Ухвала КЦС ВС № 431/7001/18

Ухвала 17 грудня 2021 року м. Київ справа № 431/7001/18/20 провадження № 61-20325ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 19 травня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 листопада 2021 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів та зустрічним позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання договору недійсним та стягнення моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 19 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 03 листопада 2021 року, позовні вимоги ФОП ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ФОП ОСОБА_2 суму заборгованості у розмірі 7 800,00 грн та сплачений при подачі позову судовий збір у розмірі 640,00 грн. Зустрічний позов ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про визнання договору недійсним, залишено без задоволення. 13 грудня 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 19 травня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 листопада 2021 року (надійшла до суду 15 грудня 2021 року), у якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні первинного позову відмовити, а зустрічну позовну заяву задовольнити в повному обсязі. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. У клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження ОСОБА_1 просить поновити строк на касаційне оскарження з посиланням на те, що копію постанови Київського апеляційного суду від 03 листопада 2021 року вона отримала 18 листопада 2021 року у приміщенні Київського апеляційного суду, що підтверджено доказами. За таких підстав строк на касаційне оскарження підлягає поновленню. У касаційній скарзі ОСОБА_1 заявила клопотання про звільнення її від сплати судового збору, обґрунтоване тим, що розмір судового збору перевищує п`ять відсотків розміру її річного доходу. На підтвердження клопотання ОСОБА_1 надала копії довідок про доходи та відомості про застраховану особу. Згідно пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Враховуючи вищевикладене, клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору підлягає задоволенню. Однак, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону. Так, у касаційній скарзі заявник зазначає підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, проте не зазначає конкретні постанови Верховного Суду, в яких викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на конкретні постанови Верховного Суду, в яких викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, відповідно до пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити. Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк для подачі касаційної скарги. Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задовольнити. Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подачу касаційної скарги. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 19 травня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 листопада 2021 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Г. В. Коломієць