Постанова Одеський апеляційний суд № 509/2272/21

Номер провадження: 22-ц/813/8705/21 Номер справи місцевого суду: 509/2272/21 Головуючий у першій інстанції Бочаров А.І. Доповідач Вадовська Л. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13.12.2021 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М., суддів - Колеснікова Г.Я., Сєвєрової Є.С., за участю секретаря - Поворозко І.Ю., переглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи справу №509/2272/21 за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 13 травня 2021 року у складі судді Бочарова А.І., - в с т а н о в и в : Заявник ОСОБА_1 , звернувшись 12 травня 2021 року до суду з вищевказаною заявою, просила видати судовий наказ, яким стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення заяви до досягнення дитиною повноліття (а.с.1-2). Ухвалою судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 13 травня 2021 року у видачі судового наказу відмовлено (а.с.15). Висновок суду мотивовано посиланням на положення статті 165 ЦПК України, за змістом яких суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 ЦПК України. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 18 червня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу суду про відмову у видачі судового наказу. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу судді суду першої інстанції скасувати справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. За змістом вимог апеляційної скарги незаконність ухвали з підстав порушення норм процесуального права полягає у безпідставності застосування положень пункту 3 частини 1 статті 165 ЦПК України, оскільки заявник по суті просила стягнути такий розмір аліментів, який передбачає Закон, суд фактично відмовив у доступі до суду. Відзив на апеляційну скаргу не подано. Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне. ОСОБА_1 звернулась до суду з вимогами про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини у частці від його заробітку (доходу) (ст.183 СК України). ОСОБА_1 з вимогами про стягнення аліментів на утримання дитини звернулась до суду у формі заяви про видачу судового наказу. Судовий наказ може бути видано, якщо, зокрема, заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб (п.4 ч.1 ст.161 ЦПК України). В заяві про видачу судового наказу ОСОБА_1 просила стягнути аліменти на одну дитину у розмірі однієї чверті (1/4) заробітку (доходу) платника аліментів ОСОБА_2 , який у свідоцтві про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказаний як батько. Заявлена ОСОБА_1 вимога про стягнення аліментів відповідає вимогам пункту 4 частини 1 статті 161 ЦПК України, зазначення в заяві про видачу судового наказу «але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з для пред`явлення заяви до досягнення дитиною повноліття» не змінює суті звернення ОСОБА_1 в порядку видачі судового наказу до суду з вимогою про стягнення аліментів на одну дитину у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів. Суд безпідставно застосував положення пункту 3 частини 1 статті 165 ЦПК України та відмовив у видачі судового наказу. Зазначення заявником в прохальній частині заяви про видачу судового наказу вимог закону, передбачених частиною 2 статті 182, частиною 1 статті 191 СК України, не змінює той факт, що ОСОБА_1 звернулась до суду для стягнення судовим наказом аліментів у розмірі однієї чверті (1/4) заробітку (доходу) платника аліментів. Оскаржувана ухвала як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права, підлягає скасуванню, справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст.367, 368, п.6 ч.1 ст.374, ст.ст.379, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 13 травня 2021 року про відмову у видачу судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий Л.М.Вадовська Судді Г.Я.Колесніков Є.С.Сєвєрова