Ухвала КГС ВС № 922/4064/20

УХВАЛА 14 грудня 2021 року м. Київ Справа № 922/4064/20 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду суддя-доповідач О. О. Мамалуй розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.10.2021р. у складі колегії суддів: В. В. Россолов - головуючий, О. І. Склярук, І. А. Шутенко та на рішення господарського суду Харківської області від 01.06.2021р. суддя: Н. М. Кухар за позовом акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" до

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "НП Трейдінг";

2. ОСОБА_1 ;

3. ОСОБА_2 про стягнення 2 522 215, 38 грн. ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.10.2021р. та на рішення господарського суду Харківської області від 01.06.2021р. у справі №922/4064/20. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не відповідає вимогам ст. ст. 290, 291 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Відповідно до ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. Згідно з абзацами 2 та 3 п. 5 ч. 2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. З тексту касаційної скарги вбачається, що скарга обґрунтовується положеннями п. 4 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції не дослідив докази та не надав їм належної правової оцінки. У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 ст. 310 ГПК. Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу. Верховний Суд звертає увагу, що умовою для застосування п. 1 ч. 3 ст. 310 Господарського процесуального кодексу України є висновок про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу. Разом з тим у касаційній скарзі не зазначено обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України. Оскільки ОСОБА_1 у касаційній скарзі не зазначила належним чином підстави касаційного оскарження судових рішень, передбачені ст. 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених п. 5 ч. 2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Скаржником до касаційної скарги не додано доказів, які підтверджують сплату судового збору. Проте, в касаційній скарзі скаржник заявляє про скрутне фінансове становище ОСОБА_1 та просить суд звільнити її від сплати судового збору за подання цієї скарги, посилаючись на п. 1 ч.1 та ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір". Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Верховний Суд звертає увагу, що даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або зменшення чи звільнення від його сплати є вичерпним, а тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених зазначеними положеннями цього Закону. Разом з тим, наведеними правовими нормами Закону України "Про судовий збір" встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору. Зазначеною нормою прямо передбачено право суду, зокрема, звільнити від сплати судового збору позивача - фізичну особу, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік, але скаржник не є позивачем у справі. Враховуючи вищенаведене, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання та звільнення від сплати судового збору з огляду на недоведеність наявності передбачених в ст. 8 Закону України "Про судовий збір" умов. Відповідно до пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З огляду на викладене та враховуючи вимоги касаційної скарги, за її подання у даному випадку необхідно було сплатити 75 666, 46 грн. ((2 522 215, 38 грн. Х 1,5%) Х 200%). Відповідно до ст. 291 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення. Проте, до касаційної скарги скаржник додав лише фіскальні чеки, на підтвердження надсилання копій цієї скарги і доданих до неї документів іншим учасникам справи, без листів з описом вкладення. Згідно з ч. 2 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Частиною 5 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про залишення касаційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги. Верховний Суд вважає за необхідне надати скаржнику строк для усунення зазначених вище недоліків, а саме для зазначення передбачених ст. 287 Господарського процесуального кодексу України підстав касаційного оскарження судових рішень. Також скаржнику необхідно надати суду документ про сплату судового збору в розмірі 75 666, 46 грн. та належні докази, на підтвердження надсилання іншим учасникам справи копій касаційної скарги і доданих до неї документів. Керуючись ст. ст. 233, 234, 235, 287, 290, 291, 292, 310 Господарського процесуального кодексу України, ст. 8 Закону України "Про судовий збір", Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.10.2021р. та на рішення господарського суду Харківської області від 01.06.2021р. у справі №922/4064/20 залишити без руху.

3. Надати ОСОБА_1 строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

4. Попередити ОСОБА_1 про те, що неусунення недоліків скарги протягом установленого строку є підставою для її повернення скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Верховного Суду О. О. Мамалуй