Постанова Львівський апеляційний суд № 444/1227/19

Справа № 444/1227/19 Головуючий у 1 інстанції: Ясиновський Р.Б. Провадження № 22-ц/811/507/21 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П. Категорія справи:40 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 листопада 2021 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Цяцяка Р.П., суддів Ванівського О.М. та Шеремети Н.О., за участю: секретаря Симця В.І.; адвоката Брегей І.С. представника відповідача Францева Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 24 грудня 2020 року, В С Т А Н О В И В: У травні 2019 року Публічне акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в кінцевій редакції позовних вимог якого просило суд стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача 29 243 грн. 49 коп., а також судові витрати. Позовні вимоги обгрунтовувалися тим, що 15.05.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 47/1700/513, відповідно до умов якого, банк надав позичальнику кредит у сумі 75 000 грн. із терміном погашення не пізніше 15.05.2023 року, а позичальник зобов`язався погашати кредит та сплачувати відсотки за користування кредитом згідно з умовами кредитного договору та відповідно до графіку, що був встановлений додатками до договору (в подальшому «Кредитний договір»). Зазначалося, що в забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором 15.05.2008 року між вищезгаданими особами також було укладено і договір іпотеки, згідно якого ОСОБА_1 передав в іпотеку нерухоме майно - земельну ділянку загальною площею 0,06 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель, кадастровий номер 4622710200:01:008:0090, що знаходиться на АДРЕСА_1 . 15.05.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банк» та відповідачкою ОСОБА_3 було укладено договір поруки, згідно якого остання поручається перед ВАТ «ВТБ Банк» за виконання позичальником ОСОБА_1 зобов`язань за Кредитним договором № 47/1700/513 від 15.05.2008 року. 29.03.2017 року між ПАТ «ТАСКОМБАНК» та ВАТ «ВТБ Банк» було укладено договір про відступлення права вимоги - грошових зобов`язань за фінансовими кредитами (автокредитами) №290317іп_3, згідно якого відбулось відступлення права вимоги за Кредитним договором № 47/1700/513 від 15.05.2008 року. Стверджувалося, що умови Кредитного договору позичальником належним чином не виконуються і станом на 16.12.2019 року розмір заборгованості перед банком за Кредитним договором № 47/1700/513 від 15.05.2008 року складає 29 243 грн. 49 коп., з яких: 29 105 грн. 27 грн. - заборгованість по тілу кредиту (в тому числі прострочена); 138 грн. 22 коп. - заборгованість за відсотками (в тому числі прострочена); 5 488 грн. 22 коп. - пеня (том 1, а.с.1-5, 136-141). Оскаржуваним рішенням позов задоволено. Стягнуто солідарно з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь ПАТ "Таскомбанк" заборгованість у розмірі 29 243 грн. 49 коп. за кредитним договором № 47/1700/513 від 15.05.2008 року та судові витрати в розмірі 1 921 грн. судового збору (том 1, а.с. 246-250). Дане рішення оскаржив відповідач ОСОБА_1 . Апелянт просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, та на невідповідність висновків суду обставинам справи. Вважає, що позивачем не доведено наявність у нього заборгованості за Кредитним договором станом на 29.03.2017 року у розмірі 54 552 грн. 80 коп., оскільки позивач сам визнає, що у нього відсутній розрахунок заборгованості за період з 15.05.2008 року по 29.03.2017 року, оскільки в цей період бухгалтерський облік вівся у ВАТ «ВТБ Банк». Вважає, що у матеріалах справи відсутні докази про інформування відповідачів про підвищення відсоткової ставки з 06 березня 2015 року з 19 % до 21 %, а також відсутні пояснення позивача з приводу того, чому з 91 420 грн. за які було реалізовано предмет іпотеки в рахунок погашення боргу було зараховано кошти в сумі лише 53 643 грн. 10 коп. Звертає увагу на те,що вимога про дострокове погашення кредиту позивачем була направленою відповідачу 25.04.2019 року і була отриманою останнім 27.04.2019 року, а відтак вважає, що з 27.05.2019 року (27.04.2019 року + 30 календарних днів) нарахування та стягнення з відповідачів відсотків і пені є неправомірним. Вважає, що матеріали справи не містять доказів того, що до позивача перейшло право вимоги за Кредитним договором, оскільки «письмового листа про зарахування коштів (передбаченого пунктом 3.1.4 Договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки від 29.03.2017 року, укладеного між ПАТ «ВТБ Банк» та позивачем) до матеріалів позовної заяви не додано» (том 5, а.с. 1-5). Апеляційний розгляд справи було призначено на 17 травня 2021 року, однак 17 травня 2021 року на адресу суду надійшла заява представника АТ «ТАСКОМБАНК» (в подальшому «Банк» та позивач) про відкладення апеляційного розгляду справи на іншу дату «для можливості забезпечення участі в судовому засіданні представника АТ «ТАСКОМБАНК» (том 5, а.с. 38), у зв`язку з чим апеляційний розгляд справи було відкладено на 09 серпня 2021 року. 09 серпня 2021 року на адресу суду повторно надійшла заява представника АТ «ТАСКОМБАНК» про відкладення апеляційного розгляду справи на іншу дату «для можливості забезпечення участі в судовому засіданні представника АТ «ТАСКОМБАНК» (том 5, а.с. 69), у зв`язку з чим апеляційний розгляд справи було відкладено на 22 листопада 2021 року. 19 серпня 2021 року до суду з Банку надійшли Додаткові пояснення по справі (том 5, а.