Постанова 4824 № 505/2415/20-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 505/2415/20 Головуючий 1 інстанція - Волкова С,Я. Провадження № 22-ц/824/9835/2021 Доповідач 2 інстанція - Суханова Є.М. П О С Т А Н О В А іменем України 17 листопада 2021 року м.Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого судді: Суханової Є.М., суддів: Олійника В.І., Сушко Л.П., за участю секретаря: Карпенка В.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 06 січня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання договору поруки припиненим,- ВСТАНОВИЛА: 02.09.2020 р. ОСОБА_1 звернувся до Котовського міськрайонного суду Одеської області із позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», просив визнати припиненим договір поруки № ODKTGA00000577/Р3 від 26.11.2007 р. вимоги позову обґрунтовує тим, що 26.11.2007 р. між Акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № ODKTGA00000577, з метою забезпечення виконання зобов`язань за договором від 26.11.2007 р. між ним та відповідачем був укладений договір поруки, вважає поруку припиненою з огляду на те, що відповідач 28.11.2008 р. в односторонньому порядку змінив процентну ставку з 11.04 до 13.08 без повідомлення ОСОБА_2 ,та ОСОБА_1 як поручителя про її зміну, що підтверджується повідомленням банку № 30.1.0/2-231 від 11.06.2015 р. Ухвалою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 07.09.2020 р. передано справу за позовом ОСОБА_1 на розгляд до Печерського районного суду м. Києва, справа надійшла до суду 12.10.2020 року В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 26.11.2007 року між Акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» (банк) та ОСОБА_2 (позичальник) був укладений кредитний договір № ODKTGA00000577, за умовами якого банк надав позичальнику в кредит 22 000,00 доларів США на споживчі цілі та 2 675,00 доларів США на сплату страхових платежів зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 0,92% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди на надання фінансового інструменту в розмірі 0,20% суми виданого кредиту щомісяця в період сплати, винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі 3% від суми виданого кредиту в момент надання кредиту на рахунок НОМЕР_1 (МФО 305299), відсотків за дострокове погашення кредиту згідно з пунктом 3.11 даного договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу згідно з пунктом 6.2 даного договору, на строк до 23.11.2017 р. В забезпечення виконання зобов`язань за договором № ODKTGA00000577 від 26.11.2007 р. між Акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) був укладений договір поруки № ODKTGA00000577/Р3 від 26.11.2007 р., за умовами якого поручитель зобов`язався перед кредитором за виконання зобов`язань по кредитному договору № ODKTGA00000577 від 26.11.2007 р., в тому ж розмірі, що й боржник, включаючи сплату кредиту, процентів за користування кредитом, комісій, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Апелянтстверджує, що порука припинена, оскільки відповідач 28.11.2008 рокув односторонньому порядку змінив процентну ставку з 11.04 до 13.08 без повідомлення ОСОБА_2 та його , як поручителя, про її зміну. Рішенням Печерського районного суду м. Києв від 06.01.2021 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання договору поруки припиненим. В апеляційній скарзі поданої представником ОСОБА_1 зазначено, що рішення Печерського районного суду м. Києва від 06.01.2021 р., постановлене з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з постановленням по справі нового рішення суду, яким позовні вимоги ОСОБА_1 повинні бути задоволені у повному обсязі. Вважає, що банк не повідомивши його як поручителя 28.11.2008 р., про зміну процентної ставки з 11.04 до 13.08. та не отримавши письмової згоди на збільшення процентної ставки, порушив вимоги ч. 1ст. 559 ЦК України,тому і договір поруки № ODKTGA00000577/Р3 від 26.11.2007 р укладений між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягає визнанню в судовому порядку припиненим. Окрім того судом не взята до уваги той факт, що про укладення додаткової угоди від 25.11.2011 р., до кредитного договору № ODKTGA00000577/Р3 від 26.11.2007 р., відповідно якої внесені зміни в п. 7.1 договору щодо сплати відсотків, винагороди, відсотків за погашення кредиту банком також його не повідомлено. 19.08.2021 року, представником ПАТ КБ «ПриватБанк» подано відзив на апеляційну скаргу, в якому не погоджується з доводами апеляційної скарги та вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно з`ясовані всі обставини справи, дана належна правова оцінка доказам, винесене рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права та підстави для його скасування відсутні. Окрім того вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду із вимогами про визнання недійсним договору поруки. Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 26.11.2007 р. між Акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» (банк) та ОСОБА_2 (позичальник) був укладений кредитний договір № ODKTGA00000577, за умовами якого банк надав позичальнику в кредит 22 000,00 доларів США на споживчі цілі та 2 675,00 доларів США на сплату страхових платежів зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 0,92% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди на надання фінансового інструменту в розмірі 0,20% суми виданого кредиту щомісяця в період сплати, винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі 3% від суми виданого кредиту в момент надання кредиту на рахунок НОМЕР_1 (МФО 305299), відсотків за дострокове погашення кредиту згідно з пунктом 3.11 даного договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу згідно з пунктом 6.2 даного договору, на строк до 23.11.2017 року. В забезпечення виконання зобов`язань за договором № ODKTGA00000577 від 26.11.2007 р. між Акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) був укладений договір поруки № ODKTGA00000577/Р3 від 26.11.2007 р., за умовами якого поручитель зобов`язався перед кредитором за виконання зобов`язань по кредитному договору № ODKTGA00000577 від 26.11.2007 р., в тому ж розмірі, що й боржник, включаючи сплату кредиту, процентів за користування кредитом, комісій, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Протягом серпня 2017 року.