Ухвала КАС ВС № 640/8596/21

УХВАЛА 13 грудня 2021 року м. Київ справа № 640/8596/21 адміністративне провадження № К/9901/42830/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Шевцової Н. В., суддів: Мацедонської В. Е., Уханенка С.А. перевіривши касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року у справі №640/8596/21 за позовом приватного виконавця виконавчого округу Київської області ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України та Дисциплінарної комісії приватних виконавців при Міністерстві юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: Приватний виконавець виконавчого округу Київської області ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Міністерства юстиції України та Дисциплінарної комісії приватних виконавців при Міністерстві юстиції України, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців при Міністерстві юстиції України від 04 лютого 2021 року, оформлене наказом №52 в частині притягнення приватного виконавця виконавчого округу Київської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування стягнення у вигляді припинення діяльності приватного виконавця; - визнати протиправним та скасувати наказ відповідача 1 від 12 лютого 2021 року №528/5, яким введено в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців при Міністерстві юстиції України від 04 лютого 2021 року про притягнення приватного виконавця виконавчого округу Київської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування стягнення у вигляді припинення діяльності приватного виконавця; - зобов`язати Міністерство юстиції України вилучити з Єдиного реєстру приватних виконавців України запис про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця виконавчого округу Київської області ОСОБА_1 на підставі рішення відповідача 2 від 04 лютого 2021 року, оформленого протоколом №52, введеного в дію наказом МЮУ від 21 лютого 2021 року №528/5. 30 травня 2021 року постановою Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців при Міністерстві юстиції України від 04 лютого 2021 року, оформлене наказом №52 в частині притягнення приватного виконавця виконавчого округу Київської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування стягнення у вигляді припинення діяльності приватного виконавця. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 12 лютого 2021 року №528/5, яким введено в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців при Міністерстві юстиції України від 04 лютого 2021 року про притягнення приватного виконавця виконавчого округу Київської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування стягнення у вигляді припинення діяльності приватного виконавця. Зобов`язано Міністерство юстиції України вилучити з Єдиного реєстру приватних виконавців України запис про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця виконавчого округу Київської області ОСОБА_1 на підставі рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців при Міністерстві юстиції України від 04 лютого 2021 року, оформленого протоколом №52, введеного в дію наказом МЮУ від 21 лютого 2021 року №528/5. На зазначені рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду Міністерством юстиції України подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 25 листопада 2021 року. Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Згідно із частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень суд першої інстанції відніс цю справу до справ незначної складності та вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження. Водночас пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Частиною шостою статті 12 КАС України регламентовано перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності, зокрема інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини (частина третя статті 12 КАС України). Згідно з положеннями частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Положення вказаної правової норми процесуального закону узгоджуються з приписами частини четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, яка відносить справи в аналогічних спорах до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Таким чином, відсутні підстави, за яких цю справу не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження. Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що приймаючи рішення про задоволення подання Міністерства юстиції України про притягнення приватного виконавця виконавчого округу Київської області ОСОБА_1 та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді припинення діяльності приватного виконавця, відповідачами порушено порядок та строки проведення перевірки, визначені Законом №1403-VIII та Положенням про Дисциплінарну комісію приватних виконавців. У касаційній скарзі скаржник вказує, що справа має виняткове значення для відповідачів, оскільки суди попередніх інстанцій своїм висновком фактично дозволили приватним виконавцям перебирати на себе повноваження контролюючого органу та самостійно приймати рішення про доцільність надання інформації та документів на запит по перевірці. Твердження заявника касаційної скарги, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, не підтверджені належними доказами та не обґрунтовані обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі в якусь особливу категорію спорів або свідчили про те, що рішення у цій справі, у контексті індивідуальних ознак цього спору, тягне за собою наслідки, які мають самобутню своєрідність, особливості, характерні виключно для особи, яка подає касаційну скаргу. Таким чином, оскаржуючи судові рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, заявник касаційної скарги не довів наявність виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, за яких оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду підлягають перегляду в касаційному порядку, що є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Інші, наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви, а також посилання на підстави касаційного оскарження судових рішень, визначених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Проаналізувавши встановлені судами обставини справи, предмет спору та обраний позивачем спосіб захисту його прав, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про те, що характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовна практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, відсутність ознак, які відрізняють цю касаційну скаргу від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у цій справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, не підлягають касаційному оскарженню. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження. На підставі викладеного, керуючись пунктом 2 частини п`ятої статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року у справі №640/8596/21 за позовом приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова Павла Володимировича до Міністерства юстиції України та Дисциплінарної комісії приватних виконавців при Міністерстві юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Н. В. Шевцова Судді В. Е. Мацедонська С. А. Уханенко