Ухвала КЦС ВС № 520/2850/18

УХВАЛА 13 грудня 2021 року м. Київ справа № 520/2850/18 провадження № 61-18894ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 23 березня 2020 року та на постанову Одеського апеляційного суду від 29 вересня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Київська районна адміністрація Одеської міської ради як орган опіки та піклування про усунення перешкод в користуванні майном шляхом виселення та зняття з реєстрації місця проживання, ВСТАНОВИВ : 19 листопада 2021 року ОСОБА_1 з пропуском строку на касаційне оскарження засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення та просить поновити пропущений строк, посилаючись на те, що копію оскарженої постанови вона отримала 26 жовтня 2021 року, проте докази на підтвердження вказаних обставин не надала. Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху. 08 грудня 2021 року на виконання вимог указаної ухвали ОСОБА_1 через представника усунула недоліки касаційної скарги в повному обсязі надавши копію конверта, що є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказані судові рішення на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме через відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права з конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній. З огляду на викладене касаційна скарга подана на зазначене судове рішення з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України щодо її форми та змісту, а також Закону України «Про судовий збір». Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження. У касаційній скарзі наявне клопотання про зупинення дії рішення Київського районного суду м. Одеси від 23 березня 2020 року та постанови Одеського апеляційного суду від 29 вересня 2021 року до їх перегляду в касаційному порядку. Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії. Аналіз доводів указаного клопотання не дає підстави для висновку про наявність необхідності зупинення дії оскаржуваних судових рішень. Керуючись статтями 389, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, УХВАЛИВ : Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Київського районного суду м. Одеси від 23 березня 2020 року та постанови Одеського апеляційного суду від 29 вересня 2021 року. Відкрити касаційне провадження у цій справі. Витребувати з Київського районного суду м. Одеси справу № 520/2850/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Київська районна адміністрація Одеської міської ради як орган опіки та піклування про усунення перешкод в користуванні майном шляхом виселення та зняття з реєстрації місця проживання. У задоволенні клопотання про зупинення дії рішення Київського районного суду м. Одеси від 23 березня 2020 року та постанови Одеського апеляційного суду від 29 вересня 2021 року відмовити. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою та змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, в строк, який не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня вручення цієї ухвали. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді Н. О. Антоненко І. О. Дундар М. М. Русинчук