Постанова 4852 № 340/126/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 16 грудня 2021 року м. Дніпросправа № 340/126/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Чумака С.Ю., суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 3 березня 2021 року в адміністративній справі № 340/126/21 (суддя І інстанції Сагун А.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 31.12.2020 № 646-0412-1128, № 6405-0412-1128 та № 6406-0412-1128 щодо сплати зобов`язань за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2018 рік в розмірі 8899,38 грн, 2019 рік в розмірі 36700,56 грн та 2020 рік в розмірі 35597,54 грн відповідно. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 3 березня 2021 року у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржене рішення скасувати та постановити судове рішення, яким позов задовольнити. В обґрунтування скарги зазначає, що згідно з договором купівлі-продажу належний йому комплекс будівель розташований на земельній ділянці площею 0,3994 кв.м. Також зазначає, що після придбання комплексу будівель площею 60,7 кв.м. по АДРЕСА_1 , він сформував земельну ділянку площею 3994 кв.м., а не 0,3994 кв.м., як об`єкт цивільних прав за проектом землеустрою з метою реалізації права користування нею на умовах оренди. Вважає, що право на користування зазначеною земельною ділянкою у нього виникло з дати її реєстрації 21.12.2020, а тому нарахування йому земельного податного за 2018-2020 роки площею 3994 кв.м. є протиправним. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить апеляційні скарги залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Колегія суддів розглянула справу відповідно до вимог ст. 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ВИЗНАЧЕНІ ВІДПОВІДНО ДО НИХ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ 14.06.2018 між ТОВ «ВІКОНТ» (продавець) та позивачем (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна ( а.с. 13-15). За цим договором продавець передав у власність покупцю, а покупець прийняв і зобов`язався оплатити комплекс будівель, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Майно, яке відчужується за цим договором матеріали стін цегла обкл. плиткой, складається з: операторської - літ. «А», підвалу - літ. «Г», пожарної водойми - 2005 року, сходів літ. «сх», 1-10 металеві ємності, вимощений - літ. «І», загальною площею 60,7 кв.м., та розташований на земельній ділянці площею - 0,3994 кв.м. (п. 1.1 Договору). Відповідно до абзацу 2 пункту 1.2 Договору земельна ділянка розміром 0,3994 га, кадастровий номер 3510100000:10:061:0005, на якій розташований комплекс будівель, не є приватною власністю. Право власності позивача на комплекс будівель зареєстровано в Державному реєстрі з 14.06.2018 (а.с. 38-39). Пунктами 1, 3 Рішення міської ради міста Кропивницького від 18.08.2020 № 3400 затверджено позивачу проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 25 років загальною площею 0,3994 га по АДРЕСА_1 для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій (вид використання для розміщення комплексу будівель) за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (а.с. 11). Передано позивачу землі комунальної власності в оренду строком на 25 років земельну ділянку по АДРЕСА_1 загальною площею 0,3994 га для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій (вид використання для розміщення комплексу будівель) за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Встановлено розмір орендної плати па рівні 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Згідно з витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку землі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 28.10.2010 нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 3510100000:00:000:0000; місце розташування вул. Аджамська, 10-а, м. Кропивницький, розміром 3993,93 кв.м. складає 283 937,12 грн (а.с. 33). Рішенням міської ради м. Кропивницького від 12.07.2018 № 1750 затверджено технічну документацію з нормативно грошової оцінки земель м. Кропивницького з 01.01.2019. Міською радою міста Кропивницького згідно з договору оренди земельної ділянки від 21.12.2020 № 52 позивачу передано у платне строкове користування земельну ділянку: цільове призначення - для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій; вид використання для розміщення комплексу будівель; кадастровий номер 3510100000:10:061:0005; місце розташування вул. Аджамська, 10-а, м. Кропивницький. Відповідно до розділу 2 зазначеного договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,3994 га за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетику оборони га іншого призначення. На земельній ділянці розміщений об`єкт нерухомого майна комплекс будівель загальною площею 60,7 кв. м., який належить Орендарю на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-пролажу від 14.06.2018, посвідченого та зареєстрованого в реєстрі за № 913 приватним нотаріусом Кропивницького міською нотаріального округу Писаковською О.І. (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14.06.2018 № 127647977, номер запису про право власності 26627795). Відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, наданого Відділом у Кропивницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 23.09.2020 № 1765, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,3994 га становить 1 223 352, 61 грн. Згідно з п. 41 Розділу 4 Договору орендна плата за Земельну ділянку вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 3 (три) відсотки від її нормативної грошової оцінки: у сумі 3 058, 38 грн на місяць відповідно до розрахунку, що додасться до цього договору, починаючи з моменту підписання договору оренди землі (а.с. 7-10). Речове право, на підставі договору оренди земельної ділянки від 21.12.2020 № 52 зареєстровано 22.12.2020 (а.с. 40-42). 31.12.2020 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 646-0412-1128, № 6405-0412-1128 та № 6406-0412-1128 щодо сплати позивачем зобов`язань за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2018 рік в розмірі 8 899,38 грн, 2019 рік в розмірі 36 700,56 грн та 2020 рік в розмірі 35 597,54 грн (а.с. 4-6). Не погоджуючись з визначеним відповідачем розміром податкового, позивач звернувся до суду з цим позовом. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у позивача, з дати реєстрації права власності на комплекс будівель, а саме з 14.06.2018 виник обов`язок з плати за землю 0,3994 кв.