Постанова 4812 № 468/1200/21-п
від 10.12.2021 ·10.12.21 33/812/393/21 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 грудня 2021 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючої судді Фаріонової О. М. за участю секретаря Чистої В. В, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 представника потерпілої - адвоката Бусахіна О. С. розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою потерпілої ОСОБА_2 на постанову судді Баштанського районного суду Миколаївської області від 11 листопада 2021 року, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої вихователем ЗДО №4 «Дюймовочка», - закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, серії ВАБ №054006, ОСОБА_1 , 30.08.2021, близько 13:30 години, в приміщенні ЗДО «Дюймовочка», за адресою вул. Героїв Небесної Сотні, 11 м. Баштанка, висловлювалась нецензурною лайкою у відношенні ОСОБА_2 , чим вчинила дрібне хуліганство, яке виразилося в образливому чіплянні до ОСОБА_2 . Органом, який складав протокол про адміністративне правопорушення, дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 173 КУпАП. Закриваючи справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, суд першої інстанції зазначив, що з досліджених доказів слідує, що з боку ОСОБА_1 мали місце висловлювання нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 , однак не з мотивів явної неповаги до суспільства, а внаслідок особистих мотивів, фактично сформованих раніше, між сторонами неприязних відносин, які загострились при переписці в месенджері «Вайбер» напередодні подій, та досягли свого піку вже в ході спілкування в кабінеті директора ЗДО №4 «Дюймовочка» 30.08.2021, яке переросло в нетривалу сварку між ними. Суд першої інстанції вважав, що дії особи, відносно якої складений протокол, були зумовлені особистими мотивами, а не хуліганським мотивом, та були спрямовані на особу, з якою такі неприязні відносини склалися, і не мали на меті порушення громадського порядку і спокою громадян. Суддя місцевого суду зазначив, що протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкримінується саме образливе чіпляння до потерпілої ОСОБА_3 із застосуванням нецензурних висловів. Натомість з досліджених доказів встановлено, що, окрім вказаних вище мотивів діяння ОСОБА_1 , нецензурні висловлювання відносно потерпілої вона здійснила після того, як потерпіла почала ставити їй питання, пов`язані з її попередньою роботою, та в ході вказаної сварки сторони перейшли на особистості. Тому, на переконання суду першої інстанції, в даному випадку не встановлені ознаки саме чіпляння ОСОБА_1 до потерпілої, що порушують громадський порядок, як це передбачено диспозицією ст. 173 КУпАП. Суд першої інстанції вважав, що сам по собі факт образ потерпілої без встановлення обов`язкових елементів складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, не може бути достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. При цьому, суддею встановлено, що наказом №22-а/г від 02.09.2021, за допущену на робочому місці поведінку, ОСОБА_1 понесла дисциплінарну відповідальність. Із наведених обставин та враховуючи правове значення протоколу про адміністративне правопорушення, який не тільки визначає суть адміністративного правопорушення, інкримінованого в провину особі, а також є доказом у справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 251 КУпАП, а також у зв`язку недоведеністю в діях ОСОБА_1 хуліганського мотиву та умислу на порушення громадського порядку, які є необхідними елементами суб`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, суд першої інстанції дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю за відсутності в діях ОСОБА_1 складу вказаного адміністративного правопорушення. В апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_2 просять постанову скасувати та визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. Апелянт вважає, що судом першої інстанції в оскаржуваній постанові невірно було надано правову кваліфікацію діям ОСОБА_1 , оскільки матеріалами справи повністю доведено умисний прояв ОСОБА_1 явної неповаги до оточуючих. На думку апелянта, хуліганські дії ОСОБА_1 не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку негативу й ворожого ставлення до суспільства. Зазначає, що законодавець беззаперечно відносить нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян до дрібного хуліганства. Вказує, що зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення дії ОСОБА_1 вчинила у громадському місці, а саме: в закладі дошкільної освіти №4 «Дюймовочка». Зазначає, що висновок суду першої інстанції про те, що сварка між нею і ОСОБА_1 сталася на ґрунті особистих неприязних відносин, не відповідає дійсності, оскільки вона не підтримує з ОСОБА_1 жодних відносин, а її спілкування з ОСОБА_1 стосувалось лише її дитини. Також додає, що долучені до матеріалів справи переписка батьків у групі «Вайбер», не досліджувалась взагалі, в чому вона наполягала. Вказує, що в матеріалах справи наявний наказ директора ЗДО №4 від 02.09.2021 №22-а/г «Про застосування заходів дисциплінарного стягнення щодо вихователя ОСОБА_1 », яким ОСОБА_1 у зв`язку з подіями 30.08.2021 оголошено догану. Вважає, що цей наказ безумовно свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 особистих мотивів та фактично фіксує склад вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, заслухавши пояснення представника потерпілої адвоката Бусахіна О. С., на підтримку доводів апеляційної скарги, заперечення ОСОБА_1 проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАПзавданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом. Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Даних вимог закону під час розгляду справи суддя дотримався. Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 ставиться в провину, що вона 30.08.2021 близько 13:30 години, в приміщенні ЗДО «Дюймовочка», за адресою: вул. Героїв Небесної Сотні, 11 м. Баштанка, висловлювалась нецензурною лайкою у відношенні ОСОБА_2 , чим вчинила дрібне хуліганство, яке виразилося в образливому чіплянні до ОСОБА_2 , за що передбачена відповідальність за ст. 173 КУпАП. Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, полягає у дрібному хуліганстві, тобто нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система відносин, що складається у громадських місцях в процесі спілкування людей, яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей. Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства, а також мета порушення громадського порядку та спокою громадян. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого, є головним критерієм будь-якого хуліганства, в тому числі і дрібного хуліганства. При цьому, зміст і спрямованість діяння, що має істотне значення для його правової оцінки, в кожному конкретному випадку визначається виходячи з часу, місця, обстановки й інших обставин його вчинення, характеру дій особи, щодо якої складений протокол, а також поведінки потерпілого і стосунків, що склалися між ними. Згідно із вимогами ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по-батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Із змісту вказаної норми слідує, що протокол про адміністративне правопорушення як документ, що засвідчує факт неправомірних дій та є одним з основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити дані, необхідні для вирішення справи про адміністративне правопорушення. В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 висловлювалась нецензурною лайкою у відношенні ОСОБА_4 . Як правильно встановлено в суді першої інстанції, суть адміністративного правопорушення, викладеного у протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , залишилася невизначеною, адже не зазначений обов`язковий елемент суб`єктивної сторони правопорушення хуліганський мотив. ОСОБА_1 при розгляді справи в суді першої та апеляційної інстанції свою вину в інкримінованому правопорушенні не визнала та пояснила, що в кінці серпня звернулася до ОСОБА_2 з приводу того, що її син лаявся. Через декілька днів звернулась і до батька, ОСОБА_5 . На її думку, після цього, ОСОБА_2 стала неприязно до неї ставитись. Згодом, 29.08.2021 у мобільному додатку «Вайбер», у групі, до якої долучені батьки дітей, які виховуються в ЗДО №4 «Дюймовочка» та вихователі, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виникла суперечка з приводу придбаних ігор для дітей, що обурило ОСОБА_1 . Наступного дня ОСОБА_2 разом з чоловіком ОСОБА_5 прийшли до ЗДО №4 «Дюймовочка» та попросили директора установи зустрічі з ОСОБА_1 . Знаходячись в кабінеті директора, у ході розмови між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникла сварка з приводу вказаних вище подій. ОСОБА_2 почала ставити їй питання щодо попередніх місць роботи та інші, які стосувались особи ОСОБА_1 . Не заперечувала, що вона не стримала власних емоцій та вжила нецензурну лексику, але це було внаслідок її обурення з приводу поведінки ОСОБА_2 , яка зверхньо ставилася до неї. Вказала, що ОСОБА_2 словами почала виганяти ОСОБА_1 з кабінету, внаслідок чого вона обурилась та плюнула в її бік, після цього вийшла з кабінету директора. Допитана в суді першої інстанції потерпіла ОСОБА_2 , пояснила, що працює прокурором та раніше ОСОБА_1 була потерпілою в одній із справ, після цього, на її думку, ОСОБА_1 стала неприязно ставитись до неї. Вона вважає, що вихователька погано ставиться також до її дитини та декілька разів зверталася з цього приводу до ОСОБА_1 29.08.2021 у мобільному додатку «Вайбер», у групі, до якої долучені батьки дітей, які виховуються в ЗДО №4 «Дюймовочка» та вихователі, між нею та ОСОБА_1 виникла сварка з приводу придбаних ігор для дітей. Наступного дня вона разом з чоловіком звернулася до директора ЗДО №4 «Дюймовочка» з проханням зустрітися з ОСОБА_1 . Під час зустрічі в кабінеті директора ОСОБА_1 голосно висловилась нецензурною лайкою та ображала її, потім плюнула на її чоловіка та вийшла з кабінету, продовжуючи кричати в коридорі. Суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що хоча з боку ОСОБА_1 мали місце висловлювання нецензурною лайкою саме на адресу ОСОБА_2 , однак не з хуліганських мотивів, а внаслідок особистих мотивів фактично сформованих раніше між сторонами неприязних відносин, які виникли напередодні подій при переписці в месенджері «Вайбер», та продовжились вже в ході спілкування в кабінеті директора дитячого садочка 30.08.2021, яке переросло в нетривалу сварку між ними. Вказані обставини підтверджуються показаннями свідків, а також наданою сторонами перепискою, відповідно до якої суперечка між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 почалася у групі мобільного додатку «Вайбер» за день до вказаних у протоколі подій, яку спровокувала саме ОСОБА_2 , яка висловила свою незгоду про здійснення вихователем своєї професійної діяльності. Суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що дії особи, відносно якої складений протокол, були зумовлені особистими мотивами, а не хуліганським мотивом, та були спрямовані на особу, з якою такі неприязні відносини склалися, і не мали на меті порушення громадського порядку і спокою громадян. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 інкримінується образливе чіпляння до потерпілої ОСОБА_2 із застосуванням нецензурних висловів. Разом з тим, з досліджених в суді першої та апеляційної інстанції доказів встановлено, що нецензурні висловлювання ОСОБА_1 здійснені відносно потерпілої ОСОБА_2 на ґрунті неприязних відносин конкретно між ними, а сам по собі факт образи потерпілої ОСОБА_2 без встановлення обов`язкових елементів складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, не може бути достатньою підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за цією статтею. До того ж, як слідує з наказу №22-а/г від 02.09.2021, за допущену на робочому місці поведінку, ОСОБА_1 понесла дисциплінарну відповідальність. Отже, у зв`язку недоведеністю в діях ОСОБА_1 хуліганського мотиву та умислу на порушення громадського порядку, які є необхідними елементами суб`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, суд першої інстанції обґрунтовано закрив провадження у справі, у зв`язку відсутністю в діях ОСОБА_1 складу вказаного адміністративного правопорушення. Тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Баштанського районного суду Миколаївської області від 11 листопада 2021 року щодо ОСОБА_1 , - залишити без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя О.М. Фаріонова