Постанова 4851 № 520/2998/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 жовтня 2021 р.Справа № 520/2998/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Рєзнікової С.С., Суддів: Бегунца А.О. , Мельнікової Л.В. , за участю секретаря судового засідання Машури Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.05.2021, головуючий суддя І інстанції: Панченко О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 05.05.21 по справі № 520/2998/21 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ: Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просив суд: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002703201 від 21.08.2020. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено про помилковість висновків акту перевірки на підставі яких прийнято оскаржуване рішення контролюючого органу. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.05.2021 здійснено заміну відповідача Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704) його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 43983495). Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.05.2021 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №0002703201 від 21.08.2020 про застосування до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 40000 грн. за платежем "Акцизний податок". Стягнуто на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. В заяві від 07.10.2021 представник позивача просив проводити розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 27.05.2013 зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Куп`янською районної державною адміністрацією Харківської області №24750000000005913. Основний вид діяльності за КВЕД: Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами (47.99). Позивач має ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на АГЗС за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний №20260314201900487, дійсна з 07.08.2019 по 07.08.2024. В період з 28.07.2020 по 31.07.2020 на підставі наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 23.07.2020 №2356 "Про проведення фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 " та направлень на перевірку від 23.07.2020 №598, №599 головними державними ревізорами-інспекторами відділу контролю за виробництвом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і пального управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів проведена фактична перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ), за місцем провадження діяльності АГЗС: АДРЕСА_1 . За результатами проведення перевірки складено акт №1089/20-40-32-01-08/43338200 від 03.08.2020 "Про результату фактичної перевірки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ", в якому зафіксовано, що у період з 01.04.2020 по 31.07.2020 на АГЗС, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 (уніфікований номер акцизного складу 1005982) здійснювалась реалізація пального без застосування зареєстрованого в Єдиному державному реєстрі та не введеного належним чином в експлуатацію витратоміра-лічильника на одному місці відпуску газу скрапленого (ПРК №1) та рівнеміра-лічильника на поливному резервуарі, чим порушено вимоги ст. 230 Податкового кодексу України. На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.08.2020 №0002703201, яким до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 40000 грн. за платежем "Акцизний податок". Позивач скористався своїм правом на адміністративне оскарження податкового повідомлення-рішення, за результатами якого рішенням ДПС України від 22.12.2020 №35964/6/99-00-06-02-05-06 податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 21.08.2020 №0002703201 залишено без змін, а скаргу без задоволення. Не погоджуючись з прийнятим податковим органом рішенням, позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне. Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються положеннями Податкового кодексу України. Відповідно до ст. 6 Податкового кодексу України, податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу. Згідно з ст.ст. 8, 9 Податкового кодексу України, в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних податків належить, зокрема, акцизний податок. Відповідно до пп. 14.1.4 ст. 14 Податкового кодексу України, акцизний податок непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції). Штрафні санкції до позивача застосовані за порушення пп.пп. 230.1.2, 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України та п. 12, 21 підрозділу 5 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, п.п. 5,6,7 Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв`язку до контролюючих органів, затвердженого постановою КМУ від 22.11.2017 № 891 (надалі - Порядок № 891). Згідно з п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України, акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку. Відповідно до пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, акцизний склад це спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, а також приміщення, розташовані на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), за винятком приміщень для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального розпорядником акцизного складу. Згідно з пп. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, розпорядник акцизного складу це суб`єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), крім суб`єктів господарювання, які використовують приміщення, розташовані на митній території України, для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального. Відповідно до пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України, акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу, інших газів, бутану, ізобутану за зазначеними в цьому підпункті кодами УКТЗЕД також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі. Акцизні склади, на яких здійснюються виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у споживчій тарі без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками. Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками. Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати: а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі; б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового. Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів. Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу. Відповідно до п. 12 підрозділу 5 розділу XX Податкового кодексу України, норми пункту 230.1 статті 230 цього Кодексу щодо обладнання акцизних складів, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками застосовуються з 1 січня 2017 року. Згідно вимог ст. 230 ПК України, постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 №891 затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв`язку. Відповідно до пп. 3 п. 2 Порядку №891, резервуар - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки у вигляді стаціонарної споруди або ємності, який призначений для здійснення операцій з обігу пального та його зберігання та для якого встановлена залежність його місткості від абсолютної висоти рівня пального в резервуарі, що оформлено у вигляді градуювальної таблиці. Згідно з пп. 4 п. 2 Порядку №891, обіг пального - будь-які операції, що передбачають: фізичне отримання розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне (операції з виробництва, придбання, комісії, доручення, відповідального зберігання та інші операції); фізичний відпуск (відвантаження) розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне (операції з реалізації, комісії, доручення, відповідального зберігання та інші операції). З урахуванням норми п. 22 підрозділу 5 розділу XX ПК України, а також п. 12 підрозділу 5 розділу XX Податкового кодексу України, розпорядники акцизних складів відповідно до вимог цього Кодексу зобов`язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в такі строки: 1) акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яка перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 01.07.2019; 2) акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 01.10.2019; 3) акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 01.01.2020. Пунктом 18 до внесення до нього змін Законом України від 18.12.2019 №391-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку" було встановлено, що норми п.128-1 ст.128-1 Податкового кодексу України застосовуються до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до п.212.1 ст. 212 цього Кодексу) з 1 січня 2020 року. Проте Законом України від 18.12.2019 № 391-ІХ були внесені зміни та слово січня замінено словом квітня. Отже, законодавець надав розпорядникам акцизних складів додатковий термін (до 01.04.2020) для обладнання акцизних складів, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками. Судовим розглядом встановлено, що позивач, який є розпорядником акцизного складу, для виконання вимог законодавства замовив за договором №07/0120/К від 09.01.2020 у Товариства обмеженою відповідальністю "Газтехтрейд" обладнання для автозаправної станції: консоль TLS-4B з сенсорним екраном з програмним забезпеченням, магнітострикційний зонд LPG, монтажний інсталяційний комплект LPG, на загальну суму 144456,00 грн (з урахуванням ПДВ). Також за умовами вказаного договору, ТОВ "Газтехтрейд" зобов`язувався виконати роботи з монтажу та пусконалагоджування придбаного товару. Згідно листа ТОВ "Газтехтрейд" вих.№37 від 26.12.2019 орієнтовний час поставки товару за договором №07/0120/К від 09.01.2020 початок лютого 2020 року. В подальшому строк поставки та монтажу відкладено на березень 2020 року, що підтверджується листом ТОВ "Газтехтрейд" вих.№9/1 від 10.02.2020, у зв`язку з наявністю об`єктивних причин затримки поставки обладнання. Листом вих. №12/1 від 29.03.2020 ТОВ "Газтехтрейд" повідомило ФО-П ОСОБА_1 про те, що внаслідок запровадження в Україні карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби COVID-19, поставка обладнання, замовлене на підставі договору №20/120/К від 09.01.2020 на теперішній час є неможливою. Відновлення поставок планується у разі послаблення або скасування карантинних обмежень. 15.04.2020 ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Газтехтрейд" уклали угоду про розірвання договору №20/120/К від 09.01.2020 через неможливість його виконання внаслідок поширення коронавірусної хвороби COVID-19 (обставина непереборної сили). Листом за вих.№27/1 від 01.07.2020 ТОВ "Газтехтрейд" повідомлено про відновлення поставок обладнання, яке було предметом договору №07/0120/К від 09.01.2020. 03.07.2020 позивач повторно уклав договір з ТОВ "Газтехтрейд" №20/0720/К на поставку та монтажні роботи обладнання для автозаправної станції: консоль TLS-4B з сенсорним екраном з програмним забезпеченням, магнітострикційний зонд LPG, монтажний інсталяційний комплект LPG, на загальну суму 183688,00 грн (з урахуванням ПДВ). Вказаний договір виконаний 08.09.2020, що підтверджується актом надання послуг №401. Зазначене свідчить про намір позивача дотримати вимоги ст. 230 Податкового кодексу України щодо встановлення витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників у розрізі акцизних складів, разом з тим, підтверджує наявність непереборних обставин, що відстрочили виконання договору поставки та монтажу устаткування, укладеного з ТОВ "Газтехтрейд". Законом України № 530-ХІІ від 17.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" внесені зміни в ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", яка наводить перелік форс-мажорних обставин та до таких віднесено карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України. З урахуванням вказаного вище, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про доведеність позивачем тієї обставини, що карантин, встановлений постановою Кабінету Міністрів України в Україні, став для контрагента позивача та самого позивача форс-мажором, тобто надзвичайною і не підвладною волі сторін договору щодо поставки ТОВ "Газтехтрейд" позивачу консолі TLS-4B з сенсорним екраном з програмним забезпеченням, магнітострикційного зонду LPG, монтажного інсталяційного комплекту LPG, та обладнання позивачем акцизного складу витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками. Вказана обставина була непередбачуваною та перешкоджала позивачу здійснити обладнання акцизного складу витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками. Таким чином, відсутні підстави для притягнення позивача до відповідальності за порушення вимог пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України, відтак податкове повідомлення-рішення від 21.08.2020 №0002703201 про застосування штрафних санкцій на суму 40000,00 грн є протиправним та підлягає скасуванню. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За приписами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.05.2021 по справі №520/2998/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя С.С. Рєзнікова Судді А.О. Бегунц Л.В. Мельнікова Повний текст постанови складено 13.10.2021 року