 (смт. Глибока) Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області рядового поліції ОСОБА_1 , застосоване дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції. За таких обставин, 19.03.2021 року ГУНП в Чернівецькій області винесено наказ № 135 "Про застосування дисциплінарного стягнення", згідно пункту 1 якого до поліцейського СРПП ВП № 5 (смт. Глибока) Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області рядового поліції ОСОБА_1 , за порушення службової дисципліни, що виразилось у допущеному прогулі (в тому числі відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин, невиконані вимог п.п. 4, 5, 6, 8 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», застосоване дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції. Не погоджуючись із вказаним наказом відповідача та вважаючи звільнення незаконним, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані накази прийняті відповідачем обґрунтовано, з урахування усіх обставин що мають значення для їх прийняття. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступні обставини. Відпвідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частина 6 ст. 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення. Так, правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України Про Національну поліцію №580-VIII від 02 липня 2015 року (Закон №580). Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону №580 у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону №580 поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Частиною 1 ст. 18 Закону №580 визначені основні обов`язки поліцейського, зокрема поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. Статтею 19 Закону №580 передбачені види відповідальності поліцейських. У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Законом України від 15.03.2018 року №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (Дисциплінарний статут). Згідно з п.п. 4, 5, 6, 8 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського, зокрема: безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку. Статтею 11 Дисциплінарного статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом. Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ст. 12 Дисциплінарного статуту). При цьому, ст. 13 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Згідно зі ч. ч. 1-4 ст. 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Відповідно до ч.ч 3, 4 ст. 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (ч. 10 ст. 14 Дисциплінарного статуту). Так, на виконання вимог Дисциплінарного статуту наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року №893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (Порядок №893), зареєстрований у Міністерстві юстиції України 28.11.2018 року за №1355/32807. Згідно п. 1 розділу ІІ Порядку службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. У наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім`я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо) (п. 4 розділу ІІ Порядку). Пунктом 1 розділу V Порядку визначено, що проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку (пункт 4 Розділу V Порядку № 893). Пунктом 6 Порядку № 893 визначено право поліцейським, стосовно якого призначено службове розслідування, подати уповноваженому керівнику письмову скаргу на дії осіб, які його проводять. При цьому, розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження. Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування (пункт 7 Розділу V Порядку № 893). Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування (пункт 13 Розділу V Порядку № 893). Відповідно до ст. 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: -надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; - подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; - ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; - подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; - користуватися правничою допомогою. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови. Згідно п. 2 Розділу VІ Порядку № 893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія. У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення (пункт 1 Розділу VІІ Порядку № 893). Так, порушення службової дисципліни, згідно матеріалів службового розслідування, полягають у тому, що поліцейський ОСОБА_1 , не заступивши на добове чергування 15.03.2021 року, допустив прогул, тобто відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, що згідно п. 4 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України, із врахуванням положень ст. 60 Закону України «Про Національну поліцію», є самостійною і достатньою підставою для його звільнення. Відповідно п. 4 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів по працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 15.03.2021 року складено акт, про те, що ОСОБА_1 без поважних причин не прибув на чергування та був відсутній на робочому місці 15.03.2021 року з 08 години до 12 години протягом 4 годин, тобто позивач здійснив прогул (відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня). Згідно з ч. 3 ст. 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Згідно висновку службового розслідування від 19.03.2021 року зазначено, що обставин, що пом`якшують відповідальність позивача (ч.4 ст.19 Статуту) - не виявлено, обставин, що обтяжують відповідальність позивача (ч. 6 ст.19 Статуту ) - вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення. Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскаржуваний накз прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому відсутні підстави для його скасування. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Крім того, у апеляційній скарзі позивачем не зазначено жодної норми матеріального або процесуального права, яку порушив суд першої інстанції під час розгляду даної справи та обставини або доказу, якому суд першої інстанції не дослідив чи не надав належної оцінки. Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.