Постанова 4851 № 520/3045/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Головуючий І інстанції: Севастьяненко К.О. 07 грудня 2021 р.Справа № 520/3045/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Мельнікової Л.В., Суддів: Курило Л.В. , Бегунца А.О. , за участю секретаря судового засідання Носаченко Р.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції Національної поліції на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 травня 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, зобов`язання вчинити певні дії, - В с т а н о в и в: 26.02.2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить: - визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 22.01.2021 року № 35 про застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції; - визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 29.01.2021 року № 93 о/с про звільнення її зі служби в поліції ; - поновити її з 29.01.2021 року на посаді поліцейського взводу № 2 роти № 1 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції; - зобов`язати відповідача нарахувати та виплати на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу. Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що оскаржувані накази є необґрунтованими, безпідставними такими що не відповідають обставинам справи і спричинили її звільнення із служби в поліції без наявності жодних доказів вчинення нею неправомірних дій. Заперечуючи вимоги ОСОБА_1 , відповідач Департамент патрульної поліції Національної поліції зазначає, що при прийнятті оскаржуваних наказів діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлений законом, добросовісно та розсудливо, з урахуванням всіх обставин справи, а тому відсутні підстави для визнання протиправними та скасування спірних наказів. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, зобов`язання нарахувати та здійснити виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту патрульної поліції від 22.01.2021 № 35 про застосування до поліцейського взводу № 2 роти № 1 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту патрульної поліції від 29.01.2021 № 93о\с про звільнення зі служби в поліції сержанта поліції ОСОБА_1 поліцейського взводу № 2 роти № 1 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції. Поновлено сержанта поліції ОСОБА_1 на посаді поліцейського взводу № 2 роти № 1 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції з 30.01.2021 року. Зобов`язано Департамент патрульної нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30.01.2021 року по 20.05.2021 року у розмірі 50 623,77 грн. (п`ятдесят тисяч шістсот двадцять три гривні 77 копійок). Рішення суду в частині поновлення на посаді сержанта поліції ОСОБА_1 на посаді поліцейського взводу № 2 роти № 1 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції та зобов`язання Департаменту патрульної поліції нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. В обґрунтування прийнятого рішення судом зазначено про те, що відповідачем не доведено правомірності вчинених ним дій, наказ від 22.01.2021 року № 35 та наказ від 29.01.2021 року № 93 о\с прийняті відповідачем протиправно, тому підлягають скасуванню. Враховуючи те, що звільнення позивача із займаної посади відбулося без законної на те підстави, суд дійшов висновку, що позовна вимога про поновлення на посаді підлягає задоволенню. Оскільки днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення, тож позивач підлягає поновленню на займаній посаді з 30.01.2021 року. Крім того, судом зазначено, що у випадках, коли нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини, застосуванню підлягає трудове законодавство. З огляду на це, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Так, кількість календарних днів в період з 30.01.2021 року по 20.05.2021 року 111 днів, тому сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу складає - 50 623, 77 грн. Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі відповідач Департамент патрульної поліції Національної поліції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог адміністративного позову ОСОБА_1 . Доводи, якими скаржник обґрунтовує вимоги апеляційної скарги, по суті, аналогічні доводам, викладеним ним у відзиві на адміністративний позов ОСОБА_1 . Крім того, зазначає, що судом першої інстанції було невірно встановлено, що під час службового розслідування відповідачем не досліджувались обставини перебування ОСОБА_1 на лікарняному, в основній відпустці та продовженій відпустці. Вказане у рішенні твердження суду щодо не встановлення Департаментом патрульної поліції Національної поліції зазначених обставин не узгоджується з висновком службового розслідування, затвердженим т. в. о. начальника ДПП 06.01.2021 року. Також, відповідач вказує, що в основу прийняття рішення, судом першої інстанції покладено твердження про те, що матеріали службового розслідування не містять вироку суду, яким встановлено вину ОСОБА_1 , в даному випадку щодо підробки документів. При цьому, питання щодо наявності чи відсутності т вироку суду під час судових засідань в ході розгляду справи не розглядалось. У відзиві на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_1 , просить залишити судове рішення без змін та відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги Департаменту патрульної поліції Національної поліції. За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308). Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі Закон № 580-VIII) . Частиною 1 ст. 1 вказаного Закону унормовано, що Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону № 580-VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Згідно із ч. ч. 1-2 ст. 