Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 400/374/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 грудня 2021 р.м.ОдесаСправа № 400/374/21 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В. рішення суду першої інстанції прийнято у м. Миколаїв, 14 травня 2021 року П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Танасогло Т.М., суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 травня 2021 року у справі за позовом Фермерського господарства «БАРДІН» до Головного управління ДПС у Миколаївській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.01.2021р. № 00000270707,- В С Т А Н О В И В : У січні 2021 року Фермерське господарство «Бардін» (далі-позивач, ФГ «Бардін») звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі-відповідач, ГУ ДПС у Миколаївській області), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 06.01.2021 р. №00000270707 про застосування штрафу у розмірі п`ятсот тисяч грн. 00 коп. за порушення статті 15 Закону України від 19.12.1995 р. №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва та обліку спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», зі змінами та доповненнями.. Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказав про хибність висновку відповідача про зберігання позивачем пального, оскільки на час проведення перевірки ним не було встановлено факту зберігання позивачем пального, у відповідача відсутні будь - які докази. До того ж, згідно акту зняття фактичних залишків записів (товарно - мастильних цінностей), що знаходяться у місці зберігання від 19.11.2020 р. значиться про відсутність дизельного палива. Крім того, відповідачем не вірно зазначено перебування позивача на загальній системі оподаткування, тоді як позивач є платником єдиного податку 4 групи. Також, відповідач неправомірно зазначив про відсутність у позивача автомобільної та сільськогосподарської техніки, адже у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, який є загальнодоступним, міститься інформація про перебування у власності позивача такої техніки. Відповідач Головне управління ДПС у Миколаївській області проти позову заперечував. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 травня 2021 року, позов ФГ «Бардін» задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 43144729) від 06.01.2021 р. №00000270707 про застосування штрафу у розмірі п`ятсот тисяч грн. 00 коп. за порушення статті 15 Закону України від 19.12.1995 р. №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва та обліку спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», зі змінами та доповненнями. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна,6,Миколаїв,54001 43144729) на користь фермерського господарства "БАРДІН" в особі голови Бардіна Олександра Олександровича судовий збір в розмірі 7500 грн. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, Головне управління ДПС у Миколаївській області подало на зазначене рішення суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апелянт просить скасувати зазначене вище судове рішення та ухвалити нове про відмов в задоволенні адміністративного позову ФГ «Бардін». В обґрунтування апеляційної скарги, посилаючись на норми Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального» № 481/95-ВР податковий орган вказує про наявність у суб`єктів господарювання обов`язку зберігати пальне у місцях зберігання лише за наявності ліцензії на зберігання пального. В свою чергу, у разі порушення вказаного обов`язку застосовується штраф, передбачений ч. 2 ст. 17 Закону №481 у сумі 500 000,00 грн. За період з 12.05.2020р. по 06.07.2020р. позивачем було отримано 30304,13л пального, що підтверджується акцизними накладними. Виходячи з викладеного, як наголошує апелянт, перевіркою було встановлено зберігання ФГ «Бардін» дизельного палива код УКТЗЕД 2710194300 без наявності ліцензії. ФГ «Бардін» жодних документів до перевірки надано не було, зокрема не було надано ані актів приймання-передачі ПММ, видаткових накладних на отримання ПММ, акти оприбуткування, картки складського обліку щодо обліку руху ПММ, лімітно-забірні відомості, облікові листи тракториста-машиніста при виконанні трактором (іншою сільськогосподарською технікою) сільгоспробіт (Форма №67), подорожні листи тракториста, договори відповідального зберігання ПММ тощо. згідно інформаційних баз даних ГУ ДПС у Миколаївській області, станом на 30.11.2020р. ФГ «Бардін» не реєструвалися автомобільна та сільськогосподарська техніка. Ні до перевірки, ні до заперечень на акт перевірки ФГ «Бардін» не надано документів щодо наявності як власної так і орендованої автомобільної та сільськогосподарської техніки, які використовувались ФГ «Бардін» безпосередньо при здійсненні господарської діяльності. Стосовно акту зняття фактичних залишків від 19.11.2020р., апелянт наголошує, що хоча даним актом і зафіксовано відсутність зберігання ФГ «Бардін» пального станом на 19.11.2020р., проте такий факт не спростовує факту отримання та зберігання дизельного палива за адресою: Миколаївська область, Очаківський район, село Благодатне: 11.05.2020р. у обсязі 10232,01л., 30.06.2020р. у обсязі 9874,11л., 06.07.2020р. у обсязі 10198,01л. Отже, апелянт вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято податковим органом у повній відповідності до вимог чинного законодавства, тому підстави для його скасування відсутні. