Ухвала КЦС ВС № 756/8815/20

УХВАЛА 08 грудня 2021 року м. Київ справа № 756/8815/20 провадження № 61-8050св21 Верховний Суд у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач), суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М., Тітова М. Ю., учасники справи: заявник - ОСОБА_1 , суб`єкт оскарження приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Літвиненко Олексій Вікторович, заінтересована особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Євротрубпласт», розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненка Олексія Вікторовича на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 01 березня 2021 року у складі судді Шевчука А. В. та постанову Київського апеляційного суду від 29 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Левенця Б. Б., Борисової О. В., Ратнікової В. М., ВСТАНОВИВ: 1.

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненка О. В. щодо відмови у скасуванні арешту коштів на банківському рахунку, що належить йому, та надходять на вказаний рахунок від публічного акціонерного товариства «Донецькоблгаз» (далі - ПАТ «Донецькоблгаз»). Свої вимоги обґрунтовував тим, що на примусовому виконанні приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненка О. В. знаходяться два відкритих щодо нього, як боржника, виконавчих провадження: № 61315322 з примусового виконання виконавчого листа № 6/756/12/13, виданого 24 травня 2013 року Оболонським районним судом м. Києва про стягнення з нього на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Євротрубпласт» (далі - ТОВ «Торгівельний дім «Євротрубпласт») коштів, а також № 61315525 - з примусового виконання виконавчого листа № 488/1134/13-ц, виданого 15 травня 2015 року Карабельним районним судом м. Миколаєва про стягнення з нього на користь ТОВ «Торгівельний дім «Євротрубпласт» коштів. На підставі постанов приватного виконавця від 16 березня 2020 року з його заробітної плати, яку він отримує в ПАТ «Донецькоблгаз», за місцем роботи бухгалтерією здійснюється утримання 20 %. Крім того, з його заробітної плати також утримується 20 % на підставі постанови Краматорського відділу ВДВС у виконавчому провадженні № 53161032 (за виконавчим листом від 24 листопада 2014 року № 488/836/2013). Після проведення бухгалтерією підприємства утримань у розмірі 40 % з його заробітної плати за виконавчими провадженнями, залишок заробітної плати перераховується на його картковий рахунок (зарплатний). 22 червня 2020 року він виявив, що його картковий (зарплатний) рахунок заблокований на підставі постанови приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненка О. В. про арешт коштів боржника від 24 лютого 2020 року з виконання виконавчого листа від 24 травня 2013 року № 6/756/12/13 та виконавчого листа від 15 травня 2015 року № 488/1134/13-ц в межах суми 1 429 955,53 грн. На його заяву від 13 липня 2020 року про скасування арешту коштів з зарплатного рахунку, приватний виконавець відмовив у скасуванні арешту. Вважає таку бездіяльність приватного виконавця протиправною, оскільки виконавець не виконав свій обов`язок скасувати арешт коштів заробітної плати на банківському рахунку для виплати заробітної плати, на які не дозволяється звертати стягнення. Посилаючись на наведене, просив визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненка О. В. та зобов`язати його скасувати арешт грошових коштів на картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України» (далі - АТ «Державний ощадний банк України»), що належать йому та надходять (зараховуються) на вказаний банківський рахунок від ПАТ «Донецькоблгаз», як заробітна плата. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 01 березня 2021 року скаргу ОСОБА_1 задоволено. Визнано неправомірною, в межах предмету скарги, бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненка О. В. щодо залишення арешту на картковий рахунок НОМЕР_2 , відкритий в АТ «Державний ощадний банк» на ім`я ОСОБА_1 для зарахування заробітної плати. Зобов`язано приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненка О. В. скасувати арешт грошових коштів, які є заробітною платою, на картковому рахунку НОМЕР_2 , відкритому в АТ «Державний ощадний банк» на ім`я ОСОБА_1 для зарахування заробітної плати. Суд першої інстанції виходив із того, що приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Літвиненко О. В. неправомірно відмовив ОСОБА_1 у скасуванні арешту коштів, які знаходяться на його картковому рахунку, відкритому виключно для виплати заробітної плати, у зв`язку з чим боржник позбавлений можливості використовувати зароблені кошти заробітної платні для забезпечення засобів до існування. Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції Постановою Київського апеляційного суду від 29 квітня 2021 року ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 01 березня 2021 року залишено без змін. Апеляційний суд погодився з судовим рішенням суду першої інстанції та вважав його таким, що ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідає вимогам закону, ґрунтується на засадах верховенства права, підстави для його скасування відсутні. Короткий зміст вимог касаційної скарги 11 травня 2021 року приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Літвиненко О. В. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні скарги. Підставами касаційного оскарження заявник зазначає порушення судом норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 03 червня 2021 року у справі № 756/1927/16. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала касаційну скаргу Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні скарги. Виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону «Про виконавче провадження», повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження». Доводи інших учасників справи Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили. Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд. Ухвалою Верховного Суду від 29 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у даній справі. Витребувано з Оболонського районного суду міста Києва справу № 756/8815/20 за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Літвиненко Олексій Вікторович, товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Євротрубпласт», на бездіяльність приватного виконавця, зобов`язання вчинити дії. Зупинено дію ухвали Оболонського районного суду міста Києва від 01 березня 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 29 квітня 2021 року до закінчення касаційного провадження. Ухвалою Верховного Суду від 23 листопада 2021 року справу № 756/8815/20 призначено до судового розгляду. Обставини справи Суди встановили, що на примусовому виконанні приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненка О. В. знаходяться відкриті щодо боржника ОСОБА_1 виконавчі провадження, які об`єднані у зведене виконавче провадження № 61321145,: - № 61315322 - з примусового виконання виконавчого листа № 6/756/12/13, виданого 24 травня 2013 року Оболонським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Торгівельний дім «Євротрубпласт» коштів; - № 61315525 - з примусового виконання виконавчого листа № 488/1134/13-ц, виданого 15 травня 2015 року Карабельним районним судом м. Миколаєва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Торгівельний дім «Євротрубпласт» коштів. Постановою приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненка О. В. від 06 лютого 2019 року звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , які він отримує у ПАТ «Донецькоблгаз», шляхом здійснення відрахувань із доходів боржника у розмірі 20 % до виплати загальної суми боргу. Постановою приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненка О. В. від 24 лютого 2020 року у виконавчому провадженні № 61315525 накладено арешт на грошові кошти боржника ОСОБА_1 , які знаходяться на відкритих рахунках, а також які будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту т/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження 1 429 955,53 грн. 16 березня 2020 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненка О. В. звернуто стягнення на доходи ОСОБА_1 , які він отримує у ПАТ «Донецькоблгаз», шляхом здійснення відрахувань із доходів боржника у розмірі 20 % до повного погашення загальної суми боргу. Згідно з довідкою АТ «Державний ощадний банк України» від 22 червня 2020 року ОСОБА_1 відкрито картковий рахунок фізичної особи № НОМЕР_1 в гривні для зарахування заробітної плати. На цей рахунок клієнту надходить виключно заробітна плата. У довідці ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» від 22 червня 2020 року № 07/04-1527 зазначено, що, окрім іншого, на підставі вищевказаних виконавчих проваджень із заробітної плати ОСОБА_1 щомісячно проводяться утримання 20 % заробітної плати останнього і лише після проведення утримань на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , відкритий в АТ «Державний ощадний банк України», перераховується сума заробітної плати. 23 червня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненка О. В. з заявою про скасування арешту коштів зарплатного рахунку. Листом від 25 червня 2020 року у задоволенні заяви йому відмовлено. Вважаючи таку бездіяльність приватного виконавця неправомірною, заявник просив у судовому порядку зобов`язати його скасувати арешт грошових коштів, які є заробітною платою, на картковому рахунку.

