Постанова 4875 № 922/2897/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 грудня 2021 року м. Харків Справа № 922/2897/21 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Чернота Л.Ф., суддя Барбашова С.В. , суддя Радіонова О.О. За участю секретаря судового засідання: За участю представників сторін: від позивача (в режимі відеоконференції): від відповідача: Яковенко В.С. Лавринович В.О.(адвокат), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №005760 від 30.06.2016, довіреність №04-2021 від 19.03.2021 Оріщенко Н.С. (адвокат), свідоцтво № 847 від 24.02.17р. розглянувши апеляційну скаргу (вх.№3289 Х/3) Державного підприємства з іноземною інвестицією САНТРЕЙД, м. Київ на рішення Господарського суду від Харківської області 23.09.2021 року (повний текст рішення складено 04.10.2021 року у справі за позовом до про№922/2897/21 (суддя Жигалкін І.П.) Державного підприємства з іноземною інвестицією САНТРЕЙД, м. Київ Товариства з обмеженою відповідальністю Агроінвест Холдинг Охоче, с. Старовірівка, Харківська область стягнення 15 437582,11 грн. ВСТАНОВИВ: 22 липня 2021 року до господарського суду звернулось Дочірнє підприємство з іноземною інвестицією САНТРЕЙД (надалі - Позивач) та просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агроінвест Холдинг Охоче (надалі - Відповідач) суму у розмірі 15 437 582,11 грн. (де: сума збитків - 12 855 890,76 грн; сума штрафу - 1 831 164,70 грн; пеня - 750 526,65 грн. за період 01.11.2020 по 18.06.2021). А також в прохальній частині позову, на підставі положень частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) просить органу, що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нарахувати пеню за період з 19.06.2021 і до моменту виконання цього рішення, але не більше ніж за три роки (починаючи з 01.11.2020) за такою формулою: Сума пені = (Б*В/100)/Г*А, де: А- к-сть днів прострочки, починаючи з 19.06.2021; Б-вартість Товару, поставку якого прострочено, а саме 9155823,48грн. (без ПДВ); В- облікова ставка НБУ (%)*2; Г- кількість днів у році, за період: з 19.06.2021 року і до моменту виконання цього рішення, але не більше ніж за три роки (починаючи з 01.11.2020) і стягнути отриману суму пені із Товариства з обмеженою відповідальністю Агроінвест Холдинг Охоче (код ЄДРПОУ: 39421968, місцезнаходження: 63254, Харківська область, Нововодолазький район, с. Старовірівка, вул. Вишнева, буд. 95) на користь Дочірнього підприємства і іноземною інвестицією САНТРЕЙД (код ЄДРПОУ: 25394566, місцезнаходження: 01030, місто Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. 19-21 А). Також просить покласти на відповідачів судові витрати. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем по справі умов договору поставки №60426864 від 18.08.2020 року. Ухвалою суду від 27.07.2021 р. відкрито провадження у справі, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Рішенням Господарського суду Харківської області від 23.09.2021 (повний текст складено та підписано 04.10.2021) у справі №922/2897/21 відмовлено в позові повністю. Обгрунтовуючи рішення, суд зазначив про відсутність причинного зв`язку між правомірною поведінкою відповідача, яка пов`язана із невиконананням умов договору поставки, та витратами позивача, здійсненими на заміщення непоставленого за вказаним договором товару. Укладення договору поставки для заміщення та необхідність його виконання позивачем не є обставиною, котра автоматично та невідворотно виникає в результаті невиконання договору відповідачем. Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Державне підприємство з іноземною інвестицією САНТРЕЙД, м. Київ 23.10.2021 року звернулась до суду з апеляційною скаргою б/н від 23.10.2021 року, в якій просить: - скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 23.09.2021 у справі №922/2897/21 повністю; - ухвалити нове рішення, яким: Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агроінвест Холдинг Охоче (Код ЄДРПОУ: 39421968, місцезнаходження: 63254, Харківська обл., Нововодолазький район, село Старовірівка, вул. Вишнева, буд. 95) на користь Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією САНТРЕЙД (Код ЄДРПОУ: 25394566, місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 19-21 А) суму збитків у розмірі 12 855 890,76 грн.; Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агроінвест Холдинг Охоче (Код ЄДРПОУ: 39421968, місцезнаходження: 63254, Харківська обл., Нововодолазький район, село Старовірівка, вул. Вишнева, буд. 95) на користь Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією САНТРЕЙД (Код ЄДРПОУ: 25394566, місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 19-21 А) суму штрафу у розмірі 1 831 164,70 грн.; Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агроінвест Холдинг Охоче (Код ЄДРПОУ: 39421968, місцезнаходження: 63254, Харківська обл., Нововодолазький район, село Старовірівка, вул. Вишнева, буд. 95) на користь Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією САНТРЕЙД (Код ЄДРПОУ: 25394566, місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 19-21А) суму пені у розмірі 750 526,65 грн. за період з 01.11.2020 по 18.06.2021. Органу, що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нарахувати пеню за такою формулою: Сума пені = (Б*В/100)/Г*А, де: А - к-сть днів прострочки, починаючи з 19.06.2021; Б - вартість Товару, поставку якого прострочено, а саме 9 155 823,48 грн. (без ПДВ), В - облікова ставка НБУ (%)*2, Г - кількість днів у році Г кількість днів у році за період: з 19.06.2021 року і до моменту виконання цього рішення, але не більше ніж за три роки (починаючи з 01.11.2020), і стягнути отриману суму пені із Товариства з обмеженою відповідальністю Агроінвест Холдинг Охоче (Код ЄДРПОУ: 39421968, місцезнаходження: 63254, Харківська обл., Нововодолазький район, село Старовірівка, вул. Вишнева, буд. 95) на користь Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією САНТРЕЙД (код ЄДРПОУ: 25394566, місцезнаходження: 01054, місто Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 19-21А). Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.11.2021 року сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Чернота Л.Ф., суддя Зубченко І. В., суддя Радіонова О. О. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.11.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією САНТРЕЙД, м. Київ на рішення Господарського суду Харківської області від 23.09.2021 (повний текст складено та підписано 04.10.2021 року) року у справі №922/2897/21. Встановлено учасникам справи строк до 23.11.2021 року включно для надання суду відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання його копій та доданих до нього документів іншим сторонам у справі. Встановлено учасникам справи строк до 23.11.2021 року включно для подання до Східного апеляційного господарського суду заяв та клопотань (у разі наявності), що пов`язані з розглядом апеляційної скарги Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією САНТРЕЙД із доказами надсилання їх копій іншим учасникам справи. Розгляд апеляційної скарги Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією САНТРЕЙД, м. Київ на рішення Господарського суду Харківської області від 23.09.2021 року (повний текст складено та підписано 04.10.2021 року) у справі №922/2897/21 призначено на "01" грудня 2021 р. о 15:00 год. 11.11.2021 від скаржника до суду надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Вищевказане клопотання задоволено, про що останнього повідомлено телефонограмою. 22.11.2021 через канцелярію Східного апеляційного господарського суду (в межах строку, встановленого ухвалою від 08.11.2021) від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (з додатками), за змістом якого останній просить: - апеляційну скаргу Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією САНТРЕЙД, м. Київ на рішення Господарського суду Харківської області від 23.09.2021 року у справі №922/2897/21 залишити без задоволення; - рішення Господарського суду Харківської області від 23.09.2021 року у справі №922/2897/21; - розгляд апеляційної скарги здійснювати за участю представника ТОВ АГРОІНВЕСТ ХОЛДИНГ ОХОЧЕ. У зв`язку із навчанням судді-члена колегії Зубченко І.В., на підставі розпорядження керівника апарату суду, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.11.2021 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя (доповідач) Чернота Л.Ф., судді: Барбашова С.В., Радіонова О.О. 30.11.2021 року від ТОВ АГРОІНВЕСТ ХОЛДИНГ ОХОЧЕ надійшло клопотання про відкладення судового засідання б/н від 30.11.2021 р. (з додатками). Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.12.2021 року, визнано поважними причини неприбуття уповноваженого представника відповідача у судове засідання. Задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи. Розгляд справи №922/2897/21 відкладено на 09 грудня 2021 року о 14:30 год. Апелянт (позивач) у судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив суд її задовольнити у повному обсязі, рішення суду першої інстанції скасувати, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Представник відповідач у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Судове засідання проводилось у режимі відеоконференцзв`язку з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення, розміщеного за посиланням vkz.court.gov.ua (EаsyCon) у відповідності до вимог статей 197, 222 ГПК України. Складено протокол судового засідання у відповідності до вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням п.17.7. його Перехідних положень в порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст. 270 цього Кодексу. У відповідності до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши представників позивача та відповідача, розглянувши апеляційну скаргу, відзиву на неї та матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив наступне. 18.08.2020 року між Дочірнім підприємством з іноземною інвестицією «Сантрейд» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроінвест Холдинг Охоче» (Продавець) було укладено Договір поставки № 60426864 (надалі - Договір), за умовами якого Продавець зобов`язався продати та поставити Покупцю Товар - соняшник урожаю 2020 року в кількості 3 000 (три тисячі) метричних тон з опціоном +3,0/-3,0% за вибором Продавця (п. 1.1. та п. 3.1. договору) - том 1, а.