Постанова Дніпровський апеляційний суд № 211/5455/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/9197/21 Справа № 211/5455/20 Суддя у 1-й інстанції - Ткаченко С. В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 грудня 2021 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Бондар Я.М., суддів: Барильської А.П., Зубакової В.П. секретар судового засідання-Кислиця І.В. сторони справи: позивач - ОСОБА_1 відповідач- Акціонерне товариство «Українська залізниця», розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Довгинцівського рійонного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 липня 2021 року, ухваленого суддею Ткаченко С.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, (відомості про дату складення повного тексту судового рішення відсутні),- ВСТАНОВИВ: У вересні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «Українська залізниця», просив скасувати наказ №425/ОС «Про припинення трудового договору » від 21.08.2020 року та стягнути з відповідача на його користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу, вказавши, що він працював помічником машиніста електровоза в структурному підрозділі Криворізького локомотивного депо (ТЧ-2 Кривий Ріг) Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця». Згідно з наказом №6/Т від 04.01.2019 року «Про проведення періодичної перевірки знань нормативних актів з безпеки руху поїздів та маневреної роботи у працівників депо, пов`язаних з рухом поїздів» була проведена перевірка знань вимог нормативних актів з безпеки руху поїздів та маневреної роботи працівників Криворізького локомотивного депо. 28.03.2019 року, 05.06.2019 року та 27.06.2019 року він не склав вказаного іспиту у зв`язку з відсутністю навчання з безпеки руху. 25.07.2019 року він звернувся до в/о начальника Криворізького локомотивного депо з заявою в якій просив провести навчання з безпеки руху, але навчання не проводилися. 30.07.2019 року він знову звернувся до в/о начальника з заявою, в якій просив довести до його відома графік змінності, повідомити про навчання з безпеки руху та повідомити дату складання іспитів. В цей же день з листа, який надійшов від керівництва він дізнався, що йому відмовляють у можливості пройти навчання з посиланням на те, що немає нормативно-правових документів, які б передбачали навчання з безпеки руху. 15.08.2019 року він знову звернувся до в\о начальника із заявою, у якій просив організувати та провести навчання, повідомити про дату складання іспитів та до складу комісії з перевірки знань з безпеки руху включити представника профспілки від ППО ВПЗУ КЛД. 14.08.2019 року до профспілкового комітету ППО ВПЗУ КЛД надійшов лист від в\о начальника депо Тесленка В.П., у якому він просив розглянути питання про надання дозволу на його звільнення за п.2 ст. 40 УЗпП України. 28.08.2019 року Профспілковий комітет Вільної профспілки залізничників України Криворізького локомотивного депо прийняв рішення не давати згоди на таке звільнення. 18.10.2019 року наказом №911/ТЧ «Про організацію підготовки до перевірки знань нормативних актів з безпеки руху помічнику машиніста електровоза ОСОБА_1 » було наказано : призначити позапланову перевірку знань нормативних актів з безпеки руху поїздів та маневреної роботи на 04.11.2019 року та попередньо провести технічне навчання з 21.10.2019 року по 01.11.2019 року, але знов без попереднього навчання з безпеки руху. 04.11.2019 року повторні іспити не проводились, у зв`язку з відсутністю попереднього навчання з безпеки руху. 21.08.2020 року наказом №425/ОС від 21.08.2020 року «Про припинення трудового договору» його звільнили з роботи за п.2 ст.40 КЗпП України, з причиною - внаслідок недостатньої кваліфікації. З даним наказом він не згоден, а тому змушений звертатися до суду. Рішенням Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 липня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про скасування наказу про припинення трудового договору, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, задоволені. Скасовано наказ Акціонерного товариства «Українська залізниця » Регіональна філія «Придніпровська залізниця» Структурний підрозділ Криворізьке локомотивне депо» №425/ОС від 21 серпня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади помічника машиніста електровоза цеху експлуатації внаслідок недостатньої кваліфікації відповідно до п.2 ст.40 КЗпП України. Стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 21 серпня 2020 року по час ухвалення рішення, тобто до 30 липня 2021 року в сумі 17625 (сімнадцять тисяч шістсот двадцять п`ять ) грн. 00 коп., визначеного без утримання податків та інших обов`язкових платежів. Стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь держави судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім ) гривень 00 копійок. Відповідач Акціонерне товариство «Українська залізниця», будучи незгодним з ухваленим судовим рішенням подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність і необґрунтованість судового рішення, ухваленого з порушенням норм матеріального права, ставить питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким відмовити позивачеві ОСОБА_1 в задоволенні його позовних вимог в повному обсязі. При цьому скаржник зазначає, що позивач, зокрема, посилається на рішення профспілкового комітету Вільної профспілки залізничників України Криворізького локомотивного депо від 28.08.2019 року про ненадання згоди на його звільнення. Однак, листом від 24.06.2020 року за №19 відповідач звертався до профспілкового комітету Вільної профспілки залізничників України Криворізького локомотивного депо за наданням згоди на звільнення ОСОБА_1 у зв`язку з новими обставинами, які склалися у зв`язку з виявленою невідповідністю займаній посаді та через відмову ОСОБА_1 від переведення на іншу роботу. Однак, відповіді від профспілкової організації отримано не було. Так, у листі від 24.06.2020 року за №19 зазначалося, що наказом начальника структурного підрозділу «Криворізьке локомотивне депо» від 02.07.2019 року №563/ТЧ ОСОБА_1 був відсторонений від роботи помічником машиніста електровоза, тому що тричі не пройшов перевірку знань нормативних актів з безпеки руху поїздів та маневрової роботи. 23.07.2019 року йому була призначена ще одна перевірка знань, із зобов`язанням надавати ОСОБА_1 методичну допомогу в освоєнні відповідного матеріалу. Однак, за весь термін підготовки до перевірки знань, починаючи з 02.07.2019 року по 23.07.2019 року, ні разу не відвідав класи з проведення технічного навчання та ні разу не звернувся до машиністів - інструкторів за методичною допомогою. Повідомленням від 30.07.2019 року №923 ОСОБА_1 вдруге було запропоновано перейти на іншу роботу, яка не пов`язана з безпекою руху та яка відповідає обсягу його знань, з урахуванням кваліфікації, з попередженням, що у разі відмови, відносно нього, буде порушена процедура звільнення за п.2 ст.40 КзпП України. Задовольняючи прохання ОСОБА_1 та враховуючи клопотання первинної профспілкової організації Вільної профспілки залізничників України Криворізького локомотивного депо, наказом від 18.10.2019 року №911 /ТЧ йому було організоване технічне навчання нормативних актів з безпеки руху поїздів та маневрової роботи з призначенням на 04.11.2019 року перевірки знань з освоєння матеріалу, яке ОСОБА_1 впродовж всього терміну ні разу не відвідав та не з`явився 04.11.2019 року на перевірку знань. Відповідач наголошує на тому, що виконуючи рішення суду, Відповідачем було видано 2 накази: один наказ від 10.03.2020 року №219/ТЧ «Про призупинення дії наказу від 02.07.2019 року №563/ТЧ, і щодо відсторонення ОСОБА_1 від роботи помічником машиніста електровоза» та другий наказ від 10.03.2020 року №220/ТЧ «Про перевірку знань нормативних актів з безпеки руху поїздів та маневрової роботи у помічника машиніста електровоза ОСОБА_1 . Останній, ігноруючи рішення суду з 06.03.2020 року не з`являється на своє робоче місце та на територію структурного підрозділу «Криворізьке локомотивне депо » в цілому, на телефонні дзвінки не відповідав, поштову кореспонденцію, якою запрошувався з`явитися в депо для вирішення його ж персонального кадрового питання, отримувати у працівників АТ «Укрпошта» відмовлявся. Зважаючи на вище викладене, профспілковій організації було запропоновано розглянути питання надання згоди на звільнення помічника машиніста електровоза ОСОБА_1 за п.2 ст.40 КЗпП України в разі його відмови перейти на іншу роботу не пов`язану з рухом поїздів та яка відповідає його кваліфікації. Оскільки відсторонення мало місце внаслідок порушення Позивачем Інструкції локомотивній бригаді, затвердженої наказом Укрзалізниці від 22.11.2004 року №876/ЦЗ, пункту 3 Положення про дисципліну працівників залізничного транспорту, затвердженого Постановою кабінету Міністрів України від 26.01.1993 року №55, відповідно до якого кожен працівник зобов`язаний забезпечувати безпеку руху поїздів і маневрової роботи, виконувати вимоги правил і норм охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, пожежної безпеки і охорони навколишнього природного середовища, позивач з огляду на зазначене вище не міг бути допущений до роботи помічником машиніста, оскільки за умови незадовільного знання нормативних актів з безпеки руху він не може забезпечити безпеку руху, так як це б становило загрозу безпеці руху поїздів. Згідно затвердженого графіку Позивач повинен був пройти перевірку знань нормативних актів з безпеки руху поїздів та маневрової роботи у працівників депо, пов`язаних з рухом поїздів в строк до 17.05.2019 року, про що був повідомлений під підпис. Згідно книги обліку результатів перевірки знань нормативних актів з безпеки руху поїздів та маневрової роботи, затвердженої наказом №760/ЦЗ від 30.09.2004 року, 28.03.2019 року, 05.06.2019 року та 27.06.2019 року помічник машиніста ОСОБА_1 не склав іспиту з перевірки знань з безпеки руху поїздів і маневрової роботи. 