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2021р. про відкриття апеляційного провадження у даній справі за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Миколаївській області, в тому числі й було задоволено заяву апелянта та замінено відповідача по справі Головне управління ДПС у Миколаївській області (код ЄДРПОУ 43144729) на правонаступника Головне управління ДПС у Миколаївській області (код ЄДРПОУ ВП 44104027). 11.10.2021р. (вхід.№ 21463/21) від ФГ «Бардін» до суду надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач у справі наголошує на хибності та необґрунтованості доводів апелянта, просить відмовити у задоволенні скарги та судове рішення суду першої інстанції залишити без змін, оскільки відповідачем не доведено належним чином зберігання дизельного палива без ліцензії, за що безпосередньо й було застосовано спірним у справі рішенням санкцію. Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити повністю, виходячи з наступного. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи,Позивач перебуває на обліку в Головному управління ДПС у Миколаївській області та є платником єдиного податку четвертої групи на 2020 рік. 19.11.2020 р. відповідачем на підставі наказу від 13.11.2020 р. №213 проведено фактичну перевірку ФГ «Бардін» з питань дотримання законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування підакцизних товарів на період з 01.04.2020 р. по 27.11.2020 р. за місцем зберігання: вул.Франка, 49, с. Благодатне, Очаківського району, Миколаївської області, за результатами якої складено акт перевірки №1855/14/29/07/33895628 від 30.11.2020 р. Згідно висновків вказаного акту, відповідачем встановлено порушення ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме зберігання пального без ліцензії. На підставі висновків акту відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №00000270707 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 500 000 грн. Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та незаконним, позивач звернувся до суду з цим позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірності застосування до ФГ «Бардін» санкції, передбаченої ст. 17 Закону України №481-95-ВР, оскільки матеріалами справи не підтверджено факту здійснення позивачем ФГ «Бардін» зберігання пального на момент проведення фактичної перевірки. Наявність акцизних накладних є недостатнім доказом для встановлення факту щодо здійснення безпосередньо позивачем діяльності із зберігання пального, яке належить ліцензуванню, адже свідчить лише про факт придбання такого палива. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та обґрунтованості висновків суду першої інстанції в частині, яка є предметом апеляційного оскарження згідно вимог та доводів апеляційного скарги, апеляційний суд виходить з наступного. Нормою ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначаються Законом України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (зі змінами та доповненнями, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, надалі - Закон №481/95-ВР). За змістом абзацу 52 статті 1 Закону № 481/95-BP, місце зберігання пального є місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування. Згідно ч.1 ст.15 Закону № 481/95-BP, оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії. В силу приписів ч. 8 ст.15 Закону № 481/95-BP передбачено, що суб`єкт господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва. Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років (ч. 10 ст. 15 Закону №481/95-ВР). Як встановлено ч. 16 ст. 15 Закону України №481/95-ВР, суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії. Водночас, за приписами ч. 19 ст.15 Закону України №481/95-ВР, ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються: підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету; підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву; суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі. Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів: документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення; акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального; дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (ч. 40 ст. 15 Закону №481/95-ВР). Згідно з ч. 44 ст. 15 Закону України №481/95-ВР, суб`єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, копії зазначених документів не подають. Такі суб`єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів та ємностей, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження. В свою чергу, апеляційний суд вважає за доцільне також вказати, що у відповідності до вимог п.7 ч.1 ст.7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності: виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами і пальним, зберігання пального, яка ліцензується відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального». Частинами першою-третьою статті 17 Закону № 481/95-ВР передбачено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. До суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500000 гривень. Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються податковими органами та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та пальним, зберігання пального, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України. Колегією суддів не спростовується факт придбання ФГ «Бардін» дизельного пального код УКТЗЕД 2710194300 за адресою: Миколаївська область, Очаківський район, село Благодатне: 12.05.2020р. у обсязі 10232,01л. згідно акцизної накладної № 9103186000; 30.06.2020р. у обсязі 9874,11л. згідно акцизної накладної №9151285568; 06.07.2020р. у обсязі 10198,01л гідно акцизної накладної №9155019866. До того ж, як вбачається з матеріалів справи,сторонами та колегією апеляційного суду не заперечується відсутність ліцензії зберігання. Водночас, апеляційний суд наголошує, що враховуючи вимоги ст. 17 Закону №481/95-ВР, для застосування санкції, у вигляді штрафу передбаченої зазначеною вище нормою, необхідне встановлення саме факту зберігання суб`єктом господарювання палива та відсутність в нього відповідної ліцензії. Тобто, доказуванню підлягає сам факт зберігання дизельного пального. Однак, як вірно зауважив суд першої інстанції, відповідачем у даному спірному випадку не доведено факту зберігання пального ФГ «Бардін». Колегія суддів з матеріалів справи, зокрема з самого акту від 30.11.2020р. №1855/14/29/07/33895628 «фактичної перевірки щодо дотримання норм законодавства з питань обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напої та тютюнових виробів, пального за період з 01.04.2020 по 27.11.2020» встановила, що згідно інформаційних баз даних, фермерським господарством «Бардін» (код ЄДРПОУ 33895628) не реєструвалися зокрема склади, місця зберігання, автомобільна та сільськогосподарська техніка. Відповідачем не встановлено у акті перевірки місця зберігання пального, зазначено лише про факт придбання такого пального. Перевіривши матеріали справи, колегія суддів зауважує, що відповідач не надав належних та достатніх доказів, які б підтверджували викладені в акті перевірки висновки щодо здійснення зберігання позивачем пального без наявності відповідної ліцензії. Відповідач не з`ясував обставин фізичного зберігання позивачем пального в спірних правовідносинах, з врахуванням напрямків господарської діяльності підприємства і наявної у користуванні позивача техніки та допустив помилкове ототожнення господарської операції із придбання пального (надходження та оприбуткування) із фізичним зберіганням пального. Крім того, фактичною перевіркою за адресою вул. І.Франка, 49, с. Благодатне, Очаківський район, Миколаївська область взагалі не встановлено наявність ємностей (резервуарів, тощо) для зберігання пального. До того ж, апеляційний суд приймає до уваги наявний в матеріалах справи акт зняття фактичних залишків запасів (товарно - матеріальних цінностей), що знаходяться у місці зберігання, який свідчить про відсутність пального 19.11.2020 р (а. с. 46). Також, відповідачем не спростовано жодним письмових доказом наявності автомобільної та сільськогосподарської техніки у ФГ «Бардін» для використання придбаного пального відразу після його придбання без поміщення до місць зберігання. Матеріали справи не містять жодного прямого доказу, який би підтверджував факт зберігання позивачем палива. Крім того, в самому акті фактичної перевірки зазначено про відсутність у позивача будь-яких резервуарів для зберігання паливно-мастильних матеріалів. Суд першої інстанції цілком ґрунтовно не прийняв до уваги посилання відповідача на акцизні накладні від 12.05.2020 р., від 30.06.2020 р., від 06.07.2020 р., оскільки вони, як вже було зазначено вище, свідчать лише про факт придбання дизельного палива, а не про факт його зберігання, враховуючи і те, що позивач є фермерським господарством у власності якого перебуває автомобільна та сільськогосподарська техніка. Враховуючи викладене у сукупності, апеляційний суд вважає правильним висновок суду першої інстанції про неправомірне застосування відповідачем до ФГ «Бардін» санкції, передбаченої ст. 17 Закону України № 481/95-ВР. Інші доводи апеляційної скарги є несуттєвими, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права. Колегія суддів в контексті надання оцінки доводам апеляційних скарг враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 241-243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області (код ЄДРПОУ ВП 44104027) залишити без задоволення. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 травня 2021 року у справі № 400/374/21 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскарженя в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий суддя Танасогло Т.М. Судді Димерлій О.О. Єщенко О.В.