LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Перший апеляційний адміністративний суд360/2339/21

від 14.12.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10 червня 2021 р. у справі № 360/2339/21 - залишити без задоволення.

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 грудня 2021 року справа №360/2339/21 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Блохіна А.А., Геращенка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10 червня 2021 р. у справі № 360/2339/21 (головуючий І інстанції Борзаниця С.В., повне судове рішення складено 10 червня 2021 року у м. Сєвєродонецьк, Луганської області) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - УСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 12.04.2021 № 37 про відмову позивачу в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області призначити позивачу пенсію за вислугу років згідно з пунктом «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з 09.03.2020р., зарахувавши до вислуги років для призначення пенсії, період з 10.07.2014р. по 30.04.2018р. безпосередньої участі в антитерористичній операції на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці, та період з 12.12.2001р. по 15.03.2002р. проходження служби в підрозділах патрульної служби Міністерства внутрішніх справ України на пільгових умовах - один місяць служби за сорок днів, загальною вислугою років для призначення пенсії 29 років 10 місяців 25 днів, здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням раніше проведених виплат. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 10 червня 2021 р. позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 12.04.2021р. № 37 про відмову в переведенні з пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до пункту «б» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», на пенсію за вислугу років, призначену відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області призначити позивачеві пенсію за вислугу років згідно з пунктом «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з 09.03.2020р., зарахувавши до вислуги років для призначення пенсії період з 10.07.2014р. по 30.04.2018р. безпосередньої участі в антитерористичній операції на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці, та період з 12.12.2001р. по 15.03.2002р. проходження служби в підрозділах патрульної служби Міністерства внутрішніх справ України на пільгових умовах - один місяць служби за сорок днів, загальною вислугою років для призначення пенсії 29 років 10 місяців 25 днів, здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням раніше проведених виплат. Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, відповідно до пункту «а» статті 12 Закону №2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д", "ж" статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, зокрема, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше. Частиною 2 статті 17 цього Закону визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії. Застосування судом до спірних правовідносин положень «Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей», затв. постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992р. №393, вважає безпідставним, оскільки суперечить Закону №2262-ХІІ. Цей висновок відповідає позиції Верховного суду, викладеної у постановах від 29.11.2018р. у справі №9901/602/18. Позивач надав відзив у якому проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з`ясування обставин в адміністративній справі. Справа розглянута у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив на скаргу, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного. Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач є учасником бойових дій, що підтверджено посвідченням серії НОМЕР_1 видане 25.08.2015 року. З 18.10.1996р. по 06.11.2015р. позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України та з 07.11.2015р. по 31.12.2018р. в Головному управлінні Національної поліції в Луганській області. Наказом Головного управління Національної поліції в Луганській області № 706 о/с від 28.12.2018р. позивача, полковника поліції, начальника відділу ювенальної превенції управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Луганській області, звільнено зі служби за ст.77 ч.І п.2 (через хворобу), з 31.12.2018р., з вислугою років на день звільнення у календарному обчисленні: 22 роки 02 місяці 14 днів, у пільговому обчисленні (без урахування календарної вислуги): 07 років 08 місяців 11 днів, загальний трудовий стаж: 27 років 00 місяців 10 днів. 10.01.2019р. Головне управління Національної поліції в Луганській області надіслало на адресу головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області документи для призначення пенсії за вислугу позивачу, а саме: подання про призначення пенсії від 10.01.2019; заяву про призначення/перерахунок пенсії від 09.01.2019; грошовий атестат; довідку про додаткові види грошового забезпечення; заяву «Ощадбанку»; копію паспорта; копію ідентифікаційного коду; копію довідки про взяття на облік ВПО; витяг з наказу; свідоцтво про хворобу; копію трудової книжки; довідку про видачу дубліката трудової книжки; заяву на надбавку УБД; копію посвідчення УБД; довідку АТО; копію розрахунку вислуги років; копію диплома з додатками. Відповідно до подання про призначення пенсії від 10.01.2019р. вислуга позивача в календарному обчислені складає 22 роки 02 місяці 14 днів. ГУПФУ в Луганській області відповідно протоколу за пенсійною справою №1213010176 від 01.01.2019р. позивачу призначена пенсія за вислугу років відповідно до пункту «б» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ) у розмірі 52 % грошового забезпечення. Позивач 09.04.2021р. звернувся до головного управління Пенсійного фонду України із заявою призначити йому пенсію за вислугу років згідно пункту «а» статті 12 Закону України №2262 до якої було додано довідку від 25.03.2021р. №128-0/111/19-2021 згідно якої вислуга років позивача станом на час звільнення складає: у календарному обчисленні - 22 роки 02 місяці 14 днів, у пільговому обчисленні (без урахування календарної вислуги), за час проходження ним служби в органах внутрішніх справ та Національної поліції України, що підлягають зарахуванню до вислуги років на пільгових умовах складає 07 років 08 місяців 11 днів. Рішенням від 12.04.2021р. № 37 відповідачем було відмовлено в переведенні з пенсії за вислугу років, призначену відповідно до пункту «б» статті 12 Закону № 2262 на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону № 2262, у зв`язку з відсутністю календарної вислуги років 24 календарних роки і більше. Наведені обставини сторонами не оспорюються. Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ). Відповідно до положень пункту «а» статті 12 Закону №2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д", "ж" статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, зокрема, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше. За приписами статті 17-1 Закону №2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992р. №393 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (далі - Порядок №393). Відповідно до підпункту «а» пункту 3 Порядку №393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці - час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції. Згідно підпункту «в» пункту 3 Порядку №393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах, крім іншого, один місяць служби за півтора місяці: у військових частинах і підрозділах внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії з охорони дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні, у підрозділах Управління державної охорони, що визначаються в установленому порядку, а також у підрозділах спеціального призначення Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, установ виконання покарань органів внутрішніх справ, воєнізованих формуваннях Державної кримінально-виконавчої служби, у частинах і підрозділах (загонах) спеціального призначення внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії та у підрозділах міліції особливого призначення за Переліком посад і умовами (в порядку), що визначаються керівниками відповідних міністерств і відомств. Верховний Суд у постановах від 27 березня 2018 року у справі №295/6301/17, від 10 липня 2019 року у справі № 1840/3347/18, від 22 серпня 2019 року у справі №295/7220/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі №360/1432/19 та від 27 березня 2020 року у справі №569/727/17, від 23 червня 2020 року у справі №750/10827/16-а, від 20 січня 2021 року у справі №620/509/19 викладав висновок про те, що задля отримання права на призначення пенсії обов`язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі. До цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні законом не передбачено. Водночас Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.03.2021 у справі 805/3923/18-а відступив від правових висновків, викладених, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі №725/1959/17, від 27 березня 2018 року у справі №295/6301/17 і з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону №2262-XII у частині призначення пенсії за вислугу років, зробив висновок про те, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон N2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку. Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (постанова від 14.04.2021 у справі №480/4241/18) підтримала правову позицію, викладену у постанові від 03.03.2021 у справі 805/3923/18-а, що для призначення пенсій за вислугу років за Законом №2262-XII календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393 та з метою забезпечення єдності та сталості судової практики відступила від висновків щодо застосування норм права у постановах Верховного Суду від 22.11.2018 у справі №161/4876/17, від 15.08.2019 у справі №281/459/17, від 27.03.2020 у справі №569/727/17 та інших, у яких Верховний Суд дійшов висновку про неможливість пільгового обчислення вислуги років та невідповідності в цій частині Порядку №393 Закону №2262-ХІІ. З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що оскільки позивач проходив службу, яка передбачена Порядком №393, то він має право на обрахування вислуги років в пільговому розрахунку. Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, у наказі Головного управління Національної поліції в Луганській області № 706 о/с від 28.12.2018р. визначена вислуга років позивача на день звільнення: у календарному обчисленні: 22 роки 02 місяці 14 днів, у пільговому обчисленні (без урахування календарної вислуги): 07 років 08 місяців 11 днів, загальний трудовий стаж: 27 років 00 місяців 10 днів. Згідно з довідкою Головного управління Національної поліції в Луганській області від 25.03.2021р. № 1280/111/19-2021 вислуга років позивача станом на час звільнення складає: у календарному обчисленні - 22 роки 02 місяці 14 днів, у пільговому обчисленні (без урахування календарної вислуги), за час проходження ним служби в органах внутрішніх справ та Національної поліції України, що підлягають зарахуванню до вислуги років на пільгових умовах складає 07 років 08 місяців 11 днів, з яких з 12.12.2001р. по 15.03.2002р. проходження службу на посаді заступника командира роти по РОС окремого батальйону ППСМ при ЛМУ УМВС в Луганській області 00 років 01 місяць 01 день, з 10.07.2014 р. по 30.04.2018 р. проходження служби, протягом якої брав безпосередню участь в Антитерористичній операції 07 років 07 місяців 10 днів (а.с. 33, 79). Отже, позивач на дату звільнення 31.12.2018р. мав вислугу в пільговому обчисленні 24 календарних роки і більше. За таких обставин, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем безпідставно було прийнято рішення про відмову у переведенні з пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до пункту «б» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», на пенсію за вислугу років, призначену відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Апеляційний суд дійшов висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін. Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10 червня 2021 р. у справі № 360/2339/21 - залишити без задоволення. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10 червня 2021 р. у справі № 360/2339/21 - залишити без змін. Постанова у повному обсязі складена 14 грудня 2021 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 14 грудня 2021 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук Судді: А.А. Блохін І.В. Геращенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»