с. 20-27. Весь об`єм Товару продавець зобов`язався поставити у строк з 01.09.2020 до 31.10.2020 включно (п. 5.2 договору). На виконання договору поставки №60426864 від 18.08.2020 року, ТОВ «Агроінвест Холдинг Охоче» у встановлені договором строки було поставлено ДП «Сантрейд» соняшник урожаю 2020 року у кількості 1994,08 тонн, що підтверджується сторонами та видатковими накладними, а саме: 72,8 тонн на підставі видаткової накладної №143 від 25.09.2020 року; 75,66 тонн на підставі видаткової накладної №142 від 24.09.2020 року; 214,04 тонн на підставі видаткової накладної №141 від 23.09.2020 року; 193,08 тонн на підставі видаткової накладної №140 від 22.09.2020 року; 104,3 тонн на підставі видаткової накладної №139 від 21.09.2020 року; 393,56 тонн на підставі видаткової накладної №137 від 20.09.2020 року; 101,24 тонн на підставі видаткової накладної №136 від 19.09.2020 року; 21,76 тонн на підставі видаткової накладної №135 від 18.09.2020 року; 268,22 тонн на підставі видаткової накладної №134 від 17.09.2020 року; 39,36 тонн на підставі видаткової накладної №133 від 16.09.2020 року; 71,78 тонн на підставі видаткової накладної № 132 від 14.09.2020 року; 71,8 тонн на підставі видаткової накладної №129 від 13.09.2020 року; 72,72 тонн на підставі видаткової накладної №128 від 12.09.2020 року; 67,5 тонн на підставі видаткової накладної №127 від 11.09.2020 року; 129,8 тонн на підставі видаткової накладної №126 від 10.09.2020 року; 59,62 тонн на підставі видаткової накладної №125 від 09.09.2020 року; 36,84 тонн на підставі видаткової накладної №123 від 08.09.2020 року. Згідно матеріалів справи вбачається, що об`єм недопоставленого товару за договором поставки № 60426864 від 18.08.2020 року складає 1 005,92 метричних тон. В обґрунтування позовних вимог ДП з іноземною інвестицією «Сантрейд» вказує, що 24.02.2021 він повідомив Продавця про право застосування передбачених договором заходів відповідальності (пені та штрафу) у разі невиконання зобов`язань за договором (том 1, а.с.37). Крім того, покупець попереджав про вимушене укладення договорів поставки із іншими продавцями на заміщення недопоставленого товару та понесення у зв`язку із цим збитків (за рахунок різниці у ціні), які також будуть пред`явлені продавцю. Протягом березня 2021 року покупець уклав декілька договорів поставки на заміщення недопоставленого за договором товару. Внаслідок того, що ціна на соняшник врожаю 2020 року зросла у порівнянні з ціною, яка передбачена у договорі, позивач посилався на те, що зазнав збитків, докуповуючи об`єм товару за договором, який не поставив продавець. На думку позивача, в результаті невиконання ТОВ «Агроінвест Холдинг Охоче» своїх зобов`язань за договором та недопоставки товару в кількості 1 005,92 метричних тон, ДП «Сантрейд» було завдано збитків на суму 12 855 890,76 грн. Позивач вказував, що він є підприємством, яке здійснює заготівлю соняшника для його подальшої переробки вантажоодержувачем ПрАТ з ІІ «ДОЕЗ». Укладаючи договір з відповідачем, позивач правомірно розраховував отримати весь об`єм товару за ціною та у строк, який погодили сторони. Непостачання відповідачем насіння соняшника у строки передбачені договором, змусило позивача терміново шукати товар на вільному ринку та закривати нестачу товару у інших контрагентів за ринковими цінами на момент укладення договорів заміщення. При цьому, з моменту укладення договору (18.08.2020) ціна на насіння соняшнику урожаю 2020 року постійно збільшувалась, а пропозиція цього товару на ринку зменшувалась. Оскільки ринкові ціни на дату укладення договору заміщення були вищими за ціну на товар за умовами договору, позивач поніс додаткові витрати на закупівлю непоставленого товару з метою відновлення свого порушеного права на отримання товару та задоволення свого майнового (господарського) інтересу. Задля заміщення недопоставлених відповідачем 1 005,92 метричних тон товару, позивач вимушено уклав договори поставки з іншими контрагентами за ринковими цінами, а саме: договір поставки з ФГ «Золотий Тілець» №60469693 від 11.03.2021 р. та договори поставки з ТОВ «Інфініті Трейд» №60467903 від 03.03.2021 р., № 60469804 від 12.03.2021 р., № 60469996 від 15.03.2021 р. на загальну суму 22 112 409,84 грн. (без ПДВ). Розмір завданих збитків позивач обраховував виходячи з того, що вартість однієї метричної тони товару за договором складає 9 101,94 гривень без ПДВ за одну метричну тону (п. 4.1. договору). Об`єм Товару в кількості 1 005,92 метричних тон згідно умов договору обійшовся би позивачу у 8507 583,32 грн. Різниця між ціною товару за контрактами заміщення, яку сплатив позивач та ціною товару за умовами договору становить 12 855 890,76 грн. без ПДВ. Вказану суму позивач вважає реальними збитками. З метою підтвердження того, що договори поставки з іншими постачальниками укладені ДП «Сантрейд» виключно з метою добросовісного заміщення недопоставленого відповідачем товару та подальшого виконання взятих на себе зобов`язань, позивач звернувся до ТОВ «УКРАГРОКОНСАЛТ-ДЕВЕЛОПМЕНТ», яке є консалтинговим агентством, яке спеціалізується на вивченні та аналізі аграрного ринку та здійснює аналітику ринку олійних, зернових та бобових культур, продовольчої галузі, дослідження аграрного сектора, прогнози сировинних і сільськогосподарських ринків та ін. За результатами розгляду вищевказаного запиту ТОВ «УКРАГРОКОНСАЛТ-ДЕВЕЛОПМЕНТ» було надано довідки щодо ринкових цін, які існували на ринку зернових. Різке зростання цін на думку позивача підтверджується довідками, виданими ТОВ «УКРАГРОКОНСАЛТ-ДЕВЕЛОПМЕНТ» №07/6/21 від 02.02.2021 та №34/6/21 від 26.04.2021. З огляду на невиконання відповідачем умов договору, ТОВ «Агроінвест Холдинг Охоче» на думку