Постанова 4870 № 926/1794/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 79010, м.Львів, вул.Личаківська,81 _________________________________________________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "08" грудня 2021 р. Справа №926/1794/21 Західний апеляційний господарський суд у складі колегії: Головуючого судді Бонк Т.Б., Суддів Матущак О.І., Якімець Г.Г., секретар судового засідання Кострик К., за участю представників сторін: прокурора: Винницька Л., відповідача1:не з`явився, відповідача2: адвоката Іванова С.В.(ордер на надання правової допомоги №1034824 від 06.12.2021), розглянувши апеляційну скаргу виконувача обов`язків керівника Чернівецької обласної прокуратури від 10.06.2021 №15-265вих-21 (вх. суду від 14.06.2021№01-05/2029/21), на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 26.05.2021, повний текст ухвали складено 27.05.2021, про часткове задоволення заяви Виконувача обов`язків керівника Чернівецької окружної прокуратури про забезпечення позову у справі № 926/1794/21 (суддя Гурин М.О., м. Чернівці) за позовом: Виконувача обов`язків керівника Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави та територіальної громади м. Чернівці до відповідачів: - Чернівецької міської ради, м. Чернівці - Обслуговуючого житлово-будівельного кооперативу Комфорт Престиж про визнання незаконним та скасування рішення Чернівецької міської ради, витребування земельної ділянки В С Т А Н О В И В: У травні 2021року виконувач обов`язків керівника Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави та територіальної громади м. Чернівці звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Чернівецької міської ради та ОЖБК «Комфорт Престиж» про: - визнання незаконним та скасування пункту 43 рішення 64 сесії Чернівецької міської ради VII скликання №1482 від 29.10.2018, яким затверджено проект землеустрою та передано безоплатно у власність ОЖБК «Комфорт» земельну ділянку площею 0,3419 га, розташовану за адресою: вул. Шухевича Романа, 1, м. Чернівці під кадастровим номером 7310136300:11:001:0059, для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код 02.03); -витребування з чужого незаконного володіння ОЖБК «Комфорт Престиж» земельної ділянки площею 0,3419 га під кадастровим номером 731036300:11:001:0059, розташовану за адресою: вул. Шухевича Романа, 1, м. Чернівці, для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку на користь територіальної громади м. Чернівці. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що пунктом 43 рішення 64 сесії Чернівецької міської ради VII скликання № 1482 від 29.10.2018 затверджено проект землеустрою та передано безоплатно у власність ОЖБК «Комфорт» земельну ділянку площею 0,3419 га під кадастровим номером 731036300:11:001:0059, розташовану за адресою: вул. Шухевича Романа, 1, м. Чернівці, для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку. В подальшому, 28.11.2018 на підставі вказаного рішення ОЖБК «Комфорт» зареєстрував право власності на спірну земельну ділянку та 29.08.2019 на підставі акту приймання-передачі відчужив її на користь ОЖБК «Комфорт Престиж». Прокурор вважає, що зазначене рішення міської ради підлягає визнанню незаконним, а земельна ділянка витребуванню з чужого незаконного володіння, оскільки ОЖБК «Комфорт» не є житлово-будівельним, а обслуговуючим кооперативом, так як його фактична мета, порядок створення, організація і діяльність не відповідають встановленим для житлово-будівельного кооперативу вимогам, а саме: кооператив створений трьома особами при необхідній кількості п`яти осіб, які не перебували на квартирному обліку як особи, які потребують поліпшення житлових умов; виконавчий комітет Чернівецької міської ради не затверджував рішення зборів про організацію кооперативу та список громадян, які вступають до нього; в статуті кооперативу не визначено кількості квартир, які він має намір побудувати; розмір статутного капіталу 0,00грн свідчить про відсутність реальної можливості здійснювати будівництво 5 блоків багатоквартирних будинків на отриманій безоплатно у власність земельній ділянці. У зв`язку з чим прокурор вважає, що таке рішення прийняте з порушенням вимог ст.ст.41, 134 Земельного кодексу України, ст.ст.133-135, 137 Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 №186. Разом з позовною заявою прокурор подав заяву забезпечення позову, в якій просив: -накласти арешт на земельну ділянку, площею 0,3419 га під кадастровим номер 731036300:11:001:0059, розташовану за адресою: вул. Шухевича Романа, 1, м.Чернівці, для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, яка належить на праві власності ОЖБК "Комфорт Престиж"; -заборонити ОЖБК «Комфорт Престиж» та будь-яким іншим особам проводити підготовчі та будівельні роботи на земельній ділянці, площею 0,3419 га під кадастровим номер 731036300:11:001:0059, розташовану за адресою: вул. Шухевича Романа, 1, м. Чернівці; -заборонити ОЖБК «Комфорт Престиж» передавати право забудови земельної ділянки площею 0,3419 га під кадастровим номер 731036300:11:001:0059, розташовану за адресою: вул. Шухевича Романа, 1, м.Чернівці, іншим особам, в тому числі шляхом укладення договору суперфіцію. Зазначена заява обгрунтована тим, що накладення арешту на земельну ділянку перешкодить її відчуженню на користь третіх осіб, в тому числі, шляхом внесення до статутних капіталів суб`єктів господарювання, вчиненню інших правочинів, спрямованих на утруднення або унеможливлення реального виконання судового рішення. Крім права розпоряджатися земельною ділянкою, ОЖБК «Комфорт Престиж» наділений правом користуватися нею, в тому числі шляхом проведення будівельних робіт, намір здійснення яких підтверджується виданими містобудівними умовами і обмеженнями № 3 5 9-МУО від 01.02.2019 та дозволом на виконання будівельних робіт №ЧВ012210209745 від 19.02.2021. Передача кооперативом права забудови вищевказаної земельної ділянки іншим особам, в тому числі шляхом укладення договору суперфіцію та інших правочинів, значною мірою утруднить виконання судового рішення. Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 26.05.2021 у справі №926/1794/21 заяву прокурора про забезпечення позову задоволено частково. Вжито заходи до забезпечення позову шляхом заборони ОЖБК Комфорт Престиж передавати право забудови земельної ділянки площею 0,3419 га під кадастровим номер 731036300:11:001:0059, розташовану за адресою: вул. Шухевича Романа, 1, м.Чернівці, іншим особам, в тому числі шляхом укладення договору суперфіцію. В решті вимог заяви - відмовлено. Відмовляючи в частині вимог про накладення арешту на земельну ділянку та заборони ОЖБК «Комфорт Престиж» та будь-яким іншим особам проводити підготовчі та будівельні роботи на земельній ділянці, суд першої інстанції виходив з того, що прокурором не доведено належними доказами, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду. Суд вказав, що самі лише посилання прокурора на потенційну загрозу в ускладненні відновлення порушених прав без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви, а є лише власними припущеннями прокурора. Поряд з тим, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для забезпечення позову в частині заборони ОЖБК «Комфорт Престиж» передавати право забудови земельної ділянки іншим особам, в тому числі шляхом укладення договору суперфіцію, вказавши на існування реальної загрози, що невжиття такого заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав територіальної громади (у разі задоволення позову), за захистом яких прокурор звернувся до суду, оскільки у разі, якщо до закінчення розгляду даної справи укладеться договір суперфіцію, це може призвести до неможливості реального виконання рішення суду. Тобто, прокурор не зможе захистити або поновити порушені права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника. Виконувач обов`язків керівника Чернівецької обласної прокуратури не погодився з ухвалою суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на її необгрунтованість та порушення норм процесуального права, просить в цій частині ухвалу скасувати та задоволити заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку та заборони ОЖБК «Комфорт Престиж» та будь-яким іншим особам проводити підготовчі та будівельні роботи на земельній ділянці. В апеляційній скарзі на підтвердження своїх доводів про необхідність накладення арешту на ділянку прокурор вказує на те, що після реєстрації 28.11.2018 права власності на спірну земельну ділянку ОЖБК «Комфорт» здійснив її відчуження 29.08.2019 на користь ОЖБК «Комфорт Престиж», який створений за один день до передачі у його власність земельної ділянки, а ОЖБК «Комфорт»-ліквідовано, що, на думку прокурора, свідчить про те, що ОЖБК «Комфорт Престиж» створений саме з метою відчуження майна та створення уявної добросовісності набуття і перешкоджання у витребуванні земельної ділянки на користь територіальної громади. Також, посилаючись на отримання відповідачем2 містобудівних умов і обмежень № 3 5 9-МУО від 01.02.2019 та дозволу на виконання будівельних робіт №ЧВ012210209745 від 19.02.2021, прокурор вказує про існування ризику забудови відповідачем земельної ділянки під час розгляду справи, що в подальшому може призвести до невиконання чи утруднення виконання рішення про задоволення позову. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 04.10.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора. Ухвалою від 13.10.2021 (з урахуванням ухвали від 11.11.2021) розгляд справи призначено в судовому засіданні 08.12.2021. У судовому засіданні прокурор підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги. Представник відповідача заперечив щодо апеляційної скарги та просив залишити оскаржувану ухвалу місцевого суду без змін, посилаючись, зокрема, що доводи прокурора про можливу загрозу утруднення виконання рішення є лише його припущеннями, які не підтверджуються належними доказами. Чернівецька міська рада(відповідач1) не забезпечила явки свого представника в судове засідання та не скористалась правом на подання відзиву на апеляційну скаргу. Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну правову оцінку доводам, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін, з огляду на наступне. Згідно з частинами першою, другою статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18). Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 ГПК України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову. Позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) виключено; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 137 ГПК України). Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 ГПК України). Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Предметом позову у даній справі є вимоги як немайнового характеру - визнання недійсними рішення ради, так і майнового характеру - витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки. Відтак, оскільки в даній справі прокурор звернувся до суду з вимогами як майнового так і немайнового характеру, то в цьому випадку має досліджуватись така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як ефективний захист або поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду (аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18 та у постанові Верховного Суду від 13.05.2019 у справі № 911/1551/18). Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18). Обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань після пред`явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з позовом про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності. Обгрунтовуючи свої доводи про необхідність накладення арешту на земельну ділянку прокурор вказує на те, що після реєстрації 28.11.2018 права власності на спірну земельну ділянку ОЖБК «Комфорт» здійснив її відчуження 29.08.2019 на користь ОЖБК «Комфорт Престиж», який створений за один день до передачі у його власність земельної ділянки, а ОЖБК «Комфорт»-ліквідовано, що, на думку прокурора, свідчить про те, що ОЖБК «Комфорт Престиж» створений саме з метою відчуження майна та створення уявної добросовісності набуття і перешкоджання у витребуванні земельної ділянки на користь територіальної громади. Так, метою накладення арешту на земельну ділянку є заборона відчуження її будь-яким чином в порядку, встановленому законодавством. Як вбачається з матеріалів даної справи, на підставі оспорюваного рішення 64 сесії Чернівецької міської ради VII скликання № 1482 від 29.10.2018 ОЖБК «Комфорт» зареєстрував право власності на спірну земельну ділянку площею 0,3419 га, розташовану за адресою: вул. Шухевича Романа, 1, м. Чернівці під кадастровим номером 7310136300:11:001:005 В подальшому, у серпні 2019року на підставі акту приймання-передачі від 29.08.2019 вказана земельна ділянка передана ОЖБК «Комфорт» у власність ОЖБК «Комфорт Престиж», який 29.08.2019 зареєстрував право власності на неї. Будь яких доказів на підтвердження вчинення відповідачем2 дій, які б свідчили про наявність у нього наміру відчужити спірну земельну ділянку прокурор не надав. Посилання прокурора на те, що ОЖБК «Комфорт» передало земельну ділянку у власність відповідача2 з метою створення уявної добросовісності апеляційний суд вважає передчасними, оскільки з`ясування і оцінка обставин щодо законності набуття ОЖБК «Комфорт» спірної ділянки стосуються суті заявлених позовних вимог і не можуть бути предметом розгляду під час вирішення питання про наявність або відсутність підстав для забезпечення позову. При цьому, колегія суддів зазначає, що дії ОЖБК «Комфорт» як законного власника земельної ділянки з передачі у власність ОЖБК «Комфорт Престиж» спірної ділянки вчинені у серпні 2019року, водночас, прокурор звернувся до суду з вказаним позовом у березні 2021року, тобто за спливом двох років з моменту розпорядження законним на той час власником своїм майном. Крім того, відчуження ОЖБК «Комфорт» спірної ділянки свідчить лише про реалізацію особою свого законного права як власника земельної ділянки та не може трактуватися в розрізі спірних правовідносин як діяльність, спрямована на унеможливлення чи ускладнення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів територіальної громади, в інтересах якої заявлений позов. Доводи прокурора про існування ризику забудови відповідачем земельної ділянки під час розгляду справи, що в подальшому може призвести до невиконання чи утруднення виконання рішення про задоволення позову з посиланнями на наявність містобудівних умов і обмежень № 359-МУО від 01.02.2019 та дозволу на виконання будівельних робіт №ЧВ012210209745 від 19.02.2021, апеляційний суд також вважає необгрунтованими, оскільки жодних доказів на підтвердження здійснення відповідачем2 підготовчих та будівельних робіт на спірній земельній ділянці до матеріалів справи не надано. При цьому, як обгрунтовано вказав суд першої інстанції, саме лише посилання в заяві на потенційну загрозу в ускладненні відновлення порушених прав без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви, а є лише власними припущеннями прокурора. На підставі викладеного апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду про недоведеність прокурором наявності обставин, з якими законодавство пов`язує необхідність вжиття заходів до забезпечення позову в частині накладення арешту на земельну ділянку та заборони відповідачу2 та будь-яким іншим особам проводити підготовчі та будівельні роботи на земельній ділянці. Водночас, колегія суддів вважає правомірним та таким, що сприятиме реальному виконанню судового рішення, забезпечення судом позову шляхом заборони ОЖБК «Комфорт Престиж» передавати право забудови земельної ділянки площею 0,3419 га під кадастровим номер 731036300:11:001:0059, іншим особам, в тому числі шляхом укладення договору суперфіцію, оскільки у разі, якщо до закінчення розгляду даної справи буде укладено договір суперфіцію, це може призвести до неможливості реального виконання рішення суду і прокурор не зможе захистити або поновити порушені права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги. Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України). На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Чернівецької області від 26.05.2021 у справі №926/1794/21 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для її скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення. Судові витрати в суді апеляційної інстанції. Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником. Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу виконувача обов`язки керівника Чернівецької обласної прокуратури від 10.06.2021 №15-265вих-21 (вх. суду від 14.06.2021№01-05/2029/21) - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 26.05.2021 у справі №926/1794/21 -залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України. Повний текст постанови складено 14.12.2021 Головуючий суддя Т.Б. Бонк Судді О.І. Матущак Г.Г. Якімець