м., на якій розташоване належне позивачу майно. Отже, відповідачем правомірно оскарженими рішеннями нараховано позивачу зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2018 2020 роки. На думку суду відповідачем невірно визначено розмір земельного податку на 2020 рік у бік зменшення. Так, сума податку за 2020 рік повинна складати 36 700,56 грн (1 223 352,61 грн. х 3%). Укладання позивачем договору оренди 21 грудня 2020 року земельної ділянки не впливає на строк користування позивачем земельною ділянкою у 2020 році. НОРМИ ПРАВА, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ, ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ СУДОМ Відповідно до пп. 14.1.136. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України (далі ПК України) орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Згідно з пп. 14.1.72 і 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України земельним податком визнається обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачами можуть бути юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди. Відповідно до підпункту 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками земельного податку є землекористувачі. Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК України об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні. За визначенням пункту 271.1 статті 271 ПК України базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено. Частиною першою пункту 286.1 статті 286 ПК України встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. За загальним правилом, закріпленим у частині першій пункту 287.1 статті 287 ПК України, датою виникнення податкового обов`язку зі справляння плати за землю власниками землі та землекористувачами є день виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку (пункт 287.6 статті 287 ПК). Частинами 1, 2 статті 120 Земельного кодексу України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. У розумінні положень підпунктів 14.1.72, 14.1.73 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 269.1.1, 269.1.2 пункту 269.1, пункту 269.2 статті 269, підпунктів 270.1.1, 270.1.2 пункту 270.1 статті 270, пункту 287.6 статті 287 ПК України платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов`язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права. Якщо певна фізична чи юридична особа набула право власності на будівлю або його частину, що розташовані на орендованій земельній ділянці, то до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Відповідно з моменту набуття права власності на об`єкт нерухомого майна, обов`язок зі сплати податку за земельну ділянку, на якій розміщений такий об`єкт, покладається на особу, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 8 червня 2016 року (справа №21-804а16), від 12 вересня 2017 року (справа №21-3078а16), а також Верховним Судом у постановах від 31 січня 2018 року (справа №825/308/17), від 19 червня 2018 року (справа №822/2696/17), від 17 грудня 2019 року (справа № 804/4739/16). Така позиція відповідає висновку Верховного Суду України щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеному в постанові від 7 липня 2015 року у справі 826/12388/13-а: «Незважаючи на те, що позивач не зареєстрував право власності чи користування земельною ділянкою під належними йому на праві власності нежитловими приміщеннями, виходячи із принципу пріоритетності норм ПК над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 ПК, обов`язок зі сплати земельного податку виник у позивача з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно». Таким чином, на усіх власників чи користувачів земельними ділянками покладається обов`язок із плати за землю, зокрема у вигляді земельного податку. При цьому у разі набуття права власності чи оренди на нерухоме майно обов`язок зі сплати земельного податку або орендної плати покладається на власника/орендаря нерухомого майна, незалежно від факту оформлення права власності чи користування відповідною земельною ділянкою. Як зазначалось вище, позивачем 14.06.2018 придбано комплекс будівель, за адресою: АДРЕСА_1 та розташований на земельній ділянці площею - 0,3994 га. Таким чином, у позивача, з дати реєстрації права власності на комплекс будівель, а саме з 14.06.2018 (а.с. 38-39) виник обов`язок з плати за землю 0,3994 га на якій розташоване належне позивачу майно. Отже, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що відповідачем правомірно оскарженими рішеннями нараховано позивачу зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2018 2020 роки. Стосовно розрахунку суми зобов`язання, який наведений судом першої інстанції, апелянтом доводів щодо незгоди з ним не заявлялось, власний розрахунок суду не надавався, тому відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України в цій частині оскаржене рішення апеляційним судом не перевіряється. Посилання апелянта на те, що відповідно до договору купівлі-продажу придбаний ним комплекс будівель розташований на земельній ділянці площею 0,3994 кв. метрів, а земельна ділянка площею 0,3994 га (3994 кв. метри) сформована ним лише під час укладення договору оренди, є безпідставними, оскільки в абзаці 2 пункту 1.2 Договору купівлі-продажу чітко зазначено, що комплекс будівель розташований на земельній ділянці розміром 0,3994 га, кадастровий номер 3510100000:10:061:0005, що повністю відповідає відомостям Договору оренди стосовно як кадастрового номеру, так і площі цієї земельної ділянки. Отже, зазначена земельна ділянка була сформованою вже під час придбання позивачем комплексу будівель у 2018 році, а не під час укладення договору оренди. Крім того, розміщення комплексу будівель площею 60,7 кв. метрів на земельній ділянці площею 0, 3994 кв. метрів є фізично неможливим. З огляду на вказане колегія суддів доходить висновку, що в абз. 2 п. 1.1 договору купівлі-продажу, на який посилається апелянт, наявна очевидна описка, оскільки на той час земельній ділянці було вже присвоєно кадастровий, де розміром ділянки вказано 0,3994 га. ВИСНОВОК АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду без змін. На підставі викладеного, керуючись статтями 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 3 березня 2021 року в адміністративній справі № 340/126/21 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Суддя-доповідач С.Ю. Чумак суддя С.В. Чабаненко суддя І.В. Юрко