позивача зобов`язане відшкодувати ДП «Сантрейд» понесені збитки в розмірі 12 855 890,76 грн. Пунктом 7.3.1. Договору передбачено, що за непоставку (недопоставку) товару у строк, вказаний у п. 5.2. договору, продавець зобов`язується сплатити покупцю пеню (штрафну санкцію) в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості товару, поставку якого було прострочено, за кожен день прострочення такої поставки. У зв`язку з чим, позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені в розмірі 750 526,65 грн. Пунктом 7.3.1. договору передбачено, що за прострочення поставки більш ніж на 10 календарних днів продавець, крім пені (додатково) зобов`язується також сплачувати покупцю штраф в розмірі 20% від вартості непоставленого (недопоставленого) товару. У зв`язку з чим, позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені в розмірі 1 831 164,70 грн. В обґрунтування своїх заперечень проти задоволення позовних вимог відповідач вказує, що він своєчасно повідомив ДП «Сантрейд» (лист від 16.10.2020 року) - том 1, а.с. 208 про об`єктивну неможливість поставити товар у зв`язку із погодними умовами та недоотриманням підприємством врожаю на 30% від прогнозованих обсягів. Таке повідомлення на думку відповідача повною мірою можна оцінювати як таке, що надавало можливість ДП «Сантрейд» здійснити пошук інших постачальників на заміщення недопоставленого соняшнику відразу після повідомлення. Відповідач вказує, що позивачем не доведено наявності прямого причинно-наслідкового зв`язку між укладенням ним договорів з ФГ «Золотий Тілець» та ТОВ «Інфініті Трейд» та недопоставкою соняшнику ТОВ «Агроінвест Холдинг Охоче» за договором поставки №60426864 від 18.08.2020 року - не доведено, що недопоставка товару з боку ТОВ «Агроінвест Холдинг Охоче» є причиною, а збитки, які виникли у позивача - безумовним наслідком такої протиправної поведінки, а не дій самого позивача. Щодо заявлених до стягнення сум штрафу у розмірі 1 831 164,70 грн. та пені у розмірі 750 526,65 грн., відповідач посилався на відсутність підстав для застосування відповідальності до ТОВ «Агроінвест Холдинг Охоче» за договором поставки №60426864 від 18.08.2020 року у зв`язку з відсутністю його протиправної поведінки та вини щодо часткової непоставки товару. Відповідач стверджував, що він був позбавлений реальної можливості поставити весь обсяг товару через обставини, які не залежали від його волі, а саме через низьку врожайність соняшника у 2020 році у зв`язку з вкрай несприятливими погодними умовами як в регіоні, так і в Україні в цілому. Крім того, відповідач звертав увагу, що договір поставки укладався на умовах здійснення поставки на майбутнє - його було укладено 18.08.2020 року (до збору урожаю соняшнику), а поставити товар відповідач мав до 30.10.2020 року включно. А тому, зважаючи на дату укладення договору та строки збирання соняшнику, котрий є предметом такого договору поставки, сторони не могли передбачити настання обставин непереборної сили котрі унеможливлять виконання даного договору. Надаючи в процесі апеляційного перегляду справи оцінку аргументам оскаржуваного судового рішення місцевого господарського суду у відповідності до підпункту б) пункту 3 частини 1 статті 282 ГПК України - з урахуванням меж апеляційного перегляду, визначених ст.269 ГПК України - колегія суддів зазначає наступне. Предметом договору поставки №60426864 від 18.08.2020 року є продаж та поставка відповідачем позивачу 3000 метричних тон товару соняшника врожаю 2020 року. Предметом позову є стягнення з відповідача збитків в розмірі 12 855 890,76 грн., штрафу в розмірі 1 831 164,70 грн. та пені в розмірі 750 526,65 грн. Фактичними підставами позову є бездіяльність відповідача в частині поставки товару за договором №60426864 від 18.08.2020 року. Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач посилається на те, що здійснення позивачем понесених ним витрат не знаходиться у причинному зв`язку із фактом наявності договору. Ці витрати здійснені позивачем на власний розсуд за власною волею в своїх комерційних інтересах, а не в результаті невиконання відповідачем умов договору. Витрати позивача на закупівлю товару у інших постачальників не є шкодою в розумінні статті 22 ЦК України. Це звичайні витрати, понесені позивачем під час виконання укладених ним звичайних господарських договорів. Доповнення преамбул цих договорів поясненнями причин їх укладання (невиконання договору відповідачам) є штучним. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статтею 1166 ЦК України. Відповідно до її положень майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно зі статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено (ч.1 ст. 224 ГК України). На підставі викладеного, з урахуванням пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 №6 та з урахуванням правових позицій Верховного Суду, викладених у справах про стягнення збитків (постанови від 09.10.2018 у справі №908/4007/15, від 17.09.2019 у справі №903/888/18, від 02.02.2021 у справі №911/2005/13), суд зазначає, що стягнення збитків допускається за одночасної наявності таких умов: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) безпосереднього причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. З огляду на викладене, згідно з предметом позовних вимог, їх юридичними та фактичними підставами, а