LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4856600/985/21-а

від 04.11.2021 ·

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 600/985/21-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Брезіна Т.М. Суддя-доповідач - Шидловський В.Б. 04 листопада 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Шидловського В.Б. суддів: Боровицького О. А. Матохнюка Д.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, В С Т А Н О В И В : В поданому до суду адміністративному позові позивач просив суд винести рішення, яким визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 22.12.2020 р. №2046 та №2050. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 22.12.2020 р. №2046 та №2050. Стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів судовий збір у сумі 2038,70 грн згідно платіжного доручення №ПН5293 від 04.03.2021 року. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління ДПС у Чернівецькій області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом встановлено, що відповідно наказу Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 16.11.2020 р. податковим органом проведено фактичну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за період господарської діяльності з 26.11.2017 р. по 26.11.2020 року. (а.с. 10-11). Під час проведення перевірки відібрано пояснення від працівника позивача ОСОБА_2 , яка повідомила, що 4 рівноміри зареєстрували 28 серпня 2020 р. та 04 вересня 2020 р. в кількості 4 штук, так як чекали на встановлення. Оплата була здійснена у березні. В СЕРАП зареєстрували 2 серпня, у зв`язку із перебоями мережі інтернет. (а.с. 41). За результатами фактичної перевірки 02.12.2020 р. відповідачем складено акт №0350/24/13/РРО/ НОМЕР_1 (а.с.12-13). На підставі вказаного акту перевірки податковим органом винесено: податкове повідомлення - рішення від 22.12.2020 р. №2046, яким застосовано штрафні санкції в сумі 80000 грн за порушення вимог пп.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України; податкове повідомлення - рішення від 22.12.2020 р. №2050, яким застосовано штрафні санкції у сумі 123871,48 грн за порушення вимог пп.212.3.4 п.212.3 ст.212 ПК України. (а.с. 14-15). До матеріалів справи додано договір №2595 від 26.02.2020 р., укладений між Приватною фірмою «ПРЕФ-СЕРВІС» та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 поставки обладнання для АЗС, а саме: консоль «СИУР» - 1 шт., блок іскробар`єрний 1 шт., рівноміри ALISONIC 4 шт. У п.5.2 договору вказано строки поставки товару до 01.03.2020 р. (а.с. 16-17). Відповідно до вказаного договору складено 26.08.2020 р. рахунок фактуру №2595 від 26.08.2020 р., видаткову накладну від 23092020 р. №2595. на загальну суму 131000 грн та платіжне доручення №100 від 27.08.2020 р. про оплату позивачем 131000 гривень. (а.с.22-24). Також матеріали справи містять договір №3198 від 01.03.2020 р., укладений між Приватною фірмою «ПРЕФ-СЕРВІС» та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 , надання послуг монтажу та налаштування обладнання для АЗС, а саме: консолі «СИУР» та рівномірів 4 шт. Згідно п.2.1 договору визначено, що виконавець зобов`язується виконати роботи монтажу не пізніше 30.03.2020 року. (а.с. 18). Відповідно до вказаного договору складено рахунок-фактуру №3198 від 15.10.2020 р., платіжне доручення №140 від 28.10.2020 р. про оплату позивачем отриманих послуг в сумі 1425 грн, податкову накладну від 28.10.2020 р. №175. (а.с.26-28). Матеріали справи містять акт №3198 від 28.10.2020 р. здачі-прийняття робіт (надання послуг) монтажу, підключення та налаштування системи заміру рівнів і рівномірів 4 шт. та консолі «СИУР», податкова накладна від 27.08.2020 р. №187. (а.с. 19, 25). До матеріалів справи додано довідку ПП «ПРЕФ-СЕРВІС» від 28.10.2020 р. про те, що згідно з договором поставки №2595 від 26.02.2020 р. постачальник ПП «ПРЕФ-СЕРВІС» не зміг виконати умов договору в термін до 01.03.2020 р. на поставку обладнання, у зв`язку із всесвітньою пандемією та введеним карантином в Україні (а.с. 20). Також матеріали справи містять довідку ПАТ «Укртелеком» про те, що з 30.07.2019 р. по 01.08.2019 р. проводились аварійно-відновлювальні роботи, внаслідок чого спостерігалися погіршення якості або відсутність надання послуг доступу до мережі інтернет ряду абонентів, в тому числі фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . (а.с. 21). Крім того матеріали справи містять журнал запитів та витягів з реєстру платників акцизного податку з реалізації пального, де містять інформації про формування, зокрема, 02.08.2019 р. запиту позивача (а.с. 44). Також до матеріалів справи додано податкові накладні від 31.07.2019 р. №22, 23, 21 щодо реалізованого позивачем пального. (а.с. 45-47). Вважаючи вказані рішення податкового органу протиправними та такими, що прийняті з порушенням норм чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755- IV (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин). Відповідно до п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. Порядок проведення фактичних перевірок встановлений нормами статей 75 та 80 Податкового кодексу України. Пунктом 75.1 ст.75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Згідно із пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України фактичною вважається перевірка, яка здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). У відповідності до п.80,1 ст.80 ПКУ фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України). Згідно із п.62.1 ст.62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до ст.39 цього Кодексу. Таким чином, в рамках своїх повноважень та на виконання вимог законодавства контролюючим органом призначено та проведено фактичну перевірку позивача. Щодо правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів зазначає наступне. У відповідності до пп.230.1.2 пункту 230.1. статті 230 Податкового кодексу України встановлено, що акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі. Акцизні склади, на яких здійснюються виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у споживчій тарі без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками. Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками. Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати: а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі; б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового. Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів. Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу. Норми пункту 128-1 статті 128-1 Податкового кодексу України застосовуються до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу) з 1 січня 2020 року. Законом України від 18.12.2019 №391-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку» до п.18 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» ПК України внесені зміни, а саме в абзаці четвертому слово «січня» замінено словом «квітня». Відповідно до ст.128-1 ПК України необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового. Отже, позивач, як розпорядник акцизного складу на АГЗП, зобов`язаний обладнати його витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками, які зареєструвати у відповідному Єдиному державному реєстрі до 01.04.2020. При цьому законом встановлено заборону реалізації пального за відсутності відповідних лічильників. Обов`язок щодо обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками у 2020 році суб`єкти господарювання були обізнані з набранням 01.01.2018 чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 07.12.2017 №2245-VIII, яким, зокрема, р.ХХ «Перехідні положення» ПК України доповнено пунктом 18, відповідно до якого норми пункту 128--1.1 статті 128--1 цього Кодексу застосовуються: з 1 січня 2019 року - до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20 000 куб. метрів; з 1 липня 2019 року - до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20 000 куб. метрів; з 1 січня 2020 року - до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів. В подальшому, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку» від 18.12.2019 №391-ІХ, який набрав чинності 29.12.2019, лише відтерміновано застосування п.128--1.1 ст.128--1 ПК України до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрі до 01 квітня 2020 року. Таким чином, законодавчі вимоги щодо обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками введені із застосуванням принципу стабільності та передбачуваності, з наданням відповідним суб`єктам господарювання достатнього часу для приведення своєї діяльності у відповідність до норм ПК України, а тому посилання апелянта на введені карантинні обмеження не можуть вважатись належним обґрунтуванням не дотримання визначеного законодавством обов`язку. Як убачається із матеріли справи, 26.02.2020 р. був укладений договір №2595 між Приватною фірмою «ПРЕФ-СЕРВІС» та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 поставки обладнання для АЗС, а саме: консоль «СИУР» - 1 шт., блок іскробар`єрний 1 шт., рівноміри ALISONIC 4 шт. У п.5.2 договору вказано строки поставки товару до 01.03.2020 року. Відповідно до вказаного договору складено 26.08.2020 р. рахунок фактуру №2595 від 26.08.2020 р., видаткову накладну від 23092020 р. №2595 на загальну суму 131000 грн та платіжне доручення №100 від 27.08.2020 р. про оплату позивачем 131000 гривень. Також матеріали справи містять договір №3198 від 01.03.2020 р., укладений між Приватною фірмою «ПРЕФ-СЕРВІС» та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 , надання послуг монтажу та налаштування обладнання для АЗС, а саме: консолі ««СИУР» та рівномірів 4 шт. Згідно п.2.1 договору визначено, що виконавець зобов`язується виконати роботи монтажу не пізніше 30.03.2020 року. Відповідно до вказаного договору складено рахунок-фактуру №3198 від 15.10.2020 р., платіжне доручення №140 від 28.10.2020 р. про оплату позивачем отриманих послуг в сумі 1425 грн, податкову накладну від 28.10.2020 р. №175. Із довідки ПП «ПРЕФ-СЕРВІС» від 28.10.2020 р. встановлено, що згідно з договором поставки №2595 від 26.02.2020 р. постачальник ПП «ПРЕФ-СЕРВІС» не зміг виконати умов договору в термін до 01.03.2020 р. на поставку обладнання, у зв`язку із всесвітньою пандемією та введеним карантином в Україні. (а.с. 20). Законом України від 17.03.2020 № 530-ХІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів. України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОУЮ-І9)" внесені зміни у ч.2 ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", яка наводить перелік форс-мажорних обставин та до таких віднесено карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України. Згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» установлено з 12 березня до 3 квітня 2020 року на усій території України карантин. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 239 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» карантин на усій території України запроваджено з 12 березня до 24 квітня 2020 року. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року № 291 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» карантин на усій території України запроваджено з 12 березня до 11 травня 2020 року. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 № 343 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» карантин на усій території України запроваджено з 12 березня до 22 травня 2020 року. Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів», з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 500 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України», установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22.05.2020 до 31.07.2020 на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі COVID-19), з 1 серпня до 31 серпня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м.Києва, м.Севастополя (далі регіони) карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061) та від 20 травня 2020 р. № 392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст.1394, № 52, ст. 1626). Постановою Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2020 р. № 760 затверджено зміни, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України, зокрема пунктом 2 передбачено, що у постанові Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029) - із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2020 р. № 712 і від 27 серпня 2020 р. № 757: 1) у пункті 1 цифри і слово 31 серпня замінити цифрами і словом 31 жовтня. Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, вказана обставина, а саме введення карантину перешкоджала позивачеві здійснити обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками, а тому відсутні підстави стверджувати про протиправне винне діяння зі сторони позивача. Відтак, у зв`язку із форс-мажорними обставинами, позивач не міг обладнати наявні у нього резервуари, тому суд погоджується з позицією позивача, що за таких обставин відсутні підстави для притягнення останнього до відповідальності за порушення п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПКУ. Щодо податкового повідомлення-рішення від 22.12.2020 р. №2050, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до пп.212.1.15 п.212.1 ст.212 ПК України платником акцизного податку є особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне або спирт етиловий. Згідно із пп.14.1.212 п.14.1 ст.14 ПК України реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного для власного споживання чи промислової переробки. Відповідно до п.28 «Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового» від 24.04.2019 р. № 408 у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового в розрізі платників акцизного податку - розпорядників акцизних складів/акцизних складів пересувних та акцизних складів/акцизних складів пересувних за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та умовним кодом 2711 ведеться окремо облік обсягів пального, що: оподатковуються акцизним податком, у тому числі окремо за кожною іншою ставкою податку; оподатковуються на умовах, встановлених пунктами 229.2-229.8 статті 229 Кодексу; не підлягають оподаткуванню; звільняються від оподаткування. Згідно із пп.212.3.1-1 ст.212 ПК України особи - суб`єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов`язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність. Відповідно до пп.212.3.2 ст.212 ПК України інші платники підлягають обов`язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців, не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому розпочато господарську діяльність. Згідно із пп.212.3.4 ст.212 ПК України особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов`язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового. Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку. У відповідності до п.231.1 ст.231 ПК України платник податку при ввезенні на митну територію України пального або спирту етилового, з якого сплачено акцизний податок, або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу, або реалізації пального або спирту етилового зобов`язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального або спирту етилового та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи. Як встановлено судом, позивачем складено податкові накладні від 31.07.2019 р. № 22, 23, 21 щодо реалізованого позивачем пального. Згідно із пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 та п.223.2 ст.223 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платники податку, визначені пунктом 212.1 статті 212 цього Кодексу (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.5-1, 215.3.5-2, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 цього Кодексу. Таким чином, суд першої інстанції вірно вказав, що граничний термін подачі декларації з акцизного податку за липень 2019 р. становив до 20.08.2019 року. А отже, позивач був зобов`язаний зареєструватись в СЕРАП до 20.08.2019 року. При цьому, матеріалами справи встановлено, що позивач зареєструвався в СЕРАП 02.08.2019 року, тобто в строк передбачений пп.212.3.1-1 ст.212 ПК України, атому у податкового органу були відсутні підстави для прийняття податкового повідомлення-рішення від 22.12.2020 р. № 2050. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 червня 2021 року. Згідно із п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених в силу пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий Шидловський В.Б. Судді Боровицький О. А. Матохнюк Д.Б.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»