Позиція Верховного Суду Відповідно до частини третьої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду. Також суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики (частина п`ята статті 403 ЦПК України). Відповідно до частин першої, третьої статті 404 ЦПК України питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вивчив матеріали справи, перевірив наведені у касаційній скарзі доводи, за результатами чого робить висновок про наявність правових підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, з таких мотивів. Задовольняючи скаргу ОСОБА_1 та зобов`язуючи приватного виконавця скасувати арешт грошових коштів, які є заробітною платою, на картковому рахунку боржника, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із того, що приватний виконавець не мав правових підстав для винесення постанови про накладення арешту на ці кошти боржника; неправомірні дії приватного виконавця щодо накладення арешту на грошові кошти боржника порушують його право на отримання заробітної плати. Колегія суддів, яка переглядає справу, вважає такі висновки судів правильними. За змістом статей 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження» (тут і надалі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Згідно з пунктом 7 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей. Статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Пунктом 2 частини другої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» заборонено звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. Згідно з абзацом другим частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом. Відповідно до статті 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі-підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи. Частиною другою та третьою статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків. Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України. Аналіз наведених норм свідчить про те, що судове рішення є обов`язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому стаття 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено. Предметом скарги у справі, яка переглядається, є накладення державним виконавцем арешту на відкритий банківський рахунок позивача, на який зараховується заробітна плата, що позбавило останнього, як він зазначає, можливості використовувати зароблені кошти заробітної платні для забезпечення засобів до існування. Як вже зазначалось, для забезпечення реального виконання рішення виконавець може накладати арешт, зокрема, на відкриті банківські рахунки боржника. Проте статтею 52 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено заборону для виконавця для накладення арешту на кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Окрім того, Законом України «Про виконавче провадження» визначено окремий порядок здійснення відрахувань під час кожної виплати заробітної плати, встановлено відповідні заборони у відсотковому визначенні для таких стягнень. Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено обов`язок виконавців здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. При цьому, правом виконавця є: - з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; - отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком. Отже, враховуючи обмеження в накладенні арешту, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», та, враховуючи наявність спеціальної процедури для звернення стягнення на виплати заробітної плати, виконавець, перед накладенням арешту на банківські рахунки, зобов`язаний пересвідчитись у відсутності спеціального режиму їх використання або відсутності заборон щодо арешту коштів, що перебувають на цьому рахунку. Виокремлення таких рахунків належить до повноважень саме виконавчої служби. Без здійснення такої перевірки виконавець може своїми діями позбавити боржника права на соціальний захист, порушивши тим самим принцип співмірності заходів примусового виконання рішень, передбачений статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження». Вказаний правовий висновок щодо повноважень виконавчої служби виокремлювати такі банківські рахунки викладено в постановах Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі № 916/73/19, від 10 жовтня 2019 року у справі № 916/1572/19, від 17 січня 2020 року у справі № 340/1018/19. Тому, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій, встановивши у даній справі, що накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунках банківських установ на ім`я ОСОБА_1 , у тому числі грошові кошти, які знаходяться на картковому рахунку № НОМЕР_2 , відкритому в АТ «Державний ощадний банк України» на ім`я ОСОБА_1 , який використовується для виплати йому заробітної плати ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз», призводить до порушення конституційних прав заявника та позбавляє його коштів для існування, дійшли правильного висновку про задоволення скарги та скасування оскаржуваної постанови приватного виконавця, зобов`язавши останнього скасувати арешт грошових коштів, які є заробітною платою, на картковому рахунку боржника. Зазначене узгоджується з правовими висновками, викладеними Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 30 серпня 2019 року у справі № 161/2881/19 (провадження № 