Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 642/5174/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 грудня 2021 р.Справа № 642/5174/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Григорова А.М., Суддів: Бартош Н.С. , Подобайло З.Г. , за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 17.08.2021, головуючий суддя І інстанції: Ольховський Є.Б., м. Харків, повний текст складено 17.08.21 року по справі № 642/5174/21 за позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти №5 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Харківській області структурного підрозділу Департаменту патрульної поліції Гуцуляк Вадима Сергійовича , Управління патрульної поліції в Харківській області про скасування постанови, ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову від 28.07.2021р., винесену відповідачем по справі та надіслати справу на новий розгляд до Управління патрульної поліції в Харківській області. Також прохає стягнути судовий збір з відповідача. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що при винесенні спірної постанови інспектор Гуцуляк В.С. не дотримався положень «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» № 1395, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015р., зокрема, вона не містить посилання на документи які позивач вимагав у відповідача та не містить адреси особи, відносно якої було проведено розгляд справи, прав особи, способу оскарження тощо. Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 17.08.2021р. адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти №5 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Харківській області структурного підрозділу Департаменту патрульної поліції Гуцуляк Вадима Сергійовича, Управління патрульної поліції в Харківській області про скасування постанови залишено без задоволення. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а також у зв`язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Зазначає, що Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 передбачено єдиний затверджений бланк постанови, яка виноситься поліцейським за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення. Вказує, що бланк постанови в обов`язковому порядку має серію, номер, є бланком суворої звітності, відомості з постанови також вноситься до Єдиної Національної інформаційної системи «НАІС», що не відноситься жодним чином до викладеного незрозумілого рукописного відтворення на папері інспектором Гуцуляком B.C. Зазначає, що враховуючи, те що провадження було відкрито суб`єктом владних повноважень за ч.2 ст. 122 КУпАП під час несення служби за фактом зупинки транспортного засобу, тому воно повинно бути закрито виключно на підставі вимог визначених діючим законодавством України, а саме у формі письмово процесуального документу, передбаченого Інструкцією 1395 (Додаток 5 до Інструкції № 1395). Також, зазначає, що судом першої інстанції було порушено процесуальні права позивача, яким заявлено виклик та допит свідка у судовому засіданні. Вказує, що невиконання вимог діючого законодавства під час несення служби інспектором Гуцуляком В. у питанні дотримання вимог Закону та порушення вимог Інструкції № 1395, якою передбачено єдину затвердженої форми бланку постанови у справах про адміністративне правопорушення - є підставою визнання таких дій протиправними та підставою задоволення позовних вимог в повному обсязі. На підставі викладеного, просить скасувати рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 17 серпня 2021 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Скасувати постанову від 28.07.2021 року винесену інспектором роти №5 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Гуцуляком Вадимом Сергійовичем і надіслати справу на новий розгляд до Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП . Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином, на адреси визначені в апеляційній скарзі та позовній заяві. Представник позивача та позивач в судовому засіданні підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі. Відповідачі в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені заздалегідь та належним чином. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2021р. по справі № 520/908/21 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 25.03.2021 року по справі № 520/908/21 скасовано. Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Гуцуляка Вадима Сергійовича інспектора роти №5 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Харківській області структурного підрозділу Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано дії Гуцуляка Вадима Сергійовича інспектора роти №5 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Харківській області структурного підрозділу Департаменту патрульної поліції протиправними. Зобов`язано Гуцуляка Вадима Сергійовича інспектора роти №5 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Харківській області структурного підрозділу Департаменту патрульної поліції винести постанову передбачену вимогами ст. 284 КУпАП. Постановою інспектора роти №5 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Харківській області структурного підрозділу Департаменту патрульної поліції Гуцуляк В.С. від 28.07.2021р. справу за адміністративним правопорушенням стосовно ОСОБА_1 закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з тим, що відсутні докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений частиною 2 ст. 122 КУпАП. Ця постанова прийнята на виконання вимог постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2021р. у справі № 520/908/21. Приймаючи рішення про залишення адміністративного позову без задоволення, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява не містить жодного доказового обґрунтування, що оскаржувана постанова порушує права ОСОБА_1 . Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. З аналізу вказаної норми слідує, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, що звернулася до суду з позовом. Частиною 2 статті 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини 2 статті 55 Конституції України, в рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Таким чином, обов`язковою умовою правового захисту у суді є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи в сфері публічних правовідносин, яка стверджує про їх порушення. Гарантоване статтею 55 Конституції України і конкретизоване у спеціальних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим. З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитися щодо наявності у особи, яка звернулася за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу, встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Тобто, обов`язковою умовою судового захисту є наявність порушених прав та охоронюваних законом інтересів безпосередньо позивача з боку відповідача, зокрема, наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов. Порушення має бути реальним, наявним на час звернення до суду, стосуватися прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Висновки аналогічного змісту безпосередньо викладені у постановах суду касаційної інстанції від 07.02.2017 у справі № 21-3072а16, від 10.01.2019 у справі №855/3/19, від 11.04.2017 у справі №800/340/16. З наведеного вбачається, що суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів конкретної особи - позивача з боку відповідача - суб`єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші обмеження прав та свобод позивача. