Ухвала КЦС ВС № 697/859/21

У Х В А Л А 14 грудня 2021 року м. Київ справа № 697/859/21 провадження № 61-19839ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Усика Г. І., Яремка В. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Бовшиком Миколою Юрійовичем, на рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 12 серпня 2021 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 10 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оранжгаз» про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку, В С Т А Н О В И В : 29 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оранжгаз» (далі - ТОВ «Оранжгаз») про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку. Позов обгрунтований тим, що 06 травня 2019 року позивач був прийнятий на посаду оператора заправочних станції в ТОВ «Оранжгаз». Відповідно до наказу ТОВ «Оранжгаз» від 01 лютого 2021 року № 13-вк його звільнено із займаної посади на підставі частини першої статті 36 КЗпП України. За весь час роботи в ТОВ «Оранжгаз» ОСОБА_1 не виплачувалася заробітна плата, індексація та компенсація за невикористану відпустку. Просив стягнути з ТОВ «Оранжгаз» нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 164 613,30 грн, індексацію заробітної плати - 2 479,00 грн, компенсацію за невикористану відпустку - 6 856,64 грн та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні - 20 242,56 грн. Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 12 серпня 2021 року, залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 10 листопада 2021 року, в позові відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідно до записів у трудовій книжці ОСОБА_1 звільнений з роботи відповідно до частини першої статті 36 КЗпП України за угодою сторін, що підтверджує згоду сторін при визначенні підстав припинення трудових відносин та не свідчить про порушення роботодавцем трудового законодавства в частині невиплати заробітної плати. Належних доказів заборгованості ТОВ «Оранжгаз» перед ОСОБА_1 суду не надано. З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову через недоведеність позовних вимог. У грудні 2021 року ОСОБА_1 через адвоката Бовшика М. Ю. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 12 серпня 2021 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 10 листопада 2021 року. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Відповідно до частини дев`ятої статті 19 ЦПК України розмір прожиткового мінімуму дляпрацездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 01 січня 2021 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 2 270,00 грн. Предметом спору у зазначеній справі є стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку у розмірі 194 191,50 грн. Ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270,00 грн*100=227 000,00 грн). Отже, зазначена справа є малозначною відповідно до вимог закону і окремого визнання її такою не потребує. У касаційній скарзі заявник посилається на те, що подана ним касаційна скарга має виняткове значення, оскільки не отримуючи заробітну плату два роки, позивач змушений був обмежувати себе в користуванні матеріальними благами, не міг підтримувати достатній рівень життя. Проте таке посилання є формальним та не дає підстав для висновку про те, що справа має виняткове значення для заявника, який подає касаційну скаргу. Незгода заявника з оскаржуваними судовими рішеннями в цілому, за відсутності інших обставин, не може розглядатися як обставина, що впливає на визначення справи як такої, що має виняткове значення, оскільки це може бути оцінкою сторони щодо кожної конкретної справи, учасником якої вона є. Верховний Суд дослідив та взяв до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, які б свідчили про необхідність перегляду судового рішення у цій справі у касаційному порядку. Підстави, передбачені статтею 411 ЦПК України, для скасування судового рішення, що оскаржується, у касаційній скарзі не зазначені. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення. Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)). Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Оскільки оскаржувані заявником рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 12 серпня 2021 року та постанова Черкаського апеляційного суду від 10 листопада 2021 року постановлені у малозначній справі, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити. Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, У Х В А Л И В : У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , подану адвокатом Бовшиком Миколою Юрійовичем, на рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 12 серпня 2021 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 10 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оранжгаз» про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку відмовити. Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: А. С. Олійник Г. І. Усик В. В. Яремко