Постанова Львівський апеляційний суд № 443/997/21

Справа № 443/997/21 Головуючий у 1 інстанції: Равлінко Р.Г. Провадження № 33/811/1600/21 Доповідач: Урдюк Т.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 грудня 2021 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу адвоката Комара Михайла Володимировича в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Жидачівського районного суду Львівської області від 20 жовтня 2021 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, в с т а н о в и в : вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді адміністративного штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки. Стягнуто із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 454 грн. Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 4 червня 2021 року близько 17 год. 30 хв. в м. Ходорів по вул. Львівська, 62, Стрийського району Львівської області, після дорожньо-транспортної пригоди з його участю в якості водія, вживав алкоголь (сто грамів горілки «Медов») до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. Своїми діями порушив п. 2.10 «є» ПДР, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись із рішенням судді суду першої інстанції, представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвокат Комар М.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Жидачівського районного суду Львівської області від 20 жовтня 2021 року та провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування своїх апеляційних вимог адвокат Комар М.В. покликається на те, що огляд на стан сп`яніння має проводитись не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Як вбачається з матеріалів справи, ДТП за участі ОСОБА_1 відбулась 4 червня 2021 року близько 17 год. 28 хв. Протокол про адміністративне правопорушення було складено 4 червня 2021 року о 22 год. 10 хв. у помешканні ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , тобто огляд на стан алкогольного сп`яніння працівники поліції провели більше, ніж через 4,5 години з часу ДТП. Крім того, ОСОБА_1 було оглянуто медичним працівником в медичному закладі КНП «Бібрська міська лікарня». Також апелянт звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням вимог ст. 266 КУпПА, оскільки огляд на стан сп`яніння проводився за відсутності двох свідків. При цьому безперервного відеозапису події, що мала місце 4 червня 2021 року, матеріали справи не містять. У судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, не з`явився, про причини неявки суду не повідомив. Адвокат Комар М.В., будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце апеляційного розгляду, у судове засідання не з`явився, повторно подав клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з зайнятістю у невідкладних слідчих діях, стосовно ОСОБА_1 зазначив, що він контактував з хворим на COVID-19, має ознаки ГРВІ та перебуває на самоізоляції. Поряд з тим, жодних підтверджуючих документів, що він зайнятий в іншому процесі, а також, що особа, інтереси якої він представляє, перебуває на самоізоляції, апеляційному суду адвокат Комар М.В. не представив. З огляду на те, що судове засідання вже відкладалось заклопотанням адвоката Комара М.В., який покликався на перебування ОСОБА_1 на лікуванні, однак підтверджуючих документів щодо цього суду не надав, а тому апеляційний суд розцінює таку поведінку як зловживання своїми процесуальними правами та вважає, що апеляційну скаргу слід розглянути у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його представника. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає до задоволення з огляду на наступне. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з`ясувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Всупереч тверджень апеляційної скарги ці вимоги закону суддею першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 були дотримані, а висновок судді про доведеність винуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі та постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, які були досліджені в судовому засіданні та наведені у постанові. Пунктами 1.3, 1.9 ПДР передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. При цьому пункт 2.5 ПДР зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Крім того, відповідно до п. 2.10 «є» у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки). Відповідальність за частиною 4 статті 130 КУпАП настає за вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду. З письмових пояснень ОСОБА_1 (а.с. 7) слідує, що 4 червня 2021 року близько 17:30 години знаходився на роботі в ПП «Західний Буг», де працює на автокрані, після роботи повертався додому. Їхавши по дорозі, вкінці міста Ходорова на вул. Львівській, не впорався з керуванням, заїхав у стовп, порізавши ліву руку та ліву ногу. Після цього вийшов з автомобіля та поїхав до міста Бібрки в лікарню, де йому наклали шви на ушкоджені руку та ногу. Також зазначив, що вжив сто грамів горілки після скоєння ДТП. Як встановлено апеляційним судом, ОСОБА_1 постановою Жидачівського районного суду Львівської області від 4 серпня 2021 року визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме в тому, що він 4 червня 2021 року близько 17 год. 28 хв. в м. Ходорів по вул. Львівській, 62, Стрийського району Львівської області, керував автомобілем «Opel Astra», р.н. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на електроопору. При ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п. 12.1 ПДР. Таким чином сам ОСОБА_1 у своїх письмових поясненнях зазначив, що скоїв дорожньо-транспортну пригоду, що в подальшому було встановлено в ході судового розгляду Жидачівським районним судом Львівської області. З долученого до матеріалів справи відеозапису з камер спостереження патрульних вбачається, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння, за результатами огляду в крові останнього виявлено 1,04 проміле алкоголю. Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що вживав алкоголь після скоєння ДТП. Внаслідок зазначених подій поліцейським складено протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ №105335 від 4 червня 2021 року за порушення ОСОБА_1 вимог пункту 2.10 «є» ПДР. Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи та яким суддя суду першої інстанції надав належну правову оцінку. Беручи до уваги наведене, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, апеляційний суд визнає зібрані докази у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП. Покликання апелянта на необхідність проведення медичного огляду на визначення стану сп`яніння не пізніше ніж протягом двох годин з момент виявлення підстав для його проведення не заслуговують на увагу з огляду на наступне. Так, справді, відповідно п. 9 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 9 листопада 2015 року за №1452/735 з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Однак п. 2.10 «є» не містить будь-яких інших часових меж, аніж не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків тощо до проведення медичного огляду, відтак п. 9 розділу ІІ зазначеної вище Інструкції стосується лише водіїв, які здійснювали керування транспортним засобом та на водіїв, яким ставиться у вину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, поширюватись не може. Той факт, що ОСОБА_1 був оглянутий медичним працівником КНП «Бібрська міська лікарня» не може ототожнюватись з проходженням ним огляду на визначення стану сп`яніння, оскільки метою огляду було надання ОСОБА_1 медичної допомоги. Крім того, працівник медичного закладу, до якого ОСОБА_1 звернувся за наданням медичної допомоги, не може ініціювати проходження останнім огляду на стан сп`яніння, оскільки наведене входить виключно до обов`язків працівників поліції. Покликання ОСОБА_1 на те, що протокол про адміністративне правопорушення було складено у відсутності свідків, до уваги апеляційним судом не береться, оскільки ст. 254 КУпАП, якою передбачено порядок складення протоколу про адміністративне правопорушення, вказаної вимоги не містить. Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. З огляду на те, що під час проходження огляду на стан сп`яніння поліцейським застосовувались спеціальні технічні засоби відеозапису, сам відеозапис долучений до протоколу про адміністративне правопорушення, а тому у поліцейського був відсутній обов`язок щодо залучення свідків. Таким чином вимоги, встановлені ч. 2 ст. 266 КУпАП, працівниками поліції було дотримано. Щодо доводів апеляційної скарги про те, що наявний в матеріалах справи відеозапис містить лише фрагменти події, то апеляційний суд зазначає, що для вирішення справи важливими є лише ті фактичні дані, зафіксовані за допомогою відеокамери поліцейського, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення, або про протилежне. Відповідно до наданого відеозапису, на ньому, зокрема, відображено факт проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння. З огляду на вищевикладене, фактичними обставинами справи стверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, така доведена повністю, і тому твердження останнього про відсутність в його діях складу цих адміністративних правопорушень не ґрунтуються на доказах у справі. При обранні ОСОБА_1 адміністративного стягнення суддя районного суду в оскаржуваній постанові в повній мірі врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, та наклав адміністративне стягнення у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП в межах безальтернативної санкції ч. 4 ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд п о с т а н о в и в: постанову судді Жидачівського районного суду Львівської області від 20 жовтня 2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу його адвоката Комара Михайла Володимировича - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду Т.М. Урдюк