Постанова 4857 № 300/2000/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 грудня 2021 рокуЛьвівСправа № 300/2000/21 пров. № А/857/17515/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі : головуючого судді : Кухтея Р.В., суддів : Шевчук С.М., Шинкар Т.І. розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Управління Держпраці в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року (ухвалене головуючим-суддею Шумей М.В. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Івано-Франківську) у справі за адміністративним позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартал Різдвяний» до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, в с т а н о в и в : У квітні 2021 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартал Різдвяний» (далі ОСББ «Квартал Різдвяний», позивач) звернулося в суд із зазначеним позовом, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці в Івано-Франківській області (далі Управління, відповідач) про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ІФ120/528/АВ/П/ТД-ФС від 15.04.2021. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління 908 грн судових витрат зі сплати судового збору та 10000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.07.2021 позовні вимоги були задоволені повністю. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Управління подало апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою відмовити ОСББ «Квартал Різдвяний» у задоволенні позову. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що голова правління ОСББ «Різдвяний Квартал» ОСОБА_1 допустила до роботи одного працівника без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та не повідомила центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Також Управління зазначає, що при прийняті оспорюваного рішення суд не надав жодної правової оцінки тому факту, що ОСОБА_2 у своїх поясненнях зазначила, що працює у позивача з 02.12.2020, а згідно документів, наданих позивачем на підтвердження її працевлаштування у ТзОВ «Пасічна-ІФ» тільки з 19.02.2021, а саме в день коли розпочалося інспекційне відвідування та в день надання працівницею письмових та усних пояснень інспектором праці. Також вказує на відсутність підстав для стягнення сплачених позивачем судового збору та витрат на професійну правничу допомогу. У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного. З матеріалів справи видно, що 27.01.2021 на адресу Управління надійшло звернення громадянки ОСОБА_3 , яка працювала з 01.12.2020 без укладення трудового договору. 16.02.2021 Управління видало наказ №149-Д «Про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у ОСББ «Квартал Різдвяний» у період 16.02.2021 по 01.03.2021 на предмет додержання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин з працівниками, в тому числі з неповнолітніми, на підставі якого 16.02.2021 було видано направлення №1103 на проведення інспекційного відвідування ОСББ «Квартал Різдвяний» у період з 16.02.2021 по 01.03.2021. У результаті здійсненої перевірки відповідачем складено акт №ІФ120/528/АВ від 01.03.2021, який позивач отримав 04.03.2021. Відповідно до вказаного акта, працівниками відповідача встановлено, що директор ОСББ «Різдвяний квартал» ОСОБА_1 порушила вимоги ч.3 ст.24 КЗпП України та фактично допустила до роботи без належного оформлення трудових відносин одного працівника та допустила до роботи одного працівника без повідомлення про прийняття на роботу, чим порушила вимоги постанови Кабінету Міністрів України №413. На підставі акту перевірки, відповідачем було внесено припис про усунення виявлених порушень №ІФ120/528/АВ/П від 01.03.2021, яким зобов`язано позивача усунути описані порушення у строк до 26.03.2021. Інспектором праці 01.03.2021 було винесено попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю, а 19.03.2021 складено протокол про адміністративне правопорушення №ІФ120/528/АВ/П2/ПТ У подальшому начальником Управління, за результатами розгляду справи, 15.04.2021 винесено оспорювану постанову №ІФ120/528/АВ/П/ПТ/ТД-ФС, якою на позивача за порушення вимог ч.3 ст.24 КЗпП України було накладено штраф на суму 60000,00 грн на підставі абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України. Вважаючи оспорювану постанову протиправною, ОСББ «Квартал Різдвяний» звернулося до адміністративного суду з вимогою про її скасування. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСББ «Квартал Різдвяний» не використовує найману працю, оскільки для забезпечення належного утримання будинків та прибудинкової території ОСББ уклало договори з ТзОВ «Пасічна-ІФ» по наданню послуг по прибиранню, а відповідно до довідки від 05.03.2021, виданої директором ТзОВ «Пасічна-ІФ», ОСОБА_2 працює у цьому товаристві на посаді прибиральниці. Тому надані позивачем документи, на виконання вимоги контролюючого органу, фактично залишились без уваги та їм не було надано жодної належної оцінки. Також, суд першої інстанції вважав за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн та витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги у розмірі 10000,00 грн, яка є співмірною із складністю цієї справи та з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг та затраченим ним часом на надання таких послуг. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до абз.1 ч.2 ст.265 КЗпП України визначено, що юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. У статті 21 КЗпП України міститься визначення трудового договору, що є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України. Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України. При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Також, Постановою Кабінету Міністрів України №413 від 17.06.2015 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» визначено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором. Так, судом встановлено, що відповідачем прийнято оскаржувану постанову про накладення штрафу від 19.11.2020 на підставі висновків про порушення позивачем вимог частини частини третьої статті 24 КЗпП України, відповідальність за яку передбачено абз.2 ч.2 ст.265 КУпАП. Як видно з акта перевірки, під час інспекційного відвідування в позивача інспектором встановлено, що голова правління ОСББ «Різдвяний Квартал» Зозуля Г.М. допустила до роботи одного працівника ОСОБА_2 без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та не повідомив центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Вказане підтверджується поясненнями ОСОБА_2 від 19.02.2021, яка зазначила, що на роботу прибиральниці її приймала голова правління ОСББ «Квартал Різдвяний» п. Галина. Разом з тим, 05.03.2021 голова правління ОСББ «Різдвяний Квартал» Зозуля Г.М. надіслано на адресу Управління заперечення на акт №ІФ120/528/АВ від 01.03.2021 разом із документами, які спростовують вказане правопорушення. 01.12.2020 між ОСББ «Квартал Різдвяний» в особі голови правління Зозулі Г.П. та ТзОВ «Пасічна-ІФ» в особі директора ОСОБА_4 було укладено договір по наданню послуг по прибиранню та утриманню прибудинкової території. Відповідно до довідки від 05.03.2021, виданої директором ТзОВ «Пасічна-ІФ», ОСОБА_2 працює у товаристві на посаді прибиральниці. Крім того, до матеріалів справи долучено копії актів надання послуг №114 від 31.12.2020 на суму 18600 грн та №1 від 31.01.2021 на суму 18600 грн, відповідно до яких на замовлення ОСББ «Квартал Різдвяний» виконавцем ТзОВ «Пасічна-ІФ» були виконані роботи по прибиранню та утриманню прибудинкової території та прибирання сходових кліток. Також суду надано копії платіжних доручень №1 від 18.01.2021 на суму 18600 грн та №5 від 05.02.2021 на суму 18600 грн про оплату таких послуг. Також, відповідно до протоколу засідання правління ОСББ «Квартал Різдвяний» №1 від 25.11.2020, членами правління об`єднання вирішувалося питання щодо обрання підрядників для технічного обслуговування ліфтів та технічного та аварійного обслуговування внутрішньобудинкових мереж, технічне обслуговування системи контролю доступу на воротах та фіртках, обслуговування будинку та утримання прибудинкової території, а також питання про надання доручення голові правління заключити наступні договори з обраними підрядниками, запропоновано обрати наступні підрядні організації, в тому числі ТзОВ «Пасічна-ІФ». Проте, надане позивачем заперечення та документи щодо акту фактично залишились без уваги. Крім того, постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 31.05.2021 по справі №344/5355/21 було закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.41 КЗпП України стосовно голови правління ОСББ «Різдвяний Квартал» ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Колегія суддів вважає, що вказані обставини відповідно до ч.4 ст.78 КАС України не доказуються при розгляді цієї справи. У постанові від 15.10.2019 по справі №813/8801/14 Верховний Суд дійшов висновку, що дана норма визначає преюдиційні підстави звільнення осіб, які беруть участь у справі, від доказування обставин з метою досягнення процесуальної економії - за наявності цих підстав у суду не буде необхідності досліджувати докази для встановлення певних обставин. Також у постанові від 12.06.2020 по справі №813/3750/16, обставини якої є подібними, Верховний Суд погодився із застосуванням постанови про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.41 КУпАП як преюдиційної. Колегія суддів, не вбачає підстав для відступу від вищезазначеного висновку і вважає його застосовним і до цієї справи. Вказаний правовий висновок, крім цього, узгоджується з постановою Верховний Суд від 16.11.2021 по справі №0740/826/18. Отже, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, описаних вище, зважаючи на їхній зміст та юридичну природу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність оспорюваної постанови та наявності підстав для її скасування. Щодо стягнення судових витрат слід зазначити наступне. Частиною 1 статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відповідно до статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи. Частинами 1, 2, 3 статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Водночас, відповідно до частин 7, 9 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. З матеріалів справи видно, що позивачем було сплачено судовий збір у загальному розмірі 908 грн, що підтверджується платіжним дорученням №16 від 28.04.2021. Для підтвердження понесених позивачем витрат на професійну допомогу адвоката надано такі документи : договір про надання правової допомоги від 26.04.2021, копію ордера від 29.04.2021, копія свідоцтва про право на зняття адвокатською діяльністю №504 від 25.10.2004, платіжне доручення №14 від 26.04.2021 на суму 10000,00 грн. Підсумовуючи вищевикладене, беручи до уваги розмір витрат на оплату адвокату та його співмірність зі складністю справи та виконаних адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на їх виконання, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також співмірністю з ціною позову та значенням справи для сторони, зокрема, впливом вирішення справи на репутацію позивача, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Управління на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн. Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення. Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.10 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому судове рішення, постановлене за результатами апеляційного перегляду в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу. Керуючись ст.ст. 12, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Управління Держпраці в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року по справі №300/2000/21 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді С. М. Шевчук Т. І. Шинкар