Ухвала КЦС ВС № 263/15412/16-ц

Ухвала 14 грудня 2021 року м. Київ справа № 263/15412/16-ц провадження № 61-19620ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 02 вересня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 17 листопада 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про переведення прав та обов`язків покупця за договором купівлі-продажу нежитлового приміщення та визнання права власності, встановив: 06 грудня 2021 року ОСОБА_5 за допомогою системи «Електронний суд» надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 02 вересня 2021 року в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про переведення прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу нежитлового приміщення та постанову Донецького апеляційного суду від 17 листопада 2021 року у вищевказаній справі. Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на наступне. Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Пунктом 29 Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) передбачено, що у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. Касаційна скарга ОСОБА_5 сформована в системі «Електронний суд», проте доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій цієї касаційної скарги з доданими до неї документами заявником не надано. Слід звернути увагу заявника на те, що відповідно до частини восьмої статті 14 ЦПК України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі. Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено Кодексом. Також відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (на яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Оскаржуючи судові рішення, зазначені у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судових рішень. Касаційна скарга не відповідає зазначеним вимогам закону з огляду на наступне. ОСОБА_5 у касаційній скарзі зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Так, заявник у касаційній скарзі хоч і вказує постанову Верховного Суду, в якійзроблено висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, що не були враховані в оскаржуваних судових рішеннях, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність таких судових рішень сформованій практиці у подібних правовідносинах, проте не визначає підставою касаційного оскарження пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України. Також ОСОБА_5 вказує про необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 23 червня 2020 року в справі № 909/337/19 та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, однак не визначає підставою касаційного оскарження відповідний пункт частини другої статті 389 ЦПК України. Окрім цього,ОСОБА_5 мотивує свою касаційну скаргу тим, що суди не дослідилизібрані у справі докази, встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, а також, що судом першої інстанції було розглянуто справу без виклику сторін. При цьому заявник не визначає підставою касаційного оскарження судового рішення пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України, натомість лише посилається на пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України та пункти 1, 4 частини третьої статті 411 ЦПК УКраїни, які є підставами для скасування судового рішення, а не підставами касаційного оскарження. Таким чином, у касаційній скарзі ОСОБА_5 відсутні чіткі посилання на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України, на підставі якого (яких) подається касаційна скарга. З огляду на вищевикладене, заявнику необхідно надати суду нову редакцію касаційної скарги з доказами надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій цієї касаційної скарги з доданими до неї документами (у випадку, якщо нова редакція касаційної скарги буде сформована у системі «Електронний суд») або нову редакцію касаційної скарги разом із копіями скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи (у випадку подання нової редакції касаційної скарги у паперовій формі), оформлену відповідно до положень статті 392 ЦПК України з урахуванням вимог цієї ухвали із зазначенням конкретного (конкретних) пункту (пунктів) частини другої статті 389 ЦПК України, на підставі якого (яких) подається касаційна скарга, та обґрунтуванням (мотивуванням) наявності цієї підстави (підстав). Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення зазначених недоліків. Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, ухвалив: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 02 вересня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 17 листопада 2021 року залишити без руху. Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя М. Ю. Тітов