Постанова 4813 № 521/1771/19

Номер провадження: 22-ц/813/1306/21 Номер справи місцевого суду: 521/1771/19 Головуючий у першій інстанції Тополева Ю.В. Доповідач Громік Р. Д. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13.12.2021 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого Громіка Р.Д., суддів Драгомерецького М.М., Дришлюка А.І., за участю секретаря Гарбуз В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за відсутністю учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 04 лютого 2019 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до державного реєстратора Одеської філії Державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» Кравця Олександра Володимировича, Державного підприємства «Центр оцінки та інформації», ОСОБА_2 , за участю третіх осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування рішень, скасування записів, ВСТАНОВИВ: 1.

ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст заяви про забезпечення позову. 30 січня 2019 року Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» звернулось до суду з позовом до державного реєстратора Одеської філії Державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» Кравця Олександра Володимировича, за участю третіх осіб: Державного підприємства «Центр оцінки та інформації», ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування рішень, скасування записів. Разом із позовною заявою позивач до канцелярії суду надав заяву про забезпечення позову, в якій просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 та будь-яким іншим особам відчуження та вчинення будь-яких реєстраційних дій стосовно квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 та будь-яким іншим особам відчуження та вчинення будь-яких реєстраційних дій стосовно квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 . В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначив, що предметом даного спору є визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора Одеської філії Державне підприємство «Державний інститут судових економіко - правових та технічних експертних досліджень» Кравця О.В. про державну реєстрацію припинення обтяження у вигляді іпотеки та заборони відчуження нерухомого майна, а також внесених ним відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Як зазначено в позовній заяві, державним реєстратором Кравцем О.В. вищезазначені рішення прийняті на підставі заочного рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 10.12.2009 року по справі № 2-4910/09. Згідно з відповіді Малиновського районного суду м. Одеси за №5/338/2017 від 30.08.2017 року в проваджені суду перебувала справа за № 2-4910/09 (змінено на 2-1104/10) за позовом Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_4 про зобов`язання особи знести самовільно збудований гараж. По справі винесено заочне рішення від 13 жовтня 2010 року. Позивач вважає, що державним реєстратором Кравцем О.В. прийнято рішення про припинення обтяжень на підставі підроблених документів. Внаслідок внесення записів про припинення іпотеки та про припинення обтяження, квартира АДРЕСА_3 та квартира АДРЕСА_4 були неодноразово відчужені та на день звернення до суду власником цих квартир є ОСОБА_1 . Враховуючи, що обтяження у вигляді іпотеки та заборони відчуження вказаних квартир, як вважає позивач, припинено незаконно на підставі підроблених документів, про що викладено у позові, тому вважає за необхідне звернутися до суду із заявою про забезпечення позову, яка направлена на застосування заходів щодо уникнення вчинення в подальшому незаконних та протиправних дій, як з боку ОСОБА_1 , яка після з`ясування персональних даних буде залучена до участі у справі в якості 3-ї особи без самостійних вимог на стороні відповідача, так і з боку будь-яких осіб, які можуть набути право власності на вказане майна або право вимоги щодо вказаного майна. Позивач вважає, що існує реальна загроза ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, ефективного захисту або поновлення порушених, оспорюваних прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, оскільки є вірогідність відчуження та/або передачі зазначених квартир в іпотеку та подальшої їх реалізації з прилюдних торгів новими власниками та/або іпотекодержателями. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції. Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 04 лютого 2019 року заяву про забезпечення позову задоволено. Заборонено ОСОБА_1 та будь-яким іншим особам відчуження та вчинення будь-яких реєстраційних дій стосовно квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Заборонено ОСОБА_1 та будь-яким іншим особам відчуження та вчинення будь-яких реєстраційних дій стосовно квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Короткий зміст та доводи апеляційної скарги. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувану ухвалу та відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову, посилаючись на порушення норм процесуального права. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ОСОБА_1 на момент постановлення оскаржуваного рішення не була учасником справи. Сповіщення сторін та заяви у справі. У судове засідання, призначене на 01 грудня 2021 року, сторони були належним чином сповіщені про дату, час та місце слухання справи. 30 листопада 2021 року до Одеського апеляційного суду від адвоката Смирнова А.