61-15568св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 756/8861/18 (провадження № 61-14919св20), Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 10 вересня 2020 року у справі № 340/3042/19. Разом із тим, Верховний Суд у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 17 жовтня 2019 року у справах з подібними правовідносинами № 635/1530/17 (провадження №61-18227св19), від 24 лютого 2021 року у справі № 756/1927/15-ц (провадження № 61-14725св20), від 24 червня 2012 року у справі № 712/12826/20 (провадження № 61-9269св21), від 01 вересня 2021 року у справі № 711/4732/16-ц (провадження № 61-3203св21), у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 31 січня 2019 року у справі № 2-306/22006 (провадження № 61-778ск19), від 24 травня 2021 року у справі № 605/1287/13-ц (провадження № 61-3738ск21), у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 03 лютого 2021 року у справі № 756/1927/16-ц (провадження № 61-10611св20), у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 10 червня 2021 року у справі № 520/4794/2020, від 22 липня 2021 року у справі № 280/3860/20 дійшли протилежного висновку, зокрема про правомірність накладення державним виконавцем арешту на кошти боржника, які використовуються для отримання заробітної плати, з огляду на відсутність повідомлення банківської установи про цільове призначення коштів на рахунку. Верховний Суд зазначив, що, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому, саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження коштів на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження». Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»). Кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк, у свою чергу, в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунку клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів. Кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат) та набули статус вкладу. Окрім того, Верховний Суд у постановах від 01 вересня 2021 року у справі № 711/4732/16-ц (провадження № 61-3203св21), від 03 лютого 2021 року у справі № 756/1927/16-ц (провадження № 61-10611св20) зазначив, що статтею 24 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов`язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця. Отже, арешт, накладений на рахунок боржника, не унеможливлює отримання заробітної плати ним, за його бажанням, готівкою через касу роботодавця або поштовими переказами на вказаний ним рахунок (адресу), а тому висновок судів про те, що накладення арешту на грошові кошти боржника порушує його право на отримання заробітної плати, є необґрунтованим. Ураховуючи зазначені вище мотиви та обґрунтування Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду вважає, що для формування єдиної правозастосовчої практики є підстави для відступлення від висновків Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 17 жовтня 2019 року у справах з подібними правовідносинами № 635/1530/17 (провадження №61-18227св19), від 24 лютого 2021 року у справі № 756/1927/15-ц (провадження № 61-14725св20), від 24 червня 2012 року у справі № 712/12826/20 (провадження № 61-9269св21), від 01 вересня 2021 року у справі № 711/4732/16-ц (провадження № 61-3203св21), у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 31 січня 2019 року у справі № 2-306/22006 (провадження № 61-778ск19), від 24 травня 2021 року у справі № 605/1287/13-ц (провадження № 61-3738ск21), у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 03 лютого 2021 року у справі № 756/1927/16-ц (провадження № 61-10611св20), у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 10 червня 2021 року у справі № 520/4794/2020, від 22 липня 2021 року у справі № 280/3860/20, в яких зроблено висновок про правомірність накладення державним виконавцем арешту на кошти боржника, які використовуються для отримання заробітної плати. Справа містить виключну правову проблему, яка потребує вирішення Великою Палатою Верховного Суду з метою формування єдиної правозастосовної практики, оскільки висновки судів касаційної інстанції у наведених вище постановах при однакових фактичних обставинах і подібних правовідносинах зводяться до протилежних висновків. Однакове застосування закону забезпечує його загальнообов`язковість, рівність усіх перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Однакове застосування законів поліпшує громадське прийняття справедливості та правосуддя, а також довіру до суду. Загальновизнаний принцип правової визначеності передбачає стабільність правового регулювання і виконуваність судових рішень. Надана судам роль в ухваленні судових рішень якраз і полягає в розвіюванні тих сумнівів щодо тлумачення, які існують. Оскільки завжди існуватиме потреба в з`ясуванні неоднозначних моментів і адаптації до обставин, які змінюються. Керуючись статтями 260, 403, 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Передати справу № 756/8815/20 за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Літвиненко Олексій Вікторович, товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Євротрубпласт», на бездіяльність приватного виконавця, зобов`язання вчинити дії, на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий М. Є. Червинська Судді: С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев В. М. Коротун М. Ю. Тітов