Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/30671/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/30671/20 Суддя (судді) першої інстанції: Бояринцева М.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 грудня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Чаку Є.В., суддів: Єгорової Н.М., Коротких А.Ю. за участю секретаря Ковтун К.В. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ірпінське АТП 13250" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ірпінське АТП 13250" до Управління пасажирських перевезень Київської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій, - В С Т А Н О В И В : Товариство з обмеженою відповідальністю "Ірпінське АТП 13250" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Управління пасажирських перевезень Київської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дії відповідача щодо складання акту від 03.11.2020 про виявленні порушення умов «Договору №120708-40-01» від 03.03.2013 року про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування (маршрут №423 «Буча (вул. Садова) - Київ АС «Дачна) відносно ТОВ «Ірпінське АТП 13250». Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2021 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного (в порядку письмового) позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків. Як убачається з матеріалів справи, 03.03.2013 між ТОВ «Ірпінське АТП 13250» та Київською обласною державною адміністрацією укладено договір про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування №120708-40-01, у відповідності до якого організатор надає перевізникові право на здійснення перевезень пасажирів на приміському автобусному маршруті загального користування №423 «Буча (вул. Садова) - Київ АС «Дачна». 03.11.2020 Управлінням пасажирських перевезень Київської обласної державної адміністрації проведено перевірку виконання перевізником ТОВ «Ірпінське АТП 13250» умов договору №120708-40-01 від 03.03.2013. Результати перевірки оформлені Актом про виявленні порушення умов договору про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, укладеного Київською обласною державною адміністрацією з перевізником, в якому зафіксовано наступні порушення: - кількість та інформація зазначена на трафаретах не відповідає Постанові КМУ від 18.07.1997 №176 «Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту», що є порушенням пункту 1.2 договору; - не видача квитків встановленого зразка пасажирам, що є порушенням підпункту 2.3.12 договору; - відсутня відповідно оформлена квитково-облікова документація, що є порушенням підпункту 2.3.11 договору; - зміна транспортного засобу на маршруті без повідомлення організатора, що є порушенням підпункту 2.3.21. Листом від 06.11.2020 №01-08-20/3529 відповідач надіслав позивачу лист-повідомлення «Про усунення виявлених порушень умов договору», у якому відповідно до пункту 4.16 договору, у строк до десяти робочих днів з моменту отримання даного листа, вимагав усунути виявлені порушення та повідомити про це управління пасажирських перевезень Київської обласної державної адміністрації. Не погоджуючись із діями відповідача, позивач звернувся до суду з позовом. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідач як організатор перевезень має право відповідно до умов вищезазначеного договору проводити перевірки дотримання іншою стороною - перевізником умов договору. При цьому, в даному випадку відповідач діє не в якості суб`єкта контролю відповідно до положень Закону України №2344, а реалізує свої права як учасник (сторона) договору. На переконання суду акт перевірки є службовим документом, в якому зафіксовано виявлені порушення умов договору про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, укладеного Київською обласною державною адміністрацією з перевізником - ТОВ «Ірпінське АТП 13250», а тому не створює для позивача правових наслідків у вигляді виникнення обов`язків, зміни чи припинення будь-яких прав перевізника, крім виникнення права на подання зауважень та/або усунення виявлених порушень. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає наступне. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ст.7 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі - Закон № 2344-ІІІ) забезпечення організації пасажирських перевезень покладається: на міжнародних автобусних маршрутах загального користування - на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; на міжміських і приміських автобусних маршрутах загального користування, що виходять за межі території області (міжобласні маршрути), - на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; на приміських і міжміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території Автономної Республіки Крим чи області (внутрішньообласні маршрути), - на Раду міністрів Автономної Республіки Крим або обласні державні адміністрації; на приміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі району, - на районні державні адміністрації; на автобусному маршруті загального користування прямого сполучення місто Київ - міжнародний аеропорт "Бориспіль" - на Київську міську державну адміністрацію; на міських автобусних маршрутах загального користування - на виконавчий орган сільської, селищної, міської ради відповідного населеного пункту. Відповідно до ст.1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007, № 