02.07.2019 року наказом в.о. начальника структурного підрозділу «Криворізьке локомотивне депо» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ Українська залізниця» №563/ТЧ позивача відсторонено від роботи з посиланням на те, що він 27.06.2019 року не пройшов перевірку знань нормативних актів з безпеки руху поїздів і маневрової роботи. Так, підставою для відсторонення від роботи, окрім зазначених у переліку ст.46 КЗпП України, у певних випадках, є відсутність документа, який надає право на керування транспортним засобом або іншим механізмом чи на виконання інших робіт. Також, відповідно до п.2.12 Положення «Про порядок вивчення та перевірку знань нормативних актів з безпеки руху поїздів та маневрової роботи працівниками залізничного транспорту України», затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №499 від 14.06.2007 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.2007 року №777/14044, працівники, які показали відсутність належного обсягу знань, допускаються до повторної перевірки знань лише після відповідної підготовки в термін, запропонований комісією, але не менше ніж через два тижні і не більше ніж через місяць після факту встановлення відсутності необхідного обсягу знань. У разі потреби, на бажання працівника, з ним повинні бути організовані та проведені додаткові технічні навчання. Однак позивач не виявив бажання проходження додаткового технічного навчання, тому відповідадачем не було порушено п.2.12 вищевказаного Положення. У відзиві на апеляційну скаргу відповідача, представник позивача ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанція, як законне і належним чином обґрунтоване, залишити без змін. При цьому представник позивача зазначає, що відповідачем належними та допустимими доказами не доведено законності підстав звільнення ОСОБА_1 , які мають безпосереднє відношення до його трудової діяльності. Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши думку представників позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які, кожен окремо, заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити без змін рішення суду першої інстанції, як законне та належним чином на їх думку обґрунтоване, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог позивача, з наступних підстав. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач ОСОБА_1 працював на посаді помічника машиніста електровозу в цеху експлуатації структурного підрозділу «Криворізьке локомотивне депо» з 05.07.2017 року. Відповідно до Положення «Про порядок вивчення та перевірку знань нормативних актів з безпеки руху поїздів та маневрової роботи працівниками залізничного транспорту України», затвердженого наказом міністерства транспорту та зв`язку України №499 від 14.06.2007 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.2007 року №777/14044, - машиністи та помічники машиністів локомотивів повинні проходити перевірку знань нормативних актів з безпеки руху поїздів і маневрової роботи і підлягають іспитам, які проходять з періодичністю один раз на два роки. Наказом №6/Т від 04.01.2019 року «Про проведення періодичної перевірки знань нормативних актів з безпеки руху поїздів та маневрової роботи у працівників депо, пов`язаних з рухом поїздів», встановлено періодичність даної перевірки, склад комісії при перевірці, графік роботи комісії та перелік посад працівників депо, які підлягають перевірці. Позивач 28.03.2019 року, 05.06.2019 року, 27.06.2019 року не склав іспиту з перевірки знань з безпеки руху поїздів і маневрової роботи у зв`язку з відсутністю навчання з безпеки руху. 02.07.2019 року наказом в.о. начальника структурного підрозділу «Криворізьке локомотивне депо» регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» №563/ТЧ «Про відсторонення від роботи працівника цеху експлуатації» з посиланням на те, що помічник машиніста електровоза цеху експлуатації ОСОБА_1 27.06.2019 року не пройшов перевірку знань нормативних актів з безпеки руху поїздів і маневрової роботи в комісії служби локомотивного господарства РФ «Придніпровська залізниця», з метою вирішення питання подальших трудових відносин підприємства з ОСОБА_1 , було доручено заступнику начальника депо (з експлуатації) ОСОБА_4 забезпечити явку помічника машиніста електровоза ОСОБА_1 05.07.2019 року на 09 год.00 хв. в кабінет начальника депо на оперативну нараду та надати можливість присутності на ній машиніста електровоза ОСОБА_3 , як голові профкому Вільної профспілки залізничників України. Також, було зобов`язано бути присутніми на вказаній оперативній нараді в.о. ТЧЗЕ ОСОБА_4 , ТЧЗР ОСОБА_5 , ТЧК ОСОБА_6 , юрисконсульту ОСОБА_7 , при цьому помічнику начальнику з кадрових питань ОСОБА_6 було доручено підготувати наявні вакансії по депо для ознайомлення з ними ОСОБА_1 , провідному інженеру з організації і нормування праці ОСОБА_8 доручено оплатити згідно чинного законодавства та положення колективного договору час присутності їх на оперативній нараді. В подальшому 10.03.2020 року наказом в.