Ухвала КЦС ВС № 294/404/15-ц

Ухвала 22 грудня 2021 року м. Київ справа № 294/404/15-ц провадження № 61-19883ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулейкова І. Ю., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року у справі за позовом Чуднівської окружної прокуратури в інтересах ОСОБА_2 , правонаступниками якої є: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку та скасування їх державної реєстрації, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 06 грудня 2021 року звернулася засобами поштового зв`язку до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Житомирського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року у вищевказаній справі, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції. У касаційній скарзі заявник зазначає клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовує тим, що 28 жовтня 2021 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження подала касаційну скаргу, яку залишено ухвалою Верховного Суду від 03 листопада 2021 року без руху. Заявниця частково усунула недоліки касаційної скарги, тому ухвалою Верховного Суду від 22 листопада 2021 року касаційну скаргу визнано неподаною та повернуто заявниці. Копію ухвали Верховного Суду від 22 листопада 2021 року ОСОБА_1 отримала поштою 02 грудня 2021 року. На підтвердження зазначеного заявник надає копію конверта Верховного Суду з трек номером 0306307766673 про направлення ухвали ОСОБА_1 та витяг з офіційного веб порталу Акціонерного товариства «Укрпошта» про відстеження поштового пересилання за вказаним трек номером та рекомендоване повідомлення про вручення поштового пересилання. Відповідно до частини першої, другої та третьої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Перевіривши доводи клопотання заявника про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Житомирського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки з наданих до клопотання доказів убачається, що заявник уперше звернувся із касаційною скаргою в межах строку на її оскарження, та після повернення касаційної скарги у найкоротший термін звернувся повторно. Разом із цим, касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, з огляду на наступне. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі має бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України. Верховний Суд роз`яснює заявнику, що посилаючись на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, як на підставу для відкриття касаційного провадження, заявник повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок виклав апеляційний суд з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає незгода з ним. Доводи касаційної скарги не містять належних обґрунтувань підстав для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України. Наведене свідчить про невиконання заявником вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо належного обґрунтування у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження. Таким чином, заявнику необхідно надати суду нову редакцію касаційної скарги разом із копіями скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, оформлену відповідно до положень статті 392 ЦПК України з урахуванням вимог цієї ухвали та уточненням обґрунтування касаційної скарги, на підставі якого (яких) подається касаційна скарга та обґрунтуванням (мотивуванням) наявності цієї підстави (підстав). Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Крім того, до касаційної скарги додано квитанції від 28 жовтня 2021 року № 7439699 про сплату ОСОБА_1 судового збору у розмірі 3 410,40 грн та від 16 листопада 2021 року № 7521322 про сплату ОСОБА_1 судового збору у розмірі 3 410,40 грн. Із інформації, яка наявна в Автоматизованій системі діловодства Верховного Суду за номером касаційного провадження № 61-17830ск21, вбачається, що вищевказані квитанції раніше вже надсилалася заявником до суду касаційної інстанції як доказ сплати судового збору за розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 . Закон України «Про судовий збір» не передбачає можливості Верховному Суду зараховувати в якості судового збору кошти, що сплачені громадянами за подання інших заяв чи скарг, по яким були ухвалені процесуальні рішення. При цьому Суд роз`яснює, що заявник не позбавлений права звернутись із заявою про повернення судового збору у порядку передбаченому пунктом 3 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір». Таким чином заявнику необхідно надати інший документ, що підтверджує сплату судового збору за подання касаційної скарги на постанову Житомирського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року. Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції Закону на час подання касаційної скарги, за подання до суду касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми. Як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень Чуднівська окружна прокуратура в інтересах ОСОБА_2 (правонаступники ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ), ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулась до суду у березні 2015 року з позовом, у якому зазначила 14 позовних вимог немайнового характеру. Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції станом на час подання позову) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,2 розміру мінімальної заробітної плати. Станом на 01 січня 2015 року мінімальна заробітна плата становила 1 218,00 грн. Оскільки заявник оскаржує постанову апеляційного суду в повному обсязі, то підлягає сплаті судовий збір за всі вимоги. Таким чином, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 6 820,80 грн (243,60 грн х 14) х 200 %). Судовий збір має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)»; символ звітності банку -

207. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявникам строку для усунення недоліків. Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Житомирського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року залишити без руху до 24 січня 2022 року, але не більше десяти днів з дня отримання ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя І. Ю. Гулейков