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. За змістом п. 6 ч. 1 ст. 77 вищевказаного Закону поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Положеннями ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут) передбачено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Відповідно до вимог п. 1, 3, 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту поліцейський зобов`язаний бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поліцейський зобов`язаний поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; поліцейський зобов`язаний утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України. Рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції, що визначено у ч. 3 № 580-VIII. Крім того, ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Так, відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Згідно п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва. Таким чином, в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. За приписами статті 14 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлений Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 року № 893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 року за № 1355/32807 (далі - Порядок). При цьому, згідно п. 1 розділу II Порядку службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Відповідно до ч. 1, 3 ст. 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці. Окрім того, ст. 21 Дисциплінарного статуту унормовано, що дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування. Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення. Положеннями ч. 1, 3-5 ст. 22 Дисциплінарного статуту закріплено, що дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується. Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу. Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади та звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби. За відсутності на службі без поважних причин поліцейського, до якого застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади чи звільнення із служби в поліції, таке дисциплінарне стягнення виконується, а витяги з наказів про застосування та виконання дисциплінарного стягнення надсилаються рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. У такому разі днем ознайомлення поліцейського із зазначеними наказами є дата, зазначена в поштовому повідомленні про вручення їх поліцейському, до якого застосовано дисциплінарне стягнення, або повнолітньому члену сім`ї такого поліцейського. Згідно зі ст. 12 Статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Відповідно до ч. 1 ст. 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Частиною 3 ст. 13 Статуту встановлено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Прогул - це відсутність працівника на роботі без поважних причин більше трьох годин (безперервно чи загалом). Для звільнення працівника на такій підставі власник або уповноважений ним орган повинен мати докази, що підтверджують відсутність працівника на робочому місці більше трьох годин упродовж робочого дня (постанова Верховного Суду України від 13.09.2017 року у справі № 761/30967/15-ц). У постанові Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі № 572/2944/16-ц (провадження № 61-20505св18) зазначено, що крім встановлення самого факту відсутності працівника на роботі протягом робочого дня, визначальним фактором для вирішення питання про законність звільнення позивача з роботи є з`ясування поважності причини його відсутності. Поважними визнаються такі причини, які виключають вину працівника. До поважних причин відсутності на робочому місці слід відносити такі обставини, як: стихійні лиха, хвороба працівника або членів його сім`ї, нерегулярна робота транспорту, участь працівника в порятунку людей або майна, відмова від незаконного переведення та невихід у зв`язку з цим на нову роботу. Не вважаються прогулом відсутність працівника не на підприємстві, а на робочому місці; відмова від незаконного переведення; відмова від роботи, протипоказаної за станом здоров`я, не обумовленої трудовим договором або в умовах, небезпечних для життя і здоров`я; невихід на роботу після закінчення строку попередження при розірвання трудового договору з ініціативи працівника. Судом встановлено, що наказом Департаменту патрульної поліції № 680 о/с від 13.07.2018 року, позивач ОСОБА_1 проходила службу в управлінні патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції на посаді поліцейського взводу № 2 роти № 1 батальйону № 3 УПП в Харківській області ДПП (а.с.74). На ім`я начальника управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції надійшов рапорт № 1389вн/41/1401-2020 від командира взводу ст. лейтенанта поліції ОСОБА_2 , у якому зазначено, що ОСОБА_1 було надано йому медичну довідку, щодо її відсутності на службі 30.11.2020 року з явними ознаками підробки (а.с. 76). Своєю чергою, на ім`я начальника Департаменту патрульної поліції надійшла доповідна записка про порушення службової дисципліни працівниками УПП в Харківській області ДПП від 11.12.2020 року № 13977/41/14/01-2020, відповідно до якої, у зв`язку з надходженням вищевказаного рапорту, начальник управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції просить призначити службове розслідування та утворити дисциплінарну комісію (82-83). Наказом начальника Департаменту патрульної поліції від 11.12. 2020 року № 2544, з метою повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин, що призвели до можливого порушення службової дисципліни з боку позивача, призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію (а.с.80-81). За результатами проведеного службового розслідування складено висновок службового розслідування від 06.01.2021 року (а.с. 88-96). Зазначеним висновком встановлено, що ОСОБА_1 30.11.2020 року була відсутня на службі протягом всієї зміни, а надана нею довідка не підтверджує поважність відсутності на службі, оскільки згідно відповіді комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна інфекційна лікарня» від 11.12.2020 року № 2593 ОСОБА_1 , 30.11.2020 року за медичною допомогою не зверталась, на стаціонарному лікуванні не перебувала. Дисциплінарною комісією, дії ОСОБА_1 , які полягали у невиході на службу 30.11.2020 року без поважних причин визналися прогулом. За вищевказаних обставин, комісія з проведення службового розслідування дійшла висновку, що відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, підтвердилися. Невихід на службу 30.11.2020 року поліцейським взводу № 2, роти № 1, батальйону № 3 УПП в Харківській області ДПП сержантом поліції ОСОБА_1 визнано прогулом. За вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у невиході без поважних причин на службу - прогулі 30.11.2020 року, що є порушенням вимог п. п. 1, 10 п. 3.1 розділу III Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 22.11.2018 року № 5217, п. 8 ч. 3 ст. 1 Статуту, ч. 1, 2 ст. 18, ч. 1 ст. 64, ч. 2 ст. 91 Закону України «Про Національну поліцію», на підставі п. 7 ч. 3 ст. 13 Статуту, до поліцейського взводу № 2 роти № 1 батальйону № 3 УПП в Харківській області ДПП сержанта поліції ОСОБА_1 , комісією рекомендовано застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. Як убачається з наказу Департаменту патрульної поліції від 22.01.2021 року № 35, -відповідно до ч. 1-4 ст. 14, ч. 1, 2 ст. 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року № 2337-VII, п. 1 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС від 07.11.2018 року № 893, п. 2-4 розділу І, п. 1 розділу ІІ Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженого наказом МВС від 07.11.2018 року № 893, проведено службове розслідування, призначене згідно з наказом Департаменту патрульної поліції від 11.12.2020 року № 2544 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» з метою встановлення факту можливого порушення службової дисципліни поліцейським взводу № 2 роти № 1 батальйону № 3 управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції ОСОБА_1 , яка 09.12.2020 року під час шикування особового складу роти № 1 батальйону № 3 управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, надала медичну довідку з явними ознаками підробки на неномерному бланку щодо відсутності на службі 30.11.2020 року. З огляду на викладене сержант поліції ОСОБА_1 допустила грубе порушення Присяги працівника поліції, вимог посадової інструкції поліцейського патрульної поліції, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 22.11.2018 року № 5217, вимог Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ від 09.11.2016 року № 1179, якими передбачено професійне виконання своїх службових обов`язків на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України. Такі дії є проявом негідної поведінки, оскільки дискредитують звання поліцейського і негативно впливають на рівень авторитету та довіри суспільства до органів Національної поліції. Відповідно до ст. 11-14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», згідно з висновком службового розслідування від 06.01.2021 року за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог п. п. 1,10 п. 3.1 розділу III посадової інструкції поліцейського патрульної поліції, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 22.11.2018 року № 5217, п. 8 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», ч. ч. 1- 2 ст. 18, ч. 1 ст. 64, ч. 2 ст. 91 Закону України «Про Національну поліцію» та п. п. 1, 2 ч. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ від 09.11.2016 року № 1179, відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», до поліцейського взводу № 2 роти №1 батальйону №3 управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (а.с.111-112). Наказом Департаменту патрульної поліції від 29.01.2021 року №93о\с на підставі вищевказаного наказу Департаменту патрульної поліції від 22.01.2021 року № 35 відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції сержанта поліції ОСОБА_1 поліцейського взводу № 2 роти № 1 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції (а.с.113). Погоджуючись з висновком суду першої інстанції про неправомірність оскаржуваних наказів, колегія суддів зазначає, що із наведених положень Дисциплінарного статуту слідує, що обставини дисциплінарного проступку підлягають з`ясуванню під час проведення службового розслідування і в разі підтвердження факту його вчинення на поліцейського повинно бути накладене дисциплінарне стягнення, у тому числі, шляхом його звільнення зі служби, що є крайнім заходом дисциплінарного впливу. В силу вимог ч. 2 ст. 2 КАС України адміністративний суд в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо. У свою чергу, суб`єкт владних повноважень повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достовірними доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування тощо. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування поясненнями та документами. Як слідує з матеріалів справи, зокрема, з висновку службового розслідування, - 30.11.2020 року позивач ОСОБА_1 була відсутня на службі протягом всієї зміни, а надана нею довідка не підтверджує поважність відсутності на службі, оскільки згідно відповіді комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна інфекційна лікарня» від 11.12.2020 року № 2593 ОСОБА_1 , 30.11.2020 року за медичною допомогою не зверталась, на стаціонарному лікуванні не перебувала, тобто 30.11.2020 року позивач ОСОБА_1 не вийшла на службу, а інформація в наданому нею документі, якій, на її думку, посвідчує поважність причини відсутності на службі 30.11.2020 року, можливо, не відповідає дійсності. Разом з тим, в оскаржуваному позивачем наказі відповідача від 22.01.2021 року № 35 про застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції відсутнє визначення того дисциплінарного проступку, який надав відповідачу підстави вважати, що сержант поліції ОСОБА_1 допустила гребе порушення Присяги працівника поліції, вимог Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції, вимог Правил етичної поведінки поліцейських. За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги. Інші доводи відповідача означених висновків колегії суддів не спростовують. При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29). За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін (п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України). У відповідності до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстави для розподілу судових витрат відсутні. На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 310, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 травня 2021 року, - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя Л.В. Мельнікова Судді Л.В. Курило А.О. Бегунц Постанова у повному обсязі складена і підписана 17 грудня 2020 року.