Постанова 4856 № 296/3731/21

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 296/3731/21 Головуючий у 1-й інстанції: Кузнєцов Д.В. Суддя-доповідач: Залімський І. Г. 16 грудня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Залімського І. Г. суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 01 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, поліцейського сектору реагування патрульної поліції №1 Житомирського районного управління поліції при УМВС в Житомирській області старшого лейтенанта Черевка Сергія Володимировича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Богунського районного суду м. Житомира із позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, поліцейського сектору реагування патрульної поліції №1 Житомирського районного управління поліції при УМВС в Житомирській області старшого лейтенанта Черевка Сергія Володимировича про визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне правопорушення серії БАБ №918040 від 05.04.2021. Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 01.11.2021 позов задоволено частково, ухвалено: - скасувати постанову від 05.04.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ №918040, винесену інспектором сектору реагування патрульної поліції ВП №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області старшим лейтенантом поліції Черевком Сергієм Володимировичем, в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.122, ч.5 ст.121 КУпАП. - в задоволенні решти вимог відмовити. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням в частині відмови у задоволенні позову, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Богунського районного суду м. Житомира від 01.11.2021 скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивач не порушував правил дорожнього руху, взагалі не керував транспортним засобом, а відповідачем не доведено протилежного. Крім того, позивач не може вважатись особою, яку позбавлено права керування транспортними засобами. Відповідач не подав відзиву на апеляційну скаргу позивача. Сторони у справі повноважних представників у судове засідання не направили, хоча повідомлялись про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Згідно ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ №918040 від 05.04.2021 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності ч.2 ст.122, ч.5 ст.121, ч.4 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 грн. Підставою прийняття вказаної постанови слугувало те, що ОСОБА_1 05.04.2021 о 07:15 на 10 км автошляху Житомир-Чернівці керував автомобілем ВАЗ 211010, д.н.з НОМЕР_1 , рухався в крайній лівій смузі шляху, не маючи намір повернути наліво чи розвернутися, в той же час крайня права смуга шляху була вільною, не пристебнутий ременем безпеки, керував транспортним засобом, не маючи права керування/позбавлений права керувати. Позивач не погодився із вказаною постановою, а тому звернувся до суду. Частково задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що спірна постанова у частині притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП складена повноважною особою, за своєю формою та змістом відповідає нормам чинного законодавства, адміністративне стягнення накладено в межах санкції, передбаченої відповідними статтями КУпАП, вина позивача у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення доведена належними, допустимими та достатніми доказами, при притягненні позивача до адміністративної відповідальності та накладенні адміністративного стягнення дотримані положення ст.36 КУпАП. Колегія суддів не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує викладене нижче. Відповідно до ст.23 Закону України Про Національну поліцію поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення. До основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Стаття 14 Закону України "Про дорожній рух" зобов`язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні по справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства наголошував, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки водіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави. Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України відповідно до Закону України Про дорожній рух визначається Правилами дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (ПДР), згідно з п.1.9 яких особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно до п.«а» 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на керування транспортним засобом відповідної категорії. Згідно ч.4 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За приписами КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245). Водночас, стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідачі не надали доказів, які б спростовували твердження позивача про неправомірність притягнення його до відповідальності за ч.2 ст.122, ч.5 ст.121 КУпАП, що свідчить про необґрунтованість доводів відповідача про допущення позивачем таких порушень Зазначаючи про вчинення позивачем порушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що постановою Баранівського районного суду Житомирської області від 20.12.2019 у справі №273/1823/19 його було притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Особа, яка позбавлена права керування є такою і після спливу строку на який її було позбавлено, аж до того часу, поки вона не поверне посвідчення водія у встановленому порядку. Також суд першої інстанції у цій частині посилається на п.7 Розділу XII Інструкції про порядок приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами та видачі посвідчень водія, затвердженої Наказом МВС №515 від 07.12.2009, згідно якого особам, позбавленим права на керування транспортними засобами за керування такими засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, посвідчення водія повертається після обов`язкового проходження позачергового медичного огляду та складання теоретичного і практичного іспитів з урахуванням вимог пункту 6 цього розділу. Зазначає, що особа, яка позбавлена права керування є такою і після спливу строку на який її було позбавлено, аж до того часу, поки вона не поверне посвідчення водія у встановленому порядку. Вказана норма встановлена законодавцем задля усунення осіб, які позбавлені права керування від управління транспортними засобами допоки вони не доведуть свою відповідність підвищеним вимогам до того, щоб мати право керування Разом з цим, судом першої інстанції не враховано того, що у матеріалах даної справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 05.04.2021 о 07:15 на 10 км автошляху Житомир-Чернівці керував автомобілем ВАЗ 211010, д.н.з НОМЕР_1 . Крім того, апеляційний суд зазначає, що відповідно до п.5 ч.1 ст.24 КУпАП за вчинення адміністративних правопорушень можуть застосовуватись такі адміністративні стягнення, зокрема, позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання). Згідно ст.30 КУпАП позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом. Постанова Баранівського районного суду Житомирської області від 20.12.2019 у справі №273/1823/19 набрала законної сили 02.01.2020, тобто позивач був позбавлений права керування транспортними засобами до 02.01.2021. При цьому, варто зауважити, що особа яка позбавлена права керування та не повернула посвідчення водія у встановленому порядку вважається такою, що не має права керування таким транспортним засобом. На користь вказаного висновку свідчать також диспозиції окремих частин статті 126 КУпАП згідно яких розрізняються такі склади як: - керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; - керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; - керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами. Тобто, якщо позивач не вжив передбачених Інструкцією про порядок приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами та видачі посвідчень водія, затвердженої Наказом МВС №515 від 07.12.2009, заходів для повернення йому права на керування транспортним засобом, він вважається таким, що не має права керування таким транспортним засобом. Разом з цим, з 02.01.2021 позивач не може вважатись особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами. Таким чином, притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП на підставі спірної постанови серії БАБ №918040 від 05.04.2021 як особи, позбавленої права керування транспортними засобами, є безпідставним, що свідчить про протиправність та необхідність скасування вказаної постанови. У відповідності із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, що призвело до неправильного вирішення справи, рішення суду першої інстанції належить скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову. Відповідно до ч.6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Частиною першою, сьомою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Оскільки, за результатом судового розгляду даної справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення позову, позивачу підлягає поверненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень судовий збір в сумі 1135 грн, сплачений за подання позовної заяви та апеляційної скарги. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 01 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, поліцейського сектору реагування патрульної поліції №1 Житомирського районного управління поліції при УМВС в Житомирській області старшого лейтенанта Черевка Сергія Володимировича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення скасувати. Ухвалити нове рішення. Позов задовольнити. Визнати незаконною та скасувати постанову серії БАБ №918040 від 05.04.2021 поліцейського сектору реагування патрульної поліції №1 Житомирського районного управління поліції при УМВС в Житомирській області старшого лейтенанта Черевка Сергія Володимировича та закрити провадження по справі. Стягнути з Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1135 грн. Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий Залімський І. Г. Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.