Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 120/11640/21-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/11640/21-а Головуючий у 1-й інстанції: Свентух Віталій Михайлович Суддя-доповідач: Мацький Є.М. 13 грудня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Мацького Є.М. суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : В вересні 2021 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Проценко Юлії Леонідівни до Одеської обласної прокуратури про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії. Ухвалою суду від 27.09.2021 року позовну заяву залишено без руху та надано п`ятиденний строк, з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання документу про сплату судового збору або зазначити інші підстави для звільнення від сплати судового збору з наданням підтверджуючих такі обставини доказів. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 12.10.2021 року по справі № 120/11640/21-а позовну заяву повернуто позивачу. Позивач не погодився з ухвалою суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції зазначив, що в межах даного спору позивач не звільнений від сплати судового збору згідно з статтею 5 Закону України "Про судовий збір", а до поданого клопотання представником позивача не надано достатніх доказів наявності інших підстав для його звільнення від сплати судового збору відповідно до частини 1 статті 8 цього ж Закону, тому суд не вбачав правових підстав для задоволення поданого клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору при зверненні до суду з даним позовом. На підставі цього, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивач вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху у встановлений строк не виконав, недоліки позовної заяви не усунув. Доказів зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України не надано. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Згідно ч.ч.1-3 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу. Частиною першою статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір". Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до приписів пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру встановлена ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до суду позовної заяви про відшкодування моральної шкоди - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб Статтею 7 Закону України від 14.11.2019 №294-ІХ "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб: з 1 січня 2021 року - 2270,00 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір"). При поданні позовної заяви, позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування якого ним зазначено, що він з 2010 року перебуває в установі виконання покарань не працює та жодних доходів там не отримує, а тому його майновий стан не дозволяє йому сплатити судовий збір за даним позовом. До клопотання долучено довідку Державної установи "Вінницька УВП №1" від 05.10.2021 №5/19341 про те, що у довічно засудженого ОСОБА_1 кошти на особовому рахунку відсутні, доходів за 2021 рік не отримував. Дослідивши матеріали справи, враховуючи майновий стан позивача, що підтверджується наданими позивачем до позовної заяви копією довідки, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність у позивача, станом на час звернення до суду, коштів для сплати судового збору за подання позовної заяви у визначеному законом розмірі. Відповідно до Конституції України однією з засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, згідно ч. 3 п. 6 ст. 2 КАС України принципом здійснення правосуддя в адміністративних судах є забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 28 листопада 2013 року № 12-рп/2013 зазначив, що "гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Враховуючи положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі", сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету. Колегія суддів враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у справі "Беллет проти Франції", згідно якої, стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для ЄСПЛ природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення. На підставі вищевикладеного та враховуючи, що позивачем надавались докази на підтвердження його незадовільного матеріального стану, повернення позовної заяви до закінчення строку на усунення її недоліків, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про невиконання позивачем вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху та як наслідок, неправомірно повернув позовну заяву позивачу. Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 312 КАС України). Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання (ст. 320 КАС України). З урахуванням встановлених обставин у справі та допущених судом першої інстанції порушень норм процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії скасувати. Справу направити до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України. Головуючий Мацький Є.М. Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.