Постанова Сумський апеляційний суд № 573/1463/21

Справа №573/1463/21 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Свиргуненко Ю. М. Номер провадження 33/816/497/21 Суддя-доповідач Філонова Ю. О. Категорія 130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 грудня 2021 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Лопаткіна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за спільною апеляційною скаргою особи, яка притягується адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Лопаткіна О.В. на постанову Білопільського районного суду Сумської області від 12 жовтня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючий, притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 454 грн, - В С Т А Н О В И В: Постановою судді Білопільського районного суду Сумської області від 12 жовтня 2021 року водій ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП за те, що він 01 серпня 2021 року о 14 год. 29 хв. у с. Ганнівка-Вирівська Сумського району Сумської області по вул. Глазуна біля буд.9 керував мотоблоком FORTE HSD1G-81 з саморобним причепом без д.н.з. з явними ознаками алкогольного сп`яніння:запах алкоголю з порожнини рота, порушена координація рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, шляхом продуття газоаналізатора Алкотест 6810 Драгер ARBF 0423, а також проходження такого огляду в медичному закладі ОСОБА_1 категорично відмовився, що зафіксовано за допомогою нагрудної відеокамери ДМТ1 АА 00471 та відеореєстратора Yismart Dash Camera F 882, тим самим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник Лопаткін О.В. подали спільну апеляційну скаргу, в якій просили скасувати дану постанову, провадження в адміністративній справі закрити з підстав передбачених ст.247 КУпАП, викликати та допитати в судовому засіданні в якості свідків: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянти вказували, що дана постанова незаконна, обставини зазначені в ній не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначали, що при розгляді даної справи було порушено право ОСОБА_1 на захист, судом проігноровано клопотання про можливість скористатись правовою допомогою під час розгляду даної справи. Вказували, що суд безпідставно відмовив в допиті свідка, який був присутній під час проходження апелянтом огляду та зафіксований на відеозапису. Звертали увагу на те, що в порушення ст.266 КУпАП, Наказу МВС України та МОЗ України № 1425/735 від 09.11.2015 року «Про затвердження інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», працівниками поліції не було залучено свідків до проведення огляду, а сам відеозапис переривається на 15 хвилин, протягом яких ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп`яніння за допомогою технічного приладу, результат огляду показав 0,1 проміле. Даний факт може підтвердити свідок ОСОБА_2 , який був присутній під час даного огляду. Зазначали, що працівники поліції пропонували ОСОБА_1 повторно пройти огляд на стан сп`яніння, коли такий огляд ними вже було проведено в період часу з 14 год. 29 хв. 40 сек. до 14 год. 46 хв. 40 сек. 01.08.2021 року, а також викликає сумнів де поділись результати даного огляду. Вказували, що в порушення ст.254-256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 працівники поліції склали без його присутності. Зазначали, що судом першої інстанції при розгляді даної справи було порушено право на захист, яке є непорушним та не може бути обмежене в жодному випадку, не дотримано вимог п.24 Пленуму Верховного суду України, зазначені в Постанові № 14 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, практики Європейського суду з прав людини, ст. 64, 3, 8, 19, 62 Конституції України. Вказували, що при розгляді справи суд першої інстанції фактично перебрав на себе функції обвинувачення, у зв`язку з чим було порушено право на справедливий суд. Зазначали, що ОСОБА_1 не роз`яснювались права, передбачені вимогами ст. 268 КУпАП, ст.ст. 55, 56, 69, 63 Конституції України та він не мав достатньо часу для підготовки свого захисту та отримання правової допомоги. Звертали увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення складений на неналежному бланку, в ньому не сформульована суть звинувачення, що свідчить про незаконність даного протоколу, але суд на це увагу не звернув та послався у рішенні на недопустимий доказ. Вказували, що зразок бланку протоколу про адміністративне правопорушення, передбачений Наказом МВС України № 1376 від 06.11.2015 року «Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», роздрукований з офіційного сайту МВС України, відрізняється від складеного відносно ОСОБА_1 01.08.2021 року, отже є незаконним. Вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Лопаткіна О.В., які підтримали вимоги апеляційної скарги, просили постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження відносно ОСОБА_1 закрити, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційних скарг, матеріали справи про адміністративне правопорушення, відеофайли та допитавши свідка, апеляційний суд дійшов наступних висновків. Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності. Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін. Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись. Дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи, оскільки підтверджується наступними доказами: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 491949 від 01.08.2021 року, складеному уповноваженою на те особою у відповідності до вимог закону, з якого вбачається те, що ОСОБА_1 01 серпня 2021 року о 14 год. 29 хв. у с. Ганнівка-Вирівська Сумського району Сумської області по вул. Глазуна біля буд.9 керував мотоблоком FORTE HSD1G-81 з саморобним причепом без д.н.з. з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушена координація рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, шляхом продуття газоаналізатора Алкотест 6810 Драгер ARBF 0423, а також проходження такого огляду в медичному закладі ОСОБА_1 категорично відмовився, що зафіксовано за допомогою нагрудної відеокамери ДМТ1 АА 00471 та відеореєстратора Yismart Dash Camera F 882, тим самим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України. (а.с. 2); - відеозаписом з місця зупинки транспортного засобу, відповідно до якого вбачається факт керування мотоблоком особою ОСОБА_1 . Також, з відео встановлено те, як поліція пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`я, на що ОСОБА_1 відповідає відмовою. Водночас з цього ж відео видно, як ОСОБА_1 підтверджує те, що вживав пиво в день складення протоколу. Разом з тим, з відео встановлено, що працівник поліції роз`яснював права, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП України (а.