Ухвала КАС ВС № 640/24633/19

УХВАЛА 22 грудня 2021 року м. Київ справа № 640/24633/19 адміністративне провадження № К/9901/44084/21 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, В С Т А Н О В И В : У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора, у якому з урахуванням уточнень, просив: визнати протиправним та скасувати наказ Генеральної прокуратури України від 08 листопада 2019 року №1348ц про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу забезпечення підтримання публічного обвинувачення управління підтримання публічного обвинувачення в суді Генеральної прокуратури України; поновити ОСОБА_1 на роботі в Офісі Генерального прокурора; стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 08 листопада 2019 року; допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на роботі в Офісі Генерального прокурора на посаді прокурора відділу або на рівнозначній посаді та в частині стягнення з Офісу Генерального прокурора середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено. 02 грудня 2021 року позивач засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року. Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги повністю задовольнити. З 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким унесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду. Так, відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами, які необхідно вказати у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. Перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом встановлено, що підставами касаційного оскарження скаржником зазначено пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: - якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. У касаційній скарзі позивач послався на відсутність факту ліквідації або реорганізації Генеральної прокуратури України, з посиланням на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування окремих положень Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII та Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" № 113-ІХ. Предметом спору у цій справі є правомірність наказу про звільнення прокурора з органів прокуратури через неподання ним заяви про переведення до Офісу Генерального прокурора та про намір у зв`язку з цим пройти атестацію. Водночас, у постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року у справі № 640/24633/19 сформовано висновок про те, що саме неподання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв`язку із цим пройти атестацію в силу вимог пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-ІХ є підставою для звільнення з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону №1697-VII. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі № 200/13482/19-а. З огляду на викладене, за такого правового обґрунтування касаційної скарги, Суд вважає безпідставними посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження. Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Отже, пославшись у касаційній скарзі на положення пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник не виклав передбачені статтею 328 КАС України підстави, за яких оскаржуване судове рішення може бути переглянуте судом касаційної інстанції відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України, а тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України. Зважаючи на те, що касаційну скаргу повернуто, суд не вирішує клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, У Х В А Л И В : Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу повернути особі, яка її подала. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Суддя О.В. Кашпур