Постанова 4854 № 420/13105/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 13 грудня 2021 р. м.ОдесаСправа № 420/13105/20 П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: Головуючого судді Єщенка О.В. суддів Димерлія О.О. Шляхтицького О.І. розглянувши у порядку письмового провадження клопотання представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення по справі №420/13105/20 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови,- В С Т А Н О В И В: Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року задоволено апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 року скасовано. Ухвалено нове судове рішення, яким адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпраці в Одеській області від 28.09.2020 року №ОД708/1742/АВ/П/ТД-ФС. 23.11.2021 року від представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 надійшло клопотання про ухвалення додаткового судового рішення по справі №420/13105/20. В обґрунтування вказаних вимог заявник посилається на те, що апеляційним судом під час ухвалення судового рішення не вирішено питання про розподіл судових витрат. Заявник вказує, що під час звернення із адміністративним позовом та подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції позивачем сплачено судовий збір та у зв`язку із розглядом справи одержано правничу допомогу адвоката. Посилаючись на те, що понесені витрати підтверджені документально і є обґрунтованими, заявником відповідно до положень ч.ч. 1, 6 ст. 139 КАС України ставиться питання про розподіл витрат, у тому числі у вигляді оплати судового збору у загальному розмірі 3363,2 грн. та надання правової допомоги у сумі 8820 грн., за рахунок суб`єкта владних повноважень, який виступав стороною у справі, в порядку ст. 252 КАС України. 09.12.2021 року Головним управлінням Держпраці в Одеській області подано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу. Заперечуючи проти стягнення у заявленому розмірі понесених позивачем витрат за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, відповідач вказує на те, що відсутність законодавчо визначеного розміру винагороди адвоката за надання правничої допомоги унеможливлює визначення чітких сум стосовно зазначеної допомоги. При цьому, понесені позивачем витрати на правничу допомогу не підтверджено фактичність і неминучість цих витрат відповідним розрахунковим документом та їх отримання (оприбуткування) адвокатом в порядку, визначеному законодавством України. З огляду на те, що документ про сплату таких витрат на користь адвоката є одним із обов`язкових на підтвердження обґрунтованості відшкодування витрат на правничу допомогу, за своєю організаційною формою Управління є неприбутковою організацією, якій заборонено використання коштів не за цільовим призначенням, а також те, що в силу положень п. 20 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» відповідач звільнений від оплати судового збору, і посиланням на приписи ч. 6 ст. 134 КАС України відповідач просить зменшити розмір судових витрат на оплату професійної правничої допомоги та при винесенні судового рішення вирішити питання щодо стягнення лише суми сплаченого судового збору. Дослідивши матеріали адміністративної справи та врахувавши письмові доводи учасників, колегія суддів виходить з наступного. 16.10.2020 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та адвокатом Негарою Родіоном Віталійовичем вкладено Договір №2/1-2020 року про надання правової допомоги. У п. 1 передбачено,що предметом Договору є: 1.1.представництво інтересів Клієнта у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами з усіма правами та обов`язками, передбаченими Цивільним процесуальним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, іншими актами чинного законодавства України без обмежень; 1.2.надання Клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу його діяльності в будь-якому статусі. Складання заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих незабезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; 1.3.інші види послуг, які пов`язані з адвокатською діяльністю та виконання цього Договору. У п. 3 Договору сторони передбачили, що гонорар у вигляді винагороди Адвоката складається з суми вартості послуг, наданих Адвокатом в ході виконання до цього Договору. Розмір гонорару не залежить від досягнення чи недосягнення Адвокатом позитивного результату, якого бажає Клієнт. Факт наданих послуг підтверджується Актом наданих послуг. Підставою для сплати гонорару є рахунок-фактура або Акт наданих послуг. Клієнт сплачує гонорар протягом п`яти календарних днів з дня отримання рахунку-фактури або Акту наданих послуг. Повноваження Адвоката оформлені ордером Серії ОД №650262. Згідно Акту наданих послуг від 22.03.2021 року відповідно до Договору про надання правової допомоги від 16.10.2020 року №2/1-2020 Адвокат надав, а Клієнт прийняв послуги з представництва інтересів Клієнта у судовій справі №420/13105/20, під час її розгляду в Одеському окружному адміністративному суді, що включає зокрема: підготовка та направлення адвокатського запиту від 16.10.2020 року №2/2002 до ГУ Держпраці в Одеській області (витрачений час 2,5 години, вартість 700 грн.); підготовка та направлення адвокатського запиту від 16.10.2020 року №3/2002 до Держпраці України (витрачений час 1,5 години, вартість 420 грн.); підготовка та направлення адвокатського запиту від 23.10.2020 року №4/2002 до Держпраці України (витрачений час 1 година, вартість 280 грн.); підготовка та подання позовної заяви до Одеського окружного адміністративного суду (витрачений час 15 годин, вартість 4200 грн.); підготовка клопотання про витребування доказів (витрачений час 1 година, вартість 280 грн.); підготовка та подання до Одеського окружного адміністративного суду клопотання про ознайомлення із матеріалами справи (витрачений час 1 година, вартість 280 грн.); підготовка та подання до Одеського окружного адміністративного суду відповіді на відзив (витрачений час 3,5 годин, вартість 980 грн.); участь у судових засіданнях в Одеському окружному адміністративному суді (витрачений час 4,5 години, вартість 1260 грн.). Також, згідно квитанції від 25.11.2020 року №ПН2635 позивач під час звернення із адміністративним позовом здійснив оплату судового збору у сумі 2101 грн. Згідно квитанції від 02.06.2021 року №66169 позивач здійснив оплату судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 1261,2 грн. Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд виходить з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Апеляційний суд враховує, що суд першої інстанції, вирішуючи спір по суті, адміністративний позов задовольнив у повному обсязі, а отже під час ухвалення рішення підлягають застосуванню приписи ч. 1 ст. 139 КАС України стосовно розподілу понесених позивачем витрат за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Пунктом 1 ч. 3 вказаної статті КАС України передбачено, що витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи. Слід враховувати, що згідно із ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому, під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04). Вказані положення кореспондуються із приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року №5076-VI, згідно яких гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Разом з цим, колегія суддів враховує, що відповідно до п.п. 2, 5, 6, 9 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року №5076-VI адвокатська діяльність це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; захист - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні захисту прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Згідно із ст. 19 Закону України від 05.07.2012 року №5076-VI видами адвокатської діяльності є, у тому числі: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом. Апеляційний суд враховує, що приймання-передача правової (правничої) допомоги зафіксовано сторонами у відповідному акті, у тому числі із наведенням переліку (обсягу) наданих адвокатом послуг, витраченого часу на послуги. Перевіривши обсяг наданих адвокатом послуг у зв`язку із розглядом цієї адміністративної справи, апеляційний суд враховує, що ці послуги пов`язані із складенням заяв, процесуальних та інших документів правового характеру, тобто відповідно до положень ст.ст. 1, 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року №5076-VI відносяться до видів адвокатської діяльності. Отже, є підтвердженим документально одержання позивачем правової (правничої) допомоги у зв`язку із розглядом адміністративної справи з приводу оскарження постанови відповідача. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, пов`язану зі справою, узгоджений умовами відповідного договору, підтверджений актом надання послуг, у тому числі в частині обсягу наданих послуг і виконаних робіт, їх вартості. Не підтвердження розрахунковим документом факту оплати послуг не спростовує їх надання та одержання позивачем. Виходячи з наведених обставин та наявних у справі матеріалів, колегія суддів вважає обґрунтованими витрати позивача, пов`язані із наданням професійної правничої допомоги адвоката, співмірними витрати із розглядом справи та ціною позову. Разом з цим, слід враховувати, що відповідно до п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється у сумі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Виходячи з положень п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI та ціни адміністративного позову, при поданні позовної заяви позивач мав сплатити 840,8 грн. Отже, витрати, що сплачені в суді першої інстанції на суму 1261,2 грн., відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України від 08.07.2011 року №3674-УІ вважаються внесеними у більшому розмірі, ніж встановлено законом, та можуть бути повернуті за окремою заявою. Надмірної сплати судового збору під час апеляційного провадження судом не встановлено. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Аналіз наведеної норми адміністративного процесуального законодавства показав, що застосування інституту ухвалення додаткового судового рішення полягає в усуненні неповноти судового рішення. З огляду на те, що під час ухвалення судового рішення у цій справі питання про розподіл судових витрат не є вирішеним, а звільнення за законом відповідача від оплати судового збору не виключає обставини, передбачені ч. 1 ст. 139 КАС України, колегія суддів доходить висновку про часткову обґрунтованість поданого представником позивача клопотання та вбачає підстави для застосування положень ч. 6 ст. 139 КАС України та проведення розподілу понесених витрат у зв`язку із розглядом цієї справи. Відповідно до приписів ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Керуючись ст.ст. 139, 252, 321, 325 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В: Клопотання представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалити додаткове судове рішення, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці в Одеській області (код ЄДРПОУ 39781624) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 ) судові витрати у вигляді сплати судового збору та у зв`язку із наданням правової допомоги у сумі 10 922 (десять тисяч дев`ятсот двадцять дві) грн. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Головуючий-суддя: О.В. Єщенко Судді: О.О. Димерлій О.І. Шляхтицький