с. 71-72). 22 листопада 2021 року на адресу суду надійшло клопотання представника АТ «ТАСКОМБАНК» вже про апеляційний розгляд справи без участі представника Банку. За вищенаведених обставин колегія суддів вважає можливим апеляційний розгляд справи за відсутності представника Банку на підставі наявних у справі даних та доказів. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав. ЦПК України встановлено, що: - цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (статті 12 і 81); - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13); - обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82); - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76); - належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 77). Первинно ціна позову (сума позовних вимог Банку до відповідачів) у даній справі складала 84 045 грн. 06 коп. 17 грудня 2019 року Банк подав до суду Заяву про зменшення позовних вимог до 29 243 грн. 49 коп., тобто на 54 801 грн. 57 коп. (84 045 грн. 06 коп. - 29 243 грн. 49 коп.). Як вбачається зі змісту згаданої Заяви про зменшення позовних вимог, таке зменшення відбулося у зв`язку з тим, що 15.11.2019 року (вже коли дана справа перебувала в провадженні суду першої інстанції) в ході проведення прилюдних торгів за ціною 91 420 грн. 00 коп. було реалізовано предмет іпотеки, а саме: земельну ділянку загальною площею 0,06 га, яку було передано в іпотеку відповідачем ОСОБА_1 для забезпечення виконання взятих на себе зобов`язань за Кредитним договором (том 1, а.с. 14-17, 135-140). В доводах апеляційної скарги звертається увагу на те, що з ціни продажу предмета іпотеки у розмірі 91 420 грн. 00 коп. лише 53 643 грн. 10 коп. були зарахованими в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором. В той же час, вищенаведеним обставинам належної оцінки в оскаржуваному рішенні не дано. В поданих до суду апеляційної інстанції Додаткових поясненнях по справі Банк визнає факт «зарахування коштів після реалізації нерухомого майна ОСОБА_1 в сумі 53 643 грн. 10 коп.» (лише !) і пояснює це тим, що решта коштів від реалізації цього майна (а це 37 776 грн. 90 коп. = 91 420 грн. 53 643 грн. 10 коп.) пішло на погашення «витрат пов`язаних з реалізацією заставного майна», «винагородою приватного виконавця» та «виконанням рішення органу, що видав виконавчий документ» (том 5, а.с. 71-72). При цьому Банк не подав до суду жодних доказів понесення ним вищезгаданих «витрат пов`язаних з реалізацією заставного майна», «винагородою приватного виконавця» та «виконанням рішення органу, що видав виконавчий документ», а також розрахунків цих витрат. А представник Банку до суду апеляційної інстанції (для дачі хоча б усних пояснень з приводу вищезгаданих витрат) так і не з`явився, подавши в кінцевому підсумку до суду клопотання про апеляційний розгляд справи у відсутності представника Банку. Як вбачається з вищенаведеного, кінцева ціна позову (сума позовних вимог Банку до відповідачів) у даній справі склала 29 243 грн. 49 коп. При цьому Банк так і не підтвердив належними та допустимими доказами необхідність та правомірність понесення ним «витрат пов`язаних з реалізацією заставного майна», «винагородою приватного виконавця» та «виконанням рішення органу, що видав виконавчий документ» на загальну суму 37 776 грн. 90 коп. (що значно більше від кінцевих позовних вимог Банку у розмірі 29 243 грн. 49 коп.), а також самого факту понесення цих витрат (розрахунки, рахунки, платіжні документи тощо). За вищенаведених обставин в їх сукупності колегія суддів приходить до висновку про те, що в задоволенні позовних вимог Банку до відповідачів про стягнення з останніх солідарно на користь Банку 29 243 грн. 49 коп. слід відмовити за недоведеністю Банком наявності у відповідачів такої заборгованості перед Банком після реалізації 15.11.2019 року з прилюдних торгів предмета іпотеки. Відтак, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позовних вимог. Пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України встановлено, що судові рішення у малозначних справах касаційному оскарженню не підлягають. Малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 1 частини шостої статті 19 ЦПК України). Згідно з частиною дев`ятою наведеної статті для цілей цього Кодексурозмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»установлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2021 року - 2 270, 00 грн. Предметом позову у цій справі є майнові вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором. Кінцева ціна позову у цій справі складає 29 243 грн. 49 коп., яка станом на 01 січня 2021 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270, 00 грн. х 100 = 227 000, 00 грн). Урахувавши, що кінцева ціна позову у цій справі становить 29 243 грн. 49 коп., судові рішення, ухвалені у такій справі, не підлягають касаційному оскарженню відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.2, 376 ч.1 п.п. 1-4, 381, 382, 383, 384, 389 ч.3 п.2 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Жовківського районного суду Львівської області від 24 грудня 2020 рокускасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити Публічному акціонерному товариству «ТАСКОМБАНК» у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором Постанова апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає. Повну постанову складено 06 грудня 2021 року. Головуючий: Цяцяк Р. П. Судді: Ванівський О.М. Шеремета Н.О.