о. начальника структурного підрозділу «Криворізьке локомотивне депо» регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» № 219/ТЧ «Про призупинення дії наказу від 02.07.2019 №563/ТЧ «Про відсторонення від роботи працівника цеху експлуатації» ОСОБА_1 , було призупинено дію наказу від 02.07.2019 року №563/ТЧ «Про відсторонення від роботи працівника цеху експлуатації» на помічника машиніста електровоза ОСОБА_1 з 10.03.2020 року до вирішення питання в апеляційному порядку. Відповідно до наказу №425/ос від 21.08.2020 року внаслідок недостатньої кваліфікації ОСОБА_1 звільнено з займаної посади за п. 2ст. 40 КЗпП України. Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 виходив із встановлених судом обставин щодо безпідставного звільнення ОСОБА_1 за п.2 ст.40 КЗпП України на підставі наказу «про звільнення ОСОБА_1 » №425/ос від 21.08.2020 року. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України, достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Так, матеріали справи містять рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 05 березня 2020 року у справі №211/6466/19, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано Регіональну філію «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», в особі Структурного підрозділу Криворізького локомотивного депо, видати наказ про перевірку нормативних актів з безпеки руху поїздів та маневрової роботи працівниками залізничного транспорту України у помічника машиніста електровозу ОСОБА_1 у відповідності до Положення «Про порядок вивчення та перевірку знань нормативних актів з безпеки руху поїздів та маневрової роботи працівників залізничного транспорту України. Визнано незаконним наказ в.о. начальника Структурного підрозділу Криворізького локомотивного депо Регіональної філії «Придніпровська залізниця», Акціонерного товариства «Українська залізниця», ОСОБА_9 від 02.07.2019 року №563/ТЧ «Про відсторонення від роботи працівника цеху експлуатації». Стягнуто з Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Структурного підрозділу Криворізького локомотивного депо на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за час відсторонення з 02.07.2019 року до 01.02.2020 року включно, в сумі 70377 грн. 21 копі. без утримання податку на доходи фізичних осіб і інших обов`язкових платежів, допущено негайне виконання рішення в частині стягнення середнього заробітку за місяць. Також матеріали справи містять постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 червня 2020 року, якою рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 05 березня 2020 року скасовано та постановлено нове рішення яким відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця», в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», в особі структурного підрозділу «Криворізьке локомотивне депо», про вирішення трудового спору. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, виходив з того, що матеріали справи не містять відомостей про те, що позивач по справі виявив бажання проходження додаткового технічного навчання, тобто відповідачем по справі не було порушено п.2.12 Положення, а оскаржуваний позивачем наказ від 02.07.2019 року №563/ТЧ «Про відсторонення від роботи працівника цеху експлуатації» є законним. Наданими відповідачем до відзиву на позов доказами підтверджено той факт, що позивач ОСОБА_1 після ухвалення 05 березня 2020 року Довгинцівським районним судом м.Кривого Рогу Дніпропетровської області рішення з 06.03.2020 року не з`являвся на своє робоче місце, на телефонні дзінки не відповідає, поштову кореспонденцію, якою роботодавець запрошував останнього зявитись в депо для вирішення його кадрового питання отримувати у працівників АТ «Укрпошта» відмовлявся, перевірку знань нормативних актів з безпеки руху поїздів та маневрової роботи у працівників депо, пов`язаних з рухом поїздів не пройшов тричі, тому у відповідача були всі підстави для звільнення позивача до п.2 ст.40 КЗпП України, внаслідок недостатньої кваліфікації. Відповідно ч.1 п.2 ст.40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров`я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов`язків вимагає доступу до державної таємниці. Відповідно до частини сьомої статті 43 КЗпП України рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування такої відмови, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілкової організації (профспілкового представника). Тобто за змістом цієї норми суд, розглядаючи трудовий спір, має з`ясувати, чи містить рішення профспілкового органу про відмову у наданні згоди на розірвання трудового договору правове обґрунтування такої відмови і не вправі давати оцінку обґрунтованості самого рішення. Відповідно до статті 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктом 2 статті 40 КЗпП України, має бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п`ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником. Виборний