також з урахуванням заперечень відповідача проти цих вимог перелік обставин, які суд визначив предметом доказування у справі: порушення цивільного права чи інтересу (1); завдання збитків (2), причинного зв`язку між порушенням права та збитками (3), наявність винної поведінки (4). Так у своєму рішенні суд першої інстанції неодноразово зауважував, що протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Також, наявність перших трьох елементів складу цивільного правопорушення має довести саме позивач, і тільки відсутність четвертого (вини) відповідач. З аналізу тексту оскаржуваного рішення суду вбачається, що суд вважав встановленим та доведеним лише наявність порушення умов договору з боку відповідача (1), яке полягало у тому, що останнє недопоставило товар-соняшнику в передбачений умовами договору строк, через обставини, що від нього не залежали, а саме низька врожайність внаслідок несприятливих погодних умов. Позивач не довів, а тому суд не вважав встановленими розмір наявності збитків та наявність причинного зв`язку між порушенням договору відповідачем та стверджуваними позивачем збитками ДП з іноземною інвестицією «Сантрейд». Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ особи, що обмежує її інтереси як учасника певних відносин і проявляється у витратах, зроблених особою, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних особою доходів, які б вона одержала при умові правомірної поведінки особи. Обов`язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв`язок між вчиненими порушеннями і збитками. Збитки є наслідком, а допущення порушення - причиною. Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв`язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої, що не суперечить вимогам статті 224 та 225 Господарського кодексу України. Відшкодування збитків є видом відповідальності учасників цивільних правовідносин за шкоду, яка є негативним наслідком правопорушення. При цьому, враховано, що збиток - це грошова оцінка шкоди, яка підлягає відшкодуванню за неможливості, недоцільності або у разі відмови потерпілого від відшкодування шкоди в натурі. Твердження позивача, що саме з вини відповідача йому було завдано збитків в зазначеному розмірі, судова колегія апеляційної інстанції вважає необґрунтованими. Оскільки, обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог. Тобто обов`язок доказування покладається на сторони. Докази повинні бути належними та допустимими. Крім того, ТОВ «Агроінвест Холдінг Охоче» листом від 16.10.2020 року за вих. №16/10-2 (тобто до настання кінцевого строку поставки 31.10.2020 року) було повідомлено ДП «Сантрейд» про об`єктивну неможливість поставити товар у зв`язку із погодними умовами та недоотриманням підприємством врожаю на 30% від прогнозованих обсягів. Вказане повідомлення було особисто вручено представнику ДП «Сантрейд» (Р.М.Петрашу) під розписку 16.10.2020 року (том 1, а.с.208). Втім, лише 24.02.2021 року (після спливу майже чотирьох місяців від кінцевої дати поставки товару) на адресу відповідача було направлено повідомлення про завдання збитків позивачу у зв`язку із неповною поставкою соняшника врожаю 2020 року. В подальшому, 20.07.2021 року (після спливу майже дев`яти місяців від кінцевої дати поставки товару) позивачем було подано позовну заяву про стягнення коштів за договором №60426864 від 18.08.2020 року. При цьому, згідно з ч. 3 ст.226 ГК України сторона господарського зобов`язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов`язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше. В даному випадку, позивачем не доведено та не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що йому завдано збитки, спричинені тільки неправомірними діями відповідача та вони в своїй сукупності стали єдиною достатньою причиною, яка призвела до завдання збитків. Відтак встановивши, що позивачем не доведено наявності обов`язкових елементів цивільно-правового правопорушення, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог щодо стягнення збитків у розмірі 12 855 890,76 грн. Щодо посилання суду першої інстанції на п. 10.5 договору судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне. За даною справою, позивач не надав суду доказів, які б підтверджували: технічні можливості виробництва соняшникової олії позивачем, обсяги виробництва позивачем соняшникової олії, завантаженість виробничих потужностей позивача у спірний період часу, існуючий запас сировини на визначену договором дату виконання зобов`язання відповідачем, обсягів збуту продукції та її вартість, розмір отриманого прибутку від продажу олії. Також позивач не надав розрахунок можливого ризику простою виробництва у зв`язку з не виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором, доказів повернення відповідачу підписаного позивачем примірника договору, пояснень в чому полягала нагальна необхідність закупівлі зерна соняшника у іншого постачальника. З матеріалів справи та з пояснень представників сторін вбачається, що укладення «договорів заміщення» та необхідність їх виконання позивачем не є обставиною, котра автоматично та невідворотно виникає в результаті невиконання договору відповідачем. Укладення цих договорів позивачем та визначення їх істотних умов повністю залежало від його, позивача, волі. При цьому, укладені ці договори були позивачем на його вільний розсуд, в