Постанова Херсонський апеляційний суд № 766/14438/20

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний номер справи: 766/14438/20 Номер провадження: 22-ц/819/2001/21 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 грудня 2021 року м. Херсон Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Приходько Л.А. (суддя-доповідач) суддів: Базіль Л.В., Бездрабко В.О., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 26 травня 2021 року у складі головуючого судді Прохоренко В.В., в с т а н о в и в: У вересня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини. Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначила, що вона з відповідачем ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який 22 квітня 2008 року було розірвано, та є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з матір`ю та перебуває на її утриманні. Враховуючи зазначене, позивачка просила суд стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходів, але не менше 50% від встановленого законодавством прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення нею повноліття. Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 26 травня 2021 року позовні вимоги задоволено. Стягнено з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 21 вересня 2020 року та до повноліття дитини. Стягнено з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 840,80 грн. Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць. Не погоджуючись із рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для вирішення справи, просить рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 26 травня 2021 року скасувати провадження у справі закрити. Апеляційна скарга мотивована тим, що рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 25 грудня 2009 року у справі №2-6732/09 з нього вже стягнено аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини всіх видів доходу, починаючи з 24 вересня 2009 року та до її повноліття. Зазначивши, що рішення суду ним виконується добровільно, аліменти на утримання доньки ним перераховуються щомісячно на картковий рахунок ОСОБА_1 . Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 01 грудня 2021 року, відповідно до вимог частини 2 статті 369 ЦПК України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. ОСОБА_1 процесуальним правом, передбаченим положеннями статті 360 ЦПК України на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористалася. Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених статтею 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке. Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі, який 22 квітня 2008 року розірвано, про що свідчить свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні, актовий запис 164 (а.с.10). ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Суворовським районним у м. Херсоні відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області 12 квітня 2018 року повторно видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 (а.с.9). Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач є батьком дитини та зобов`язаний утримувати дитину та надавати необхідну матеріальну допомогу у вигляді аліментів. Однак з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з огляду на таке. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами. Вказана підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом тотожного спору, який вже розглянуто і остаточно вирішено по суті, оскільки після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав. Закриття провадження у справі у цьому разі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів. Позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір. Аналогічний за змістом висновок зазначений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20 червня 2018 року у справі № 761/7978/15-ц (провадження № 14-58цс18). Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, ухваленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Європейський суд з справ людини у своїх рішеннях від 25 липня 2002 року у справі «Совтрансавто-Холдинг» проти України» та від 28 жовтня 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії» зазначав, що існує усталена судом практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів. Як вбачається з матеріалів справи, при звернені 24 вересня 2009 року до суду із позовом ОСОБА_1 просила суд стягнути з ОСОБА_2 аліменти на її користь на утримання доньки ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, починаючи з 24 вересня 2009 року та до її повноліття. Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 25 грудня 2009 року у справі №2-6732/09 з ОСОБА_2 стягнено аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, починаючи з 24 вересня 2009 року та до її повноліття (а.с.29). Рішення суду набрало чинності 05 січня 2010 року. З наведеного вбачається, що вимоги позивача щодо стягнення аліментів на утримання доньки вже були предметом судового розгляду в рамках цивільної справи №2-6732/09 між тими самими сторонами і з тих самих підстав, та за наслідками їх розгляду винесене судове рішення, яке набрало законної сили та є чинними на теперішній час. Відповідно до частини першої статті 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції на підставі частини першої статті 377 ЦПК України, слід скасувати, а провадження у справі - закрити. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8). Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України. Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже зазначена справа є малозначною в силу вимог закону, тому в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Керуючись статтями 367, 374, 377, 382 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 26 травня 2021 року скасувати, провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини закрити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з часу складання повного тексту постанови лише у випадках, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Головуючий Л.А. Приходько Судді: Л.В. Базіль В.О. Бездрабко