Постанова 4824 № 760/18365/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний номер справи: 760/18365/20 Головуючий у суді першої інстанції: Українець В.В. Номер провадження: 22-ц/824/9921/2021 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Коцюрба О.П. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 21 жовтня 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Коцюрби О.П., суддів: Білич І.М., Слюсар Т.А., при секретарі: Качалабі О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 15 лютого 2021 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кравця Валентина Володимировича, заінтересована особа: Акціонерне товариство «Альфа-Банк», - В С Т А Н О В И В: В Солом`янський районний суд міста Києва звернулась ОСОБА_1 із скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кравця В.В. в якій просила визнати його дії щодо накладення арешту на належну їй на праві власності квартиру незаконними, зобов`язати зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 , скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, видалити запис із спеціального розділу про державну реєстрацію обтяжень, прийняти рішення про заборону продажу цієї квартири без відповідного рішення суду. Скаргу мотивувала тим, що належна їй на праві власності квартира АДРЕСА_1 придбана не за кредитні кошти, тому вважає, що дії приватного виконавця щодо накладення арешту на дану квартиру, без відповідного судового рішення про звернення стягнення на іпотечне майно, є незаконними. Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 15 лютого 2021 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 , заінтересована особа: Акціонерне товариство «Альфа-Банк», на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кравця Валентина Володимировича. Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі, посилаючись на необгрунтованість ухвали суду першої інстанції, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального і матеріального права, просила ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 15 лютого 2021 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою визнати дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кравця Валентина Володимировича незаконними. Визнати винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 61346247 незаконною та зобов`язати приватного виконавця винести постанову про закриття виконавчого провадження, повернення виконавчого листа до суду, який його видав, зняти арешт, накладений на майно, відомості про ОСОБА_1 виключити з Єдиного реєстру боржників, скасувати інші заходи щодо виконання рішення, а також провести інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Зокрема, в доводах апеляційної скарги вказує на те, що в судовому засіданні не були враховані ч. 1 п. 9 ст. 37 та ч. 1 ст. 55 Закону України «Про виконавче провадження», не долучені і не досліджені висновки Міністерства юстиції України від 16 лютого 2020 року в якості доказу неправомірних дій приватного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження на підставі заяви представника стягувача. Крім того зазначила, що суд не звернув увагу на те, що виконавче провадження відкрито за заявою ОСОБА_2 на підставі довіреності № 010704/19 від 14 серпня 2019 року представника АТ «Альфа-Банк», повноваження якої на представництво інтересів стягувача належним чином не засвідчені. Правом на подання відзиву на апеляційну скаргу приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Кравець Валентин Володимирович не скористався. Суд апеляційної інстанції переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи із наступного. Відмовляючи в задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив із того, що в діях приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кравця Валентина Володимировича відсутні ознаки неправомірності, а процедура зняття арешту з майна передбачена законом в судовому порядку шляхом звернення в суд з відповідним позовом про зняття арешту з майна. Колегія суддів погоджується із вказаними висновками, так як вони відповідають обставинам справи і вимогам закону. Відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Згідно з ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців (ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження»). Судом встановлено, що 20 лютого 2020 року приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Кравець Валентин Володимирович виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 61346247 з примусового виконання рішення Солом`янського районного суду міста Києва за виконавчим листом № 646/15238/15, виданого 30 січня 2017 року Солом`янським районним судом міста Києва про стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (далі - ПАТ «Альфа-Банк») заборгованості за кредитним договором № 2606/0808/55009 на загальну суму 191 265 гривень 62 копійки. В подальшому, 20 лютого 2020 року приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Кравець Валентин Володимирович здійснив опис та арешт майна (коштів) боржника ОСОБА_1 , а саме квартири АДРЕСА_1 (а.с. 50-52). Також, 25 лютого 2020 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме на підставі постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кравця Валентина Володимировича від 20 лютого 2020 року про накладення арешту, проведена державна реєстрація обтяження - арешт нерухомого майна, особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_1 , предмет обтяження: все нерухоме майно в межах звернення стягнення. (а.