його інтересах. Ризик економічної неефективності чи збитковості цих договорів згідно статті 42 ГК України лежить на самому позивачеві, а також є змістом підприємницької діяльності, яка здійснюється на власний ризик суб`єкта господарювання. Правових підстав для перекладення його на відповідача суд не вбачає. Викладене вище, означає відсутність причинного зв`язку між такою, що мала місце, на думку позивача, неправомірною поведінкою відповідача та витратами позивача. Таким чином, в частині встановлення обставин, які доводяться позивачем (протиправна поведінка, наявність збитків та доведеність їх розміру, а також наявність причинно наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою та збитками) суд першої інстанції правильно встановив лише доведеність факту порушення відповідачем свого договірного обов`язку з поставки товару в передбачений договором строк, що відбулось внаслідок обставин, які не залежали від волі відповідача. А наявність двох інших обов`язкових елементів складу цивільно-правового правопорушення збитків та причинно наслідкового зв`язку, суд першої інстанції правильно вважав недоведеними. Також, договір поставки №60426864 від 18.08.2020 року не містить жодних застережень стосовно укладення його саме з метою виконання позивачем своїх зобов`язань перед третіми особами та саме за рахунок придбаного у відповідача соняшнику врожаю 2020 року. В договорі поставки №60426864 від 18.08.2020 року також відсутня передбачена сторонами можливість здійснити позивачем закупівлю товару на заміщення недопоставленого товару по даному договору та не узгоджено умови та ціни при здійсненні такого заміщення. Отже, укладення ДП «Сантрейд» договору поставки №60469693 від 11.03.2021 з ФГ «Золотий Тілець» та договорів поставки №60467903 від 03.03.2021, №60469804 від 12.03.2021, №60469996 від 15.03.2021 з ТОВ «Інфініті Трейд» свідчить суто про домовленість двох суб`єктів господарської діяльності про купівлю соняшника врожаю 2020 року за обумовленою ціною, укладаючи такий договір позивач виходив з власного комерційного ризику. Таким чином, витрати, які включені позивачем до складу збитків, а саме різниця між ціною соняшнику за договором із ТОВ «Агроінвест Холдинг Охоче» та договорами з ФГ «Золотий Тілець» та ТОВ « «Інфініті Трейд» у розмірі 12 855890,76 грн., не відповідають вимогам ст. 22 Цивільного кодексу України та вимогам статей 225,226 ГК України. Враховуючи вищенаведене та те, що позивачем не було доведено невідворотності понесення збитків у сумі 12 855 890,76 грн., а також не доведено причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та завданими збитками, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про недоведеність усіх елементів складу цивільного правопорушення в частині розміру понесених збитків та причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданими збитками, у зв`язку з чим правильно відмовив у задоволенні позовних вимог. Судом першої інстанції правильно застосовано до спірних правовідносин норми статей 224, 225 ГК України, статей 11, 22 ЦК України, які встановлюють умови покладення на особу цивільної відповідальності та розтлумачено, що обов`язковими елементами складу цивільного правопорушення, наявність яких доводиться позивачем, окрім протиправної поведінки, є наявність збитків та причинно наслідкового зв`язку, які суд вважав недоведеними. Судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що доведена матеріалами справи наявність підстав для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання в порядку ст.617 Цивільного кодексу України. А саме, рішенням суду першої інстанції достеменно встановлено відсутність вини відповідача у невиконанні зобов`язань за договором, а саме вкрай низька врожайність соняшнику 2020 року (предмет договору) внаслідок посухи (погодних умов, як обставини, що не залежала від волі сільгоспвиробника). За змістом ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів. Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. За даною справою підлягає застосуванню принцип справедливості визначений на законодавчому рівні у межах ч. 1 ст. 2 ГПК України. Принцип справедливості (ст. 2 ГПК України) у даних правовідносинах має більш вагоме значення за принцип закону (praeter legem) і всупереч закону (adversus legem). Слід зауважити що, застосування нормативно-правового акту в конкретній ситуації у сукупності з іншими істотними обставинами справи стає настільки несумісним зі справедливістю, що унеможливлює його застосування в розумінні здорового глузду. Аналогічна правова позиція викладенв у постанові Касаційного Цивільного Суду від 16 січня 2019 року у справі №521/17654/15-ц. Верховний Суд демонструє, що принцип справедливості кореспондує з принципом добросовісності. Також, у Постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №607/4316/17-ц від 25.03.2019, у якій суд застосував недискримінаційний підхід та принцип неупередженості (Рішення Конституційного Суду України в рішенні від 2 листопада 2004 р. №15-рп/2004у). Між тим у відповідності до положень частин третьої, четвертої ст. 