Постанова Дніпровський апеляційний суд № 212/7281/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1723/21 Справа № 212/7281/21 Суддя у 1-й інстанції - Власенко М.Д. Суддя у 2-й інстанції - Коваленко Н. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 грудня 2021 року м. Дніпро Суддя-доповідач Дніпровського апеляційного суду Коваленко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його адвоката Морозова Вадима Юрійовича на постанову Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 жовтня 2021 року щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 126 КУпАП,- В С Т А Н О В И В : Постановою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 жовтня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним за ч. 3 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на три місяці та стягнуто судовий збір у розмірі 454 грн.. Згідно з оскаржуваною постановою, 10.08.2021 о 21-35 годині у м. Кривому Розі, по вул. Січеславська, 36 Е, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом "OPEL VECTRA" д.н.з НОМЕР_1 , відносно якого встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом постановою Апостолівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області № 58616564 від 14.03.2021, чим порушив ст. 15 Закону України Про дорожній рух та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.126 КУпАП. Не погоджуючись з постановою, ОСОБА_1 та адвокат Морозов В.Ю. подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову та провадження у справі закрити на підставі ст. 22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням. В обґрунтування доводів поданої апеляційної скарги сторона захисту посилається на те, що постанова підлягає скасуванню через порушення допущені при складанні протоколу та незаконність розгляду справи у суді. Так, указують, що ОСОБА_1 заявляв клопотання про зміну підсудності справи, так як йому складно добиратися до суду першої інстанції, однак в їх задоволенні було відмовлено, чим, зокрема, порушено право на захист. Окрім того, апелянти зазначають, що ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушенні не визнає, а матеріали справи не містять доказів його вини. Також, указують на те, що наміру ухилятися від сплати аліментів ОСОБА_1 немає, та дає дітям стільки коштів, скільки їм потрібно. Поряд з цим, ОСОБА_1 указує, що право керування траспортним засобом йому необхідне для отримання доходу. Заслухавши думку ОСОБА_1 та його адвоката Морозова В.Ю., які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши законність та обґрунтованість постанови в межах доводів апеляційної скарги, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд приходить до такого висновку. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Ці вимоги закону, судом першої інстанції були виконані в повному обсязі. Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим. Так, цей висновок суду підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 125947 від 10.08.2021, складеним уповноваженою особою управління патрульної поліції, з дотриманням вимог ст. ст. 254-256 КУпАП, довідкою управління патрульної поліції, відповідно до якої ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами, копією постанови державної виконавчої служби про встановлення тимчасового обмеження боржника ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами від 19.08.2019. Ці докази у справі є належними та допустимими, узгоджуються між собою та свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП. Разом з цим, доводи апеляційної скарги про порушенння права на захист судом першої інстанції при розгляді справи, є неспроможними. Так, з матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 було ро`яснено права, передбачені ст. 268 КУпАП та останній був достеменно обізнаний про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, про що свідчить його підпис у протоколі. Також, ОСОБА_1 викликався судом в установленому законом порядку для розгляду справи, та був обізнаний про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується, зокрема, відповідними росписками та заявленим ним клопотанням про закриття провадження у справи на підставі ст. 22 КУпАП. Що стосується доводів про порушення судом підсудності розгляду справи, то вони є необгрунтованими, оскільки таких порушень судом апеляційної інстанції встановлено не було та стороною захисту не надано доказів на підтвердження цих доводів. Також не заслуговують на увагу й доводи про те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки тим обставинам, що на теперешній час ОСОБА_1 сплачує аліменти та добровільно здійснює грошову допомогу дітям, з огляду на те, що питання сплати аліментів не є предметом цього судового розгляду і вірішуються в порядку виконання рішення у цивільній справі. Отже, при апеляційному розгляді не встановлено порушень судом першої інстанції ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 126 КУпАП. Накладаючи адміністративне стягнення, суд також дотримався вимог ст. 33 КУпАП і призначив його в межах санкції ч. 3 ст. 126 КУпАП. Що стосується доводів сторони захисту про застосування до ОСОБА_1 вимог статті 22 КУпАП, то вони були предметом розгляду суду першої інстанції та суд правильно вказав, що відповідно до примітки, викладеній у ст. 22 КУпАП, положення цієї статті не застосовуються до правопорушень, передбачених, зокрема частинами другою - четвертою статті 126 цього Кодексу. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним судом не встановлено. Отже, доводи апеляційної скарги сторони захисту, є необґрунтованими, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. ст. 7, 294 КУпАП, суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його захисника Морозова Вадима Юрійовича, залишити без задоволення. Постанову Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 жовтня 2021 року щодо ОСОБА_1 , залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду Н.В. Коваленко