с.8). Також на задоволення клопотання апелянтів було вислухано як особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , так і свідка ОСОБА_2 . Допитаний в судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 суду пояснив, що після того, як його зупинили працівники поліції, він пройшов до них в автомобіль, сів позаду та пройшов огляд на стан сп`яніння за допомогою технічного приладу, результат огляду показав 0,1 проміле, чек не виходив, він нічого не підписував, дані обставини може підтвердити брат, який знаходився на вулиці в 20 метрах від автомобіля, мотоблок працював, також ОСОБА_1 підтвердив, що відмовлявся їхати на експертизу. Також при розгляді апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вислухав свідка ОСОБА_2 , який пояснив що з ОСОБА_1 вони є родичами, почувши мотоблок, він вийшов з двору та підійшов до поліцейського автомобіля, там сидів брат ОСОБА_1 і продував якійсь прилад, після чого ОСОБА_1 вийшов з автомобіля, підтвердив, що працівник поліції пропонував пройти огляд, але брат не погодився, виключив мотоблок і пішов до нього у двір. До вказаних пояснень ОСОБА_1 і свідка ОСОБА_2 , апеляційний суд відноситься критично, оскільки свідок є родичем особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , про що прямо повідомив суду, а тому може бути зацікавленою особою у вирішенні справи. Крім цього, пояснення ОСОБА_1 і свідка ОСОБА_2 не узгоджуються з іншими матеріалами справи, зокрема з відео, де ОСОБА_1 прямо вказує, що цього дня пив пиво та категорично відмовляється від проходження огляду на стан сп`яніння. Вказане і є безумовним складом, визначеним ч.1 ст.130 КУпАП правопорушення. А тому, дослідивши вказані матеріали, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, а в своїй сукупності також достатності для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведення винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п.2.5 ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у поза розумний сумнів. Щодо доводів апелянтів про те, що судом проігноровано клопотання про можливість скористатись правовою допомогою під час розгляду даної справи, то до них суд апеляційної інстанції відноситься критично, оскільки вони спростовуються матеріалами справи. Також апеляційний суд вважає безпідставними твердження апелянтів про те, що суд безпідставно відмовив в допиті свідка, який був присутній під час проходження апелянтом огляду та зафіксований на відеозаписі, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, таке клопотання при розгляді справи судом першої інстанції не заявлялось. Що стосується доводів апелянтів про те, що працівниками поліції не було залучено свідків до проведення, то апеляційний суд їх вважати обґрунтованими не може, оскільки ч. 2 ст. 266 КУпАП після прийняття Закону України № 1231-IX від 16 лютого 2021 року зазнала змін і відповідно до неї огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Таким чином, оскільки всі дії з приводу відмови ОСОБА_1 були зафіксовані на відеозапис, який був долучений до справи та містить фіксацію усієї процедури, а тому наявність 2 свідків у цьому разі є не обов`язковою, у зв`язку з чим це не впливає на допустимість самого протоколу про адміністративне правопорушення. Щодо тверджень апелянтів про те, що працівники поліції пропонували ОСОБА_1 повторно пройти огляд на стан сп`яніння, коли такий огляд ними вже було проведено в період часу з 14 год. 29 хв. 40 сек. до 14 год. 46 хв. 40 сек. 01.08.2021 року, а також викликає сумнів де поділись результати даного огляду, то апеляційний суд відноситься до них критично, оскільки ОСОБА_1 притягується до відповідальності за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння, і ця обставина повністю підтверджене наявним у справі відеозаписом. Щодо наданої на адвокатський запит захисником роздруківки з газоаналізатора Драгер, то врахувати її як доказ апеляційний суд не може, оскільки вона не містить жодних ідентифікуючих ознак, зокрема відносно кого було проведено огляд, ким він проводився та де, в якому місці цей огляд здійснювався і крім того, особу притягнуто до відповідальності за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння, а не за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Щодо тверджень апелянтів про те, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 працівники поліції склали без його присутності, то апеляційний суд вважає такі твердження необґрунтованими, оскільки з наявного відеозапису слідує, що ОСОБА_1 працівниками роз`яснювались, передбачені вимогами ст. 268 КУпАП, ст.ст. 55, 56, 69, 63 Конституції України права, а роз`яснення цих прав і є однієї із вимог при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно особи. З твердженнями апелянтів, які зазначали про те, що при розгляд даної справи не було дотримано вимог законодавства України, КУпАП, Конституції України, практики Європейського суду з прав людини, суд апеляційної інстанції погодитись не може з огляду на їх необгрунтованість . Щодо доводів апелянтів про те, що протокол про адміністративне правопорушення складений на неналежному бланку, в ньому не сформульована суть звинувачення, що свідчить про незаконність даного протоколу, але суд на це увагу не звернув та послався у рішенні на недопустимий доказ, апеляційний суд звертає увагу апелянтів, що оформлення протоколів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі здійснюється на підставі Наказу МВС № 1395 від 07 листопада 2015 року «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», а не Наказом МВС України № 1376 від 06.11.2015 року «Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», на яку посилаються апелянти, тому дані доводи апеляційний суд визнає необґрунтованими. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним судом не встановлено. З огляду на зазначене, оскаржувана постанова судді є законною та обґрунтованою, а отже підстави для її зміни чи скасування відсутні. Керуючись ст. 294 КУпАП України, П О С Т А Н О В И В: Постанову Білопільського районного суду Сумської області від 12 жовтня 2021 року, якою ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, залишити без зміни, а спільну апеляційну скаргу особи, яка притягується адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Лопаткіна О.В. без задоволення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.