Постанова 4803 № 212/10285/25

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1206/26 Справа № 212/10285/25 Суддя у 1-й інстанції - Пустовіт О. Г. Суддя у 2-й інстанції - Стародуб О. Г. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 квітня 2026 року м. Кривий Ріг Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Стародуб О.Г., при секретарі Нікітюк В.М., за участю захисника Морозова В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника Морозова В.Ю. на постанову судді Покровського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 березня 2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та призначене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, - ВСТАНОВИВ: Згідно постанови, 23 серпня 2025 року о 20:48 год. ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21070 днз НОМЕР_1 по вул. Шкапенка, 19 в Покровському районі міста Кривого Рогу, з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку, на визначення стану сп`яніння водій відмовився, що зафіксовано на відео реєстратор та нагрудні камери поліцейських № 475222, 475331, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник Морозов В.Ю. просить скасувати постанову судді та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Вважає, що суд допустив спрощений підхід при розгляді справи, не досконало дослідив матеріали та не взяв до уваги грубі порушення працівників поліції під час їх складання, що призвело до безпідставного застосування стягнення. Зазначає, що ОСОБА_1 з інкримінованим йому правопорушенням не згоден, свою вину не визнає та вважає, що адміністративний матеріал складений відносно нього не відповідає вимогам законодавства, порушує його право на повний, об`єктивний та неупереджений розгляд справи. Суд не надав належної оцінки законності зупинки транспортного засобу, внаслідок чого законність первинної зупинки та допустимість усіх подальших доказів викликають сумнів. Протокол складено з порушенням вимог ст. 256 КУпАП, а саме у ньому не вірно зазначено фабулу адміністративного правопорушення, неправильно визначене місце зупинки транспортного засобу та некоректно вказано посаду працівника поліції. Вказує на порушення порядку огляду. Зауважує, що відео фіксація здійснювалась з порушенням, зокрема шляхом навмисного засвічування камери, що унеможливлює об`єктивне сприйняття подій. Зазначає, що його не було відсторонено від керування. Наголошує, що під час спілкування з боку працівників поліції мали місце ознаки неправомірного впливу та перевищення повноважень, а саме спроби примусового витягування з транспортного засобу, залучення двох екіпажів поліції без належних підстав, а також введення в оману щодо мети доставлення (під виглядом доставлення до лікарні фактично планувалось доставлення до ТЦК). Зауважує, що у матеріалах справи відсутні відео докази ознак алкогольного сп`яніння, які надали б можливість зробити висновок того, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння. Матеріали справи не містять відомості про те, чи притягувався ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за аналогічні порушення. Під час складання протоколу працівники поліції не роз`яснювали ОСОБА_1 його права та порядок проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Зазначає, що працівником поліції не було вказано причину зупинки транспортного засобу. Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення захисника, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що суддя першої інстанції правильно дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння. Відповідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Вказаних вимог чинного законодавства ОСОБА_1 не виконав, що й призвело до вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Факт вчинення адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 підтверджується наступними доказами. Протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 432277 від 23.08.2025 року, згідно якого 23.08.2025 о 20:48:00 в м. Кривий Ріг по вул. Шкапенка, 19, ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21070 днз НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. Відеозаписом до протоколу, на якому зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом ВАЗ 21070 днз НОМЕР_1 та факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду огляду на стан сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі. Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого огляд ОСОБА_1 у зв`язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, не проводився у зв`язку з відмовою від проходження огляду. Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Рапортом працівника поліції від 23.08.2025 року, згідно якого під час патрулювання, згідно ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» було зупинено транспортний засіб ВАЗ 21070 днз НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування у останнього виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду з метою виявлення стану сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився. Складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Проаналізувавши докази по справі, вважаю, що в діях ОСОБА_1 міститься склад правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, оскільки він відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року (далі Порядок), та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція). Відповідно до вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Згідно п.1 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, за наявності ознак, передбачених п.3 розділу 1 цієї Інструкції (ознаки алкогольного сп`яніння), поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Відповідно до п.7 розділу 1 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП. Зазначена Інструкція покроково встановлює дії працівників поліції в разі підозри про перебування водія у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів. Аналіз статей 130 та 266 КУпАП в їх взаємозв`язку свідчить про те, що відповідальність за відмову від проходження огляду настає у випадку відмови від любого запропонованого (в разі підстав) огляду, а недійсним є безпосередньо огляд, проведений з порушенням його порядку проведення. Оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп`яніння, вважаю що вимоги інструкції жодним чином не порушені