877-V (далі - Закон № 877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Згідно ст.7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою. За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю). Відповідно до ст. 31 Закону № 2344-ІІІ відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міських, приміських та міжміських, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються договором про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, у якому встановлюються: перелік маршрутів загального користування, які буде обслуговувати автомобільний перевізник, умови організації перевезень, показники якості транспортного обслуговування населення, термін роботи автомобільного перевізника, зобов`язання органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо облаштування маршруту, підтримки проїзної частини автомобільної дороги та під`їзних шляхів у належному стані (тільки для міських автобусних маршрутів), розмір компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізм їх виплати. Відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування приміських та міжміських, які виходять за межі території області (міжобласні маршрути), із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються дозволом органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування на обслуговування автобусних маршрутів, у якому встановлюються: перелік маршрутів загального користування (рейсів), які буде обслуговувати автомобільний перевізник, умови організації перевезень, показники якості транспортного обслуговування населення, термін роботи автомобільного перевізника. Форму дозволу, порядок його видачі та анулювання визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту. У договір можуть бути включені інші питання за згодою сторін. Згідно ст. 6 Закону № 877-V органи місцевого самоврядування формують мережу міських автобусних маршрутів загального користування і здійснюють у межах своїх повноважень контроль за дотриманням законодавства у сфері автомобільного транспорту на відповідній території. Судом встановлено, що у пп. 2.1.3 пункту 2.1 розділу 2 договору про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування №120708-40-01 від 03.03.2013, укладеного між ТОВ «Ірпінське АТП 13250» та Київською обласною державною адміністрацією, передбачено, що організатор зобов`язаний здійснювати контроль за виконанням перевізником умов цього договору. Організатор має право вимагати від перевізника належного виконання зобов`язань за цим договором, здійснювати перевірку дотримання перевізником умов даного договору, норм чинного законодавства, в тому числі із залученням представників відповідних органів державної влади (пп. 2.2.1, 2.2.2, п. 2.1 розділу 2 договору). 03.03.2013 між позивачем та Київською обласною державною адміністрацією укладено додаткову угоду до договору від №120708-40-01 про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування від 13.07.2018 №91 (далі - додаткова угода), якою погоджено, що перевізник зобов`язаний забезпечувати якісне та безпечне надання послуг автомобільного транспорту загального користування. Перевізник несе відповідальність за безпеку перевезення пасажирів в межах чинного законодавства. Перевізник зобов`язаний допускати представників організаторів до перевірок роботи автобусів на маршруті, випуску їх на маршрут та місць зберігання транспортних засобів. Водночас контроль за виконанням перевізником умов договору здійснюється організатором. Контроль здійснюється шляхом перевірок на відповідність умовам договору та достовірності інформації, яка подається перевізником, виїзних перевірок перевізником умов договору. У пункті 4.3 розділу 4 додаткової угоди зазначено, що організатор має право здійснювати чергові та позачергові перевірки дотримання умов договору. Пунктом 4.7 додаткової угоди визначено, що про проведення позачергової перевірки перевізник заздалегідь не попереджається. Пунктом 4.11 додаткової угоди встановлено, що перевірки дотримання умов цього договору здійснюються організатором: у місцях зберігання транспортних засобів перевізника та їх випуску на маршрут; на маршруті; безпосередньо у транспортних засобах під час здійснення перевезення пасажирів; за допомогою автоматизованої системи диспетчерського управління пасажирським автомобільним транспортом. Виявлені під час перевірок порушення умов договору (невиконання або неналежне виконання зобов`язань перевізника за цим договором) фіксуються представником організатора у акті (узгоджена сторонами форма акта є додатком до цього договору) (п. 4.12 додаткової угоди). Вказані обставини, як правильно зазначив суд першої інстанції свідчать про те, що відповідач як організатор перевезень має право відповідно до умов вищезазначеного договору проводити перевірки дотримання іншою стороною - перевізником умов договору. При цьому, в даному випадку відповідач діє не в якості суб`єкта контролю відповідно до положень Закону України №2344, а реалізує свої права як учасник (сторона) договору. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність дій відповідача щодо проведення перевірки виконання умов договору №120708-40-01 від 03.03.2013. Щодо процедури проведення позачергової перевірки, колегія суддів зазначає наступне. У апеляційній скарзі позивач зазначив, що відповідачем складено Акт від 03.11.2020 р. щодо неіснуючого договору, а саме 01.03.2013 № 120708-40-01. Крім того апелянт зазначив, що перевірку було здійснено не уповноваженими на те особами, не зазначено підстав проведення «позачергової» перевірки, не залучено законних представників апелянта, невідоме походження «уявних доказів» фотокопій, не зазначено тех.засобів, які використовувалися під час перевірки, порушення які зазначені у Акті нічим не підтверджені, не повідомлено апелянта про здійснення перевірки за 10 календарних днів до запланованої дати проведення перевірки. З приводу вказаних доводів колегія суддів зазначає, що частина з них спростовується погодженими між сторонами умовами додаткової угоди. Так, пп. 2.2 договору передбачено, що організатор має право здійснювати перевірку дотримання перевізником умов даного договору, норм чинного законодавства України, в т.ч. із залученням представників відповідних органів державної влади. Пунктом 4.7 додаткової угоди визначено, що про проведення позачергової перевірки перевізник заздалегідь не попереджається. Пунктом 4.12 додаткової угоди встановлено, що виявлені під час перевірок порушення умов договору (невиконання, неналежне виконання зобов`язань перевізника за цим договором) фіксуються представниками організатора у акті (узгоджена сторонами форма акту додатком до цього договору). Акт складається у 2 (двох) примірниках в останній день проведення перевірки. Кожен з примірників акта підписується представниками організатора, які проводили перевірку, представником перевізника та іншими учасниками перевірки (за їх згодою). Представник перевізника має право письмово викласти свої пояснення та зауваження щодо змісту акта. Ці пояснення і зауваження додаються до акту і є його невід`ємною частиною (п 4.13 додаткової угоди). У пункті 4.15 додаткової угоди зазначено, що у разі відмови представника перевізника від ознайомлення з актом або від його підписання (нез`явлення для його підписання) представники організатора, які брали участь у перевірці, вносять до акту відповідний запис, скріплений їх підписами; один примірник акта передається представнику перевізника чи надсилається поштою в порядку, передбаченому п. 4.18. договору, інший зберігається у організатора; не підписаний представником перевізника акт вважається дійсним і зберігає юридичну силу у випадку підписання його не менше як двома представниками організатора. В даному випадку перевірка була позачергова, а тому відповідно до вимог пункту 4.7 додаткової угоди позивач про її проведення заздалегідь не попереджався. 06.11.2020 №01-08-20/3529 позивачу було направлено лист-повідомлення з вимогою в десятиденний термін з моменту отримання даного листа, усунути виявлені порушення та повідомити про це управління інфраструктури Київської обласної державної адміністрації. Позивач мав можливість з`явитись для ознайомлення з матеріалами перевірки та надати свої пояснення, заперечення, зауваження тощо, однак свідомо не скористався наданими йому правами, а відтак посилання на порушення відповідачем процедури проведення оскаржуваної перевірки є необґрунтованими. Суд першої інстанції вірно зазначив, що процедурні порушення, допущені відповідачем при проведенні перевірки та складанні акту, не можуть бути обставиною, яка звільняє від відповідальності позивача у разі підтвердження факту правопорушення. Процедурні порушення не повинні сприйматися як безумовне свідчення протиправності прийнятого за наслідками розгляду справи про правопорушення рішення. Натомість, вчинені відповідачем процедурні порушення підлягають оцінці з огляду на те, наскільки ці порушення вплинули на можливість порушника захистити свої права та чи вплинули процедурні порушення на встановлення обставин по справі та понесли наслідки. Доводи апелянта на відсутність порушень, які зафіксовані в акті, колегія суддів вважає необгрунтованими та не приймає до уваги, оскільки акт перевірки є службовим документом, в якому зафіксовано виявлені порушення умов договору про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, укладеного Київською обласною державною адміністрацією з перевізником - ТОВ «Ірпінське АТП 13250». Окремо акт перевірки не створює правових наслідків у вигляді виникнення обов`язків, зміни чи припинення будь-яких прав перевізника, крім виникнення права на подання зауважень та/або усунення виявлених порушень. Суд першої інстанції вірно зазначив, що всі порушення, які фіксуються в акті перевірки про виявлені порушення умов договору про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, укладеного Київською обласною державною адміністрацією з перевізником - ТОВ «Ірпінське АТП 13250» мають перевірятися судом на предмет наявності/відсутності у випадку, якщо такий акт покладено в основу рішення організатора про дострокове розірвання договору, який укладений із перевізником. З огляду на викладене у сукупності колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачений діючим законодавством, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. В даному випадку доводи апеляційної скарги не дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню. Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 316, 322 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ірпінське АТП 13250"- залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя: Є.В. Чаку Судді: Н.М. Єгорова А.Ю. Коротких