-лютого 2020 р. в провадженні Котовського міськрайонного суду Одеської області перебувала цивільна справа 505/2325/16-ц за позовомАкціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позивач Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», звернувшись 15.06.2016 р. до суду, вказав, що між Акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № ODKTGA00000577 від 26.11.2007 р., за яким надано в кредит 22 000,00 доларів США на споживчі цілі та 2 675,00 доларів США на сплату страхових платежів на строк до 23.11.2017 р.; в порядку забезпечення зобов`язань за кредитним договором між Акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_3 укладено договір поруки № ODKTGA00000577/Р1 від 26.11.2007 р., між Акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_4 укладено договір поруки № ODKTGA00000577/Р2 від 26.11.2007 р., між Акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено договір поруки № ODKTGA00000577/Р3 від 26.11.2007 р., посилаючись на невиконання зобов`язань за кредитним договором, позивач Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» просив стягнути солідарно з позичальника та поручителів заборгованість станом на 02.06.2016 р. в загальній сумі 23 694,31 доларів США, що по курсу Національного банку України станом на 01.06.2016 р. рівно 594 490,24 грн. Рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 29.08.2017 р., що набрало законної сили, позовну заяву задоволено частково, стягнуто: солідарно з ОСОБА_2 ,та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» за кредитним договором № ODKTGA00000577 від 26.11.2007 р. заборгованість станом на 02.06.2016 р. в сумі 22 556,52 доларів США, рівних покурсу Національного банку України 465 943,09 грн; солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» за кредитним договором № ODKTGA00000577 від 26.11.2007 р. заборгованість станом на 02.06.2016 р. в сумі 22 556,52 доларів США, рівних по курсу Національного банку України 465 943,09 грн; солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» за кредитним договором № ODKTGA00000577 від 26.11.2007 р. заборгованість станом на 02.06.2016 р. в сумі 22 556,52 доларів США, рівних покурсу Національного банку України 465 943,09 грн. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (частина перша статті 527 ЦК України). За положеннями частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). За змістом статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Виконання зобов`язання може забезпечуватися порукою, як одним із видів забезпечення виконання зобов`язання (частина перша статті 546 ЦК України). Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 547 ЦК України). За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України). У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина перша статті 554 ЦК України). Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частина друга статті 554 ЦК України). Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання. Підставою поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника, та кредитором боржника. Обсяг відповідальності поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (частини перша, друга статті 553 ЦК України). За змістом статті 559 ЦК України зміна обсягу зобов`язань боржника може бути підставою для припинення поруки. Зокрема, частиною першою цієї статті (у редакції, чинній на момент укладання договору поруки) було передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. До припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов`язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення його обсягу відповідальності. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов`язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо. Таким чином, у зобов`язаннях, в яких беруть участь поручителі, збільшення кредитної процентної ставки навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя або відповідної умови в договорі поруки, не дає підстав покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань перед банком. Висновок про припинення поруки на підставі частини першої статті 559 ЦК України залежить від установлених судом обставин щодо обсягу зобов`язання, на виконання якого надано поруку, та збільшення обсягу відповідальності поручителя внаслідок зміни без його згоди забезпеченого зобов`язання. Для цього судам необхідно дослідити відповідні умови кредитного договору та договору поруки щодо порядку погодження поручителем змін до основного зобов`язання. Такі правові висновки щодо застосування статті 559 ЦК України наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 755/18438/16-ц (провадження № 14-275цс19). Разом із тим, приписи частини першої статті 559 ЦК України передбачають спеціальне регулювання порядку зміни забезпеченого порукою зобов`язання, а відтак і договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, з урахуванням волевиявлення та повідомлення, крім сторін цього договору, також поручителя і встановлюють правові наслідки неодержання згоди поручителя. Умови договору поруки про те, що поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення основного зобов`язання, не виключають необхідності узгодження певних вчинених в односторонньому порядку змін до основного зобов`язання із поручителем у належній формі. Аналогічні висновки містяться у пунктах 6.21, 6.22 та 6.27. постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 910/13109/18 (провадження № 12-7гс20). Судами першої інстанції встановлено, що Акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» перед зверненням 15.06.2016 р., до суду із позовом про стягнення заборгованості повідомленням № 30.1.0/2-231 від 11.06.2015 р., на адресу основного позивальника та поручителів, в тому числі і ОСОБА_1 з посиланням на укладені угоди сповістив останніх про наявну прострочену заборгованість. Однак ОСОБА_1 як поручитель письмової згоди на збільшення обсягу своєї відповідальності не надавав. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року). За таких обставин, встановивши, що зміни до кредитного договору в частині збільшення відсоткової ставки були внесені без належної згоди поручителя ОСОБА_1 , що призвело до збільшення обсягу його відповідальності як поручителя за кредитним договором, дійшов висновку про задоволення позову. Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд неправильно визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, неповно дослідив наявні у справі докази і дав їм неналежну оцінку, не правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив судове рішення, які не відповідає вимогам матеріального та процесуального права. Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та скасування рішення суду першої інстанції, з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову. Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміні є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Відповідно ст. 141 ЦПК України з ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати за подання апеляційної скарги до суду в розмірі 840 грн. 80 коп. Враховуючи викладене, керуючись статтями 141, 268, 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Печерського районного суду м. Києвавід 06 січня 2021 року скасувати. Ухвалити нове судове рішення наступного змісту. Визнати договір поруки № ODKTGA00000577/Р3 від 26.11.2007 р укладений між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» - припиненим з 28.11.2008 р. Стягнути з Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 840 грн. 80 коп. судових витрат. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України. Повний текст постанови виготовлений 26 листопада 2021 року. Головуючий: Є.М. Суханова Судді: В.І. Олійник Л.П.Сушко