та дії працівників поліції жодним чином не суперечать вимогам вищевказаної Інструкції, яка передбачає порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння. Апеляційний суд зазначає, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп`янінням щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`янінням у встановленому законом порядку. В розумінні ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є не доказом, а джерелом доказів, тобто фактичних даних, наоснові яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, в розумінні, є доказом у справі про адміністративне правопорушення. З огляду на справу, що розглядається, у протоколі містяться фактичні дані про час та місце вчинення правопорушення, особу правопорушника, про застосування технічних засобів для виявлення правопорушення. Тому протокол про адміністративне правопорушення є допустимим та належним джерелом доказів. А висновок про наявність складу правопорушення в діях особи відносно якої складено протокол, дійсно є уявленням особи, що склала протокол, про наявність правопорушення, яке в суді повинно бути підтверджено відповідними доказами. Розгляд та надання оцінки всім доказам та їх джерелам, в тому числі і самому протоколу про адміністративне правопорушення, здійснюється під час розгляду судом питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Оцінювати з погляду допустимості можна лише докази, тобто фактичні дані, на підставі яких встановлюються наявність чи відсутність фактів та обставин, важливих для ухвалення рішення, а не саме по собі джерело доказів. На цьому наголосив Касаційний кримінальний суд у постанові від 11 липня 2023 року по справі №275/368/19. В обґрунтування оскарженої постанови, суд першої інстанції поклав не лише протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 , а в сукупності з іншими доказами у справі, надав їм належну та повну оцінку, що не суперечить висновкам Верховного Суду, викладених у постанові від 08.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а (провадження №К/9901/21241/18). Протокол про адміністративне правопорушення у справі складений з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП, а викладені в ньому відомості відповідають фактичним обставинам справи, які були встановлені належними, допустимими та достатніми доказами, тому підстави для визнання протоколу недопустимим доказом у суду відсутні. Фабула протоколу повно та об`єктивно розкриває обставини вчинення правопорушення, та всупереч ствердженням апелянта, не дає підстав для її неоднакового розуміння. Так, в протоколі зафіксоване місце вчинення адміністративного правопорушення, дату та час, факт керування транспортним засобом особою, щодо якої існують підозри про перебування в стані алкогольного сп`яніння, тобто наявність ознак такого стану, а також результати виконання вимоги поліцейського відповідно до п.п. 2.5 ПДР (відмова від проходження огляду в установленому законом порядку). Долучений до протоколу відеозапис надає можливість об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення. Доводи захисника про здійснення фіксації з порушенням, зокрема шляхом навмисного засвічування камери, що унеможливлювало об`єктивне сприйняття подій, під час перегляду відеозапису не знайшли свого підтвердження. Доводи апеляційної скарги про не роз`яснення ОСОБА_1 його прав та обов`язків, а також порядку проходження огляду спростовуються долученим до протоколу відеозаписом. Оглянутим відеозаписом спростовуються також доводи захисника про відсутність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, неповідомлення останньому про причини зупинки, а також про не відсторонення від подальшого керування транспортним засобом. Доводи апеляційної скарги про безпідставність зупинки транспортного засобу не можуть бути взяті до уваги, оскільки транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 зупинений за створення на дорозі аварійної ситуації, тобто на підставі ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» за порушення Правил дорожнього руху. Незгода водія із причинами зупинки, не позбавляє його обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, такий обов`язок прямо передбачений п.2.5 ПДР та не впливає на причину зупинки. Доводи апеляційної скарги про відсутність у ОСОБА_1 ознак сп`яніння на увагу не заслуговують, оскільки виявлення таких ознак покладається на працівника поліції та відбувається за оцінкою поліцейського під час спілкування з водієм та в подальшому може слугувати підставою для пропонування пройти відповідний огляд. Під час спілкування з ОСОБА_1 працівник поліції повідомив його про те, що від нього чутно запах алкоголю, вбачається порушення мови та поведінка останнього не відповідає обстановці та запропонував пройти огляд для визначення стану сп`яніння. Відмова ОСОБА_1 від проходження огляду була добровільною, тому посилання в апеляційній скарзі на здійснення працівниками поліції психологічного тиску є безпідставними. Крім того матеріалі справи не містять доказів оскарження дій працівників поліції або визнання таких дій незаконними. Відсутність у матеріалах справи відомостей про те, чи притягувався ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за аналогічні порушення апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки вказані обставини не впливають на обсяг вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, і не є підставою для скасування оскаржуваного рішення судді. Отже, оцінюючи кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконанням, апеляційний суд вважає їх належним, допустимим та достовірним, а їх сукупність є достатньою щодо доведеності поза розумним сумнівом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Таким чином, переконливих доводів, які б вказували на істотні порушення, які могли б вплинути на правильність і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, та які б спростовували висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, апеляційний суд не вбачає. Вид і розмір адміністративного стягнення суддею визначені відповідно до вимог ст. 33 КУпАП. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника Морозова В.Ю. залишити без задоволення. Постанову судді Покровського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 березня 2026 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя