Ухвала КЦС ВС № 242/2767/16-ц

Ухвала 21 грудня 2021 року м. Київ справа № 242/2767/16-ц провадження № 61-19475ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Опольський Анатолій Едуардович, на постанову Донецького апеляційного суду від 02 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_4 , про визнання правочину недійсним та застосування наслідків недійсності правочину, ВСТАНОВИВ: У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_4 , в якому просив визнати договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 від 25 березня 2016 року недійсним та застосувати наслідки недійсності правочину шляхом повернення правового статусу будинку у первинне становище. Заочним рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 29 червня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 недійсним. У задоволені решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Постановою Донецького апеляційного суду від 02 листопада 2021 року заочне рішення Селидівського міського суду Донецької області від 29 червня 2021 року в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку та стягнення судового збору скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні цих позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У грудні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Опольський А. Е., на постанову Донецького апеляційного суду від 02 листопада 2021 року. Ухвалою Верховного Суду від 07 грудня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Запропоновано заявнику надати оформлений належним чином відповідний документ на підтвердження повноважень адвоката Опольського А. Е. Попереджено про наслідки невиконання вимог вказаної ухвали. Копія ухвали суду касаційної інстанції від 07 грудня 2021 року направлена на адресу заявника ОСОБА_1 (квартира АДРЕСА_2 ) та його представника - адвоката Опольського А. Е. (04050, місто Київ, вулиця Дегтярівська, 6), які зазначені в матеріалах касаційної скарги. У грудні 2021 року до Верховного Суду на виконання вимог ухвали суду від 07 грудня 2021 року від адвоката Опольського А. Е., який діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_5 надійшли матеріали на усунення недоліків касаційної скарги, до яких долучено належним чином оформлений ордер адвоката. Проте, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. У касаційній скарзі заявник узагальнено посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права. Саме по собі посилання у касаційній скарзі на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права без зазначення на обґрунтування випадків (випадка), перелічених у пунктах 1, 2, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов`язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження. Крім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити: пункт 1 - формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується заявник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, в яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскаржуваного судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах. При цьому суд звертає увагу заявника, що судовими рішеннями у подібних правовідносинах є такі рішення, в яких подібними є: предмети спору; підстави позову; зміст позовних вимог; встановлені судом обставини та однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 523/6003/14-ц (провадження № 14-84цс18), від 19 червня 2018 року у справі № 922/2383/16 (провадження № 12-16гс18), від 20 червня 2018 року у справі № 755/7957/16-ц (провадження № 14-209цс18), від 26 червня 2018 року у справі № 2/1712/783/2011 (провадження № 14-228цс18), від 26 червня 2018 року у справі № 727/1256/16-ц (провадження № 14-229цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 522/2732/16-ц (провадження № 14-240цс18)); пункт 2 - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, з чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовним обґрунтуванням мотивів такого відступлення; пункт 3 - зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок її застосування з конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 12 листопада 2020 року у справі № 904/3807/19); пункт 4 - посилання на підстави, передбачені частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України. Оскільки посилань на вказані випадки касаційна скарга не містить, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Опольський А. Е., необхідно подати до Верховного Суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій зазначити конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Разом з тим, згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Предметом позову в цій справі є визнання правочину недійсним (договору купівлі-продажу житлового будинку) та застосування наслідків недійсності правочину. З огляду на те, що ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Опольський А. Е., заявлено позовну вимогу про визнання правочину недійсним (договору купівлі-продажу житлового будинку), а касаційна скарга та судові рішення судів попередніх інстанцій не містять відомостей про ціну позову (зокрема, вартість нерухомого майна житлового будинку)), касаційний суд позбавлений можливості вирішити питання про відкриття касаційного провадження у справі, оскільки неможливо встановити, чи відноситься справа до категорії малозначних в силу вимог закону. Таким чином, заявнику необхідно подати до Верховного Суду інформацію про ціну позову і надати докази на підтвердження цієї обставини. Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявникові строку для усунення недоліків, а саме: 1) зазначити конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України; 2) зазначити ціну позову (зокрема, вартість нерухомого майна (квартири)). Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, -

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Опольський Анатолій Едуардович, на постанову Донецького апеляційного суду від 02 листопада 2021 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя І. М. Фаловська