Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/9855/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 21 грудня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/9855/21 Головуючий в 1 інстанції: Корой С.М. Дата і місце ухвалення: 27.10.2021р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Ступакової І.Г. суддів Бітова А.І. Лук`янчук О.В. розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И Л А : В червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Пенсійного фонду України, в якому просив суд: - визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо зменшення відсоткового співвідношення довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 до 50 відсотків; - зобов`язати ГУ ПФУ в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи судді, який дає право на відставку та на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, календарний період проходження строкової військової служби 2 роки 1 місяць 28 днiв та половину строку навчання на денному відділенні Харківського юридичного інституту ім..Ф.Е. Дзержинського 1 рік 11 місяців 1 день; - зобов`язати ГУ ПФУ в Одеській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 58% від суддівської винагороди у розмірі 100896 гривень, на підставі довідки територіального управління Державної судової адміністрації в Одеській області № 5-513/20/11 від 26.02.2020р. «Про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці» з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19 лютого 2020 року. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що він є суддею у відставці, з 26.10.2004р. перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та одержував щомісячне довічне грошове утримання на рівні 88% від суддівської винагороди. На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.10.2020р. по справі №420/7902/20 ГУ ПФУ в Одеській області здійснило позивачу, як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 50% суддівської винагороди починаючи з 19.02.2020р. При зверненні до територіального органу ПФУ за отриманням відповідних роз`яснень ОСОБА_1 стало відомо, що ГУ ПФУ в Одеській області не зарахувало до стажу роботи судді, який дає право на відставку та на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, календарний період проходження позивачем строкової військової служби (2 роки 1 місяць 28 днiв) та половину строку навчання на денному відділенні Харківського юридичного інституту ім..Ф.Е. Дзержинського (1 рік 11 місяців 1 день). Така бездіяльність відповідача призвела до того, що ОСОБА_1 , у відповідності до вимог ч.3 ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», набувши право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 58% від суддівської винагороди фактично отримує таке утримання у розмірі 50% суддівської винагороди. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 року позов задоволено. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо зменшення відсоткового співвідношення довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 до 50 відсотків. Зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 у стаж роботи судді, який дає право на відставку та на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, календарний період проходження строкової військової служби 2 роки 1 місяць 28 днiв та половину навчання на денному відділенні Харківського юридичного інституту ім..Ф.Е. Дзержинського 1 рік 11 місяців 1 день. Зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 58% від суддівської винагороди у розмірі 100896 гривень, на підставі довідки ТУ ДСА в Одеській області №5-513/20/11 від 26.02.2020р. «Про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці» з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020р. Не погоджуючись з вказаним рішенням ГУ ПФУ в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не повне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення від 27.10.2021р. з прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 . В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не надано належної правової оцінки доводам відповідача, що половина строку навчання та календарний період проходження строкової військової служби зараховується до стажу та враховується тільки для виходу судді у відставку та ніяким чином не має відношення до перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці. Суддівський стаж позивача складає 20 років 2 місяці, а тому, відповідно до ч.3 ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII, з 19.02.2020р. щомісячне довічне грошове утримання ОСОБА_1 має розраховуватися виходячи з 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Також, апелянт посилається на те, що суд першої інстанції вийшов за межі завдань адміністративного судочинства, зокрема, втрутився в дискреційні повноваження ГУ ПФУ в Одеській області. Згідно з пенсійним законодавством України прийняття рішень про поновлення виплати пенсії, про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії відноситься виключно до компетенції Пенсійного фонду. Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів». При призначенні розмір довічного грошового утримання позивача склав 88% суддівської винагороди. Відповідно до довідки ТУ ДСА в Одеській області від 26.02.2020р. №5-513/20/11 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, станом на 19.02.2020р. суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 100896,00 грн., у тому числі: посадовий оклад 63060,00 грн.; доплата за вислугу років 31530,00 грн.; доплата за перебування на адміністративній посаді в суді 6306,00 грн. 10.03.2020р. ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, враховуючи суддівську винагороду, розмір якої зазначено у довідці ТУ ДСА в Одеській області від 26.02.2020р. №5-513/20/11. Рішенням Відділу з питань перерахунків пенсій №7 управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Одеській області про відмову у перерахунку довічного грошового утримання суддів у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 18.03.2020р. №245 ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці згідно із доданою довідкою про суддівську винагороду до надходження роз`яснень щодо порядку проведення такого перерахунку. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.10.2020р. по справі №420/7902/20, яке набрало законної сили 27.11.2020р., визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Одеській області від 18.03.2020р. №245 та зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки ТУ ДСА в Одеській області від 26.02.2020р. №5-513/20/11 з 19 лютого 2020 року. На виконання вказаного рішення суду 27.11.2020р. ГУ ПФУ в Одеській області здійснило перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 . При цьому, відсотковий розмір довічного грошового утримання позивача визначено як 50% заробітної плати працюючого судді. ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявами від 01.03.2021р. та від 29.03.2021р. про надання роз`яснення щодо зменшення у відсотковому відношенні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, а також щодо періодів, які не враховані у стаж роботи на посаді судді. Згідно відповідей ГУ ПФУ в Одеській області від 15.03.2021р. та від 13.04.2021р. ОСОБА_1 починаючи iз 19.02.2020р. здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою від 26.02.2020р. №5-513/20/11 при стажі на посаді судді 20 років 2 місяці. Новий розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в сумі 50448,00 грн. здійснено в грудні 2020 року, а доплату в сумі 56780,10 грн. за період з 19.02.2020р. по 30.11.2020р. включено до реєстру судових рішень. До стажу роботи на посаді судді, який дає право на відставку та на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, територіальним органом ПФУ не зараховано строкову військову службу ОСОБА_1 2 роки 1 місяць 28 днів, а також половину строку навчання на денному відділенні у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського 1 рік 11 мiсяців 1 день. Вважаючи протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо зменшення відсоткового співвідношення довічного грошового утримання судді у відставці та щодо не зарахування відповідних періодів до стажу роботи на посаді судді, який дає право на відставку та на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду. Суд першої інстанції, задовольняючи позов ОСОБА_1 , дійшов висновку, що відповідачем протиправно не зараховано половини строку навчання у вищому навчальному закладі та календарний період проходження строкової військової служби позивача до стажу роботи, що дає право на відставку судді та враховується при обчисленні довічного грошового утримання. За висновками суду першої інстанції, загальний стаж ОСОБА_1 , який дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, складає 24 роки 03 місяці 22 дні, у зв`язку з чим, на підставі ч.3 ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII, з 19.02.2020р. щомісячне довічне грошове утримання позивача має розраховуватися виходячи з 58% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного. Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016р. №1402-VIII. Згідно із пунктом 2 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010р. №2453-VI, крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу. Відповідно до ч.1 ст.142 Закону №1402-VI судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року. Згідно ч.3 ст.142 Закону №1402-VI щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. Відповідно до ч.ч. 4-5 ст. 142 Закону №1402-VI у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України. Згідно ч.3 ст.135 Закону №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці. Пунктом 22 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VI було визначено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом. Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01.01.2017р. отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010р. №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів». До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010р. №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (пункт 23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII). Законом України від 16.10.2019р. №193-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування», який набрав чинності 07.11.2019р., було виключено зазначені вище пункти 22, 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII, якими було передбачено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом; що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010р. №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів». Розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить з 1 січня 2020 року: а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (пункт 24 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII). Пунктом 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу. В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07.07.2010р. №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів». За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону. Конституційний Суд України рішенням за №2-р/2020 від 18 лютого 2020 року визнав крім іншого, такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII зі змінами. У вказаному рішенні КСУ зазначено, що запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням ч. 1 ст. 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України. Таким чином, з ухваленням Рішення Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року №2-р/2020 визначено, зокрема, єдиний порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, який врегульований у ст.142 Закону №1402-VIII. Як вже зазначалося колегією суддів, судом першої інстанції встановлено, що загальний стаж ОСОБА_1 , який дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, складає 24 роки 03 місяці 22 дні, у зв`язку з чим, на підставі ч.3 ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII, з 19.02.2020р. щомісячне довічне грошове утримання позивача має розраховуватися виходячи з 58% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Апелянт, в обґрунтування помилковості таких висновків суду першої інстанції, зазначає, що суддівський стаж позивача складає 20 років 2 місяці, а тому, відповідно до ч.3 ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII, з 19.02.2020р. щомісячне довічне грошове утримання ОСОБА_1 має розраховуватися виходячи з 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. При цьому, апелянт вважає помилковим висновок суду першої інстанції про необхідність зарахування до відповідного стажу половини строку навчання та календарного періоду проходження строкової військової служби, оскільки вказані періоди зараховуються до стажу та враховуються тільки для виходу судді у відставку та ніяким чином не мають відношення до перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці. Колегія суддів не приймає до уваги такі доводи апелянта виходячи з наступного. Так, частиною 1 статті 116 Закону №1402-VIII передбачено, що суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку. Відповідно до ст.137 Закону №1402-VIII до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу. До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді (частина 2 статті 137 Закону). Абзацом 4 пункту 34 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIIІ визначено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання). Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.05.2019р. у справі № 9901/805/18 (провадження №11-1481заі18) вказала, що частину другу статті 137 Закону про судоустрій 2016 року потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагався законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення. Отже, внесені до статті 137 Закону №1402-VI1I зміни дозволяють зараховувати стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення особи на посаду судді. Згідно розрахунку стажу судді Великомихайлівського районного суду Одеської області ОСОБА_1 для виплати щомісячного грошового утримання згідно ст.43 Закону України «Про статус суддів» у зв`язку з виходом у відставку, стаж роботи позивача становить 24 роки 3 місяці 22 дні. До вказаного розрахунку увійшли наступні періоди роботи позивача: - строкова служба в Збройних силах СРСР з 15.05.1977р. по 12.07.1979р. тривалістю 2 роки 1 місяць та 27 дні; - навчання в Харківському юридичному інституті з 01.09.1980р. по 01.07.1984р. тривалістю 1 рік 11 місяців; - помічником, старшим помічником прокурора Великомихайлівського району Одеської області з 01.08.1984р. по 18.08.1993р. тривалістю 9 років 0 місяць та 17 дні; - суддею, головою Великомихайлівського районного суду Одеської області з 18.08.1993р. по 26.10.2004р. тривалістю 11 років 2 місяці 8 днів. Верховний Суд у постановах від 09.11.2018р. у справі № 766/7021/17, від 11.12.2018р. у справі №522/5168/17 сформулював правову позицію, що стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання є єдиним, обраховується та встановлюється (з`ясовується) Вищою радою правосуддя при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру. Із системного аналізу наведених вище норм та правової позиції Верховного Суду по спірних правовідносинах, колегія суддів приходить до висновку, що загальний стаж роботи позивача (з урахуванням календарного періоду проходження військової служби та половини строку навчання), що дає йому право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання судді, становить 24 роки 3 місяці 22 дні. За таких обставин, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 повинен становити 58 відсотків (50% за 20 років + 8 % за 4 повні роки роботи на посаді судді понад 20 років) суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги ГУ ПФУ в Одеській області та скасування рішення суду від 27.10.2021р. колегія суддів не вбачає. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні. Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Повний текст судового рішення виготовлений 21 грудня 2021 року. Головуючий: І.Г. Ступакова Судді: А.І. Бітов О.В. Лук`янчук