Ухвала КАС ВС № 640/12391/20

УХВАЛА 13 грудня 2021 року м. Київ справа № 640/12391/20 адміністративне провадження № К/9901/44390/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Мартинюк Н.М., суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу Служби безпеки України та Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2020 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року у справі №640/12391/20 за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України, Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області, Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Служби безпеки України, Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області, Міністерства юстиції України, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати наказ Голови Служби безпеки України від 23 жовтня 2014 року №10/12-ос в частині його звільнення з посади першого заступника начальника Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області і зарахування у розпорядження по посаді першого заступника начальника управління на підставі підпункту «б» пункту 48 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України; - визнати протиправним та скасувати наказ Голови Служби безпеки України від 31 грудня 2015 року №1489-ос в частині зарахування його в розпорядження начальника Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області за підпунктом «ж» пункту 48 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України (у зв`язку із застосуванням до військовослужбовця заборон, передбачених Законом України «Про очищення влади»); - визнати протиправним та скасувати наказ Голови Служби безпеки України від 24 квітня 2020 №532-ОС/дск в частині його звільнення з військової служби з дня виключення із списків особового складу за підпунктом «а» пункту 61 та підпункту «з» (у зв`язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами 3 та 4 статті 1 Закону України «Про очищення влади») пункту 2 частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у запас Служби безпеки України; - визнати протиправним та скасувати наказ начальника Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області від 7 травня 2020 року №69-ос/дск в частині його виключення із списків особового складу Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області з 7 травня 2020 року; - зобов`язати Службу безпеки України поінформувати Мінюст України про відкликання відомостей, викладених в листі від 25 жовтня 2014 року №11/7138 про застосування до нього заборон, передбачених частинами третьою або четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади»; - визнати протиправним та скасувати рішення Мінюсту України про внесення 28 жовтня 2014 року відомостей про особу ОСОБА_1 в Єдиний державний реєстр осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади»; - зобов`язати Мінюст України вилучити відомості про нього з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади»; - поновити ОСОБА_1 на військовій службі в Службі безпеки України з 7 травня 2020 року на посаді першого заступника начальника Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області з 23 жовтня 2014 року та допустити негайне виконання рішення суду в частині його поновлення на військовій службі та на посаді; - стягнути з Управління СБУ в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 1 серпня 2016 року до 29 листопада 2017 року у розмірі: 390 515,58 грн; з 24 березня 2020 року до 7 травня 2020 року у розмірі: 177 901,54 грн; з 8 травня 2020 року до дня поновлення на посаді у розмірі з розрахунку 3 953,37 грн за кожен календарний день вимушеного прогулу; - стягнути з Управління СБУ в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та на оздоровлення за 2017 та 2020 роки у розмірі: 70 259,69 грн. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2020 року адміністративний позов задоволено частково: - визнано протиправним та скасовано наказ Голови Служби безпеки України від 23 жовтня 2014 року №10/12-ос в частині звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника начальника Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області і зарахування у розпорядження по посаді першого заступника начальника Управління на підставі пункту "б" пункту 48 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України. Визнано протиправним та скасовано наказ Голови Служби безпеки України від 31 грудня 2015 року №1489-ос в частині зарахування ОСОБА_1 в розпорядження начальника Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області за підпунктом «ж» пункту 48 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України (у зв`язку із застосуванням до військовослужбовця заборон, передбачених Законом України «Про очищення влади»); - визнано протиправним та скасовано наказ Голови Служби безпеки України від 24 квітня 2020 року №532-ОС/дск в частині звільнення з військової служби ОСОБА_1 з дня виключення із списків особового складу за підпунктом «а» пункту 61 та підпунктом «з» (у зв`язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами 3 та 4 статті 1 Закону України «Про очищення влади») пункту 2 частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у запас Служби безпеки України; - визнано протиправним та скасовано наказ начальника Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області від 7 травня 2020 року №69-ос/дск в частині виключення із списків особового складу Управління СБУ в Івано-Франківській області ОСОБА_1 з 7 травня 2020 року; - поновлено ОСОБА_1 на військовій службі в Службі безпеки України з 7 травня 2020 року та на посаді першого заступника начальника Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області з 23 жовтня 2014 року; - стягнуто з Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 суму грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 1 серпня 2016 року до 29 листопада 2017 року та з 24 березня 2020 року до 30 вересня 2020 року у загальному розмірі: 1 145 609,25 грн.; - зобов`язано Службу безпеки України надати до Міністерства юстиції України відомості про відсутність підстав для застосування до ОСОБА_1 заборон, визначених статтею 1 Закону України «Про очищення влади»; - рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на військовій службі в Службі безпеки України та на посаді першого заступника начальника Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області та стягнення виплати заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць допущено до негайного виконання; - в решті позовних вимог відмовлено. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2020 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування наказу Голови Служби безпеки України від 23 жовтня 2014 року №10/12-ос, в частині звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника начальника Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області і зарахування у розпорядження по посаді першого заступника начальника Управління на підставі пункту «б» пункту 48 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України та наказу Голови Служби безпеки України від 31 грудня 2015 року №1489-ос, в частині зарахування ОСОБА_1 в розпорядження начальника Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області за підпунктом «ж» пункту 48 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України (у зв`язку із застосуванням до військовослужбовця заборон, передбачених Законом України «Про очищення влади»), поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника УСБУ в Івано-Франківській області з 23 жовтня 2014 року - скасовано, та в цій частині позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без розгляду. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2020 року змінено в мотивувальній та резолютивній частинах. Викладено абзац сьомий резолютивної частини рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2020 року в наступній редакції: «Стягнути з Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області (76018, місто Івано-Франківськ, вулиця Академіка Сахарова, будинок 15, ЄДРПОУ 20001579) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 117 316,55 грн. (сто сімнадцять тисяч триста шістнадцять гривень п`ятдесят п`ять копійок).» Не погоджуючись частково із цими судовими рішеннями, представник Служби безпеки України та Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її за допомогою засобів поштового зв`язку. У своїй касаційній скарзі скаржник просить рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2020 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року у справі №640/12391/20 в частині, що стосується стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 117 316,55 грн скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову у позові. На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав. Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. Водночас, пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Отже, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм або ж становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, справа №640/12391/20 була розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження, а відтак вона може бути оскаржена до Верховного Суду лише за наявності обставин, наведених у підпунктах "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Оскаржуючи судові рішення, прийняті за правилами спрощеного позовного провадження, скаржник у касаційній скарзі зазначає про наявність підстав, передбачених підпунктом «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, за яких оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій підлягають перегляду в касаційному порядку. Вказує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Однак належного обґрунтування означеним обставинам не надає. Так, скаржником не зазначено в чому саме полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, розгляд яких надав би нового, уніфікованого розуміння застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного кола осіб. Питання права, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, можуть охоплювати правові явища, що є найбільш суттєвими для такої практики та формування її однаковості. До таких явищ можна віднести систематичне порушення державою норм матеріального та процесуального права, які зачіпають інтереси великого кола осіб, що супроводжуються чималою кількістю оскарження таких рішень у подібних справах, тощо. Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів констатує, що скаржником не наведено обґрунтованих посилань на існування обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та такі обставини не встановлені судом з поданих матеріалів касаційної скарги. На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень. Одночасно, Суд також враховує позицію висловлену Європейським Судом з прав людини в ухвалі від 9 жовтня 2018 року щодо неприйнятності у справі "Азюковська проти України" (Azyukovska v. Ukraine, заява № 26293/18). Суд визнав, що заява є неприйнятною ratione materiae у сенсі п. 3 (а) ст. 35 Конвенції і має бути відхилена відповідно до п. 4 цієї статті. ЄСПЛ зазначив, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. В ухвалі також ідеться, що в контексті аналізу застосування критерію ratione valoris щодо доступу до вищих судових інстанцій ЄСПЛ також брав до уваги наявність або відсутність питання щодо справедливості провадження, яке здійснювалося судами нижчих інстанцій. Однак у цій справі тією мірою, в якій заявниця ставила питання щодо справедливості провадження в судах першої і другої інстанцій, ЄСПЛ не визнав, що мали місце порушення процесуальних гарантій пункту 1 статті 6 Конвенції. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Служби безпеки України та Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2020 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року у справі №640/12391/20 за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України, Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області, Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов`язання вчинити дії. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. …………………………… …………………………… …………………………… Н.М. Мартинюк А.В. Жук Ж.М. Мельник-Томенко, Судді Верховного Суду