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для ухвалення судом рішення про відмову в позові. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 826/4406/16, від 05.03.2020 у справі № 826/12535/17, від 20.11.2019 у справі № 522/23068/16, в яких суд дійшов висновку про те, що відсутність порушеного права встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для ухвалення судом рішення про відмову в позові. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 284 КУпАП визначено, що по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу. Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395. Відповідно до розділі IV «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» № 1395, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015р. (далі Інструкція №1395), розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП. По справі про адміністративне правопорушення виноситься одна з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про закриття справи. Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 5 розділу IV Інструкції №1395 постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу ХІV цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції. Як свідчать матеріали справи, постановою інспектора Гуцуляк В.С. від 28.07.2021р. справу за адміністративним правопорушенням стосовно ОСОБА_1 закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП . Згідно до положень п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Позовна заява та апеляційна скарга не містить жодного доказового обґрунтування, що оскаржувана постанова порушує права ОСОБА_1 . Суд зазначає, що доводи позивача є абстрактними, не містять жодного обґрунтування негативного впливу спірними діями відповідача на конкретні реальні виражені права, свободи чи інтереси та свідчать про незгоду позивача з діями відповідача, що не є тотожним порушенню права, свободи чи інтересу. При цьому, колегія суддів зазначає, що положення Інструкції № 1395 не містить встановленої форми (бланку) постанови про закриття адміністративної справи за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Додаток №5, на який посилається позивач в апеляційній скарзі, та примірник якої додає до апеляційної скарги, є формою постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а не формою постанови про закриття провадження. Враховуючи вищенаведене, відсутність в Інструкції № 1395 від 07.11.2015р. затвердженої форми постанови про закриття адміністративної справи, колегія суддів приходить до висновку, що складення відповідачем постанови про закриття адміністративної справи в довільній формі не порушує положень вищенаведеної Інструкції № 1395. Також колегія суддів зазначає, що протокольно ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2021 року, колегія суддів керуючись ст. 77 КАС України вирішила витребувати у відповідача додаткові докази по справі, а саме : докази реєстрації оскаржуваної постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення від 28.07.2021р.; матеріали справи про адміністративне правопорушення, за наслідками яких було прийнято оскаржувану постанову про закриття справи про адміністративне правопорушення від 28.07.2021р. Відповідачем запитувану інформацію до суду апеляційної інстанції не надано. Проте, не надання відповідачем до суду запитуваної інформації, як і посилання позивача на невідповідність оскаржуваної постанови затвердженим стандартам, порушення процесу винесення постанови не впливає на вирішення справи по суті, оскільки позивачем не доведено факту порушення оскаржуваною постановою його прав, свобод чи законних інтересів. Також колегія суддів зазначає, що предметом даного позову не є правильність та повнота виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2021р. по справі № 520/908/21. У разі невиконання (не належного виконання) судового рішення, дані питання має бути вирішено в порядку, передбаченому законодавством про виконавче провадження та ст.ст 382, 383 КАС України. Посилання представника позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції на невірне формулювання прийнятого рішення "Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрити" не відповідає положенням ст. 384 КУпАП та розділу IV Інструкції №1395. Посилання позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції на те, що оскаржувану постанову про закриття адміністративної справи позивач має надати своєму керівнику у підтвердження не вчинення ним адміністративного правопорушення колегія суддів відхиляє, оскільки відсутні юридичні обґрунтування таких вимог. Щодо посилань апелянта на те, що при винесенні судом першої інстанції рішення у справі порушено норми процесуального права, а саме, те, що позивачем було заявлено клопотання про виклик та допит свідка у судовому засіданні, але в порушення вимог завдань визначених нормами КАС України судом першої інстанції безпідставно їх порушено, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 317 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. В цьому випадку справу вирішено вірно. Крім того, колегія суддів зазначає, що зазначена обставина не може бути підставою для прийняття рішення про задоволення позову. При цьому, суд зазначає, що з заяви про виклик свідка не вбачається наявність істотних підстав для його задоволення. У заяві про виклик свідка позивачем не зазначено які саме обставини, що мають суттєве значення для вирішення справи по суті може повідомити Інспектор роти №5 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Харківській області структурного підрозділу Департаменту патрульної поліції Гуцуляк Вадим Сергійович та які саме питання підлягають з`ясуванню. При цьому, як вбачається з матеріалів справи рішення Ленінського районного суду м. Харкова було прийнято 18.08.2021р., а клопотання позивача про розгляд справи з повідомленням сторін, заява про виклик свідка були надані до суду 28.08.2021р., про що свідчать штампи вхідної кореспонденції канцелярії суду. Доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції. Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу залишити без задоволення. Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 17.08.2021 по справі № 642/5174/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров Судді(підпис) (підпис) Н.С. Бартош З.Г. Подобайло