орган первинної профспілкової організації повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації дав згоду на розірвання трудового договору. Згідно із частиною сьомою статті 43 КЗпП України та частиною шостою статті 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору з працівником має бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови у такій згоді, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки. Розглядаючи трудовий спір з урахуванням положень частини сьомої статті 43 КЗпП України та статті 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», суд повинен з`ясувати, чи містить рішення профспілкового комітету власне правове обґрунтування такої відмови. І лише у разі відсутності у рішенні правового обґрунтування відмови у наданні згоди на звільнення працівника власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації і таке звільнення є законним у разі дотримання інших передбачених законодавством вимог для звільнення. Оскільки необґрунтованість рішення профспілкового комітету породжує відповідне право власника на звільнення працівника, а обґрунтованість такого рішення виключає виникнення такого права, суд зобов`язаний оцінювати рішення профспілкового органу на предмет наявності чи відсутності ознак обґрунтованості. Так профспілковим комітетом Вільної профспілки залізничників України Криворізького локомотивного депо на засіданні 26.06.2020 року було розглянуто звернення в.о. начальника та заступника начальника СП «Криворізьке локомотивне депо» (ТЧ-2) Тисленко В.П. та Загоруйко М.Ю. №19 від 24.06.2020 року, щодо надання згоди на звільнення помічника машиніста електровоза ОСОБА_1 за п.2 ст.40 КЗпП України. Профспілковий комітет Вільної профспілки залізничників України Криворізького локомотивного депо прийняв рішення не давати згоду на звільнення помічника машиніста електровоза ОСОБА_1 за п.2 ст.40 КЗпП України. При винесенні даного рішення профспілковий комітет Вільної профспілки залізничників України Криворізького локомотивного виходив з того, що у листі - зверненні №19 від 24.06.2020 року, відсутні обґрунтовані докази наявності відмови ОСОБА_1 від переведення та вагомі причини для застосування дисциплінарного стягнення як звільнення за п.2 ст.40 КЗпП України, не має повного, змістовного, об`єктивного і належного обґрунтування, як того вимагає чинне законодавство України. Колегія суддів оцінила рішення профспілкового органу і вважає його необґрунтованим, оскільки як було встановлено рішенням суду апеляційної інстанції від 10 червня 2020 року, яке набрало законної сили, згідно затвердженого графіку позивач повинен був пройти перевірку знань нормативних актів з безпеки руху поїздів та маневрової роботи у працівників депо, пов`язаних з рухом поїздів в строк до 17.05.2019 року, про що був повідомлений під підпис, однак при неодноразових спробах, які надавались позивачу, перевірку знань нормативних актів з безпеки руху поїздів та маневрової роботи у працівників депо, пов`язаних з рухом поїздів останній не пройшов, результати перевірки не оскаржив, отже підстави для проведення повторної перевірки знань позивача відсутні. Позивачу неодноразово пропонувалося з`явитися в депо для вирішення його кадрового питання, а саме переведення на іншу роботу, зокрема він запрошувався листом за №18 від 24.06.2020, однак лист повернувся відправнику у зв`язку із закінченням терміну зберігання, раніше направлена роботодавцем кореспонденція на адресу позивача, останнім не отримувалась з тих самих підстав, що на думку колегії суддів свідчить про небажання ОСОБА_1 працювати на підприємстві відповідача. Таким чином, оскільки основна вимога про поновлення на роботі не підлягає задоволенню, відповідно задоволенню не підлягає і похідна вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. На підставі викладеного вище, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення по справі про відмову в задоволенні позовних вимог з підстав їх недоведеності позивачем. У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги, судові витрати понесені сторонами в зв`язку з переглядом судового рішення підлягають перерозподілу у відповідності до ст.141 ЦПК України, тому з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1362 грн. за подачу апеляційної скарги. За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення по справі про відмову в задоволенні позовних вимог позивача. Керуючись ст.ст. 374,376,381,382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу відповідача Акціонерного товариства «Українська залізниця» задовольнити. Рішення Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 липня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця, про скасування наказу про припинення трудового договору, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) гривні судового збору. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Повний текст постанови складено 20 грудня 2021 року. Головуючий: Судді: