Постанова 4851 № 520/8767/2020

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 грудня 2021 р.Справа № 520/8767/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Спаскіна О.А., Суддів: Присяжнюк О.В. , Любчич Л.В. , за участю секретаря судового засідання Медяник А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2021 року, головуючий суддя І інстанції: Супрун Ю.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 13.08.21 року по справі № 520/8767/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (правонаступник Головного управління ДПС у Харківській області) №0224993-2413-2030 від 21.04.2021. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2017 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України № 0224993-2413-2030 від 21.04.2021. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп. Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне дослідження обставин справи, просить суд апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25000 грн., прийнято на підставі, в межах повноважень та у визначений законом спосіб, а тому відсутні правові підстави для його скасування. Вказує, що автомобіль позивача є об`єктом оподаткування, а позивач платником транспортного податку. В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином. Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалось. Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки BMW, модель X7 (G07) SAV X7 M50d з об`ємом циліндрів двигуна 2993 куб.см., тип пального - D (дизельне паливо), 2020 року випуску, д.н.з НОМЕР_2 . ГУ ДПС у Харківській області було винесено податкове повідомлення-рішення №0224993-2413-2030 від 21.04.2021 щодо нарахування транспортного податку з фізичних осіб за 2021 рік на суму 25000,00 грн.. Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Згідно з підпунктом 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності. Згідно пп. 267.6.2. п. 267.6 ст. 267 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). У відповідності до статті 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов`язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов`язань платника податків; суму грошового зобов`язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення результатів господарської діяльності або від`ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов`язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов`язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення. До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов`язання та штрафних (фінансових) санкцій. Фактично підставою для визначення позивачу суми грошового зобовязання слугували висновки податкового органу про наявність у позивача в 2021 році обов`язку сплачувати транспортний податок з фізичних осіб. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України №71-VIII від 28.12.2014 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким згідно зі статтею 267 ПК України введено новий транспортний податок. Відповідно до п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п 267.2.1 п. 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування. Об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального. Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального. Згідно з п.п. 267.3.1 п. 267.3 ст. 267 ПК України базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті. Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено у 2021 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня 6000 гривні, а тому об`єктом оподаткування транспортним податком в розумінні п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України є автомобілі середньоринкова вартість яких становить понад 2250000,00 грн. (375х6000=2250000,00 грн.). В свою чергу п. 267.4 ст. 267 ПК України визначено, що ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до п.п 267.2.1 п. 267.2 цієї статті. Як передбачено п.п. 267.5.1 п. 267.5 ст. 267 ПК України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року. За приписами п.п. 267.6.1, 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПК України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року № 66 затверджено "Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів" (далі - Методика), яка встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об`єктів оподаткування транспортним податком. Пунктом 2 Методики передбачено, що середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за такою формулою Сср = Цн х (Г / 100), де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні з урахуванням марки, моделі, об`єму циліндрів двигуна, типу пального; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках згідно з додатком 1 до "Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 року № 403 (надалі за текстом - Порядок). Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку середньоринковою вартістю транспортних засобів є величина, яка визначається статистичними методами і еквівалентна імовірній ціні, за яку може здійснюватися купівля продаж транспортних засобів певної марки та моделі з відповідним строком експлуатації та пробігом на встановлену дату проведення оцінки. Джерелом інформації для визначення ціни нового автомобіля є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) (пункт 3 Методики). Згідно пункту 4 Методики інформація про ціни нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, об`єму циліндрів двигуна, типу пального подається до 10 січня базового податкового (звітного) періоду (року) державним підприємством "Держзовнішінформ" до Мінекономрозвитку. Пунктом 13 Методики передбачено, що Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого податкового (звітного) року розміщує на своєму офіційному веб-сайті перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального. У разі відсутності на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об`єкта оподаткування транспортним податком, Мінекономрозвитку за зверненням ДФС та/або власника зазначеного легкового автомобіля визначає його середньоринкову вартість, доповнює перелік, зазначений в абзаці першому цього пункту, такою інформацією та розміщує її на своєму офіційному веб-сайті. Аналіз наведених положень ПК України, Методики та Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів свідчить, що для визнання автомобіля об`єктом оподаткування транспортним податком з фізичних осіб до уваги береться, зокрема середньоринкова вартість такого автомобіля, яка визначається статистичними методами з урахуванням певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу та встановлюється, виключно, Мінекономрозвитку та не підлягає перегляду чи коригуванню іншими суб`єктами владних повноважень чи власниками транспортних засобів. Відтак, перелік легкових автомобілів, які є об`єктом оподаткування у 2021 році (з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року), із зазначенням марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального, розміщується на офіційному веб-сайті центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі. Більше того, обов`язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі розміщеної на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, які є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2021 році. Суд зазначає, що обов`язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі розміщеної на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, які є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2021 році. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 813/3965/17. Як вбачається з роздруківки з офіційного сайту Мінекономрозвитку переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком на 2021 рік, автомобіль - марки BMW, модель X7 (G07) SAV X7 M50d з об`ємом циліндрів двигуна 2993 куб.см., тип пального - D (дизельне паливо), 2020 року випуску не є об`єктом оподаткування, оскільки відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, об`єм циліндрів двигуна автомобіля, що належить позивачу, становить 2993 см.куб, тобто не досягає 3000 см.куб., як зазначено на офіційному сайті Мінекономрозвитку переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком на 2021 рік. Доказів того, що об`єм циліндрів двигуна автомобіля марки BMW, модель X7 (G07) SAV X7 M50d, що належить позивачу, становить 3000 см.куб відповідачем до суду не надано. Жодною нормою законодавства, не передбачено можливості округлювати показники об`єму двигуна для віднесення автомобіля до об`єкту оподаткування. Підстави застосування приблизного (заокругленого) показника об`єму циліндрів двигунів автомобілів нормами закону не обґрунтовані. Отже, в даному випадку у відповідача були відсутні будь-які підстави для додаткового трактування критеріїв необхідних для визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, оскільки щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщує Перелік автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який містить такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального. Тобто, контролюючий орган, отримавши від законодавця вичерпний перелік технічних характеристик, необхідних для надання автомобілю статусу об`єкта оподаткування, був позбавлений необхідності в більш ширшому його тлумаченні. В даному випадку, фактично здійснивши округлення об`єму двигуна автомобіля позивача до іншого показника, податковий орган допустив фактично свавільне втручання у майнові права позивача. Враховуючи наведене, суд приходить висновку, що оскільки у переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2021 році, автомобіль марки BMW, модель X7 (G07) SAV X7 M50d з об`ємом циліндрів двигуна 2993 куб.см., тип пального - D (дизельне паливо), 2020 року випуску, не вказаний, то транспортний засіб, який зареєстрований на позивача, не може вважатися об`єктом оподаткування транспортним податком в розумінні пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України. Таким чином, з врахуванням положень підп.267.2.1 п.267.1 ст.267 ПК України, автомобіль позивача не є об`єктом оподаткування транспортним податком, а тому у позивача був відсутній обов`язок його сплати. Із врахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим, суд вважає необхідним задовольнити позов ОСОБА_1 та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України № 0224993-2413-2030 від 21.04.2021. Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що транспортний засіб позивача є об`єктом оподаткування, не знайшли свого підтвердження ні в ході судового розгляду справи судом першої інстанції, ні під час апеляційного провадження. Крім того, зазначені висновки спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог про скасування податкового повідомлення - рішення. Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 77 КАС України. Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 77 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості власних дій, що є предметом оскарження позивачем. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують. Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2021 року по справі № 520/8767/21 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя О.А. Спаскін Судді О.В. Присяжнюк Л.В. Любчич Повний текст постанови складено 16.12.2021 року