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Враховуючи наведене, судова колегія апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції стосовно того, що за інших рівних умов та договірної практики, для сторін договору постачання не повинно мати значення з якою конкретною метою кожна з них укладає договір поставки (непередбачуване заміщення чи планова закупівля). ФГ «Золотий Тілець» та ТОВ «Інфініті Трейд» не є сторонами договору поставки між ДП «Сантрейд» та ТОВ «Агроінвест Холдинг Охоче». Відтак, ці підприємства об`єктивно не могли оцінити, чи дійсно ТОВ «Агроінвест Холдинг Охоче» за конкретними договорами не здійснило поставку та обсяги такої поставки. Отже, укладення ДП "Сантрейд" договорів поставки з вищевказаними контрагентами свідчить суто про домовленість двох суб`єктів господарської діяльності про купівлю соняшника врожаю 2020 року за обумовленою ціною, укладаючи такі договори позивач виходив з власного комерційного ризику. В спірному договорі поставки №60426864 від 18.08.2020 року також відсутня передбачена сторонами можливість здійснити позивачем закупівлю товару на заміщення недопоставленого товару по даному договору та не узгоджено умови та ціни при здійсненні такого заміщення. Таким чином, витрати, які включені позивачем до складу збитків, а саме різниця між ціною соняшнику за договором із ТОВ "Агроінвест Холдинг Охоче" та договорами з ФГ "Золотий тілець" та ТОВ "Інфініті Трейд" у розмірі 12 855 890,76 грн., не відповідають вимогам ст. 22 Цивільного кодексу Країни та вимогам статей 225,226 Господарськогоо кодексу України. Позивачем не доведено наявності прямого причинно-наслідкового зв`язку між укладенням ним договорів з ФГ "Золотий тілець" та ТОВ "Інфініти трейд" та недопоставкою соняшнику ТОВ "Агроінвест Холдинг Охоче" за договором поставки №60426864 від 18.08.2020 року. Крім того, відповідач своєчасно повідомив про неможливість допоставити товар. Стосовно заявлених позивачем штрафних санкцій, судова колегія апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне. Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Пунктом 7.5 договору визначено, що до вимог щодо стягнення штрафних санкцій (пеня, штраф та інші види неустойки) за прострочення виконання зобов`язань за цим договором застосовується трирічний строк нарахування штрафних санкцій, а саме нарахування таких штрафних санкцій (пеня, штраф та інші види неустойки) здійснюється протягом трьох років починаючи з першого дня прострочення. Відповідачем прострочено поставку 1 005,92 метричних тон. Весь об`єм товару відповідач зобов`язаний був поставити до 31.10.2020 включно, отже першим днем прострочення є 01.11.2020, а пеня нараховується за період з 01.11.2020 р. по 18.06.2021. За розрахунками позивача пеня складає 750 526,65 грн., виходячи з того, що вартість простроченого товару становить 9 155 823,48 грн. без ПДВ із розрахунку 9 101,94 грн. без ПДВ за одну метричну тону, зокрема, за листопад 2020 90 057,28 грн., грудень 2020 93059,19 грн., січень 2020 93 314,15, лютий 2021 84 283,74 грн., березень 20321 року 12040,53 грн. + 88 046,41 грн., квітень 2021 року 48914,67 грн. + 56440,00 грн., травень 2021 116642,68 грн., червень 2021 року - 67 728,00 грн. Пунктом 7.3.1 договору передбачено, що за непоставку (недопоставку) товару в строк вказаний в п. 5.2 договору, продавець зобов`язується сплатити покупцю пеню (штрафну санкцію) в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості товару, поставку якого було прострочено, за кожен день прострочення такої поставки. В п.3.1. договору встановлено кількість товару, а саме продавець зобов`язується поставити 3000 (три тисячи) метричних тон з опціоном +3,0/-3,0% за вибором продавця. В свою чергу, додатковою угодою №1 до договору сторони визначили Базову ціну товару без податку на додану вартість (ПДВ) за цим договором складає 9101,94 грн. за одну метричну тону. Базова ціна товару з ПДВ за цим договором складає 109 22,33 грн. за одну метричну тону з урахуванням параметрів якості товару, а саме: вологість 8%, сміттєва домішка 3%, олійна домішка 15%. Суд враховує, що виходячи з умов договору та додаткової угоди розрахунок має бути наступним. А саме, недопоставка не за 1 005,92 метричних тон товару 3% (згідно умов п. 3.1 договору) =30,1776. Таким чином 1005,92 -30,1776=975,74 метричних тон. Вартість 975,74 метричних тон товару за узгодженою сторонами ціною 9101,94 грн. без ПДВ за 1 (одну) метричну тону становить: 975,74 метричних тон * 9101,94 грн. = 8 881 126,94 грн. Розрахунок суми пені здійснюється за формулою: Пеня = С x 2УСД x Д : 100, де С - сума заборгованості за період, 2 УСД - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення, Д - кількість днів прострочення. Здійснивши перерахунок заявлених позивачем сум пені судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне: Виходячи з вартості простроченого товару 8 881 126,94 грн. за період з 01.11.2020 р. по 18.06.2021, кількості дні прострочення, вартості подвійної облікової ставки НБУ, сума пені виходячи з передбаченої договором кількості товару становить 727 841,56 грн., а не як заявлено позивачем 750 526,65 грн. Стосовно нарахування штрафу, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке. Пунктом 7.3.1 договору передбачено, що за прострочення поставки більш ніж на 10 календарних днів продавець, крім пені (додатково) зобов`язується також сплачувати покупцю штраф в розмірі 20 % від вартості непоставленого (недопоставленого) товару. Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Пунктом 7.3.1 договору також передбачено, що за прострочення поставки більш ніж на 10 календарних днів продавець, крім пені (додатково) зобов`язується також сплачувати покупцю штраф в розмірі 20 % від вартості непоставленого (недопоставленого) товару. Вартість простроченого товару більш ніж на 10 календарних днів становить 8 881 126,94 грн. без ПДВ із розрахунку 9101,94 грн. без ПДВ за одну метричну тону. Таким чином, здійснивши перерахунок суми штрафу, судова колегія дійшла висновку зазначити наступне: 20% від 8 881126,94 грн. становить 1 776 225,39 грн. Стосовно відсутності правових підстав до застосування припису ч.10 ст.238 ГПК України, судова колегія апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити наступне. Позивач заявив вимоги про стягнення пені за період з 01.11.2020 р. по 18.06.2021 р., тобто за станом момент пред`явлення позову. Також з посиланням на ч.10 ст.238 ГПК України просив суд встановити органу, що здійснюватиме примусове виконання рішення, нараховувати пеню за приведеною формулою за період з 19.06. 2021 і до моменту виконання рішення, але не більше ніж за три роки (починаючи з 01.11.2020). Згідно ч.10 ст.238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу. З обраного позивачем формулювання вказаної статті вбачається, що можливість нарахування пені до моменту виконання рішення суду передбачена не для рішення суду про стягнення саме пені, а для рішення суду про стягнення боргу, на який нараховується пеня. Так у справі, що розглядається, відповідач не має перед позивачем боргу, на який нараховується пеня: визначена пунктом 7.3.1. Договору пеня є штрафною санкцією за порушення негрошового зобов`язання не поставку (недопоставку) товару в визначений Договором строк. Таким чином, підстави для нарахування відповідачу пені із застосуванням положень ч. 10 ст. 238 ГПК України відсутні. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що доводи апеляційної скарги частково спростовують висновок місцевого господарського суду, тому, рішення Господарського суду Харківської області від 23.09.2021 року у справі №922/2897/21 підлягає частковому скасуванню з прийнятям нового рішення в частині відмови у стягненні розміру пені та штрафу. В іншій частині рішення залишається без змін. Інші доводи апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження під час перегляду справи. Колегія суддів вважає за необхідне застосувати повноваження, передбачені частиною 4 статті 277 ГПК України та ухвалити нове рішення в частині відмови у стягненні розміру пені та штрафу. Відповідно до ст.282 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зміни судового рішення суд апеляційної інстанції здійснює новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції. Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Таким чином у відповідності до вимог вищенаведеної статті, витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 282, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: 1.Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією Сантрейд, м. Київ на рішення господарського суду Харківської області від 23.09.2021 року (повний текст складено та підписано 04.10.2021 року) у справі №922/2897/21 задовольнити частково. 2.Рішення господарського суду Харківської області від 23.09.2021 року (повний текст складено та підписано 04.10.2021 року) у справі №922/2897/21 скасувати частково. 3.Прийняти нове рішення в частині відмови у стягненні розміру пені та штрафу. 4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвест Холдинг Охоче» (код ЄДРПОУ: 39421968, місцезнаходження: 63254 Харківська область, Нововодолазький район, село Старовірівка, вул. Вишнева, буд.95) на користь Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд» (ідентифікаційний код юридичної особи: 25394566, місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. 19-21 А) розмір пені в сумі 727 841,56 грн. та штрафу в сумі 1 776 225,39 грн. 5.В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 23.09.2021 року (повний текст складено та підписано 04.10.2021 року) у справі №922/2897/21 залишити без змін. 6.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвест Холдинг Охоче» (код ЄДРПОУ: 39421968, місцезнаходження: 63254 Харківська область, Нововодолазький район, село Старовірівка, вул. Вишнева, буд.95) на користь Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд» (ідентифікаційний код юридичної особи: 25394566, місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. 19-21 А) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 37 561,00 грн. 7.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвест Холдинг Охоче» (код ЄДРПОУ: 39421968, місцезнаходження: 63254 Харківська область, Нововодолазький район, село Старовірівка, вул. Вишнева, буд.95) на користь Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд» (ідентифікаційний код юридичної особи: 25394566, місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. 19-21 А) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 56 341,50 грн. 8.Господарському суду Харківської області видати відповідні накази згідно вимог Закону України "Про виконавче провадження". Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України. У судовому засіданні 09.12.2021 року оголошено вступну та резолютивну частину. Повний текст постанови складено та підписано 15.12.2021 року. Головуючий суддя Л.Ф. Чернота Суддя С.В. Барбашова Суддя О.О. Радіонова