Постанова 4850 № 219/10500/20

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 грудня 2021 року справа №219/10500/20 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача Гаврищук Т.Г., суддів: Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Донецької області на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 22 вересня 2021 р. у справі № 219/10500/20 (головуючий І інстанції Погрібна Н.М.) за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Донецької області, Батальйону патрульної поліції в м. Маріуполі, третя особа: Поліцейський роти №2 батальйону Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції сержант поліції Гах Андрій Анатолійович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - УСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Донецької області, Батальйону патрульної поліції в м. Маріуполі, третя особа: Поліцейський роти №2 батальйону Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції сержант поліції Гах Андрій Анатолійович, в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви просив скасувати постанову УПП Донецької області поліцейського сержанта поліції Гах Андрія Анатолійовича, серії ЕАМ №3346516 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі від 27.10.2020 року складеної відносно ОСОБА_1 (а.с. 159-163). Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 22 вересня 2021 року позов задоволено. Скасовано постанову серії ЕАМ №3346516 від 27.10.2020 р. складену сержантом поліції УПП в Донецькій області Гах Андрієм Анатолійовичем про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу в розмірі 255,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП закрито (а.с. 188-194). Відповідач із таким судовим рішенням не погодився, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, вважає висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та рішення не відповідає нормам матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що в п.7 спірної постанови серії ЕАМ №3346516 зазначено: «До постанови додається: фото та відео в архіві з DMT1 АН01014 та з TruCam LTI20/20 TC000744», де DMT1 АН01014 боді камера поліцейського закріплена на форменому одязі, якою зафіксовано процес зупинки, спілкування та розгляду справи відносно позивача, а TruCam LTI20/20 TC000744 лазерний вимірювач швидкості, яким зафіксовано факт порушення швидкісного режиму позивачем. Також зазначає, що використання ручного вимірювача швидкості приладу TruCam в мобільному режимі (з рук), що передбачено його конструкцією, являється обґрунтованим та законним. Звертає увагу, що жодними положеннями Закону №580-VIII, в тому числі, частини першої статті 40, не передбачено обмеження поліції використовувати фототехніку і відеотехніку виключно в межах дії будь-яких дорожніх знаків. Крім того, щодо реалізації прав позивача згідно статті 268 КУпАП, відповідач зазначає, що позивач своїм правом щодо залучення адвоката не скористався, оскільки забезпечення адвокатом покладається на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, а не на працівника поліції. Як зафіксовано на відеозаписі, який слід приймати до уваги у якості належного доказу, то позивач скористався своїм правом на отримання правової допомоги, оскільки в телефонному режимі мав консультацію, при цьому працівником поліції було дотримано процедуру надання такої консультації та надано достатній час для цього (близько години). Отже у відповідача були відсутні підстави для відкладення розгляду справи (а.с. 200-207). Представник позивача надав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з`ясування обставин в адміністративній справі. Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що відповідно до постанови серії ЕАМ № 3346516 від 27.10.2020 року, ОСОБА_2 на підставі ч. 1 ст. 122 КУпАП був підданий адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 255 грн. за те, що 27.10.2020 року, о 14 год. 03 хв., він керував автомобілем Кіа cerato, номерний знак НОМЕР_1 , в м. Маріуполі по проспекту Карпова, 185, рухався зі швидкістю 74 км/год, при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в межах населеного пункту на 24 км/год, чим порушив вимоги п. 12.4 Правил дорожнього руху (а.с. 207а). Згідно п.12.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - Правила №1306), у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.. Частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення встановлена відповідальність, зокрема, за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, у вигляді накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до вимог статті 222 Кодексу України про адміністративне правопорушення органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених частиною 1 статті 122 КУпАП України. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Згідно до вимог статті 254 Кодексу України про адміністративне правопорушення про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу. За приписами частини другої статті 258 Кодексу України про адміністративне правопорушення протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за №1408/27853,затверджено Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, згідно до п.4 якої у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Згідно пункту 4 р.І Інструкції № 1395 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, частиною 1 статті 122 КУпАП. Відповідно до пункту 1 та 2 р. III Інструкції № 1395 справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частиною 1 статті 122 КУпАП , виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення. З аналізу вищезазначених норм вбачається, що посадова особа Національної поліції наділена повноваженнями щодо здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, які реалізуються, зокрема, у разі виявлення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зокрема, порушень, передбачених частиною 1 статті 122 КУпАП, розглядати справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, без складення відповідного протоколу про адміністративне правопорушення на місці вчинення адміністративного правопорушення. Згідно з пунктом 1 статті 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Статтею 276 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Суд апеляційної інстанції вважає, що з метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом, уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КУпАП). Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів. Згідно оскаржуваної постанови, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у зв`язку з порушенням ПДР, зокрема, за перевищення встановленої швидкості руху в межах населеного пункту. Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи постанову серії ЕАМ № 3346516 від 27.10.2020 року виходив з того, що спірна постанова не містить посилань на докази, на підставі яких позивача притягнуто до адміністративної відповідальності. Поліцейським який розглянув справу не виконано вимогу щодо посилання у постанові про накладення стягнення на докази, які в повній мірі підтверджують факт скоєння адміністративного правопорушення позивачем. Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погодитись не може, з огляду на наступне. Додатком 5 до Інструкції № 1395 передбачено зазначення у постанові про адміністративне правопорушення доказів вчинення правопорушення (пункт 7 - «До постанови додаються…»). Як встановлено з матеріалів справи, наданий відповідачем до суду диск із записами з нагрудної камери поліцейського та приладу TruCam щодо фіксування факту правопорушення, зазначені в пункті 7 оскаржуваної постанови, а саме: фото та відео в архіві з DMT1 АН01014 та з TruCam LTI20/20 TC000744 (а.с. 207а). У зв`язку з чим оскаржувана постанова не може бути визнана такою, що не відповідає вимогам Кодексу України про адміністративні правопорушення та Інструкції № 1395. В матеріалах справи наявний диск DVD-R з відео та фотофайлами (а.с. 74), який було досліджено судом апеляційної інстанції. З відеозапису диска DVD-R (файли 20201027181318000903 та 20201027181359000904) з нагрудного реєстратора патрульного вбачається зупинка транспортного засобу Кіа cerato, номерний знак НОМЕР_1 , перевірка документів, встановлення особи, яка здійснила адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та розгляд справи. Також, відеозапис свідчать, що інспектором поліції роз`яснено позивачу його права та обов`язки. З відеозапису диска DVD-R (файл 1603807405_еВ000_1027_140325) вбачається що позивач, керуючи транспортним засобом Кіа cerato, номерний знак НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 74 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст.122 КУпАП. Слід зазначити, що дата, час, транспортний засіб (модель, номерний знак), швидкість, які відображені у відеофайлі 1603807405_еВ000_1027_140325 відповідають даним, які зазначені у постанові серії ЕАМ № 3346516 від 27.10.2020 року. Вказаний відеодоказ суд приймає як належний, оскільки відомості про технічний засіб, яким зафіксовано правопорушення, міститься в постанові серії ЕАМ № 3346516 від 27.10.2020 року. Щодо дотримання відповідачем порядку притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вказане порушення, апеляційний суд зазначає наступне. Згідно ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу. У відповідності до частини другої статті 271 КУпАП інтереси потерпілого може представляти представник - адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Як встановлено матеріалами справи (відеозапис диска DVD-R файл 20201027181458000906) вбачається що позивач заявив клопотання про перенесення розгляду справи для надання йому юридичної допомоги адвокатом. Однак, працівник поліції відмовив у задоволенні клопотання позивача та виніс оскаржувану постанову. Доводи апелянта, що позивач скористався своїм правом на отримання правової допомоги, оскільки в телефонному режимі мав консультацію, при цьому працівником поліції було дотримано процедуру надання такої консультації та надано достатній час для цього (близько години), колегія суддів не приймає, оскільки по-перше відповідно до відеозаписів, спілкування позивача по телефону під час розгляду справи не може бути беззаперечним доказом отримання правової допомоги, та по-друге отримання консультації в телефонному режимі не ставить у залежність право позивача на перенесення розгляду справи для отримання юридичної допомоги. Отже, апеляційний суд дійшов висновку про те, що працівник поліції не надав належної оцінки поясненням позивача та клопотанням останнього про перенесення розгляду справи та про необхідність надання позивачу правової допомоги адвокатом чим обмежив права позивача, передбачені у ст. 268 КУпАП та Конституцією України. Вказаний висновок узгоджується із постановою Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №640/16220/16-а за змістом якої ненадання водію можливості скористатися правовою допомогою адвоката є порушенням права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, тому і порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. На підставі встановлених обставин та аналізу вищенаведених норм КУпАП та ПДР в їх сукупності, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про скасування спірної постанови відповідача та закриття провадження у справі. Водночас, суд першої інстанції, скасовуючи спірну постанову відповідача, виходив з того, що спірна постанова не містить посилань на докази, на підставі яких позивача притягнуто до адміністративної відповідальності. Водночас, судом апеляційної інстанції скасовано постанову відповідача з інших підстав, тому рішення суду підлягає зміні в мотивувальній частині. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції вірно вирішив справу по суті позовних вимог, однак рішення суду першої інстанції підлягає зміні в мотивувальній частині щодо підстав скасування спірної постанови відповідача. Керуючись ст. ст. 77, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Донецької області на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 22 вересня 2021 р. у справі №219/10500/20 задовольнити частково. Рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 22 вересня 2021 р. у справі № 219/10500/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Донецької області, Батальйону патрульної поліції в м. Маріуполі, третя особа: Поліцейський роти №2 батальйону Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції сержант поліції Гах Андрій Анатолійович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення змінити в мотивувальній частині щодо підстав скасування спірної постанови відповідача. В іншій частині рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 22 вересня 2021 р. у справі № 219/10500/20 - залишити без змін. Повне судове рішення складено 14 грудня 2021 року. Постанова набирає законної сили з дати її проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук Судді: А.А. Блохін І.В. Сіваченко