с. 53). У ч. 4 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п`ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна, виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна. За приписами ч. 1-2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення; арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Згідно із ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. Встановивши вказані обставини, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відповідність вимогам Закону дій приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кравець Валентина Володимировича щодо проведення опису майна боржника з накладенням арешту на майно ОСОБА_1 від 20 лютого 2020 року для забезпечення реального виконання рішення суду, та відсутністю порушень прав заявника, оскільки ОСОБА_1 є боржником у виконавчому провадженні № 61346247 з примусового виконання рішення Солом`янського районного суду міста Києва за виконавчим листом № 646/15238/15, виданого 30 січня 2017 року Солом`янським районним судом міста Києва про стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором на загальну суму 191 265 гривень 62 копійки. Отже, оскаржувані дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кравець Валентина Володимировича у виконавчому провадженні № 61346247 щодо накладення арешту на майно ОСОБА_1 відповідають вимогам ст.ст. 13, 26, 48, 56 Закону України «Про виконавче провадження» і не порушують прав скаржника. Відповідають вимогам закону також висновки суду першої інстанції і щодо питання зняття арешту з майна боржника як в судовому порядку так і виконавцем, які регулюються положеннями ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження». Підстави для зняття арешту з майна виконавцем визначені ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження». Із поданої ОСОБА_1 скарги, та доданих до неї доказів не вбачається доведення нею визначених законом підстав для зняття виконавцем арешту з належного їй майна. У ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду. Також, суд першої інстанції обгрунтовано послався на правові позиції, висловлені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року № 367/2022/15-ц та постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року № 802/1340/18-а про те, що рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. Тому належним способом захисту права або інтересу позивача у такому разі є не скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав, а скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності (ч. 2 ст. 26 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Доводи апеляційної скарги про те, що в судовому засіданні не були враховані ч. 1 п. 9 ст. 37 та ч. 1 ст. 55 Закону України «Про виконавче провадження», не долучені і не досліджені висновки Міністерства юстиції України від 16 лютого 2020 року в якості доказу неправомірних дій приватного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження на підставі заяви представника стягувача не заслуговують на увагу. Підстав враховувати положення ч. 1 п. 9 ст. 37 та ч. 1 ст. 55 Закону України «Про виконавче провадження» в межах предмету скарги на дії приватного виконавця суд не вбачає. Квартира АДРЕСА_1 , на яку накладено арешт приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Кравець Валентином Володимировичем, не входить до переліку майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України «Про виконавче провадження». Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 відповідного клопотання про приєднання до матеріалів справи довідки Міністерства юстиції України від 16 лютого 2020 року про результати перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кравець Валентина Володимировича в суді першої інстанції не заявляла, а приєднала її в додатку до апеляційної скарги. Апеляційна скарга не містить обґрунтування неможливості подання цих письмових доказів в суді першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від скаржника, тому,зазначена довідка колегією суддів до уваги не приймається. Крім того, посилання скаржника на те, що виконавче провадження відкрито за заявою представника АТ «Альфа-Банк» Рибалко Іриною Миколаївною на підставі довіреності № 010704/19 від 14 серпня 2019 року, повноваження якої на представництво інтересів стягувача належним чином не засвідчені, що на думку ОСОБА_1 підтверджується довідкою Міністерства юстиції України від 16 лютого 2020 року про результати перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кравець Валентина Володимировича не можуть враховуватись, оскільки колегією суддів дана довідка до уваги не прийнята. Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Вказана довіреність є одностороннім правочином, вчиненим у письмовій формі. Невідповідності його вимогам закону не вбачається. Рішення суду про визнання цього правочину недійсним суду не надано. Крім того, скаржник не оскаржує дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кравець Валентина Володимировича щодо відкриття виконавчого провадження № 61346247 від 20 лютого 2020 року, боржником у якому є ОСОБА_1 . Інші доводи апеляційної скарги на необгрунтованість ухвали суду першої інстанції, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального і матеріального права колегія суддів вважає безпідставними так як приватний виконавець Кравець Валентин Володимирович при накладенні арешту на майно ОСОБА_1 діяв в межах закону. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна боржника носить тимчасовий характер (до виконання рішення суду) та не позбавляє особу права власності на майно. Сукупність вищезазначених обставин, аналіз та оцінка доводів апеляційної скарги приводять колегію суддів до висновку про те, що ухвала Солом`янського районного суду міста Києва від 15 лютого 2021 року постановлена з додержанням вимог закону. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку про відмову ОСОБА_1 в задоволенні апеляційної скарги та залишенні без змін ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 15 лютого 2021 року. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 15 лютого 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий: О.П. Коцюрба Судді: І.М. Білич Т.А. Слюсар