Ухвала КАС ВС № 580/2472/21

УХВАЛА про відкриття касаційного провадження 17 грудня 2021 року м. Київ справа №580/2472/21 адміністративне провадження №К/9901/43720/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Київської міської прокуратури на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09 липня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, Міністерство культури та інформаційної політики України, про визнання протиправним та скасування наказу, У С Т А Н О В И В: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати наказ Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації № 10/03-21 від 23 листопада 2010 року "Про затвердження переліку щойно виявлених пам`яток архітектури" в частині включення до нововиявлених об`єктів пам`яток архітектури "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 09 липня 2021 року, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року, позов задоволено. Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, Київська міська прокуратура звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить визнати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження, поновити строк на касаційне оскарження. Скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09 липня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року. Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження обґрунтовує тим, що ухвалою Верховного Суду від 15 листопада 2021 року, яка надійшла на адресу Київської міської прокуратури 22 листопада 2021 року, касаційну скаргу Київської міської прокуратури у цій справі повернуто. Підставою для повернення касаційної скарги стало те, що касаційні скарга не відповідає вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки скаржник в особі першого заступника керівника Київської міської прокуратури Нагальнюка Р.В. не є прокурором, який брав участь у судовому розгляді справи, а Київська міська прокуратура не є прокуратурою вищого рівня щодо Черкаської обласної прокуратури, яка була апелянтом у вказаній справі. Крім того, у матеріалах касаційної скарги відсутній документ, який би підтверджував повноваження першого заступника керівника Київської міської прокуратури Нагальнюка Р.В. на представництво у Верховному Суді інтересів Черкаської обласної прокуратури та на підписання касаційної скарги. Водночас, скаржник вважає, що має повноваження на підписання касаційної скарги з огляду на наступне. Згідно з частиною третьою статті 53 КАС України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Відповідно до частини п`ятої статті 54 КАС України, органи та особи, визначені у статті 53 цього Кодексу, які не брали участі у справі, з метою вирішення питання про наявність підстав для подання апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд рішення за нововиявленими або виключними обставинами, вступу в розгляд справи за позовом (заявою) іншої особи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи в адміністративному суді та робити їх копії. Прокурор користується таким самим правом з метою вирішення питання про вступ у справу за позовом (заявою) іншої особи. Частиною четвертою статті 7 Закону України «Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року (в редакції, чинній на момент подання касаційної скарги), встановлено, що Офіс Генерального прокурора є органом прокуратури вищого рівня щодо обласних та окружних прокуратур, обласна прокуратура є органом прокуратури вищого рівня щодо окружних прокуратур, розташованих у межах адміністративно-територіальної одиниці, що підпадає під територіальну юрисдикцію відповідної обласної прокуратури. Згідно зі статтею 10 Закону України «Про прокуратуру», у системі прокуратури України діють обласні прокуратури, до яких належать прокуратури областей, прокуратура Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, Київська міська прокуратура. Обласну прокуратуру очолює керівник обласної прокуратури, керівник прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, керівник Київської міської прокуратури, який має першого заступника та не більше трьох заступників. Частиною третьою статті 24 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що право подання апеляційної чи касаційної скарги на судове рішення в цивільній, адміністративній, господарській справі надається прокурору, який брав участь у судовому розгляді, а також незалежно від участі в розгляді справи прокурору вищого рівня: Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, першим заступникам та заступникам керівників обласних прокуратур, керівнику, заступникам керівника, керівникам підрозділів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Прокурор у своїй діяльності керується також наказами Генерального прокурора, які є обов`язковими для виконання всіма прокурорами (частина четверта статті 17 Закону України «Про прокуратуру»). Відповідно до пункту 6.5 наказу Генерального прокурора від 21 серпня 2020 року № 389 «Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді», звертаючись з позовом (заявою) до суду не за місцем розташування органу прокуратури, необхідно повідомляти про це прокурора, який братиме участь у розгляді справи. Письмово інформувати відповідний суд про необхідність повідомлення цього прокурора про рух справи. Відповідно до пункту 8.6 наказу Генерального прокурора від 21 серпня 2020 року № 389 касаційні скарги на судові рішення подаються керівниками, першими заступниками та заступника керівників обласних прокуратур, працівники яких брали участь у розгляді судом апеляційної інстанції, зокрема, й у справах за позовами прокурорів обласних і окружних прокуратур інших регіонів та у справах, у які прокурором прокуратури іншого регіону здійснено вступ. З огляду на викладене вище, касаційна скарга подана за підписом першого заступника керівника Київської міської прокуратури, оскільки працівником прокуратури Шевченко О.В. міськпрокуратури забезпечено участь у розгляді Шостим апеляційним адміністративним судом апеляційної скарги Черкаської обласної прокуратури на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09 липня 2021 року. Вдруге касаційне скарга подана 26 листопада 2021 року протягом місяця після прийняття Верховним Судом рішення про її повернення, тобто без зайвих зволікань. Відповідно до частини другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Розглянувши вищезазначене клопотання, колегія суддів дійшла висновку, що першим заступником керівника Київської міської прокуратури Нагальнюком Р.В. підтверджено свої повноваження на підписання касаційної скарги, а тому причини пропуску строку на касаційне оскарження слід визнати поважними, а строк поновити. Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статей 329, 330 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження на підставі частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України. Розгляд справи у суді першої інстанції відбувався за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідно до положень пункту 8 статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. За правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. У зв`язку з цим, відповідно до частини першої та четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України). Підставами касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої та підпункт «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Вказані підстави скаржник мотивує відсутністю висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме - щодо скасування наказів органу охорони культурної спадщини про занесення до Переліків щойно виявлених об`єктів культурної спадщини за відсутності висновків експертних комісій при Міністерстві культури та інформаційної політики України про їх автентичність. Скаржник зазначає, що оскаржувані судові рішення прийняті з невідповідністю висновків судів обставинам справи, неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме - статті 54 Конституції України, статей 1, 2, 14 Закону України «Про охорону культурної спадщини», положень Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1760 та порушенням норм процесуального права - статей 2, 5, 6, 8, 9, 73-76, 90, 122, 123, 294 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначає, що справа становить значний суспільний та державний інтерес, а тому суд першої інстанції помилково розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Наведені скаржником аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підстави на яких подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09 липня 2021 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року. Наведені доводи вказують на існування обставин, визначених пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у взаємозв`язку із підпунктом «в» пункту 2 частини п`ятої цієї ж статті, і є підставою для відкриття касаційного провадження. Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, відсутні. Керуючись статтями 328, 329, 330, 334 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд У Х В А Л И В:

1. Клопотання Київської міської прокуратури про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

2. Визнати поважними підстави пропуску строку на касаційне оскарження та поновити Київській міській прокуратурі строк на касаційне оскарження рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09 липня 2021 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року.

3. Відкрити касаційне провадження у справі та витребувати з Черкаського окружного адміністративного суду справу № 580/2472/21 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, Міністерство культури та інформаційної політики України, про визнання протиправним та скасування наказу.

4. Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

5. Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Н.В. Коваленко Суддя Я.О. Берназюк Суддя В.М. Шарапа