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 , надійшла заява про відкладення розгляду справи, яке вмотивовано тим, що він перебуває у відпустці згідно із наказу №25/11/2021 по 03 грудня 2021 року. Розглянувши заяву сторони скаржника, судова колегія дійшла висновку про відмову у її задоволенні з огляду на наступне. Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №361/8331/18. Поважність причин відкладення судом апеляційної інстанції не встановлена, заявники реалізували своє право на викладення відповідних аргументів та, зважаючи на межі розгляду справи в суді апеляційної інстанції (стаття 367 ЦПК України), судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю сторони у справі. Крім того, судом апеляційної інстанції у межах апеляційного провадження не приймалось рішення про виклик осіб, які беруть участь у справі, для надання пояснень у справі, і такої необхідності колегія суддів не вбачає, то підстав для розгляду справи з обов`язковою участю сторін суд апеляційної інстанції не знаходить. Також судова колегія наголошує, що у пп. а п. 1.3. Правил організації ефективного цивільного судочинства передбачено, що не може бути визнано само по собі поважною причиною і не має наслідком безумовне відкладення розгляду справи або оголошення перерви у розгляді справи щорічна відпустка або відрядження представника/сторони, якщо наказ про відпустку (відрядження) було видано після дати призначення судового засідання (після дати повідомлення сторони (її представника) про дату судового засідання. З матеріалів справи вбачається, що про розгляд справи на 01 грудня 2021 року адвокат Смирнов А.І. був повідомлений 24.09.2021р., що підтверджується рекомендаційним повідомленням про вручення поштового відправлення (т.3, а.с. 24). Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Відповідно до ч. 7 ст. 268 ЦПК України рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи. Повне судове рішення виготовлено 13 грудня 2021 року. 2.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Позиція апеляційного суду Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до припису ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судом першої інстанції правильно встановлено, що відповідно до вимог ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Згідно із вимогами ч. 2 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії. Забезпечення позову це сукупність процесуальних заходів, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог та застосовуються з метою недопущення вчинення відповідачем дій, направлених на фактичну неможливість виконання судового рішення. Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову зазначено, що забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. При цьому суд звертає увагу, що забезпечення позову направлено на охорону матеріально - правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій, і не є обмеженням права власності особи в повній мірі та носить тимчасовий характер. Суд першої інстанції, дослідивши матеріали цивільної справи, врахувавши характер спірних правовідносин, дійшов висновку про наявність підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду і є підстави для застосування таких заходів. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Додатково судова колегія наголошує, що види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами. Таким чином, метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення прав та охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи - позивача. Вжиття заходів до забезпечення позову сприяє запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, а в разі задоволення позову забезпечує можливість відновлення його порушених прав. Натомість невжиття зазначених заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яким він звернувся або має намір звернутися. При цьому, заходи про забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позовними вимогами. Співрозмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків забезпечення позову. Апеляційний суд вважає, що заходи забезпечення позову, які були заявлені позивачем, є співмірними із позовними вимогами та обставинами, які викладені у заяві про забезпечення позову. Щодо доводів апеляційної скарги, то судова колегія зазначає, що об`єктом забезпечення позову у даній цивільній справі є квартири АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 . Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 04 квітня 2019 року залучено ОСОБА_1 до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача. Твердження скаржника в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального закону, а саме те, що порушені права інших осіб, не підтверджені жодними належними та допустимими доказами. Інші доводи апеляційної скарги стосуються питання вирішення спору по суті, що недопустимо на цій стадії перегляду. Крім того судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Заява про забезпечення позову розглянута по суті правильно, законних підстав для скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції немає. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, доводи апеляційної скарги його не спростовують, ухвала постановлена у відповідності до вимог процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду залишити без змін. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 04 лютого 2019 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 13 грудня 2021 року. Головуючий Р.Д. Громік Судді: М.М. Драгомерецький А.І. Дришлюк